Зхист населення від зброї масового ураження

Оглавление

Введення 1

Зхист населення  від зброї масового ураження 2

Укриття населення  в захисних спорудах 7

Найпростіші укриття 16

Користування  захисними спорудами 22

Список літератури 25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Введення

 

Захист населення від  зброї масового ураження та інших  сучасних засобів нападу супротивника досягається максимальним здійсненням  всіх захисних заходів цивільної  оборони, найкращим використанням  всіх способів та засобів

захисту. Основними способами  захисту населення від зброї  масового

поразки є:

• Укриття населення в захисних спорудах;
• Розосередження в заміській зоні робітників- та службовців підприємств, установ і організацій, що продовжують свою діяльність у містах, а також евакуація з цих міст усього іншого населення;
• Використання населенням засобів індивідуального захисту.

Для забезпечення захисту  населення від зброї масового ураження здійснюються:

• загальне обов'язкове навчання населення способам захисту, організація своєчасного оповіщення про загрозу нападу противника та про застосування ним зброї масового ураження;
• захист продовольства, води, сільськогосподарських тварин і рослин від зараження радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріальними засобами;
• організація радіаційного, хімічного та бактеріологічної розвідки, а також дозиметричного і лабораторного (хімічного і бактеріологічного) контролю;
• проведення профілактичних протипожежних протиепідемічних та санітарно-гігієнічних заходів;
• дотримання режимів роботи на об'єктах народного господарства та поведінки населення в зонах радіоактивного, хімічного і бактеріологічного зараження;
• організація та проведення рятувальних та невідкладних аварійно-відновлювальних робіт в осередках ураження;
• проведення санітарної обробки людей, спеціальної обробки техніки, одягу і взуття, знезаражування території і споруд.

 

Зхист населення від зброї масового ураження

 

До зброї масового ураження відносять ядерну, а також наявне на озброєнні армій нек-яких капіталістичних  держав хімічну та біологічну зброю. Всі види зброї масового ураження володіють різноманітним вражаючою  дією, що обумовлює складність захисту. Комплекс заходів щодо захисту населення  від зброї масового ураження досить великий. Він включає: навчання населення  способам захисту і прийомам надання  само (взаємо) допомоги; забезпечення населення  засобами захисту (протигазами, респіраторами, індивідуальними аптечками та ін); своєчасне оповіщення населення  про небезпеку нападу противника; висновок населення з великих  міст у заміську зону і проведення заходів по розосереджує робітників і службовців; підготовку сховищ і  укриттів та ін.

Ядерна зброя (ЯО). Ядерна зброя - один із видів зброї масового ураження, дія до-poro обумовлено енергією, що звільняється при ядерному вибуху.

В результаті ядерного вибуху виникає ряд вражаючих факторів: повітряна ударна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча радіація і радіоактивне забруднення місцевості. Співвідношення між окремими вражаючими факторами  залежить в основному від виду і потужності ядерного вибуху. Напр., При високих повітряних вибухах  радіоактивне забруднення місцевості практично не виникає.

Повітряна ударна хвиля утворюється  в результаті швидкого розширення продуктів  вибуху під дією величезної кількості  тепла і наступного стиску оточуючих  шарів повітря. Стиснення поширюється  в усі сторони від місця  вибуху з надзвуковою швидкістю . Передня межа повітряної ударної хвилі називається фронтом. Вражаюча дія ударної хвилі обумовлюється гл. обр. надлишковим тиском у фронті (різницею між тиском у фронті ударної хвилі і атмосферним тиском), а також часом дії. Механізм дії повітряної ударної хвилі показаний на 3. Зі збільшенням потужності вибуху збільшується радіус зони ураження. На поширення ударної хвилі впливають рельєф місцевості та метеорологічні умови (напрямок і сила вітру, температура в різних шарах атмосфери).

Ударна хвиля може руйнувати  різного роду об'єкти і вражати  людей на значній відстані від  епіцентру вибуху.

Світлове випромінювання діє всього 8-15 сек., Тобто поки не зникне вогняна куля. Воно являє  собою сукупність електромагнітних випромінювань в ультрафіолетовій, інфрачервоній і видимій областях спектру. У початковий період виникнення вибуху температура в вогняному  кулі може досягати сотень тисяч градусів. Вражаюча дія світлового випромінювання характеризується світловим імпульсом, тобто кількістю енергії світлового випромінювання, падаючого за час  випромінювання на одиницю поверхні, розташованої перпендикулярно до напрямку прямого випромінювання. Світловий  імпульс вимірюється в калоріях на квадратний сантиметр. Величина світлового випромінювання прямо пропорційна  потужності вибуху і обернено пропорційна  квадрату відстані до центру вибуху. Інтенсивність  світлового випромінювання залежить від  прозорості атмосфери.

У результаті впливу світлового випромінювання можуть виникнути пожежі на великих відстанях від центру вибуху. Світлове випромінювання та пожежі можуть призвести до масових поразок  людей - опіків.

Проникаюча радіація являє  собою потік гамма-випромінювань  і нейтронів, що випускаються із зони ядерного вибуху в період ядерних  реакцій і в період радіоактивного розпаду продуктів поділу. Незважаючи на різну природу потоку нейтронів і потоку гамма-випромінювань, загальним для них є те, що вони в залежності від потужності вибуху можуть поширюватися на сотні і тисячі метрів, проникаючи в різні середовища, іонізіруя їх атоми і молекули. Ступінь іонізації середовища визначається дозою, одиницею виміру до-рій є рентген. Доза радіації вимірюється спец. приладами. Проникаючи в живу тканину, гамма-випромінювання і нейтрони порушують біол. процеси, физиол. функції органів і систем організму, в результаті чого виникає променева хвороба.

Радіоактивне забруднення-н  е н ие місцевості може виникати на дуже великих площах і представляє  серйозну небезпеку для військ і  населення. Джерелами радіоактивного забруднення місцевості є випали з хмари ядерного вибуху на землю  продукти поділу ядерних боєприпасів, наведена радіоактивність нек-яких елементів грунту (кремній, залізо, марганець і ін) в зоні впливу нейтронів, а також нероздільний продукти ядерного вибуху.

Радіоактивні частки при  повітряних вибухах, оскільки вони не пов'язані з частками грунту, мають  малі розміри. Повітряними потоками вони мчать на великі відстані і  поступово осідають на великій території. У зв'язку з цим не відбувається сильного забруднення місцевості. Найбільше  радіоактивне забруднення місцевості виникає при наземних і неглибоких підземних ядерних вибухах у  зв'язку з утворенням величезної 'кількості  грунтової пилу, до-раю втягується в вогненна куля. При підйомі-вогненної  кулі і по мірі його охолодження  радіоактивні продукти перемішуються  з частками грунту і осідають на поверхню цих частинок. Радіоактивна хмара переміщується у напрямку повітряних потоків. Найбільш великі частинки осідають на поверхню землі ще до моменту  досягнення хмарою максимальної висоти і створюють зону небезпечного забруднення, а легкі частинки розсіюються  і випадають на більшій відстані від епіцентру вибуху. Створюються  так зв. зони радіоактивного забруднення (4) з різними рівнями радіації. Зі збільшенням потужності вибуху і  швидкості вітру розміри зараженої  території зростають. Форма радіоактивного сліду на місцевості залежить від напрямку руху потоків повітря, метеоумов і рельєфу місцевості.

Основну небезпеку для  людей на забрудненій місцевості представляє зовнішнє гамма-опромінення. Ступінь ураження людей, що знаходяться  на радіоактивно забрудненій місцевості, залежить від отриманої ними дози радіації, що в свою чергу визначається ступенем забруднення місцевості і  часом перебування на місцевості. В результаті поразки може розвинутися  променева хвороба.

Коротка характеристика впливу на людину, вражаючих факторів ядерної  зброї і заходи щодо захисту, профілактиці уражень і наданню взаємодопомоги.

Хімічна зброя (ХО). Поняття  хім. зброя включає отруйні речовини (ОР) і засоби їх застосування з метою  викликати масове ураження людей. Про  В є високотоксичними сполуками, к-рие могуг вражати незахищених  людей і тварин, заражати повітря, місцевість, споруди, техніку, воду і  продовольство. Незважаючи на наявність  міжнародних угод про заборону застосування ХО, воно складається на озброєнні  ряду капіталістичних держав.

Безпосереднє ураження людини повітряної ударної хвилею виникає  в результаті впливу на нього надлишкового тиску у фронті ударної хвилі. Ударна хвиля майже миттєво охоплює  людину і стискає його з усіх боків. Таке підвищений тиск в момент приходу  ударної хвилі сприймається як різкий удар. Швидкісний напір повітря володіє  метальним дією і може відкинути  людини на значну відстань. Крім того, непрямий вплив ударної хвилі  може бути викликано уламками різного  роду споруд, камінням, уламками скла. Безпосередній і непрямий вплив  ударної хвилі супроводжується  травмами різної тяжкості.

Безпосередній вплив світлового випромінювання на людей викликає опіки, а також тимчасове осліплення або більш важкі ураження очей, Можливе займання одягу, виникли  пожежі також можуть бути причиною опіків різних областей тіла.

Проникаючи в живу тканину, гамма-випромінювання і нейтрони порушують Біологічний. процеси, физиологич. функції органів п систем організму, в результаті чого розвивається променева хвороба.

Основну небезпеку для  людей, що знаходяться на радіоактивно забрудненій місцевості, представляє  зовнішнє гам - ма-випромінювання. Ступінь  ураження людей залежить від отриманої  дози радіації і часу перебування  на місцевості. В результаті поразки  може розвинутися променева хвороба.

Ураження людей можуть викликати і бета-випромінювання, особливо при попаданні радіоактивних  речовин всередину організму  і на шкіру. В останньому випадку  можуть виникати радіаційні опіки.

Найбільш надійним колективним  засобом захисту є притулки. Вони можуть бути розташовані окремо чи вбудованими, тобто обладнаними  у підвалах житлових будинків, адміністративних і виробничих будівель. Як правило, у всіх притулках маються вхід і аварійний вихід, їх герметизують, а подача повітря проводиться  через фільтровентиляційного-ні установки. На випадок тривалого перебування  людей в притулках створюються  запаси води, продовольства і предметів  першої необхідності, включаючи засоби надання меддопомоги. У р-нах з  розвиненою гірничодобувною промисловістю  хорошими захисними властивостями  володіють шахти та інші гірничі  виробки. Для зменшення впливу ударної  хвилі можуть бути використані щілини і різні укриття. Природні складки  місцевості (канави, вимоїни, яри і  лощини), якщо вони розташовані перпендикулярно  напрямку поширення ударної хвилі, також можуть захистити від її впливу.

При неможливості скористатися уое-жіщамі і укриттями для захисту  від ударної хвилі слід негайно, як тільки побачив спалах, лягти  на землю обличчям вниз, головою  або ногами у бік вибуху.

Для захисту від світлового випромінювання можуть бути використані  притулку та укриття. Крім сховищ і  укриттів, від світлового випромінювання захищають будь непрозорі матеріали, к-рие не запалюються. Одяг світлих  тонів в порівнянні з одягом темного кольору менш схильна займанню від світлового випромінювання. При закритих очах тимчасове осліплення і більш важкі ураження очей, як правило, виключаються.

Для захисту від впливу проникаючої радіації можуть бути використані  притулку та укриття. Вплив проникаючої  радіації послаблюється різними  матеріалами, Зокрема, нейтронне випромінювання добре поглинається легкими матеріалами (дерево, вода, поліетилен та ін), а гамма-випромінювання - важкими (свинець, бетон, земля, цегла  та ін). Поєднання легких і важких матеріалів при будівництві сховищ і укриттів може забезпечити надійний захист.

Укриття населення  в захисних спорудах

 

    

Укриття населення в захисних спорудах є найбільш надійним способом захисту від зброї масового ураження та інших сучасних засобів нападу противника.   

Розвиток та вдосконалення ракетно-ядерної зброї та стратегічної авіації, як відомо, значно підвищили можливість раптового нападу супротивника. Такий варіант розв'язання війни проти Радянського Союзу та інших країн соціалістичної співдружності вельми привабливий для імперіалістів. У цих умовах строки проведення захисних заходів можуть виявитися вкрай обмеженими. У сучасних умовах, отже, на перше місце має бути поставлене укриття населення в захисних спорудах за місцем його перебування - на роботі чи навчанні, в місцях постійного проживання.   

Захисні споруди-це інженерні  споруди, спеціально призначені для  захисту населення від ядерної, хімічної та бактеріологічної зброї, а також. Від можливих вторинних вражаючих факторів при ядерних вибухах та застосуванні звичайних засобів ураження. В залежності від захисних властивостей ці споруди поділяються на сховища та протирадіаційні укриття (ПРУ). Крім того, для захисту людей можуть застосовуватися найпростіші укриття.    

Тому у вирішенні задачі захисту населення »сховищах  та протирадіаційних укриттях важливе місце належить забезпеченню населення такими спорудами. Зрозуміло, що надійний захист може бути забезпечений лише в тому випадку, якщо є достатня кількість цих споруд, при необхідності

вони можуть бути використані  людьми за відповідним сигналом у  лічені хвилини. Притулку н ПРУ зазвичай будуються завчасно, ще в мирний час.   

При виникненні безпосередньої загрози нападу противника, а також  у воєнний час при недостачі  завчасно побудованих притулків  та протирадіаційних укриттів будуть будуватися швидкобудуюємі притулку з готових будівельних елементів та конструкцій з цегли, бетону, пило-та лісоматеріалів та пристосовуватися під ПРУ підвальні та інші заглиблені приміщення. Крім того, в цей час повсюдно будуть споруджуватися найпростіші укриття, в будівництві яких має брати участь все працездатне населення.