Розвиток інфраструктури фондового ринку України

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 ІМ. В. ГЕТЬМАНА»

 

Факультет міжнародної  економіки і менеджменту

 

Кафедра міжнародних  фінансів

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

З дисципліни «Торгівля цінними паперами»

на тему: «Розвиток інфраструктури фондового ринку України.»

 

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка ІV курсу

ФМЕіМ, 18 групи

Рябоконь Є.С.

Перевірив:

Ананьєв М.Ю.

 

 

 

 

 

 

Київ – 2012 

План

Вступ 3

1. Поняття фондового ринку та його інфраструктури 4

2. Сучасний стан інфраструктури фондового ринку України 7

3. Проблеми та перспективи розвитку інфраструктури українського фондового ринку 12

Висновки 17

Список використаних джерел 18

 

 

 

Вступ

Створення ефективної інфраструктури фондового ринку України –  один із головних засобів забезпечення підвищення якісних показників його роботи.

Інфраструктура ринку  України являє собою розмаїття економічних відносин, які швидко розвиваються. У процесі економічного переходу до ринкових відносин Україна зіткнулася з низкою гострих проблем: безробіття, високий рівень інфляції, скорочення обсягів виробництва, зниження рівня життя, зростання економічної нерівності. Ринковій же економіці необхідна відповідна інфраструктура – система взаємопов’язаних, взаємодіючих, субординованих інститутів, які функціонують як у рамках окремих ринків (мікрорівень), що виконують відповідні функції, так і в національній економіці в цілому (макрорівень).

Процес глобалізації економіки  найрельєфніше виявляється у фінансовій сфері, що зумовило формування глобального фінансового ринку і його головної складової – фондового ринку.

Проблема створення ефективних ринкових інститутів та реформування існуючих набула особливої актуальності в Україні у зв’язку з розвитком масової приватизації та активним формуванням вторинного ринку цінних паперів.

Діяльність суб’єктів  інфраструктури відіграє визначальну  роль у взаємодії учасників фондового  ринку. Ефективна інфраструктура –  це запорука зниження трансакційних витрат, зростання інвестиційної привабливості фінансових інструментів, оптимізація менеджменту професійних учасників ринку.

 

1. Поняття фондового ринку та його інфраструктури

 

Фондовий ринок (ринок  цінних паперів) — частина ринку  капіталів, де здійснюються емісія, купівля  і продаж цінних паперів.

Фондовий ринок є абстрактним  поняттям, що служить для позначення сукупності дій і механізмів, що роблять можливими торгівлю цінними  паперами. Його не слід плутати з  поняттям фондова біржа - організацію, яка надає можливість для здійснення торгових операцій і зведення разом  покупців і продавців цінних паперів.

Основними функціями фондового  ринку є:

• регулювання сфери грошового  обігу та кредиту;

• забезпечення переливу капіталу між галузями та сферами економіки;

• розподіл і перерозподіл капіталу корпорацій (АТ), контроль за їхньою діяльністю;

• залучення капіталу та забезпечення його ефективного використання;

• забезпечення оперативної  інформації про рух індивідуальних капіталів. [1]

Фондовий ринок як складова фінансового ринку традиційно вважається забезпечувальною ланкою всієї фінансової системи держави. Сфера його функціонування та специфiчнi рiзноманiтнi інструменти, які на ньому обертаються, мають майже необмежені можливості свого застосування. Фондовий ринок - явище об'єктивне, він виник у зв'язку з гострою потребою в додатковій формі мобiлiзацiї коштів для фінансового забезпечення розвитку економіки держави. Світовий досвід доводить, що причиною економічної, а нерідко й політичної кризи є слаборозвинений фінансовий сектор країни. Натомість фондовий ринок спроможний надати фiнансовi послуги особливим категоріям (підприємствам, організаціям), за допомогою яких можна швидше адаптуватися до негативних змін в економічному та політичному середовищі.

Інфраструктуру фондового  ринку утворюють інститути, які  забезпечують функціонування ринку, створюють  необхідні умови для обігу  цінних паперів на біржовому чи позабіржовому  ринках, сприяють укладанню угод щодо цінних паперів між учасниками ринку.

Укладання угоди з цінними  паперами на організованому ринку переважно  здійснюється не між покупцем та продавцем, а між покупцем (продавцем) та фінансовим посередником; усі розрахунки за угодою та виявлення зобов'язань сторін здійснюються в процесі клірингу, а виконання угоди — в процесі  розрахунків. Тобто всі етапи  угоди щодо купівлі-продажу цінних паперів на організованому фондовому  ринку досить відокремлені, внаслідок  чого на ринку з'являються відокремлені організації, які здійснюють кліринг  та розрахунки між учасниками ринку  і функціонують у вигляді самостійних  юридичних осіб або спеціалізованих  структурних підрозділів бірж. Еволюція фондового ринку, відокремлення  окремих етапів угод з цінними  паперами, необхідність оперативного проведення розрахунків за укладеними угодами привели до створення  і розвитку депозитарних та розрахунково-кпірингових систем у структурі ринку.

Сьогодні необхідними  складовими інфраструктури фондового  ринку є торгові, реєстраційні мережі, розрахунково-клірингові та депозитарні  системи, а також системи правового  та інформаційного забезпечення ринку.

Схематично інфраструктура українського фондового ринку виглядає наступним чином:

[2]

Інфраструктура фондового  ринку  покликана забезпечувати можливість реалізації економічних інтересів суб’єктів економіки, сприяти координації усіх їхніх економічних дій, допомагати їм інтегруватись у світовій економічний та фінансовий простір. Інфраструктура може розглядатися у двох вимірах: по-перше, враховуючи забезпечувальну роль фінансів відносно економіки, у їх розумінні як вихідних, основоположних і домінуючих складових економічної інфраструктури, по-друге – як сукупність різних елементів, що забезпечують функціонування фінансів як суспільного інституту, в організаційному їх наповненні [3].

Організаційна інфраструктура являє собою сукупність відповідних  структур, що забезпечують функціонування фінансів й управління ними, та включає  складові: управлінську та інституційну.

Управлінська інфраструктура представлена сукупністю фінансових органів, на які покладено функції оперативного управління у сфері державних фінансів і регуляторної діяльності щодо інституцій фінансового й страхового ринків і ринку фінансових послуг, а також фінансовими службами галузевих міністерств, відомств, підприємств, організацій і установ.

Інституційна фінансова  інфраструктура – це сукупність фінансових інституцій, які функціонують на ринку  фінансових послуг, виконуючи функції  з мобілізації, переміщення й  інвестування грошових ресурсів.

У складі інституційної фінансової інфраструктури можна виділити три  сегменти – страховий, кредитний  ринок й ринок цінних паперів (фондовий). Усі вони об’єднані спільним полем діяльності (фінансовий сектор економіки), при цьому по-різному пов’язані з нинішньою кризою як у світовому, так і в національному масштабах. Це зумовлюється специфікою і спрямуванням діяльності кожного з них, а також різним характером послуг, які вони надають. Якщо інституції кредитного і фондового ринків безпосередньо забезпечують рух фінансових потоків в економіці, то страхування - насамперед надання фінансового захисту від певних подій [4].

 

2. Сучасний стан інфраструктури фондового ринку України

Діяльність суб’єктів  інфраструктури відіграє значну роль у взаємодії учасників фондового ринку. Ефективна інфраструктура – це запорука зниження трансакційних витрат, зростання інвестиційної привабливості фінансових інструментів, оптимізація менеджменту професійних учасників ринку.

В Україні ситуація на фондовому  ринку є складною. На значних проблемах  у його функціонуванні, насамперед структурних диспропорціях, наголошують  багато дослідників. Зауважимо, що головною проблемою є закритість і непрозорість даного ринку. Якщо раніше це можна  було пояснити його формуванням заново у зв’язку з переходом до нових  ринкових відносин, а на початковій стадії функціонування – націленість  на розв’язання завдань приватизації, то наразі відсутність прогресу в  посиленні його транспарентності є  неприйнятною для економіки й  суспільства.

Фондовий ринок України, як і інших країн світу, негативно  реагує на загострення економічної  кризи і насамперед зниженням  інвестиційної активності. Можна  стверджувати, що суб’єкти його інституційної  інфраструктури відчутно постраждали  і можуть ще більше постраждати внаслідок  зменшення як обсягів операцій з  цінними паперами, так і їхньої дохідності. Це у свою чергу негативно  позначиться на суб’єктах підприємництва, для яких ускладнюється доступ до ресурсів. При цьому зазначимо, що фондовий ринок на відміну від банківської системи і страхування може набагато сильніше впливати на кризові процеси, провокуючи й загострюючи їх, чим розвиненішим і потужнішим він є, тим сильнішим може бути цей вплив [5]

Розглянемо сучасну інституційну інфраструктуру українського фондового  ринку, що включає організаторів  торгівлі, розрахунково-клірингові установи та суб’єктів депозитарної системи.

Інституційний склад інфраструктури фондового ринку України станом на 1 січня 2010 р. характеризується наступним:

№ з.п.	Елементи інфраструктури	Кількість, од.
1	Організатори торгівлі	10
2	Реєстратори прав власності  на іменні фінансові інструменти	367
3	Зберігачі цінних паперів	297
4	Депозитарії	2

Виходячи з кількісних характеристик слід зазначити, що інфраструктура фондового ринку України розвивається доволі динамічно протягом останнього десятиріччя.  Втім, спостерігається нерівномірний територіальний розподіл реєстраторів: найбільша кількість рахунків у цінних паперах обліковується у реєстраторів Київської області та м. Києва (44,8%) та Дніпропетровської області (10,1%). Суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють зберігання цінних паперів, зареєстровані у 18 регіонах України, при цьому майже 61% з них сконцентровано у столичному регіоні. Провадження депозитарної діяльності на фондовому ринку здійснюється Національним депозитарієм України та Всеукраїнським депозитарієм цінних паперів. Окрім того, Національний банку України здійснює депозитарну діяльність виключно щодо облігацій внутрішньої державної позики та цільових облігацій внутрішніх державних позик України. Загалом, динаміка суб’єктів інфраструктури протягом 2005-2009 рр. виглядає  наступним чином:

Як свідчить діаграма, протягом 2005-2009 рр. відбувалось зростання  загальної кількості суб’єктів  інфраструктури фондового ринку  України. При цьому кількість  реєстраторів та організаторів торгівлі була відносно сталою, в той час  як кількість зберігачів зросла протягом періоду, що розглядався, на 84%.

Говорячи про сучасний стан фонового ринку України, можна  виділити кілька актуальних проблем, які  не дають можливості говорити про  відповідність існуючого рівня  розвитку інфраструктури потребам учасників  фінансового ринку:

1. Надмірна подрібненість біржового ринку цінних паперів, що виявляється в існуванні багатьох організаторів торгівлі (ПАТ «Київська міжнародна фондова біржа», ЗАТ «Придніпровська фондова біржа», ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа», ЗАТ «Українська міжнародна фондова біржа», ЗАТ «Українська фондова біржа», ПАТ Українська біржа», ЗАТ «Фондова біржа «ІННЕКС»», ПрАТ «Фондова біржа «ПФТС»», ПАТ «Фондова біржа «Перспектива»»), їх слабкій взаємодії між собою та з іншими учасниками. Розподіл обсягів виконаних біржових контрактів з цінними паперами на названих біржах виглядає наступним чином:

 

2. Існування кількох депозитаріїв та функціонування паралельних систем обліку документарних цінних паперів в без документарній формі породжує вагомі ризики для учасників ринку та не гарантує захисту їх прав при проведенні операцій з цінними паперами. Ситуація ускладнюється періодичними конфліктами, що виникають між учасниками ринку з приводу створення центрального депозитарію цінних паперів.
3. Територіальні диспропорції суб’єктів інфраструктури з їх надмірною концентрацією в м.Києві та промислово розвинених регіонах обмежують доступ окремих учасників фондового ринку до його інфраструктури

 

 

Загалом сучасний стан інфраструктури фондового ринку можна зобразити  в наступній схемі:

[6]

 

3. Проблеми та перспективи розвитку інфраструктури українського фондового ринку

Результатами аналізу  стану та прогнозу розвитку фондового  ринку України в середньостроковій  перспективі вказують на необхідність проведення докорінних перетворень  на організаційному ринку цінних паперів, вжиття цілого комплексу законодавчих, нормативно - правових та інших заходів  із метою розв’язання актуальних проблем його розвитку, забезпечення провідної ролі на фондовому ринку  та у процесах інвестування економіки  країни.