Основні дефекти виробів кераміки

Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Кафедра хімічної технології кераміки та скла

Реферат

на тему: «Основні дефекти виробів кераміки»

з дисципліни: «Хімічні технології основних видів тугоплавких

неметалевих і силікатних матеріалів»

Основні дефекти виробів кераміки

Характеристика основних дефектів керамічних виробів. Дефекти керамічних виробів поділяють на такі групи:

• дефекти черепка;
• дефекти глазурі;
• дефекти декорування;
• механічні ушкодження.

Дефекти черепка та глазурі включають такі, наприклад, як:

• деформація – порушення форми виробу від неоднорідності складу глиняної маси або порушення режиму обпалювання;
• цек – сітка дрібних тріщин в глазурі від неправильного підбору рецептури скла для глазурі;
• мушка – точка темного кольору, зумовлена домішками сполук заліза в погано очищеній сировині;
• виплавка – темно-коричневі плями, зумовлені великими домішками сполук заліза в сировині;
• засмічення – налипання часток глини, шамоту; може бути над- і підглазурною;
• задувка – ділянки темно-сірого кольору на поверхні виробів, зумовлені попаданням золи з печі при обпалюванні;
• натікання глазурі – потовщення глазурі на окремих ділянках виробу від неправильного складу глазурі (низька температура плавлення глазурі);
• плішини – не вкриті глазурями ділянки поверхні;
• бульбашки, прищі – не видалені з-під глазурі гази;
• наколи – голкові поглиблення в глазурі;
• тріщини – поверхневі або наскрізні порушення цілісності поверхні виробів внаслідок порушення температури обпалювання та сушіння;
• підрив приставних деталей (ручок, ніжок) – в місцях з’єднання деталей тріщини, утворені внаслідок неоднакової вологості деталей та корпусу виробу в момент прикріплення, які при обпалюванні дали різну усадку.

Дефекти декорування включають такі, як збирання деколі, розрив фарб, перепалювання фарб, помарки фарбами, відшарування фарб та інші.

Прикладами механічних ушкоджень керамічних виробів є вибоїни та щербини, що представляють собою пошкодження поверхні виробів і можуть бути як підглазурними (що виникають в процесі виготовлення виробів), так і надглазурними (що виникають в ході упакування, транспортування та неправильного зберігання керамічних виробів).

Методи експертизи якості керамічних виробів.

Габаритні розміри виробу визначають виміром його діаметру і висоти (овальний виріб вимірюють за великою і малою осями). Діаметр виробу вимірюють міліметровою лінійкою, висоту - двома лінійками, із яких одну встановлюють вертикально поряд з виробом, а другу кладуть горизонтально поверх виробу. Місце перетину двох лінійок є висотою виробу.  
 
Об'єм виробу визначають за допомогою мірного циліндру:

• пустотілого виробу - за кількістю води, що заповнює виріб до верхнього краю;
• чайників, кавників і т.п. - за кількістю води, що заповнює виріб до місця доторкання кришок;
• глибоких тарілок - за кількістю води, що заповнює тарілку до рівня, що нижче на 25 мм від зовнішнього

Колір (білизну) визначають зовнішнім оглядом виробу, в окремих випадках - порівнянням з еталоном. Еталоном білизни служить спеціальна пластинка, одна сторона якої вкрита глазур'ю. У спірних випадках колір визначають фотоелектричним вимірюванням.

Просвічуваність визначають оглядом виробу проти денного розсіяного світла або електролампи потужністю 100 Вт на відстані одного метру. Просвічуваність фотометричним (оптичним) і фотоелектричним методами визначають фотометром в лабораторії.

Деформацію плоских виробів визначають шляхом виміру зазору між краєм виробу і площиною рівної плити (скла) за допомогою вимірювального клину, або ступінчастих лінійок; порожнистих виробів - шляхом визначення різниці максимального і мінімального діаметрів виробу; ваз - шляхом визначення різниці між максимальною і мінімальною висотою краю виробу, установленого на рівну поверхню.

Правильність монтування деталей визначають відхиленням носиків і ручок від нормального їх положення на виробах. Відхилення приставних деталей не допускається від вертикальної площини більше 5° - для крупних виробів, і не більше 3° - для дрібних.

Кришки до чайників і інших порожнистих виробів при нахилі виробів на 700 не повинні випадати.

Механічну міцність плоских виробів визначають за результатами 5-денного зберігання в стосах по 120 тарілок/блюдець, перекладених папером. При цьому краї виробів не повинні стикатися.