Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Мая 2013 в 18:05, контрольная работа
Модель п'яти сил конкуренції Портера (1980 р.) є найбільш розповсюдженим, потужним інструментом для систематичної діагностики основних конкурентних сил, що впливають на ринок, оцінки ступеня впливу кожної з них та визначення характеру конкурентної боротьби на даному ринку. П'ять чинників конкуренції відбивають той факт, що конкуренція в галузі не зводиться лише до гри між підприємствами, що вже закріпилися на ринку.
Продовження таблиці 5.1
Тип |
Зміст КФУ |
КФУ, що відносяться до професійних навичок |
Ноу-хау в сфері контролю за якістю Ступінь оволодіння визначеною технологією Здатність (уміння) створювати ефективну рекламу Здатність швидко переводити нові товари зі стадії розробки в промислове виробництво |
КФУ, зв'язані з організаційним и можливостями |
Рівень інформаційних систем Здатність швидко реагувати на ринкову ситуацію, що змінюється Великий досвід і ноу-хау в сфері менеджменту |
Інші КФУ |
Сприятливий імідж і репутація фірми в покупців Загальні низькі витрати Вигідне розташування Приємні в спілкуванні, доброзичливі службовці Доступ на фінансові ринки Наявність патентів |
Експертним шляхом для кожного КФУ встановлюється вага, у загальній оцінці.
Експертним шляхом проводиться оцінка кожного КФУ в балах.
Таблиця 5.2 – Оцінка конкурентоспроможності підприємства
КФУ |
Вага (аі) |
Значення КФУ | |||||||
Loreal |
Schwarzkopf |
Wella |
Palette | ||||||
КФУі |
КФУі*аі |
КФУі |
КФУі*аі |
КФУі |
КФУі*аі |
КФУі |
КФУі*аі | ||
КФУ, що залежать від технології |
0,16 |
20 |
3,2 |
15 |
2,4 |
18 |
2,88 |
20 |
3,2 |
КФУ, що відносяться до виробництва |
0,18 |
18 |
3,24 |
13 |
2,34 |
18 |
3,24 |
15 |
2,7 |
КФУ, що відносяться до реалізації продукції |
0,2 |
20 |
4 |
16 |
3,2 |
19 |
3,8 |
18 |
3,6 |
КФУ, що відносяться до маркетингу |
0,15 |
15 |
2,25 |
17 |
2,55 |
20 |
3 |
20 |
3 |
КФУ, що відносяться до професійних навичок |
0,1 |
10 |
1 |
10 |
1 |
10 |
1 |
10 |
1 |
КФУ, зв'язані з організаційним и можливостями |
0,13 |
17 |
2,21 |
15 |
1,95 |
13 |
1,69 |
15 |
1,95 |
Інші КФУ |
0,08 |
5 |
0,4 |
5 |
0,4 |
5 |
0,4 |
5 |
0,4 |
Сума |
1 |
16,3 |
13,84 |
16,01 |
15,85 |
Розрахуємо інтегральний показник конкурентоспроможності як сума або середнє значення балів по всім КФУ відповідного підприємства.
К (Loreal) = 20 + 18 + 20 + 15 + 10 + 17 + 5 = 105; Кср = 105 / 7 = 15;
К (Schwarzkopf) = 15 + 13 + 16 + 17 + 10 + 15 + 5 = 91; Кср = 91 / 7 = 13;
К (Wella) = 18 + 18 + 19 + 20 + 10 + 13+ 5 = 103; Кср = 103 / 7 = 14,7;
К (Palette) = 20 + 15 + 18 + 20 + 10 + 15 + 5 = 103; Кср = 103 / 7 = 14,7.
Розрахуємо інтегральний показник конкурентоспроможності з урахуванням ваги кожного індикатора.
К (Loreal) =3,2 + 3,24 + 4 + 2,25 + 1 + 2,21 + 0,4 = 16,3;
К (Schwarzkopf) = 2,4 + 2,34 + 3,2 + 2,55 + 1 + 1,95 + 0,4 = 13,84;
К (Wella) = 2,88 + 3,24 + 3,8 + 3 + 1 + 1,69 + 0,4 = 16,01;
К (Palette) = 3,2 + 2,7 + 3,6 + 3 + 1 + 1,95 + 0,4 = 15,85.
Переважно по усім показникам компанія «Loreal» є лідируючою. Готовним її конкурентом є компанія «Wellа».
Задача 7 Вибір конкурентної стратегії за М.Поретром
Матриця М. Портера (рис. 7.1.) визначає вибір стратегії підприємства в залежності від параметрів ринку збуту та стратегічних переваг у формі низьких витрат або неповторності чи унікальності продукту. Залежно від поєднання зазначених параметрів підприємство може обрати такі стратегії:
- лідерство у галузі витрат;
- стратегію диференціації;
- стратегію фокусування (концентрації).
Цільовий ринок збуту |
Стратегічна перевага | |
Перевага в собівартості (низькі витрати) |
Неповторність продукту з точки зору покупця | |
Вся галузь |
Лідерство в галузі витрат |
Диференціація |
Один сегмент ринку |
Фокусування (концентрація на сегменті) |
Рисунок 7.1 - Матриця М.Портера
Стратегія лідерства у сфері витрат досягається при мінімізації витрат за рахунок освоєння значної долі ринку і забезпечує достатній рівень рентабельності в умовах гострої конкуренції. Недоліком даного типу стратегії є те, що прагнення до мінімізації витрат приводить до зниження наступальних можливостей банку у сфері розробки і впровадження нових продуктів.
Стратегія диференціації передбачає продажу продуктів з певними унікальними характеристиками за високою ціною. Витрати при цьому до уваги не приймаються. Досягнення переваг за допомогою такої стратегії потребує постійних фінансових та інтелектуальних інвестицій, що в умовах відсутності, як правило, патентного захисту банківських продуктів-новинок буде обходитися для банку досить дорого.
Стратегія концентрації (або фокусування) полягає у досягненні визначених переваг на обраному сегменті. Такий тип стратегії характеризується низькою чутливістю споживачів до змін у ціновій політиці, високим рівнем лояльності клієнтів по відношенню до банку. Водночас така концентрація зусиль на одному сегменті ринку не сприяє інтенсивному розвитку банку, обмежує маневр ресурсами і продуктами банку.
Для нашої компанії характерна стратегія диференціації, тому що цільовим ринком збуту є вся галузь, а стратегічною перевагою неповторність продукту з точки зору покупця.
Перелік посилань
1 Ансофф И., Макдоннелл Э.Дж. Новая корпоративная стратегия / Пер. с англ. – СПб.: Питер Ком, 1999. – 416 с.
2 Борисенко З.М. Основи конкурентної політики: Підручник. - К.: Таксон, 2004. – 704 с.
3. Всеобщее управление качеством: Учебник для вузов / О. П. Глудкин, Н. М. Горбунов, А. И. Гуров, Ю. В. Зорин. Под ред. О. П. Глудкина. — М.: Горячая линия — Телеком, 2001. — 600 с.
4. Кныш М. И. Конкурентные стратегии: Учеб. пособие. — СПб.: Б. и., 2000. - 284 с.
5. Лапидус В. А. Всеобщее качество (TQM) в российских компаниях / Гос. ун-т управления; Нац. фонд подготовки кадров. — М.: ОАО «Типография «Новости», 2000. — 432 с.
6. Лифиц И.М. Теория и практика оценки конкурентоспособности товаров и услуг - М : Юрайт-М, 2001. – 224 с.