Соцільний захист населення

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Мая 2012 в 00:54, реферат

Описание работы

В умовах різноманіття форм власності, розширення видів індивідуальної трудової діяльності, зміни організаційних структур управління економікою, демократизації самого процесу управління, скорочення і зміни способів і методів державного втручання в господарську діяльність ланок економіки потрібні заходи щодо забезпечення соціальних гарантій населенню з боку держави. Ці заходи мають являти собою гарантії кожному громадянинові на певний рівень благ і послуг за рахунок як внесків самого громадянина, так і перерозподілу ресурсів між населенням на цілі його матеріального забезпечення.

Содержание работы

Вступ…………………………………………………………………3
1. Поняття соціальної політики та соціальної держави…………..4
2. Соціальний захист як складова соціальної політики………......7
3. Концептуальні засади соціального захисту населення……….11
4. Формування системи соціальних допомог…………………….15
Висновки………………………………..…………………………..21
Список використаної літератури……………………...…

Файлы: 1 файл

рефер.docx

— 48.22 Кб (Скачать файл)

Пріоритетними напрямками в цій сфері мають бути:

- удосконалення роботи органів  соціального захисту населення;

- розвиток мережі установ, які  займатимуться організацією комплексного  соціального обслуговування за місцем проживання громадян похилого віку та інвалідів.

Для цього необхідно:

- підвищити якість соціального обслуговування громадян похилого віку, інвалідів у територіальних центрах соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян в інтернатних установах, вдома, залучити до співпраці з державними установами недержавні громадські організації, фонди для надання допомоги малозабезпеченим верствам населення;

- запровадити для матеріального  забезпечення верств населення,  з урахуванням їх індивідуальних  потреб, систему надання платних  соціальних послуг у домашніх умовах та в інтернатних установах;

- здійснити будівництво спеціальних  житлових будинків для ветеранів  війни та праці з комплексом служб соціально-побутового, медичного призначення.

В українському законодавстві не втратив  чинності ще Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів  в Україні», згідно якого інваліди мали певний перелік пільг.

Існує також Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», який встановлює державні гарантії права малозабезпечених громадян та громадян похилого віку на державну соціальну допомогу як складової частини загальної системи соціального захисту населення [5].

Згідно цього закону метою соціальної допомоги є створення умов для подолання складних життєвих обставин та сприяння можливості для рівної участі особи у житті суспільства.

Соціальна допомога надається громадянам України, а також іноземцям, особам без громадянства та членам їх сімей, які постійно проживають в Україні на умовах, передбачених законодавством України та міжнародними угодами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

В Україні передбачено наступні види соціальної допомоги:

- соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям;

- соціальна допомога, що надається в стаціонарних установах;

- соціальна допомога, що надається вдома;

- одноразова соціальна допомога.

Соціальна допомога може надаватись у таких формах:

- грошова;

- натуральна

- соціальні послуги в стаціонарних установах чи вдома.

Соціальна допомога у стаціонарних установах надається непрацездатним особам у разі часткової або повної втрати ними здатності до самообслуговування (за наявності медичного та соціального висновку про потребу сторонньої допомоги чи за відсутності працездатних дітей, батьків чи інших осіб, які відповідно до законодавства зобов'язані їх утримувати, або неможливості такого утримання з поважних причин (проживання в інших населених пунктах, у тому числі за кордоном; перебування у відрядженні; місцях позбавлення волі тощо).

До стаціонарних установ і організацій, що надають соціальну допомогу належать:

  • будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів;
  • стаціонарні відділення територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян.

Соціальна допомога окрім державних інституцій може надаватись також громадськими, релігійними та благодійними організаціями а також окремими громадянами, іншими підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності, які мають ліцензію на право здійснення цієї діяльності.

Стаціонарні установи і організації, що надають соціальну допомогу, утримуються за рахунок місцевих бюджетів, коштів осіб, які користуються послугами цих установ, або їхніх дітей (батьків) чи інших осіб, які відповідно до чинного законодавства зобов'язані їх утримувати.

Стаціонарні установи можуть також  утримуватися за рахунок коштів соціальних, а також благодійних фондів, а також пожертвувань окремих громадян, підприємств, установ і організацій, інших джерел, не заборонених законодавством.

Соціальна допомога вдома надається одиноким особам у разі часткової втрати здатності до самообслуговування (за наявності медичного та соціального висновку про потребу сторонньої допомоги) та відсутності працездатних дітей чи інших осіб, які відповідно до чинного законодавства зобов'язані їх утримувати.

Вдома можуть надаватися такі види послуг:

- доставка додому товарів першої  необхідності, гарячих обідів, преси,  медикаментів, виклик лікарів;

- приготування їжі;

- допомога в прибиранні житлового  приміщення, пранні білизни, обробітку  присадибних ділянок, виконанні  різних видів ремонтних робіт, забезпеченні паливом;

- збирання і підготовка документів для санаторно-курортного лікування, влаштування до стаціонарних установ для громадян похилого віку та інвалідів, стаціонарних відділень територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян;

- встановлення і підтримання зв'язків з організаціями і підприємствами, де працювали громадяни, які обслуговуються вдома, для надання їм допомоги;

- допомога, пов'язана із самообслуговуванням,  процедурами особистої гігієни та інші послуги.

Соціальні послуги вдома надаються безоплатно одиноким непрацездатним особам, середньомісячний сукупний дохід яких не перевищує встановленого прожиткового мінімуму для сімей, або особам, які мають працездатних дітей (батьків) за умови, що їх сукупний дохід не перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму для сім'ї.

Соціальні послуги вдома можуть надаватися за часткову оплату одиноким непрацездатним особам, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує прожитковий мінімум для непрацездатної особи або особам, які мають працездатних дітей (батьків) за умови, що середньомісячний сукупний дохід з урахуванням доходу, що перевищує 150 відсотків, але не досягає 300 відсотків прожиткового мінімуму для сім'ї.

До установ і організацій, що надають соціальні послуги вдома належать:

- територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян;

- відділення соціальної допомоги вдома.

Надання соціальних послуг вдома проводиться за рахунок коштів місцевих бюджетів, коштів осіб, які користуються послугами цих установ або їх дітей, коштів соціальних і благодійних фондів, пожертвувань окремих громадян, підприємств, установ і організацій, інших джерел, не заборонених законодавством. 

ВИСНОВОК

Впродовж кількох останніх років Україна проводить радикальне реформування системи соціального захисту населення. Визначаючи те, що ринкові перетворення приводять до значного падіння рівня життя більшості сімей та зважаючи на обмеженість державних фінансових ресурсів, уряд України створив нові програми адресної соціальної допомоги. Відмінною рисою такого підходу є те, що соціальна допомога надається лише найбільш нужденним.

Привернення уваги до суспільства, державних, комерційних, громадських  та інших організацій до проблем  нужденних людей, послідовного здійснення політики, спрямованої на створення соціальних і матеріальних гарантій нужденним передбачено Конституцією України та іншими законами.

Сьогодні на порядку денному  пошук оптимальних шляхів надання  соціальної допомоги та послуг на місцевому рівні. Запровадження нових і вдосконалення діючих соціальних програм дають можливість оптимізувати управління системою соціального захисту населення на рівні кожного регіону, забезпечити високу якість та оперативність надання послуг найуразливішим громадянам і сім'ям.

Україна опинилася у стані  гострої соціально - політичної кризи. Попри всі переваги ринку не вирішується багато соціальних питань. Навіть якщо ринкова система спроможна забезпечити високий рівень споживання матеріальних благ і послуг, вона все ж заснована нерівності членів суспільства в розподілі суспільного продукту, що призводить до суттєвої диференціації доходів населення, зміни структури суспільства. тому в ринковій системі потрібен захист людини від цих негативних явищ.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. МочернийСВ. Економічна теорія [Текст] : навч. посіб. / СВМочерний ; Видавничий центр «Академія». К., 2005.
  2. Скуратівський, В.А. Соціальна політика - як суспільний феномен і вид практичної діяльності [Текст]/ В.А.Скуратівський // Вісник УАДУ при Президентові України. - 2005. - 1.- С. 130-147.
  3. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням закон України від 18.01.2001 р. 2240 - ІІІ. [Электронный ресурс] // Режим доступа : http: www.rada.gov.ua.
  4. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К.: Юрінком, 1996. [Электронный ресурс] // Режим доступа : http: www.rada.gov.ua.
  5. Про внесення змін до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" 1045-IV від 09.07.2003 року/ [Электронный ресурс] // Режим доступа : http: www.rada.gov.ua

Информация о работе Соцільний захист населення