Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Декабря 2014 в 05:16, контрольная работа
Актуальність. В умовах економічної глобалізації суб’єкти підприємницької діяльності все частіше вдаються до здійснення інвестиційних операцій. Зазначені операції потребують значних фінансових ресурсів. Тому, зазвичай, ці операції ретельно аналізуються, однак переважно в фінансовому контексті, який дозволяє отримати чіткі кількісні показники майбутніх вигод і витрат. На жаль, оптимістичні фінансові розрахунки не можуть гарантувати успіх прийнятих до реалізації міжнародних інвестиційних проектів, оскільки культурні, політичні, релігійні та інші відмінності можуть звести нанівець вигоди стратегічно доцільних інвестиційних операцій.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Економічний факультет
Кафедра міжнародної економіки та маркетингу
Cамостійна робота
з дисципліни «Міжнародні фінанси»
на тему:
Ризики міжнародного інвестування
студентки ІІІ-го курсу, 2 групи
напряму підготовки «Міжнародна економіка»
денної форми навчання
Левченко Анастасії Анатоліївни
Київ 2014 р.
Зміст
Актуальність. В умовах економічної глобалізації суб’єкти підприємницької діяльності все частіше вдаються до здійснення інвестиційних операцій. Зазначені операції потребують значних фінансових ресурсів. Тому, зазвичай, ці операції ретельно аналізуються, однак переважно в фінансовому контексті, який дозволяє отримати чіткі кількісні показники майбутніх вигод і витрат. На жаль, оптимістичні фінансові розрахунки не можуть гарантувати успіх прийнятих до реалізації міжнародних інвестиційних проектів, оскільки культурні, політичні, релігійні та інші відмінності можуть звести нанівець вигоди стратегічно доцільних інвестиційних операцій. Саме тому інвестор повинен адекватно оцінювати міру ризику міжнародної інвестиційної діяльності, адже без знання можливих масштабів ризику неможливо прийняти рішення про діяльність в його умовах.
Ризик менеджмент є одним з важливих складників ефективного управління міжнародною інвестиційною діяльністю, особливо в умовах кризи, економічної та політичної нестабільності. Оцінювання ризиків міжнародних інвестиційних проектів та їх впливу на ризик компаній загалом є одним з визначальних складників в процесі прийняття рішень про доцільність участі в проекті і передбаченні способів захисту від можливих фінансових втрат.
Дослідження ризиків іноземного інвестування та різноманітні аспекти управління міжнародними інвестиційними ризиками тривалий час перебувають у полі зору науковців. Серед них варто зазначити праці Р. Карпінського , Є. Панченка , М. Дамаскіної, Ю. Правик, Дука А.П. та інших. У теорію управління ризиками значний внесок зробили такі зарубіжні та вітчизняні вчені: Б. Койлі, Б. Райзберг, Т. Райс, Л. Севідж, М. Фрідмен, П. Шумпетер, А.В. Матвійчук, В.М. Хобта, В.Буянов, А. Альгін, П. Верченко та ін.
Разом з тим, багато аспектів цієї наукової проблеми залишаються недостатньо дослідженими. Аналітичне оцінювання наукових джерел і світової практики інвестиційного ризик-менеджменту дозволяє зробити висновок про наявність багатьох напрямів, що потребують подальших досліджень, що і обумовлює актуальність обраної теми дослідження.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є наукове висвітлення міжнародних інвестиційних ризиків, напрямів розвитку системи управління ризиками, а також наведення рекомендацій щодо використання сучасних інструментів інвестиційного ризик-менеджменту.
Виходячи з мети роботи, автором поставлено низку конкретних дослідницьких завдань:
Об’єктом дослідження виступають ризики міжнародного інвестування.
Предметом дослідження є система відносин міжнародного бізнесу з приводу ідентифікації, оцінки та управління інвестиційними ризиками.
В межах глобальної економічної системи між національними ринками та їх суб’єктами складаються різноманітні виробничі, комерційні, кредитні, валютні, науково-технічні та інші відносини. Важливою складовою цих відносин є міжнародна інвестиційна діяльність, пов’язана з міграцією капіталу.
Капітал є одним з факторів виробництва – ресурсом, який треба використати, щоб виготовити товар, - і являє собою весь нагромаджений запас засобів у продуктивній, грошовій і товарній формах, що забезпечує створення матеріальних благ. [10, 243]
Перенасичення внутрішнього ринку капіталом призводить до того, що його застосування на національному ринку не приносить прибутку, або веде до його зменшення, тобто умови його ефективного використання відсутні. Саме тому пошук сфер прибуткового вкладення капіталу штовхає суб’єктів національної економіки за її межі.
Спочатку вивіз капіталу був притаманний лише для невеликої кількості промислово розвинутих країн, які здійснювали експорт капіталу на периферію світового господарства. Сьогодні ж, в міжнародній економіці, вивіз капіталу є функцією будь-якої економіки, що динамічно розвивається. Можливість вивезення капіталу зумовлена тим, що більшість країн уже увійшла у світове господарство і пов'язана одна з одною розвиненою мережею транспортних, інформаційних та інших комунікацій
Існує декілька підходів до визначення поняття «міжнародний рух капіталу». На наш погляд, найбільш змістовним та доцільним визначенням категорії «міжнародний рух капіталу», на яке ми будемо надалі спиратися в роботі, є наступне: [4, 138]
Міжнародний рух капіталу – це однобічне переміщення закордон певної вартості в товарній чи грошовій формі з метою отримання прибутку, підприємницької вигоди чи досягнення інших економічних, соціальних і політичних вигод.
Міжнародна міграція капіталу на практиці реалізується через рух капіталу в міждержавному просторі у формі інвестицій. У широкому розумінні міжнародними є ті інвестиції, реалізація яких передбачає взаємодію економічних суб'єктів різних країн, резидентів та нерезидентів стосовно конкретної країни.[3]
З країни базування здійснюється експорт капіталу. Вона є місцем перебування інвестиційного суб'єкта (для фізичної особи - це країна громадянства, для юридичної - країна реєстрації). Інвестування капіталу, його безпосереднє вкладення здійснюється у приймаючій країні.
Отже, іноземні інвестиції — усі види матеріальних та інтелектуальних цінностей, вкладених іноземними інвесторами в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.[2]
Рисунок 1. Схема руху інвестицій між країнами
Джерело [4]
Іноземні інвестори — суб'єкти інших країн, які здійснюють інвестиційну діяльність на території країни, а саме: юридичні та фізичні особи, іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації, а також інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності. [4]
Міжнародна інвестиційна діяльність - це сукупність практичних дій суб’єктів, яка супроводжується вкладенням іноземних інвестицій іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.[1]
За формами міжнародна інвестиційна діяльність є надзвичайно різноманітною. Розглянемо основні з них.
За об’єктами вкладень:
За джерелами походження інвестицій:
За строком вкладання:
За метою вкладання:
Отже, у сучасному світі важливою складовою міжнародних економічних відносин виступає міжнародна інвестиційна діяльність, яка перерозподіляє у просторі та часі ресурси між окремими суб'єктами й об'єктами різних країн. Суть міжнародного інвестування полягає у вилученні частини матеріальних або фінансових ресурсів з обігу однієї країни і включення їх у виробничий процес іншої, з метою їх найбільш ефективного використання та втілення інтересів інвестора, через отримання економічної, політичної чи інших вигод. За формами здійснення міжнародне інвестування є надзвичайно різноманітним. Однак будь-яка форма міжнародних інвестицій супроводжується певним ризиком.
Процес інвестування завжди пов'язаний з ризиком внаслідок того, що доходи та витрати від проекту є важко прогнозованими величинами на момент прийняття рішеня про реалізацію об’єкта інвестування, так як неможливо наперед передбачити несприятливі ситуації та тенденції протягом наступних років.
Міжнародні інвестиційні ризики – ймовірність отримання збитків інвесторами внаслідок непередбачених змін середовища в приймаючих країнах, на фондових ринках, коливань валютних курсів тощо.[9]
Можна визначити такі основні причини виникнення міжнародних ризиків: зовнішньоекономічні (ембарго, закриття кордонів); несприятливий політичний клімат в країні та регіоні; неповна та/або неточна інформація, яка використовується під час імплементації проекту; нестабільність кон’юктури ринку; непередбачуваність дій учасників тощо.
Ризики є невід’ємною частиною процесу міжнародного інвестування. Інструментом мінімізації ризиків та негативних наслідків від їх настання є система управління інвестиційними ризиками, початковим і важливим етапом якої є ідентифікація ризиків. Ідентифікація ризиків представляє собою виявлення ризиків, які впливатимуть на досягнення цілей суб’єктів інвестування. Вона включає в себе ідентифікацію джерела ризику, події та потенційні наслідки від її настання. Оцінка ідентифікованих джерел небезпеки проводиться далі в рамках процесу аналізу ризиків, про який ми поговоримо пізніше. У процесі виявлення ризиків перш за все необхідно всебічно дослідити і визначити перелік джерел ризику і пов'язаних з ними подій, які можуть вплинути на втілення цілей інвестора (поліпшити, попередити, перешкодити або відкласти їх досягнення). Після цього ідентифіковані події та ризики розглядаються більш докладно з метою визначення їх можливих наслідків.
Так як ризики міжнародного інвестування є значно диверсифікованими, існує значна кількість їх класифікацій. Ми пропонуємо розглянути наступну:
В міжнародній інвестиційній діяльності ризики поділяють на систематичні та несистематичні ризики.[6, 240-242]
Систематичні (ринкові) ризики – ризики, які виникають для всіх суб’єктів в інвестиційної діяльності і всіх форм інвестування. Визначаються зміною стадій економічного циклу, рівнем платоспроможного попиту, змінами законодавства та іншими макроекономічними факторами, на які інвестор вплинути при обранні об'єкта інвестування не може. До найбільш пошерених систематичних ризиків можна віднести:
Політичний ризик - ризик, пов'язаний з факторами невизначеності, що справляють вплив на політичну складову при здійсненні інвестиційної діяльності: зміни в політичній ситуації; зміни державою політичного курсу; політичний тиск; адміністративне обмеження інвестиційної діяльності; зовнішньополітичний тиск на державу тощо.