Проектування сівозмін, системи обробітку грунту та заходи боротьби з бур’янами в господарстві „Новатор” Баштанського району Миколаївс

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Марта 2014 в 17:04, курсовая работа

Описание работы

Тривалий час розширення ріллі й площі посівів в Україні було єдиним, хоч і згубним для майбутнього, способом ведення рослинницької галузі. Інерційне екстенсивне використання землі в минулому й нині зумовило нестійкий стан землеробства, призвело до зростання витрат виробництва, небувалого наростання екологічного ризику.
Площа України становить 60,4 млн. га, в тому числі 42.4 млн. га (70,2%) займають сільськогосподарські угіддя, із них 81% - рілля. У деяких областях (Вінницька, Тернопільська, Кіровоградська, Черкаська) розорано понад 90% сільськогосподарських угідь. Для прикладу у Франції та ФРН рілля становить 48%, Угорщині – 37%, Англії – 25%, а в США лише 20% сільськогосподарських угідь. Розміри розораності земельного фонду досягли таких обсягів, яких ніколи не знали розвинуті країни світу.

Содержание работы

Вступ 2
1. Природнокліматичні відомості про господарство. 3
1.1. Загальні відомості про господарство. 3
1.2. Кліматичні умови. 4
1.3. Характеристика ґрунтового покриву. 5
1.4. Земельні угіддя. 7
2. Проектування сівозмін. 8
2.1. Наукові основи сівозмін. 8
2.2. Удосконалення структури посівних площ і системи сівозмін. 11
2.3. Проектування сівозмін. 13
2.4. Характеристика існуючих сівозмін господарства 14
2.5. Науково обґрунтована система сівозмін для господарства 16
2.6. Оцінка ефективності сівозмін. 18
2.7. Освоєння нових сівозмін. 20
3. Система обробітку ґрунту в польовій сівозміні. 22
4. Система захисту рослин від бур’янів у сівозміні. 27
Висновки та пропозиції 30
Список літератури 32

Файлы: 1 файл

землеробство-курсак.doc

— 474.50 Кб (Скачать файл)

 

2.3 Проектування  сівозміни

 

У впровадженні сівозмін розрізняють два етапи: запровадження і освоєння. На етапі запровадження сівозміни розробляють і обґрунтовують її проект, затверджують його і переносять у натуру, тобто проводять землевпорядкування. На етапі освоєння поступово (упродовж 2 – 3 років) переходять до прийнятих чергування культур та системи обробітку ґрунту й удобрення. Сівозміна вважається освоєною, якщо кількість полів у ній, набір основних культур і порядок їх чергування відповідають проекту.

   Проект сівозміни складають  у такій послідовності:

1) проводять облік земельних  угідь, вивчають їх стан і складають  план найпродуктивнішого використання земель;

2) визначають обсяг виробництва  продукції рослинництва і намічають  планову врожайність культур;

3) розраховують потребу в кормах, визначають джерела їх надходження, планову врожайність кормових  культур;

4) обчислюють площі посівів польових, кормових культур та багаторічних насаджень і встановлюють структуру посівних площ у господарстві;

5) визначають кількість, площу, склад  культур кожної сівозміни і  розміщення сівозмін на території  господарства;

6) встановлюють середній розмір  поля та кількість полів і чергування культур у кожній сівозміні;

7) вивчають історію полів, попередники, розробляють план переходу до  запроектованих сівозмін;

8) розробляють систему агротехнічних  заходів для забезпечення запланованої  врожайності кожної культури  в кожній сівозміні;

9) заводять відповідну документацію (книги історії полів тощо);

   План виробництва продовольчого зерна, овочів, технічних культур складають на основі державного плану замовлення з урахуванням власних потреб господарства у насінні, кормах, оплати праці натурою, відрахувань у різні фонди тощо.

   При визначенні планової врожайності культур треба детально проаналізувати спочатку фактичну врожайність за останні 3 – 4 роки і план агротехнічних заходів за період освоєння сівозмін.

   За валовим збором і плановою врожайністю визначають посівні площі під культурами.

 

 

 

 

 

 

 

2.4 Характеристика  існуючих сівозмін господарства

                                     

Структура діючих сівозмін:

 

Польова сівозміна №1:

№ поля

Культура

Площа, га

%

1

Чорний пар

74

12.7

2

Озима пшениця

78

13.4

3

Ярий ячмінь

69

11.8

4

Кукурудза на силос

69

12.5

5

Озима пшениця

73

12.8

6

Кукурудза на зерно

75

11.8

7

Гречка

71

12.2

8

Соняшник

73

12.5


 

   Загальна площа сівозміни 582 га.

   Середній розмір поля  – 72.75га.

 

 

 

Польова сівозміна №2:

№ поля

Культура

Площа, га

%

1

Чорний пар

69

12.3

2

Озима пшениця

73

13

3

Озима пшениця

72

12.8

4

Кукурудза на зерно

64

11.4

5

Ярий ячмінь

68

12.1

6

Горох

71

12.7

7

Озима пшениця

73

13

8

Соняшник

70

12.5


 

   Загальна площа сівозміни  560 га.

   Середній розмір поля  – 70 га.

 

 

 

Кормова сівозміна:

№ поля

Культура

Площа, га

%

1

Люцерна

69

14

2

Люцерна

72

14.7

3

Кукурудза на силос

72

14.7

4

Горох

68

13.8

5

Озима пшениця

70

14.3

6

Кормовий буряк

70

14.3

7

Ярий ячмінь + люцерна

69

14


 

   Загальна площа сівозміни  490 га.

   Середній розмір поля  – 70 га.

 

Ґрунтозахисна сівозміна:

№ поля

Культура

Площа, га

%

1

Люцерна

63

20.3

2

Люцерна

60

19.3

3

Люцерна

60

19.3

4

Озима пшениця на з.к.

65

20.9

5

Ярий ячмінь з підсівом люцерни

62.8

20.2


 

   Загальна площа сівозміни  310.8 га.

   Середній розмір поля  – 62.16 га.

 

   Висновок: У господарстві станом на 2004 рік діють 4 сівозміни, з яких 2 польові, 1 кормова й 1 ґрунтозахисна, що обумовлюється спеціалізацією господарства. Ці сівозміни займають площу 1942 га. Перша і друга польові сівозміни мають по 8 полів і займають площу 1142 га найбільш родючих і добре окультурених ґрунтів і мають високу насиченість продуктивними культурами. Кормова сівозміна складаються з 7 полів (490 га) з набором культур, який визначається згідно з потребами тваринництва. Ґрунтозахисна сівозміна, яка складається з 5 полів, забезпечує захист ґрунтів від водної та вітрової ерозій, створює умови для підвищення родючості еродованих та ерозійно небезпечних земель (310,8 га), забезпечує підвищення врожаїв сільськогосподарських культур.   

 

 

2.5 Науково обґрунтована  система сівозмін для господарства

відштовхуючись від попередніх даних, для господарства „Новатор” Баштанського району Миколаївської області запропонована така система сівозмін:

 

Польова сівозміна №1:

№ поля

Культура

Площа, га

%

1

Чорний пар

74

12.7

2

Озима пшениця

78

13.4

3

Кукурудза на зерно

69

11.8

4

Ярий ячмінь

69

11.8

5

Горох

73

12.5

6

Озима пшениця

75

12.8

7

Гречка

71

12.2

8

Соняшник

73

12.5


 

   Загальна площа сівозміни 582 га.

   Середній розмір поля  – 72.75га.

 

 

 

 

Польова сівозміна №2:

№ поля

Культура

Площа, га

%

1

Чорний пар

69

12.3

2

Озима пшениця

73

13

3

Кукурудза на силос

64

11.4

4

Озима пшениця

72

12.8

5

Кукурудза на зерно

68

12.1

6

Горох

71

12.7

7

Озима пшениця

73

13

8

Соняшник

70

12.5


 

   Загальна площа сівозміни  560 га.

   Середній розмір поля  – 70 га.

 

 

 

Кормова сівозміна:

№ поля

Культура

Площа, га

%

1

Люцерна

69

14

2

Люцерна

72

14.7

3

Озима пшениця

72

14.7

4

Кормовий буряк

68

13.8

5

Кукурудза на силос

70

14.3

6

Озима пшениця

70

14.3

7

Ярий ячмінь + люцерна

69

14


 

   Загальна площа сівозміни  490 га.

   Середній розмір поля  – 70 га.

 

 

 

Ґрунтозахисна сівозміна:

№ поля

Культура

Площа, га

%

1

Люцерна + злакові

63

20.3

2

Люцерна + злакові

60

19.3

3

Озима пшениця на з.к.

60

19.3

4

Кукурудза на з.к.

65

20.9

5

Ярий ячмінь + люцерна + злакові

62.8

20.2


 

   Загальна площа сівозміни  310.8 га.

   Середній розмір поля  – 62.16 га.

 

Висновок: нові запропоновані сівозмін орієнтовані на збільшення виходу зерна – в польових сівозмінах, збільшення виходу кормових одиниць і продукції для використання в тваринництві господарства – в кормовій сівозміні, а також на забезпечення захисту ґрунтів від водної та вітрової ерозії й підвищення родючості еродованих ґрунтів – в ґрунтозахисній сівозміні.   

 

 

 

 

 

2.6 Оцінка ефективності сівозмін

 

                                                                                                               Таблиця 7

       Порівняльна  ефективність існуючої та нової  сівозміни

№    п/п

Культура

Пло-

ща, га

Ресурсна  врожайність,

ц/га

Валовий збір, т

Збір к. о., т

Вміст енергії в урожаї, мДж

Основної продукції

Побічної продукції

Основної продукції

Побічної продукції

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Існуюча сівозміна

1

Пар чорний

74

           

2

Озима пшениця

78

37,1

289,38

434,07

341,47

108,5

47458,32

3

Ярий ячмінь

69

20,9

144,21

158,6

164,4

52,3

23650,44

4

Кукурудза на силос

69

154

1062,6

 

212,5

 

43566,6

5

Озима пшениця

73

24,75

180,6

270,9

213,1

67,7

29618,4

6

Кукурудза на зерно

75

23,1

173,2

225,16

228,6

85,6

26153,2

7

Гречка

71

11

78,1

156,2

74,2

46,86

13042,7

8

Соняшник

73

11,55

84,31

168,6

71,7

92,7

12140,64

 Всього по сівозміні:

582

 

865,49

 

1305,97

453,66

195630,3

В середньому на 1 га сівозмінної площі:

   

1,48

 

2,24

0,78

336,1

Нова сівозміна

1

Пар чорний

74

           

2

Озима пшениця

78

37,1

289,38

434,07

341,47

108,5

47458,32

3

Кукурудза на зерно

69

23,1

159,4

207,2

210,4

78,7

24069,4

4

Ярий ячмінь

69

20,9

144,21

158,6

164,4

52,3

23650,44

5

Горох

73

16,5

120,45

180,7

144,54

54,2

21319,65

6

Озима пшениця

75

29,7

222,75

334,12

262,85

86,9

36531

7

Гречка

71

11

78,1

156,2

74,2

46,9

13042,7

8

Соняшник

73

11,55

84,32

168,6

71,7

92,7

12142,08

Всього по сівозміні:

582

 

1014,3

 

1269,56

520,2

178213,6

В середньому на 1 га сівозмінної площі:

   

1,74

 

2,18

0,9

306,2

Информация о работе Проектування сівозмін, системи обробітку грунту та заходи боротьби з бур’янами в господарстві „Новатор” Баштанського району Миколаївс