Використання в аналізі господарської діяльності статистичних методів і категорій

 

Коефіцієнт зносу характеризує частку вартості основних засобів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах. Коефіцієнт зносу визначається відношенням суми зносу основних засобів до балансової вартості основних засобів.

Кз = Зо/Фк

де Кз - коефіцієнт зносу основних засобів;

Зо - сума зносу основних засобів;

Фк - балансова вартість основних засобів.

Показник зносу основних засобів може визначатись також у відсотках на початок і на кінець звітного періоду і дає змогу оцінити стан основних засобів.

Коефіцієнт придатності основних засобів розраховується за формулами:

Кп=1-Кз або Кп=100%-Кз

де Кп - коефіцієнт придатності основних засобів;

Кз - коефіцієнт зносу основних засобів.

Коефіцієнт придатності показує, яка частина основних засобів придатна для експлуатації в процесі господарської діяльності.

Коефіцієнти оновлення та вибуття розраховуються за формулами:

Ко = Фу / Фк;

Кв = Фв / Фк,

де Ко - коефіцієнт оновлення основних засобів;

Фу - вартість введених основних засобів за звітний період;

Кв - коефіцієнт вибуття основних засобів;

Фв - вартість виведених основних засобів за звітний період.

Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує інтенсивність уведення в дію нових основних засобів. Він показує частку введених основних засобів за визначений період у загальній вартості основних засобів на кінець звітного періоду.

Коефіцієнт вибуття показує інтенсивність вибуття основних засобів, тобто ступінь вибуття тих основних засобів, які або морально застаріли, або зношені й непридатні для дальшого використання.

Позитивною в діяльності підприємства є ситуація, коли вартість введених у дію основних засобів перевищує вартість вибулих основних засобів. Для цього розраховується коефіцієнт приросту основних засобів.

Кр = (Фу-Фв)/Фк,

Для аналізу руху основних засобів протягом року розрахуємо відповідні коефіцієнти.

Коефіцієнт оновлення ОЗ = 127/3125*100% = 4,06 %

Коефіцієнт вибуття ОЗ = 62/3105*100% = 1,99 %

Коефіцієнт приросту ОЗ = 20/3105*100% = 0,64%

Коефіцієнт зносу ОЗ = 781/3125*100% = 24,99 %

Коефіцієнт придатності ОЗ = (3125-781)/ 3125*100% = 75,01%

Можна зробити висновки про те, що коефіцієнт оновлення на підприємстві перевищує коефіцієнт вибуття, що є позитивним для оснащення підприємства ОЗ.

Якщо порівняти між собою коефіцієнт зносу і придатності можливо побачити, що придатність значно перевищує вибуття. Така ситуація свідчить про достатній рівень придатності ОЗ підприємства до експлуатації, але необхідно збільшити темпи приросту ОЗ.

 

Задача 6

 

Необхідно проаналізувати рух робочої сили  підприємства. Розрахувати коефіцієнти з обороту з приймання і вибуття, коефіцієнт плинності. Зробити відповідні висновки.

Рішення

Для аналізу руху робочої сили на підприємстві розраховані коефіцієнти, а також динаміка показників занесена до таблиці

 

показники	1-й рік	2-й рік	відхилення
			абсолютне	відсоток
прийнято на підприємство	680	700	20	102,94
вибуло з підприємства	1379	1857	478	134,66
в тому числі
-на навчання	37	38	1	102,70
- у збройні сили	120	115	-5	95,83
-на пенсію та з інших  причин передбачених законом	136	150	14	110,29
- за власним бажанням	1005	1500	495	149,25
- за порушення трудової  дисципліни	81	54	-27	66,67
середньоспискова чисельність працівників	7550	7120	-430	94,30
коефіцієнт обороту з приймання (Ко.п.)	0,090	0,098	0,008
коефіцієнт обороту з вибуття (Ко.в.)	0,183	0,261	0,078
коефіцієнт плинності (Кп.)	0,144	0,218	0,074

 

Коефіцієнти були розраховані, використовуючи наступні формули:

Ко.п. = КП/СЧП

Ко.в. = КВ/СЧП

Кп. = КВн/СЧП, де

КП - кількість прийнятих на роботу протягом року

КВ – кількість вибулих протягом року працівників ( всього)

КВн – кількість працівників, що вибули з негативних причин (за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни)

СЧП – середньоспискова чисельність працівників.

 Коефіцієнт обороту по прийому визначається відношенням числа працівників, прийнятих за аналізований період до середньосписочного числа працюючих

Коефіцієнт обороту з вибуття розраховується як відношення кількості працівників, що вибули, до середньоблікової чисельності працюючих.

Коефіцієнт плинності кадрів характеризує рух кадрів під впливом негативних причин. Він розраховується як відношення кількості працівників, що вибули за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни до середньооблікової чисельності працюючих. При визначенні плинності кадрів доцільно визначити їх причини і по можливості вжити заходів щодо зменшення цього показника у майбутньому. Як правило, основними причинами звільнень є незадоволення характером праці, житлово-побутовими умовами, заробітком, сезонністю виробництва, недоліками організації праці тощо.

Порівняно з 1-м роком на підприємство було прийнято на 20 чоловік (2,94 %) більше. При цьому звільнено було на 478 осіб або на 34,66 % більше. Середньоспискова чисельність скоротилася на 430 осіб (на 5,7 %).

Найбільша динаміка зростання звільнених спостерігається за власним бажанням – кількість таких звільнених зросла на 49,25 %, що свідчить про неналежний стан оплати праці та погіршення умов праці. Позитивно слід розцінювати зменшення кількості звільнених за порушення трудової дисципліни на 27 осіб (на 33,33 %).

Така динаміка знайшла своє відображення у значеннях коефіцієнтів, що характеризують рух робочої сили на підприємстві.

Всі коефіцієнти збільшились, але при цьому важливим є значне зростання коефіцієнтів вибуття та плинності на 0,078 та 0,074 пунктів відповідно. Така ситуація свідчить про збільшення плинності кадрів на підприємстві та про загальне збільшення звільнення.

Рекомендаціями для такого підприємства можуть бути перегляд кадрової політики, збільшення стимулювання праці робітників та посилення контролю за трудовою дисципліною.

 

Задача 7

 

Необхідно визначити та оцінити аналітичні фінансові коефіцієнти за даними статей балансу. Після визначення аналітичних фінансових коефіцієнтів їх треба порівняти з нормативами, прийнятими в практиці фінансового менеджменту, і зробити висновки про фінансовий рейтинг підприємства.

Дані балансу підприємства, його фінансового результату, а також розрахований рівень рентабельності відобразимо у таблиці 1

Таблиця 1

стаття балансу	значення
Актив
І. Необоротні активи, усього	18800
ІІ. Оборотні активи	32350
В т.ч. запаси	20320
дебіторська заборгованість	3600
поточні фінансові інвестиції
грошові кошти та їх еквіваленти	7800
інші	630
ІІІ. Витрати майбутніх  періодів	400
Баланс	51150
Пасив
І. Власний капітал	20100
ІІ. Забезпечення наступних  витрат і платежів	50
ІІІ. Довгострокові зобов'язання	5200
IV. Поточні зобов’язання	25800
V. Доходи майбутніх  періодів
Баланс	51150
Фінансовий результат	6030
Рентабельність активів, %	11,79
Рентабельність власного капіталу, %	30,00

 

Для оцінки фінансового рейтингу підприємства розрахуємо показники фінансової стійкості і ліквідності підприємства та порівняємо їх з нормативними значеннями. Результати розрахунків подано у таблиці 2 і 3

Таблиця 2

Показники	Порядок розрахунку аналітичних показників	Нормативне значення	фактичне значення
Коефіцієнт концентрації власного капіталу	ВК / Б	> 0,5	0,393
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу	ПК/Б	< 0,5	0,607
Коефіцієнт фінансової залежності	Б	= 2	2,54
	ВК + ЗНВП + ДМП
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	ВК - НА	> 0,1	0,065
	ВК
Коефіцієнт забезпечення власними засобами	ВК + ЗНВП + ДМП - НА	0,1	0,042
	ОА

 

 

 

Таблиця 3

Показники	Порядок розрахунку аналітичних показників	Нормативне значення	фактичне значення
Коефіцієнт покриття	ОА/ПЗ	> 1	1,254
Коефіцієнт поточної  ліквідності	ОА + ВМП	1,5	1,269
	ПЗ
Коефіцієнт швидкої  ліквідності	(ОА - З - ВМП)	0,6 - 0,8	0,451
	ПЗ

 

 

Отже рентабельність активів на підприємстві становить 11,79 %, рентабельність власного капіталу – 30 %, що є середнім за рівнем показниками, але для більш точної оцінки необхідна інформація про значення таких показників по галузі, у якій працює підприємство.

Щодо показників фінансової стійкості можливо зробити наступні висновки. Коефіцієнти концентрації як власного так і позикового капіталу не відповідають нормативним значенням – власний капітал має меншу за рекомендовану концентрацію, а позиковий – більшу. Підприємству необхідно збільшувати частку власного капіталу у структурі балансу. Коефіцієнт фінансової залежності також є більшим за норму.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу суттєво нижчий за норму, тому знов актуальною є пропозиція нарощування власного капіталу, а також зменшення частки необоротних активів на користь оборотних у структурі балансу. Коефіцієнт забезпечення власними засобами знаходиться нижче межі норми.

Основні коефіцієнти ліквідності підприємства (покриття, поточної та швидкої ліквідності)знаходяться майже у межах нормативних значень, що свідчить про спроможність підприємства відповідати по своїм поточним зобов’язанням та у короткі строки. Такий стан говорить про відносну надійність та достатню платоспроможність підприємства.

В цілому фінансовий рейтинг підприємства говорить про його стійкість надійність та платоспроможність, але для забезпечення збільшення маневреності та фінансової самостійності слід суттєво збільшити частку власного капіталу на підприємстві.

Перелік використаних джерел

 

1. Брыкин Б.В. Экономический анализ предприятия: Учебник для вузов  - М.: Юнити-Дана, 2000
2. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник – 4-е издание, доп.и перераб. – М.: Финансы и статистика, 1997
3. Басовский Л.Е. Теория экономического анализа: Учебн.пос. – М.: Инфра-М., 2001.
4. Економічний аналіз: Навч.пос. / За ред.М.Чумаченка. – 2е вид., перероб., доп. – К.: КНЕУ, 2003.