Українські народні традиції у фізичному вихованні дітей та підлітків

    4. Дитячі громадські організації та фізичне виховання школярів

    Національне відродження України розбудило  національну свідомість її народу, а з нею викликало до життя  різноманітні рухи і дитячі організації, серед яких особливе місце посідає спортивно-просвітницька організація "Пласт". Втілюючи основні ідеї всесвітньої організації "Скаут", він відбиває національні особливості та історичні традиції українського народу. Вважається, що назву від запорізьких козаків, їхніх розвідників, що „ ходили в розвідку по-пластунськи ". Син І. Франка Петро був одним з організаторів "Пласту". Через п'ять років після заснування (з 1918р.)" Пласт " діяв під опікою Товариства охорони дітей і опіки над молоддю. В 20-х роках український „Пласт" налічував тисячі членів, видавав свої газети - " Пластова зірка" І "Молоде життя" (остання зараз видається в Канаді). Але восени 1930 р. організація була розформована польською владою.

    Після війни "Пласт" відродився за кордоном і існує в семи країнах світу, зокрема в Канаді, США, Франції, Тунісі. А зараз "Пласт" відроджується на Україні. У жовтні 1990 р. в м. Моршині Львівської області відбувся перший республіканський з'їзд "Пласту" за участю представників дев'яти областей України, а також посланців українських скаутів - пластунів США та Німеччини. В процесі виховання у "Пласті" велике значення мають українознавство, природознавство, релігія, мистецтво, техніка, спорт.

    Стати пластуном не так легко. Слід пройти декілька стадій. Перші 6-8-тижнів дитина, що вирішила стати пластуном, є «спостерігачем». Потім перший рік - «пташка». Після цього кандидат у пластуни дає обіцянку і стає "орлятком". Далі треба пройти три іспити (виконати доручення) і тільки після успішного їх складання можна стати справжнім пластуном. Такий шлях, зрозуміло, може подолати не кожен.

    "Пласт" - цс мистецтво розвідника, подолання  водних перешкод, стрій, вартові,  нічні тривоги, військові ігри, походи, біваки, марш-кидки. Це заняття  різними видами спорту, участь  у змаганнях, художньо-спортивних  святах, таборах, уміння   плавати,  швидко і довго   бігати. Це      оволодіння      пластовими        знаннями й уміннями, тренування, виховання витривалості, сили, дисциплінованості,   характеру.   Все   це ― наші теми.   Отже,    взаємодіяти 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Висновки

    1. Народні традиції - це форми діяльності  та поведінки людей, звичаї, правила,  цінності, уявлення, які мають міцне історичне коріння та передаються з покоління в покоління. Серед численних традицій та звичаїв чільне місце належить культурно творчим і духовно творчим. Традиції, звичаї та обряди об'єднують минуле і майбутнє народу, старші й молодші покоління. Долучаючись до традицій, звичаїв і обрядів народу, молодь убирає в себе їхній філософський, ідейно-моральний, психологічний та естетичний зміст і поступово стає невід'ємною частиною рідного народу, нації.     

     2. Хоча й дуже помалу, але з кожним днем усе ширшу аудиторію охоплюють традиції українського лицарства, питання і проблеми патріотичного виховання учнівської молоді, козацької, лицарської педагогіки, духовності.

    3. Народна  педагогіка  знає  чимало   ігор,   які   сприяють   фізичному розвитку   дітей.    Поставлена   перед   ними   мета   досягається       через різноманітні   рухові   дії:   ходьбу,   стрибки,   біг,   метання,   перенесення предметів. Рухливі й спортивні ігри виховують силу, рішучість, ініціативу, товариську   взаємовиручку,   привчають   долати   психічні         й         фізичні навантаження,     загартовують     організм,     створюють   у     дітей бадьорий і веселий настрій; спортивні поєдинки дуже захоплюють молодь.

    4. Незважаючи на складні  історичні періоди,  український народ зумів зберегти  і примножити   вікові   традиції  та   обряди   в   галузі   фізичного виховання учнівської молоді, розвити систему фізичної культури в Україні, спрямовану на формування здорового і міцного молодого покоління. 
 
 
 
 
 
 
 

    Список  використаної літератури.

    1.  Антонович В. Про козацькі часи  на Україні. - К.: Дніпро, 1991. - 238 с.

    2.  Жорський Є. Історія українського  фізичного виховання. - Львів, 1933. -121с.

    3.  Завацький В. І., Цьось А. В., Бичук О. І., Пономаренко Л. І. Козацькі забави: Навч. посібник. - Луцьк: Надстир'я, 1994, -112 с.

    4.  Кузь В. Г., Руденко Ю. Д., Сергїйчук  3. О. Основи національного виховання. - Київ: Інформаційно-видавничий центр  "Київ", 1993. - 149 с.

    5.  Пастельная книга учителя физической  культурьі / Под ред. проф. Л.Б. Кофмана.-М.: ФиС, 1998.-496 с.

    6.     Осмолодич    В.      "Пласт"    -    організація    української    молоді    // Ровесник.- 1990. -№ 10. - С. 11-19.

    7.   Приступа   Є.   Н.,   Пилат   В.   С.   Традиції Української  національної фізичної культури. Частина І. -Львів: Троян, 1991. - 104 с.

    8. Приступа Є. Н. Народна фізична  культура українців. - Львів, 1994. - 253 с.

    9. Сірополко С. Історія освіти  на Україні. - Львів, 1937. -111с.

    10.  Солопчук М.С. Історія фізичної  культури: Навч. посібник. - Кам'янець-Подільський: Абетка, 2000. - 243 с.

    11.  Стельмахович М І. Народна педагогіка. - Київ: Радянська школа, 1985. -215с.

    12.  Теория й методика физической  культурьт / Под ред. Т.Ю. Круцевич. -Том 1. - Киев: Олимпийская литература, 2003. - 423 с.

    13.  ФіцулаМ. М. Педагогіка. -Тернопіль:  ВІД "Академія", 2001.-244 с.

    14.  Физкультура для всей семьи. - 2 изд., стереотип./ Сост. Т.В. Козлова,  Т.А. Рибухина. - М: ФиС, 1990. - 463 с.

    15. Цьось А.В. Українські народні  ігри і забави. - Луцьк: Надстир'я, 1994. -86с.

    16.    Шиян   Б.М.   Теорія   і   методика   фізичного   виховання   школярів. Частина 1. -Тернопіль: Навчальна  книга - Богдан, 2001. - 273 с.

    17.    Шиян   Б.М.   Теорія   і   методика   фізичного   виховання   школярів". 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       з