Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Января 2012 в 09:06, контрольная работа
Скласти бібліографічний список алфавітної побудови із семи джерел (підручники, посібники, періодична література).
Правильно підібрати заголовок до списку.
Включити до списку законодавчі акти з обов’язковими матеріалами (Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України).
Контрольна
робота № 5.
Складання
та оформлення бібліографічного
опису.
План виконання роботи.
До закінченої курсової, дипломної, дисертаційної роботи, а також до підготовленої до друку наукової статті додається список використаної літератури. Найбільш за правильне для списку вважається назва: СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ", але прийнято також "ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА" або просто "ЛІТЕРАТУРА".
Бібліографічний список використаних джерел є однією з істотних частин наукової роботи. За цим списком можна судити про глибину і всебічність дослідження, про обізнаність дослідника в літературі по темі.
Оформлення бібліографічного апарату включає:
1) бібліографічний опис використаних джерел;
2)
угрупування джерел різними
При оформленні бібліографічних посилань слід керуватися ГОСТ 7.1 – 84 «Бібліографічний опис документа. Загальні вимоги і правила складання».
Бібліографічний опис – це сукупність бібліографічних відомостей про документ, його складову частину або групу документів, приведених за певними правилами, необхідними і достатніми для загальної характеристики і ідентифікації документа. Джерелами бібліографічних відомостей є титульний лист, оборот титульного листа, обкладинка, випускні дані, текст видання і ін.
Бібліографічний опис складається з елементів, об'єднаних в області, і заголовка. Перелік областей і елементів опису книги, серіального видання, нормативно-технічних і технічних документів, неопублікованого документа і складової частини документа даний в ГОСТ 7.1 – 84. Наприклад, в перелік областей і елементів бібліографічного опису монографічного однотомного видання входять:
1.
Заголовок опису: прізвище і
ініціали індивідуального
2. Область заголовка і зведення про відповідальність:
а) основний заголовок, вказаний на титульному листі;
б) паралельний заголовок, якщо воно є;
в) відомості, що відносяться до заголовка (вигляд, жанр, призначення книги і т.п.);
г) відомості про відповідальність (прізвища авторів, укладачів, редакторів і інших осіб, що брали участь в створенні книги; найменування організацій, від імені або за участю яких опублікована книга).
3.
Область видання: відомості
4.
Область вихідних даних:
5.
Область кількісної
Елементи і області видання приводяться в послідовності, встановленій в переліках ГОСТ 7.1 – 84. Областям і елементам передують наступні умовні розділові знаки: крапка і тире, крапка, кома, двокрапка, крапка з комою, коса межа, дві косі риси, круглі дужки і ін. Кожній області опису передує знак крапка і тире, який замінюють крапкою, якщо область виділена шрифтом або записана з нового рядка. У бібліографічних посиланнях умовний розділовий знак крапку і тире допускається замінювати крапкою.
У бібліографічному описі використовуються стандартні скорочення слів, що часто зустрічаються, і словосполучень, зокрема назв видавництв і видаючих організацій. Ці скорочення робляться по ГОСТ 7.12 – 93 «Бібліографічний запис. Скорочення слів на російській мові. Загальні вимоги і правила».
Існують різні способи розташування літератури: алфавітне, хронологічне, у порядку першої згадки роботи в тексті; систематичне. Найчастіше використовується АЛФАВІТНЕ розташування, при якому дотримується строгий алфавіт прізвищ авторів і (або) назв робіт. Роботи авторів-однофамільців розташовуються в алфавітній послідовності їх ініціалів. Наприклад:
Роботи одного автора розташовуються в алфавіті назв або в хронологічному порядку. Наприклад:
Хронологічний порядок угрупування літератури припускає розташування робіт по роках публікації, а в кожному році - за абеткою прізвищ авторів. Цей спосіб застосовується рідко. На початку списку поміщають роботи вітчизняних авторів, потім зарубіжних.
Про книги необхідно приводити наступні відомості:
ЗАГОЛОВОК ОПИСУ є обов'язковим елементом при посиланнях на твори одного, двох або трьох авторів. У заголовку опису прізвища авторів приводяться в називному відмінку, після прізвищ указуються ініціали.
ОСНОВНИЙ ЗАГОЛОВОК приводиться в тій формі, в якій воно дане на титульному листі. Скорочення не допускаються.
Посилання па твору чотирьох і більш авторів даються на ЗАГОЛОВКИ робіт. У ВІДОМОСТЯХ Про АВТОРСТВО за косою межею указуються прізвища чотирьох авторів або перших трьох із словами "і др.", якщо авторів більше чотирьох. Ініціали в цьому випадку указуються перед прізвищами.
У ВІДОМОСТЯХ Про ПОВТОРНІСТЬ ВИДАННЯ приводять порядковий номер видання (арабськими цифрами) і характеристику видання (виправлене, доповнене, стереотипне і т.д.). Наприклад: 2-е видавництво 3-5 стереотип. видавництво
Назва МІСЦЯ видання приводиться повністю в називному відмінку, за винятком назв міст: Москва - М. і Санкт-Петербург - СПб (Ленінград - Л). За наявності двох місць видання в описі приводять обидва місця; за наявності трьох і більш - приводять назву міста, вказаного першим із словами "і ін.".
НАЙМЕНУВАННЯ ВИДАВНЦТВ указуються в скороченій формі без лапок, за наявності двох видавництв приводять найменування обох, за наявності трьох і більш - найменування першого із словами "і др.". У скорочених посиланнях найменування издательств можна не приводити.
РІК
ВИДАННЯ позначають арабськими цифрами.
Складемо
бібліографічний список алфавітної
побудови.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Використана
література.
Информация о работе Складання та оформлення бібліографічного опису