Розробка вторинного відстійника стічних вод на стадії фізико-хімічної очистки другої черги цеху

При необхідності передбачена  відкачування освітлених стоків по тру  бопроводам с1у- 400 і сгу- 500, при цьому рН стоків має бути не менше 6,0.

При необхідності (у аварійній ситуації) в приймальну камеру насосо] поз. 1328/9-12 можуть поступати  господарчо-побутові стоки, які відкачуються насоса мі поз. 1326/4,5,13,22 або з перекачування № 5 поз.403/1,2,3.

Кількість стоків, відкачуваних насосами поз. 1328/9-12, контролюється  приладом поз. Р1К.

Тиск в напірних трубопроводах  контролюється свідченнями маномет  рів поз. Р19- 12.

Рівень стоків в приймальній  камері насосів поз. 1328/9-12 контролюєте] приладом поз.ЫАн. Свідчення величини рівня виведені на щит КИПиА ЦГО корп. 1330 і в корп. 1329.

Регуляція продуктивності насосів виробляється в ручному  режим! управління залежно від кількості  стоків, які поступають.

Контроль  при рН стоках, які виходять з відстійника, ведеться в автоматическоь режимі і контролюється приладом поз. СЯК.СрН. Свідчення виведені на щиг КИПиА корп. 1330.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.3 Розрахунок матеріального балансу

Складемо таблицю початкових даних.

Таблиця 3.

Цех	ХПК міліграм /дм³	Зважені речовини міліграм/дм³	Азоту амонійного міліграм/дм³	Кількість м³/ч
1-Б			80	60
1-А		135	65	38
Ацетилену	4000	250		28
Оцтової кислоти і перекачування  №3	6000			42
відділення формаліну	6000		50	80
відділення ректифікації метанолу	12000		35	56
Органічних спиртів, амминов, цех  спиртів і кетону корп. 448	10000	320	10	193

1. Знайдемо середні  концентрації ХПК :

1) 4000*10* кг - в 1 м³

х          кг - 28 м³

 кг

2) 6000*10* кг - в 1м³

х          кг - 42 м³

 кг

3) 6000*10* кг - в 1 м³

                    х     кг - 80 м³кг

  кг   

 

4) 12000*10 кг - в 1 м³

х             кг - 56 м³

кг

5) 10000*10 кг - в 1 м³

х            кг - 193 м³

кг

кг/м³

 

2. Знайдемо середню  концентрацію зважених речовин  :

1) 135*10 кг - в 1 м

х кг - 38 м³

 

кг

2) 250*10 кг - в 1 м

х кг - 28м³

 

кг

3) 320*10 кг - в 1 м

х кг - 193 м³

 

*кг

кг/м

 

 

 

 

3. Знайдемо середню  концентрацію азоту амонійного :

 

1) 80*10 кг - в 1 м

х кг - 60 м³

 

кг

 

2) 65*10 кг - в 1 м

х кг - 38 м³

 

кг

 

3) 50*10 кг - в 1 м

х кг - 80 м³

 

кг

 

4) 35*10 кг - в 1 м

х кг - 56 м³

 

кг

 

5) 10*10 кг - в 1 м

х кг - 193 м³

 

кг

  кг/м³

Складемо таблицю  матеріального балансу на 1 м³

Таблиця 4.

 

Показник	Вноситься із стоками, кг	Піддається очищенню, кг	Відноситься до усереднених  стоків, кг
Зважені речовини Азот амонійний ХПК	0,14 0,03 6,39	0,011 0,006 0,56	0,129 0,024 5,83
Разом:	6,66	0,676	5,983

 

Піддається очищення:

1)

2)

3)

Разом:

З урахуванням производительнотси 15 тис. м³/добу складемо таблицю матеріального  балансу на 1 добу роботи.

Таблиця 5.

Прихід	кг	%	Витрата	кг	%
1. Маса стічних вод у тому числі: -вода -зважені вещ. -азот амонійний   2. Кисень - ХПК	14900,1 2,1 0,45     95,85	99,334 0,014 0,003     0,639	1.Маса усередненого стоку у тому числі: - вода - зважені вещ. - ХПК -азот амонійний 2. Маса осаду  у тому числі: - вода -взв. вещ. у осіданні -азот амонійний	14823,705 1,935 87,45 0,36     77,895 10,05 0,09	98,8247 0,0129 0,583 0,0024     0,5193 0,067 0,0006
Разом:	15000	100	Разом:	15000	100

 

 

 

 

6.4 Технологічний розрахунок апарату (вторинного відстойника)

 

Розрахунок вторинного радіального відстійника

Вихідні дані:

Добовий витрата стічних  вод Q = 6000м3/сут;

Максимальний секундний  витрата стічних вод qmax = 250м3 / ч;

Максимальний часовий  витрата стічних вод qw = 360м3 / ч;

БПК в поступає на очищення стічної воді Len = 216 мгО2 / л;

Кількість БПК повн в  стічній воді на одного мешканця на добу становить

а=15г/(чол*добу). 
1)Розраховується навантаження води на поверхню: 
 , де

Hset - робоча глибина  відстійника, м; 
аi - доза активного мулу в аеротенках, рівна 3,6 г / л; 
at - необхідна концентрація в освітленій воді, не менше 10 мг / л; 
Kss - коефіцієнт використання об'єму зони відстоювання, дорівнює 0,4; 
Ii - муловий індекс, рівний 80 см3 / г .

 
2) Приймаємо 4 відстійника, n = 4. 
3) Визначається площа одного відділення відстійника:

4) Визначається діаметр  відстійника:

 , приймаємо 9 м. 
5) Визначається загальна висота відстійника:

Де Н1 - висота борту  над шаром води, що дорівнює 0,4 м; 
Н2 - висота нейтрального шару, рівна 0,3 м; 
Н3 - висота шару мулу, рівна 0,3 м.

 
6) Знаходиться кількість осаду,  що виділяється при відстоюванні: 
 
Де рmud - вологість активного мулу, рівна 99,5%; 
γmud - щільність активного мулу, що дорівнює 1 г/см3. 
 

Висновок: Для відділення стічної води і активного мулу приймаємо 4 вторинних радіальних відстійника з діаметром відстійника = 9м, висотою = 4 м і кількістю секцій = 3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.5. Розрахунок піногасників

Ефективність утиску піни стічних вод оцінюють за об'ємом піни, зруйнованої еденицей маси піногасника.

За міру стійкості  піни можна прийняти середньовзважений час "життя" її у присутності піногасника.

- об'єм піни

- час життя елементу піни

Відносну стійкість  як міру ефективності піногасника знаходять  по формулі:

- стійкість початкової піни (без  піногасника)

Для введення піногасників в пінисте середовище використовують спосіб безперервної краплинної подачі. Руйнування піни відбувається швидше, якщо піногасник подавати за допомогою дозуючого насоса або під тиском стислого повітря (розбризкування).[22]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Екологічний моніторинг якості  природного середовища

Моніторинг  довкілля (екологічний моніторинг) - інформаційна система постійного спостереження і регулярного контролю, що проводяться за певною програмою для оцінки поточного стану природного довкілля, аналізу тих, що усіх відбуваються в ній в цей період процесів, а також завчасного виявлення можливих тенденцій її зміни (рис.1).

Цей термін з'явився перед проведенням Стокгольмської конференції ООН по довкіллю (1972) на додаток до поняття "контроль".

Цілі екологічного моніторингу ("Про охорону довкілля") :

1) спостереження за станом довкілля, у тому числі в районах розташування джерел антропогенної дії;

2) спостереження  за дією антропогенних джерел  на довкілля;

3) забезпечення  потреб держави, юридичних і  фізичних осіб в достовірній  інформації, необхідній для запобігання  і (чи) зменшення несприятливих наслідків зміни стану довкілля.

Залежно від  конкретних цілей, завдань, об'єктів  спостереження існують різні  підходи до класифікації моніторингу (по характеру вирішуваних завдань, по рівнях організації, по природних  середовищах, за якими ведуться спостереження). Наприклад,

- по об'єктах  спостереження розрізняють: атмосферний,  повітряний, водний, грунтовий, кліматичний  моніторинг, моніторинг рослинності,  тваринного світу, здоров'я населення  і так далі

- за територіальною  ознакою виділяють локальний, регіональний і глобальний (біосферний) моніторинги.

- по використовуваних  методах - наземному, авіаційному  і космічному.

- по методах  досліджень - хімічному, біологічному, фізичному і інші.

- Існують також  класифікації систем моніторингу за чинниками, джерелами і масштабами дії та ін.

- Відбита на  рис.3 класифікація охоплює увесь  блок екологічного моніторингу,  спостереження за абиотической  складеної біосфери, яка міняється,  і реакцією у відповідь екосистем  на ці зміни. 

Моніторинг  є багаторівневою системою, тому по характеру узагальнення інформації екологічний моніторинг довкілля виділяють системи детального, локального, регіонального, національного і глобального рівнів . Мети, методичні підходи і практика моніторингу на різних рівнях відрізняються.

Нижчим ієрархічним  рівнем є рівень детального моніторингу ("елементарного", по М. А. Шубину, "об'єктного", по А.В. Шидловской), який реалізовується в межах невеликих  територій і так далі

При об'єднанні систем детального моніторингу у велику мережу (наприклад, в межах району і тому подібне) утворюється система моніторингу локального рівня. Локальний моніторинг призначений забезпечити оцінку змін системи на більшій площі: території міста, району.

Локальний моніторинг зазвичай ведуть відносно окремих об'єктів, наприклад, лісовим, водним, гірським, які найчастіше схильні до інтенсивних антропогенних дій. Прикладом локального моніторингу є постійна система спостереження і контролю забруднення повітря в містах, на транспортних магістралях, здійснювана за допомогою стаціонарних, пересувних або підфакельних постів.

Критерії якості довкілля більше наивыразительно визначені  на локальному рівні. Його кінцева мета полягає в забезпеченні такої  стратегії господарювання, при якій концентрації пріоритетних забруднюючих речовин антропогенного походження не виходять за допустимі межі (тобто ГДК). У Росії ГДК закріплені законодавчо, і відповідність якості довкілля цим стандартам контролюється відповідними органами нагляду.

Різновид локального - импактный моніторинг здійснюється, як правило, в особливо небезпечних зонах і місцях.

Локальні системи можуть об'єднуватися в ще більше - системи  регіонального моніторингу, - стеження за процесами і явищами в межах  значного по площі району (краї або  області, або в межах декількох з них), який зазвичай відрізняється від сусідніх за природними умовами. Це, наприклад, природні зони, ландшафтні комплекси, рекреаційні території навколо міст і тому подібне.

Глобальний моніторинг - це система стеження по стану і  прогнозування можливих змін загальносвітових процесів і явищ, включаючи антропогенні дії на біосферу Землі в цілому.