Предмет, об’єкт і завдання економічного аналізу

Предмет, об’єкт і завдання економічного аналізу

1.Роль  і місце економічного  аналізу в системі  управління підприємством. 

      Регулярну діяльність підприємства на постійній  основі, що передбачає отримання доходу в грошовій, матеріальній або іншій  формах, називають господарською діяльністю.

      Господарська  діяльність відповідно до конкретних умов буває звичайна та надзвичайна.

 
 
 
 

      Звичайна діяльність – будь-яка діяльність підприємства, а також операції, які забезпечують її або виникають внаслідок такої діяльності.

      Звичайну  діяльність поділяють на операційну та іншу. Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші її види, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Основна діяльність – операції, пов’язані з виробництвом та реалізацією продукції та забезпечує основну частину доходу підприємства. Інвестиційна діяльність – придбання та реалізація тих необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів. Фінансова діяльність – діяльність, яка зумовлює зміну величини і складу власного чи позикового капіталу підприємства.

      Надзвичайна діяльність – операції чи події, які відрізняються від звичайних і не відбуваються часто або регулярно. Одні і Тім події можуть бути звичайними для одного підприємства і надзвичайними для іншого.

      Існують різні класифікації цих функцій, одна з яких передбачає розподіл їх відповідно до окремих етапів процесу  управління: аналіз – планування – організування – облік – контроль – регулювання – наліз.

      Серед названих функцій аналіз відіграє особливу роль. Зворотною до аналізу процедурою є синтез ( з грек. – з’єднання, складання) – наукове дослідження  будь-якого предмета в цілісності, єдності й взаємовз“язку його частин.

      Об’єкт  економічного аналізу – процеси і явища господарської діяльності підприємства, відображені в показниках планів і звітності та спрямовані на

8

ефективне використання всіх ресурсів з метою поліпшення кінцевих результатів діяльності підприємства.

      Предмет економічного аналізу  – причинно-наслідкові зв’язки між різними економічними явищами і процесами, які відбуваються в господарській діяльності підприємства. 

2.Функції  та завдання економічного  аналізу

      Аналіз виконує такі три основні функції:

 
 

        Оцінювальна функція забезпечує встановлення відмінностей фактично досягнутого стану від запланованих чи теоретично обґрунтованих значень показників. Діагностична функція передбачає формування якісної характеристики об’єкта аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків. Прогнозна(пошукова) функція обґрунтовує рекомендації щодо приведення об’єкта аналізу в бажаний стан. Ці функції тісно взаємозв’язані. 

 

• Визначити загальні тенденції та закономірності зовнішнього середовища, а також  їх вплив на діяльність конкретного  підприємства.
• Об’єктивно оцінювати економічні явища і процеси господарської діяльності.
• З’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки між окремими явищами і процесами.
• Шукати резерви діяльності підприємства.
• Узагальнювати результати аналізу для прийняття обгрунтованих рішень.
• Контролювати виконання управлінських рішень.

 

   Для успішної реалізації завдань економічний аналіз має бути системним, своєчасним, систематичним, конкретним, об’єктивним, ефективним, дієвим. 

3.Основні  категорії економічного  аналізу. 

         До найпоширеніших категорій економічного аналізу  належать: показники, фактори і резерви.

         Показники – узагальнена характеристика певного економічного процесу, об’єкта чи явища відносно конкретного місця і часу. 

   Для аналізу діяльності підприємства вибирають  показники, за якими можна повно  і кількісно оцінити всі елементи системи. Наприклад, показниками господарської

   9

   діяльності  підприємства є кількість працівників  та їх окремих категорій, вартість основних фондів, матеріальні витрати, прибуток, середньорічний виробіток продукції, фондовіддача, матеріаломісткість, рентабельність продукції та інші.

         Господарську діяльність підприємства здебільшого розглядають як складну систему, яка складається з трьох підсистем: ресурси, процес і результат. Відповідно сукупність показників, які всебічно характеризують діяльність підприємства, називають системою показників. 

 
 
 
 
 
 

         На зміну величини певних показників господарської діяльності підприємства впливають різноманітні фактори. 

         Фактор – умова, рушійна сила, причина будь-якого процесу, який відбувається на підприємстві. В економічному аналізі термін “фактор ” здебільшого вживають у значенні причини зміни певних результатів діяльності підприємства.

         Аналіз лише тоді є дієвим, коли не лише виявляє певні фактори, що вплинули на результат в минулому, а й дає змогу керувати ними в майбутньому.

         З аналізом факторів тісно пов’язане виявлення та використання резервів підвищення ефективності виробництва продукції.

         Резерви – це невикористані можливості зростання та вдосконалення виробництва, поліпшення його економічних результатів.

         Резерви характеризують розрив між досягнутим рівнем використання виробничих ресурсів та можливостями найповнішого їх використання за рахунок  усунення втрат і непродуктивності витрат, впровадження досягнень науки і техніки. Утворення резервів відбувається неперервна, однак ефективне їх виявлення та використання можливе лише за умови розуміння їх характеру та місця виникнення.

         Величина резервів кількісно може бути визначена як різниця між можливим і фактичним рівнем показника діяльності підприємства, який змінюється під дією окремих факторів.

         Між трьома основними  категоріями економічного аналізу  – показниками, факторами і резервами  – існує тісний взаємозв’язок.

         З метою встановлення причин зміни певних показників та пошуку резервів підвищення ефективності діяльності підприємства комплексний економічний аналіз слід проводити за трьома напрямками: 

   10

• Аналіз виробничих ресурсів і ефективності їх використання;
• Аналіз виробничого процесу;
• Аналіз фінансових результатів діяльності та фінансового стану підприємства.

Аналіз  ресурсів та ефективності їх використання проводять з метою оцінки рівня

ресурсозабезпечення підприємства. В економічній теорії до ресурсів відносять землю, капітал, працю і підприємливість. З позиції кількісної оцінки частіше використовують іншу класифікацію: трудові, фінансові та матеріальні ресурси. Для оцінки можливості підприємства здійснювати певний виробничий процес всю сукупність ресурсів здебільшого поділяють на три групи: трудові ресурси, тобто працівники підприємства; необоротні ресурси, які забезпечують виробництво продукції; матеріальні ресурси як матеріальна основа виробленої продукції. Саме ці три види ресурсів поєднуються під час виробничого процесу для досягнення певних результатів, тому їх можна зарахувати до виробничих ресурсів. Від повного і своєчасного забезпечення виробництва всіма необхідними ресурсами залежить кількість і собівартість виробленої продукції та фінансові результати підприємства.

      Другий  напрям – аналіз виробничого процесу – охоплює показники динаміки, складу і структури виробництва і реалізації продукції в натуральному, умовно-натуральному чи вартісному вимірюванні; якості і ритмічності виробництва, а також

   показники собівартості одиниці продукції, витрат на одну гривню виробленої продукції. Аналіз виробничого процесу проводять з метою виявлення шляхів зростання обсягу, а також зниження витрат виробництва і реалізації продукції.

         Фінансові результати та фінансовий стан підприємства – третій напрям – характеризують прибуток від звичайної діяльності і надзвичайної діяльності, рівень рентабельності діяльності, показники фінансового стану: наявності і розміщення майна підприємства; джерел утворення цього майна; фінансової стійкості; ділової активності; платоспроможності і кредитоспроможності підприємства.

         Отже, при комплексному аналізі підприємство розглядають  як систему, що складається з окремих  елементів з численними внутрішніми  і зовнішніми зв’язками. Такий системний  підхід дає можливість повніше дослідити господарську діяльність та розробити науково обґрунтовані варіанти управлінських рішень, визначити ефективність вих. варіантів і вибрати найефективніший серед них.