Е.Остром. Управління ресурсами спільного користування

Е.Остром. Управління ресурсами спільного користування.

План:             

Вступ

1. Інституція як поняття

2. Ресурси спільного користування

3. The Institutional Analysis and Development (IAD) Framework

4. Людський фактор в управлінні РСК

Висновки

Список використаної літератури

“Існування порядку в світі багато в чому залежить від теорій, за допомогою яких ми

осмислюємо світ.”

Е. Остром

Вступ

Раціональне використання ресурсів є одним з найважливіших питань, над якими почав замислюватись світ у 20 столітті і продовжує до сих пір. Ще більш актуальним питанням є використання спільних ресурсів, а саме яким чином так організувати їх використання, щоб уникнути і надмірного споживання, і адміністративних витрат одночасно. У таких випадках, коли ресурси знаходяться у використанні багатьох осіб, тобто, коли немає чітко визначених індивідуальних прав власності на ці ресурси – економісти часто вважають їх придатними для експлуатації лише тоді, коли проблема надмірного споживання вирішується або шляхом приватизації, або застосуванням зовнішнього примусу.[1] Тобто як ми бачимо прийнято вважати, що дане питання може бути ефективно вирішено в основному на державному рівні.  Проте нобелівська лауреатка Еліонор Остром запропонувала принципово інший підхід до вирішення даного питання. Остром вважає, що питання використання спільних ресурсів може бути ефективно вирішено і на недержавному рівні, пропонуючи поліцентричну систему управління, та ставлячи акцент на питаннях довіри, зацікавленості та домовленості як між окремими інституціями, так і всередині них.

Таким чином є усі підстави стверджувати, що своїми працями Нобелівська лауреатка кидає виклик таким звичним для світу економіки теоріям як теорія Коуза та теорія Сміта. Отже розглянемо передумови виникнення проблеми використання спільних ресурсів та механізми їх вирішення, які пропонує Е.Остром.

1. Інституція як поняття

Перш за все, слід дати визначення такому поняттю, як інституція, яке є ключовим у даному контексті. Т.Веблен, якого вважають одним з основоположників раннього інституціоналізму, у своїй праці “Теорія бездіяльного класу: Економічне дослідження інституцій” під інституціями розуміє комплекс звичних способів мислення стосовно відносин між людиною і  суспільством, а також загальноприйняту поведінку[2]. У своїх пізніших працях економіст спрощено називає інституціями “усталені навички мислення, спільні для більшості людей”[3] Проте інтерпретація даного поняття певною мірою еволюціонувала з часів Т.Веблена. Е.Остром дає наступне визначення терміну “інституції”:””Інституції” можуть бути визначені як комплекси діючих норм, які використовуються для визначення, хто має право приймати рішення в певних сферах, які дії дозволені – або обмежені, який звід правил буде використовуватись, яких процедур необхідно дотримуватись, яка інформація повинна або не повинна надаватись, і те, які виплати будуть отримувати особи в залежності від їх дії.”[4] Таким чином ми бачимо що теоретична інтерпретація цієї категорії суттєво змінилась з часів засновників “старого” інституціоналізму. 

Виходячи з розуміння поняття “інституція” та дослідивши усе розмаїття форм інституціонального устрою, Е.Остром прийшла до висновку, що існують проблеми, які не можливо вирішити на рівні держави та на приватному рівні, або ж таке вирішення є неефектвним. Альтернативою існуючій системі, Остром вважає незалежні одна від одної “поліцентричні” системи, що передбачають активну участь місцевих грмад у прийнятті рішень.[5] Таким своїм дослідженням Остром продемонструвала, що комплексність інституційних систем та участь зацікавлених індивідумів у прийнятті рішень не призводить до хаосу, а навпаки сприяє прийняттю більш ефективних рішень, цим самим кинувши виклик відомій теорії Т.Гобса, який стверджував, що дії окремих індивідумів, що намагаються максимізувати свою користь та реалізувати власні інтереси, неминуче веде до хаосу та конфліктів.[6]

Під “проблемами”, вирішення яких краще приймати на рівні громад (користувачів) нобеліантка має на увазі ресурси спільного користування(РСК). Отже далі розглянемо це поняття.

2. Ресурси спільного користування

Ресурсами спільного користування Е.Остром називає природні ресурси, які використовуються багатьма людьми одночасно та доступ до яких не є обмеженим.[7] На відміну від звичних 2 типів ресурсів, пані Остром запропонувала свою класифікацію ресурсів, яка базується на таких факторах як складність вилучення користі від ресурсу та конкуренція за нього (або те, на скільки використання ресурсу одним користувачем, заважає його використанню іншими). Таким чином може бути виділено 4 типи ресурсів. Слід зазначити, що ресурси спільного користування мають високий рівень з обох визначальних параметрів.

При написанні своєї роботи “Governing the Commons: The Evolution of Institutions for Collective Action” Остром дослідила велику кількість випадків, коли через недостаток відповідних інституцій та інструментів відбувалось перевикористання ресурсів, так звана “трагедія спільного”, “проблема колективної дії”, “дилема в’язня” і т.д.  Усі ці проблеми економіст пояснює прагненням кожного користувача ресурсу оримати максимальну вигоду, не враховуючи інтереси інших користувачів та вичерпність ресурсу. В результаті, такі дії ведуть до деградації довкілля, та як наслідок економічних проблем. Таким своїм висновком нобеліантка кидає виклик теорії Адама Сміта про невидиму руку ринку, яка стверджує, що окремі індивідуми, прагнучи досягти особистих інтересів, через дію ринкових сил неминуче створюють “спільне благо”[8].

Як один зі способів дослідження та класифікації ситуацій, пов’язаних з використанням ресурсів спільного користування, Е.Остром пропонує (IAD) framework.

3. The Institutional Analysis and Development (IAD) framework

Разом зі своїми колегами Е.Остром розробила набір структурних правил та порад, використовуючі які, вчені можуть дослідити та класифікувати поведінку, взаємовідносини та наслідки певних видів взаємовідносин як між окремими індивідами, фірмами, ринками, громадами і т.д., так і всередині них. Метою правил є упорядкування конкретних взаємовідносин для того щоб зробити їх передбачуваними.[9] Для того щоб визначити які саме правила слід використовувати для пояснення тих чих і інших взаємозв’язків, аналітики використовують відповідну теорію. Так, наприклид, на мікрорівні  IAD framework передбачає використання таких теорій як теорія трансакційних витрат, теорія ігор, теорія про суспільні блага, мікроекономічні теорії та ін. Системи у даному випадку розглядаються як набір змінних, кожна з яких може розглядатись у тому чи іншому контексті в залежності від ситуації.[10] В основі IAD framework лежить поняття “дієвої ситуації” (action situation), на яку впливають певні зовнішні чинники в конкретний момент часу (мал.1).

Мал.1 Вплив зовнішніх змінних факторів на ситуацію, яка розглядається.

Проте окрім зовнішніх факторів, необхідно враховувати і внутрішні, які мають безпосередній вплив на те, яким чином будуть розподілені взаємозв’язки та як вони впливатимуть на кінцеві наслідки (мал.2). Як можна побачити на малюнку, важливими складовими, що впливають на результати, окрім самих дійових осіб та їх дій, є контроль над ситуацією, інформація та чисті вигоди/витрати.

             Мал.2 Внутрішня структура ситуації, що розглядається.

4. Людський фактор в управлінні РСК

Провівши численні дослідження по всьому світу, пані Остром з’ясувала, що одним з найвизначальніших факторів при управлінні РСК є людський фактор. А саме такі аспекти як довіра, комунікація, особиста зацікавленість. Було з’ясовано, що ресурси, які знаходяться у власності окремих індивідумів чи громад, які є їх безпосередніми користувачами, мають на багато кращий стан та рідше перевикористовуються та вичерпуються. Ефективнішим є ї моніторинг у таких випадках. Оскільки користувачі, зацікавлені у якомога довшому та ефективнішому користуванні даним рсурсом, вони прикладають зусилля для того щоб зберігати його у належному стані. Важливим також є аспект комунікації між користувачами. Домовляючись, вони можуть не лише максимізувати свою користь без шкоди для РСК, а і встановити систему штрафів (покарань) для тих, хто порушує домовленість.[11]

Висновки

Проблема використання спільних ресурсів з часом стає все більш актуальною. Однією з причин її загострення є неправильне управління у цій галузі, яке сприяє перевикористанню ресурсів та деградації довкілля. Перша жінка, яка отримала Нобелівську премію в галузі економіки Еліонор Остром, дослідила правила та механізми правозастосування, що регулюють експлуатацію ресурсів спільного користування та запропонувала новий неоінституціональний підхід до управління РСК.  Пані остром запропонувала концепцію  саморегульованих “поліцентричних систем” та розробила правила (IAD framework), за допомогою яких можна фективно досліджувати та класифікувати такі системи. Також слід зазначити, що важливим аспектом в управлінні, лауреатка вважає людський фактор (довіра, комунікація, особиста зацікавленість).

Список використаної літератури:

1.       Ostrom E. Governing the Commons: The Evolution of Institutions for Collective Action. – Cambridge: Cambridge University Press, 1990.(перекл. Т. Монтян)(http://rabkrin.org.ua/mediawiki-1.15.1/index.php?title=Керуванняспільним)

2.       Веблен Т. Теория праздного класса. – М., 1984. – С. 202.

3.       Veblen T. The Place of Science in Modern Civilisation and Other Essays. (http://fax.libs.uga.edu/HB34xV395/1f/place_of_science_in_modern_civilisation.pdf)

4.       Гайдай Т.В. Інституція як інструмент існтитуційного економічного аналізу.( http://www.ief.org.ua/Arjiv_ET/Gayday206.pdf)

5.       Ostrom E. Beyond markets and states: Polycentric governance of complex economic systems. – Prize lecture. – 2009. (http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/economics/laureates/2009/ostrom_lecture.pdf)

6.       Paul Dragos Aligica. Elionor Ostrom on the Market, the State, and the Third Sector.  – 2009. (http://reason.com/archives/2009/10/12/elinor-ostrom-on-the-the-market)

7.       В.І.Вовк, О.П.Маслюківська. Історія економічної думки і витоки “екологічної економіки”. Історичний контекст виникнення економічної науки. – C. 2.

8.       М.Довбенко. Економічний дороговказ. – Вісн. НАН України, 2009, №12. – С.53.

9.       Ostrom, E., Walker, J. & Gardner, R. (1994). Rules, Games, and Common-Pool Resources. – (http://books.google.com.ua/books?id=DgmLa8gPo4gC&pg=PA23&hl=ru&source=gbs_toc_r&cad=3#v=onepage&q&f=false)

10.   Ostrom E. Institutional analysis and development: micro. (http://localgov.fsu.edu/readings_papers)

[1] Ostrom E. Governing the Commons: The Evolution of Institutions for Collective Action. – Cambridge: Cambridge University Press, 1990.(перекл. Т. Монтян)(http://rabkrin.org.ua/mediawiki-1.15.1/index.php?title=Керуванняспільним)

[2] Веблен Т. Теория праздного класса. – М., 1984. – С. 202.

[3] Veblen T. The Place of Science in Modern Civilisation and Other Essays. (http://fax.libs.uga.edu/HB34xV395/1f/place_of_science_in_modern_civilisation.pdf)

[4] Гайдай Т.В. Інституція як інструмент існтитуційного економічного аналізу.( http://www.ief.org.ua/Arjiv_ET/Gayday206.pdf)

[5] Ostrom E. Beyond markets and states: Polycentric governance of complex economic systems. – Prize lecture. – 2009. (http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/economics/laureates/2009/ostrom_lecture.pdf)

[6] Paul Dragos Aligica. Elionor Ostrom on the Market, the State, and the Third Sector.  – 2009. (http://reason.com/archives/2009/10/12/elinor-ostrom-on-the-the-market)

[7] Ostrom E. Governing the Commons: The Evolution of Institutions for Collective Action. – Cambridge: Cambridge University Press, 1990.(перекл. Т. Монтян)(http://rabkrin.org.ua/mediawiki-1.15.1/index.php?title=Керуванняспільним)

[8] В.І.Вовк, О.П.Маслюківська. Історія економічної думки і витоки “екологічної економіки”. Історичний контекст виникнення економічної науки. – C. 2.

[9] М.Довбенко. Економічний дороговказ. – Вісн. НАН України, 2009, №12. – С.53.

[10] Ostrom, E., Walker, J. & Gardner, R. (1994). Rules, Games, and Common-Pool Resources. – (http://books.google.com.ua/books?id=DgmLa8gPo4gC&pg=PA23&hl=ru&source=gbs_toc_r&cad=3#v=onepage&q&f=false)

[11] Ostrom E. Institutional analysis and development: micro. (http://localgov.fsu.edu/readings_papers)