Види та методи фінансового контролю

Тематична перевірка  здійснюється за певним переліком питань або з однієї теми шляхом ознайомлення на місці з окремими сторонами  фінансової діяльності. Такі перевірки  можуть проводитися наскрізним методом  за ознакою однотипності операцій чи за ознакою взаємного зв'язку між  різними суб'єктами контролю. Зустрічна  перевірка - метод документального  підтвердження на підприємстві, в  установі чи організації, що мали договірні  взаємовідносини з об'єктом контролю, на прохання контрольного чи правоохоронного  органу виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між  ними, для з'ясування їх реальності (повноти відображення в обліку об'єкта контролю).

Обстеження - це ознайомлення на місці з окремими ділянками  фінансової роботи, у процесі якого  виявляються її позитивні й негативні  сторони. Характерним для обстеження є використання прийомів зіставлення  фактичного стану справ з нормативним.

Використання всієї  сукупності видів, форм і методів  контролю має надзвичайно велике значення для ефективного функціонування системи фінансового контролю в  цілому. Так, застосування всіх видів  фінансового контролю є важливим з погляду запобігання втраті контролю за діяльністю певних секторів економіки та утворення неконтрольованих сегментів у фінансовій сфері, а  також з погляду попередження паралелізму та дублювання при здійсненні контролю.

Ревізії та перевірки  також можна класифікувати залежно  від різних критеріїв. Так, залежно  від ступеня охоплення підконтрольного  об'єкта можна виокремити комплексні ревізії (перевірки), яким підлягають усі  аспекти діяльності підконтрольного  об'єкта, та тематичні, що зосереджуються лише на окремих аспектах діяльності.

Залежно від ступеня  охоплення об'єктів фінансовим контролем  можна виділити повні і часткові, суцільні і вибіркові ревізії. Повна  ревізія характеризується загальним  глибоким вивченням фінансової діяльності організації, максимально можливим застосуванням Різних методів контролю. Часткова здійснюється з певного  переліку питань за допомогою ознайомлення на місці з окремими напрямами  фінансової діяльності. Суцільна ревізія  передбачає вивчення всіх первинних  документів і записів у формах аналітичного та синтетичного обліку. Такому контролю підлягають найвідповідальніші операції установи. При вибіркових ревізіях перевіряють або всі  документи певних періодів протягом року, або частину документів, але  за весь звітний період.

Залежно від джерел інформації та методики виконання контрольних  дій ревізії (перевірки) поділяють  на документальні та фактичні. Такий  поділ є деякою мірою умовним, адже в основу його розмежування покладено  лише різні джерела даних, що використовуються при здійсненні контрольних лій. Так, джерелами інформації для документального  контролю є первинні документи, бухгалтерська, статистична звітність, нормативна та інша документація. Фактичний контроль ґрунтується на вивченні фактичного плану об'єктів, що перевіряються, за даними їх перевірки в натуральному вираженні, а тому він не може бути всеохоплюючим з огляду на безперервний характер фінансово-господарських операцій.

Ревізія (перевірка) у сфері витрачання бюджетних  коштів проводиться на підставі документа, підписаного начальником державної  контрольно-ревізійної служби, начальником  управління, їх заступниками або керівником підрозділу служби в районі, місті  або районі у місті. За ініціативою  державної контрольно-ревізійної служби ревізія (перевірка) підприємства, установи, організації може проводитися не частіше ніж один раз на рік. Ревізію (перевірку) за дорученням правоохоронних органів може бути проведено у  будь-який час. Службові особи державної  контрольно-ревізійної служби зобов'язані  пред'явити документ на право проведення ревізії (перевірки) керівним працівникам  відповідного підприємства, установи або організації. При плануванні та проведенні ревізій (перевірок) працівники державної контрольно-ревізійної служби зобов'язані забезпечувати додержання службової і комерційної таємниць.

Працівники державної  контрольно-ревізійної служби зобов'язані  у разі виявлення зловживань і  порушень чинного законодавства  передавати правоохоронним органам  матеріали ревізій, а також повідомляти  про виявлені зловживання і порушення  державним органам і органам, уповноваженим управляти державним  майном. За невиконання або неналежне  виконання службовими особами державних  контрольно-ревізійних служб своїх  обов'язків їх притягують до дисциплінарної та кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством.

Ревізія (перевірка) міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, підприємства, установи, організації у плановому порядку  чи за ініціативою органів державної  контрольно-ревізійної служби може проводитися  не частіше ніж один раз на рік. Ревізії бюджетних установ, які  утримуються за рахунок Державного бюджету України, республіканського  бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, Київського і Севастопольського  міських бюджетів, проводять Головне  контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в  Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

У свою чергу дата початку проведення планової ревізії (перевірки) суб'єкта підприємницької  діяльності погоджується з податковим органом: суб'єкта господарювання письмово повідомляє про це контрольно-ревізійний підрозділ не пізніше як за 10 днів до початку ревізії (перевірки). Особливості  проведення ревізії (перевірки) за зверненнями  правоохоронних органів визначаються Інструкцією про організацію  проведення ревізій і перевірок  органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні за зверненнями  правоохоронних органів, що затверджується Головним контрольно-ревізійним управлінням  України. Ревізії (перевірки) суб'єктів  підприємницької діяльності незалежно  від форм власності органи державної  контрольно-ревізійної служби проводять  за постановою прокурора або слідчого у разі порушення кримінальних справ, а також за письмовими зверненнями  керівництва правоохоронних органів  за фактами розкрадань та зловживань, інших порушень у фінансово-господарській  діяльності підприємств, установ і  організацій усіх форм власності  з переліком у постановах або  зверненнях конкретних питань, які  підлягають розв'язанню, та з обґрунтуванням необхідності їх проведення. Спільним наказом ГКРУУ та ДПАУ від 22 грудня 2001 р. було передбачено Порядок взаємного  інформування органів державної  контрольно-ревізійної служби України  та органів державної податкової служби України про факти фінансових порушень та вжиті заходи. Метою  Порядку є встановлення механізму  надання органами державної контрольно-ревізійної служби інформації про факти виявлених  за результатами ревізій (перевірок) порушень фінансової дисципліни, що стосуються: а) порушень норм з регулювання обігу  готівки; б) порушень порядку ведення  бухгалтерського обліку, які свідчать про можливе заниження об'єкта або/та бази оподаткування, та зворотного інформування органами державної податкової служби щодо вжитих за цими фактами заходів.

На проведення кожної ревізії (перевірки) працівникові органу державної контрольно-ревізійної служби видається спеціальне посвідчення  встановленого зразка, підписане  керівником відповідного підрозділу служби або його заступником та скріплене  печаткою цього підрозділу. Службові особи державної контрольно-ревізійної служби зобов'язані пред'явити керівникові  підприємства (установи, організації), яке ревізуватимуть, посвідчення  на право проведення ревізії (перевірки) та на його прохання проставити підписи  в журналі відвідування підприємства (установи, організації).

Строки проведення ревізій та склад ревізійних груп визначаються з урахуванням того обсягу роботи, якого потребує вирішення  конкретних питань кожної ревізії (перевірки). Термін ревізії (перевірки), як правило, не більше 30 робочих днів. У деяких випадках особливої складності цей  строк за доповідною запискою керівника  ревізійної групи може бути подовжений керівником контрольно-ревізійного  органу, з ініціативи якого проводиться  ревізія (перевірка). У разі подовження терміну ревізії (перевірки) посадові особи державної контрольно-ревізійної служби зобов'язані пред'явити керівникові  підприємства (установи, організації), на якому проводиться ревізія (перевірка), посвідчення з подовженим у встановленому  порядку терміном проведення ревізії (перевірки) або нове посвідчення  на право проведення ревізії (перевірки).

Проведенню ревізії (перевірки) має передувати підготовка, вивчення у відповідних фінансових, правоохоронних, митних органах, органах  Державного казначейства, в установах  банків та в інших органах матеріалів, які стосуються діяльності та фінансового  стану підприємства, установи, організації, які підлягають ревізії (перевірці). На основі вивчення цих матеріалів розробляється програма ревізії (перевірки), в якій визначаються період ревізії (перевірки), її мета та основні питання, на яких слід зосередити увагу.

За наслідками ревізії  складається акт. Акт ревізії - це службовий двосторонній документ, який стверджує факт проведення комплексної, фінансової чи тематичної ревізії, відображає її результати стосовно наслідків окремих  фінансово-господарських операцій чи діяльності підприємства в цілому і є носієм доказової інформації про виявлені й систематизовані  за економічною однорідністю недоліки в господарюванні і порушення  законів та інших нормативно-правових актів. Наслідки перевірки оформляються довідкою або доповідною запискою.

При виявленні недостач готівки, матеріальних цінностей чи зловживань працівники державної контрольно-ревізійної служби в строк не пізніше 7 робочих  днів після підписання акта ревізії (перевірки) посадовими особами об'єкта контролю чи складання акта про відмову  його підписати за відсутності зауважень  керівництва перевіреного підприємства, установи чи організації або не пізніше 20 робочих днів - за наявності таких  зауважень передають матеріали  ревізії (перевірки) згідно з описом до правоохоронних органів для проведення розслідування, притягнення винних осіб до відповідальності, забезпечення відшкодування збитків, а також  повідомляють про виявлені зловживання  й порушення державні органи й  органи, уповноважені управляти державним  майном.

Посадові та інші особи суб'єктів господарювання, що їх ревізують (перевіряють), які не виконують законних вимог ревізорів  під час проведення ревізій (перевірок) або створюють їм у цьому перепони, притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.