Отчет по практике в банке

      Н3 – норматив платоспроможності банку  – співвідношення капіталу банку  до активів зважених на відповідні коефіцієнти за ступенем ризику.

      Н4 – норматив достатності капіталу – це співвідношення капіталу банку  до загальних активів банку, зменшених  на відповідні резерви.

      Н5 – норматив миттєвої ліквідності  банку – це співвідношення суми коштів на коррахунку банку в НБУ та коштів у касі банку до поточних (до запитання) рахунків клієнтів банку. Це самий жорсткий норматив.

      Н6 – норматив загальної ліквідності  – це співвідношення загальних актвів банку до загальних зобов'язань

      Н7 – норматив співвідношеня високоліквідних активів до робочих активів банку. Цей норматив характеризує питому вагу високоліквідних активів у робочих активах.

      Н8 – це максимальний розмір ризику на одного позичальника.

      Н9 – норматив великих кредитних  ризиків, встановлюється як співвідношення сукупного розміру великих кредитних ризиків до капіталу КБ.

      Н12 – норматив максимального розміру  наданих конкретним банком міжбанківських позик, розраховується як співвідношення загальної суми наданих міжбанківських позик до капіталу банку.

      Н13 – норматив максимального розміру  отриманих КБ позик від інших  бануів та НБУ. Розраховується як співвідношення загальної суми отриманих міжбанківських позик до капіталу банку.

      Н14 – норматив інвестування. Характеризує використання капіталу банку для придбання акцій та інших ЦП АТ, паїв інших підприємств та недержавних боргових зобов'язань. Встановлюється у формі процентного співвідношення між розміром коштів, які інвестуються та загальною сумою капіталу КБ.

      Контроль  за дотриманням КБ встановлених економічних нормативів здійснюється відповідними регіональними управліннями та Управлінням нагляду за великими банками НБУ щоденно та щомісячно (на підставі форм звітності за 1-ше число місяця). Розрахунок економічних нормативів банками проводиться на підставі щоденних балансів, при цьому звітними вважаються економічні нормативи, розраховані:

• На конкретну встановлену дату
• За щоденними розрахунками
• За формулою середньозваженої величини (за місяць)

      Заходи  впливу за порушення комерційними банками  економічних нормативів застосовуються відповідно до статті 48 Закону України “Про банки та банківську діяльність” та Положення про застосування НБУ до комерційних банків за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.02.98 №38 із змінами та доповненнями до нього.

      В випадку коли банки порушують  вказані норми НБУ, то це тягне  за собою штрафи, які фактично є  витратами банку і порушенням банківської дісципліни. Тож слід обдумати, чи варто прибуток витрачати  на штрафи, чио може варто провести структурні зміни і вибрати оптимальний варіант.

      Розглянемо  економічні нормативи діяльності ЗАО  “Альфа Банк”: 
 
 
 
 
 
 
 

Таблиця 2: Економічні нормативи  діяльності ЗАО “Альфа Банк”

      Із  даних таблиці видно, що всі значення нормативів ЗАО “Альфа Банк” свідчать про дотриманість банком виконання  нормативів НБУ. Єдиний норматив Н8 –  максимальний розмір ризику на одного позичальника, хоча й нижчий критичного значення, але у 1999р. все ж таки наближається до нього, та у 2000р.  це значення з 23,34 знижується до 17,65, що говорить про зменшення ризику на одного позичальника.

      А це значить, що ЗАО “Альфа Банк”  за допомогою аналізу своїх балансових даних перевіряє ступінь реалізації основних цільових установок у своїй діяльності: фактор їх доходності, збалансованість структури активних і пасивних операцій з метою підтримання ліквідності, дотримання економічних нормативів, встановлених НБУ, мінімізацію всіх видів банківських ризиків. 

      Аналіз  балансу банку

      Основний  документ для аналізу фінансового  стану – це баланс комерційного банку. Баланси, які публікуються, складені за уніфікованою системою, яка діє в Україні. Для аналізу балансу необхідно співставити різні частини активу і пасиву, доходи по різних активах і пасивах (витрати на різні групи). Доцільно проводити аналіз банківського балансу в динаміці за різні періоди. 
 

Таблиця 3: Класифікація активів  балансу банку  відповідно до ступеня  ризику 

      Прибуток:

      Прибуток  визначається як різниця між отриманими доходами і понесеними витратами. В основу методики розрахунку суми прибутку лежить розмір доходу, який припадає на власний капітал банку; при створенні банку в акціонерній формі – дивідендом. Його рівень не може бути нижчий базової %-ної ставки по пасивним операціям, оскільки в цьому випадку ринкова вартість випущених банком ЦП буде нижча номінальної. При встановленні норми доходу на власний капітал необхідно враховувати відсотки, що сплачуються по привілейованим акціям. Помноживши середню норму доходності на розмір власного капіталу можна визначити масу прибутку, яка направляється на виплату дивідендів (П_д). Вона є основою для розрахування суми необхідного прибутку. Для цього до маси прибутку, що використовується для виплати дивідендів, потрібно додати:

• утримки банку
• відрахування в резервний фонд банку (РФ)
• платежі до бюджету (ПлБ)
• розмір фондів економічного стимулювання банку (ФЕС)

      Таким чином мінімальний необхідний об'єм доходу банку обчислюється за формулою:

НОД=УБ + П_д + РФ + ПлБ + ФЕС 
 

Пропозиції:

      Відповідність банку до нормативів ліквідності.

      Банк  повинен визначати потребу в  ліквідних коштах хоча б на котроткострокову перспективу, а прогнозування цієї потреби може виконуватись двома  методами. Один з них передбачає аналіз потреб в кредиті та очікуваного  рівня вкладів кожного з ведучих клієнтів, а другий – прогнозування об'єма ссуд та вкладів. Також попереднє вивчення господарських та фінансових вимог на міському ринку, специфіки клієнтури, можливостей виходу на нові ринки, а також перспективи розвитку банківських послуг, в тому числі відкриття нових видів рахунків, проведення операцій по трасту, лізингу, факторингу та ін. При цьому, окрім міських факторів, необхідно врахувати ще й загальнонаціональні. Наприклад – зміни в грошово-кредитній політиці, в законодавстві та ін. Вивчення всього цього, а також прогнозування, допоможуть банку більш точно визначити необхідну долю ліквідних коштів в активі банку. При цьому банк повинен спиратися на свій досвід.

      В керівництві активами банку потрібно звернути увагу на наступні моменти:

1. Управління готівкою повинно бути більш ефективним, тобто необхідно планувати притоки та відтоки готівки та розробити графіки платежів.
2. Строки, на які банк розміщює засоби, повинні відповідати строкам залучення ресурсів. Не допустимо перевищення грошових засобів на рахунках активу над грошовими засобами на рахунках пасиву.
3. Акцентувати увагу на збільшення рентабельності роботи в цілому та на прибутковість окремих операцій особливо. Так, в керуванні кредитним портфелем необхідно:

а) контролювати розміщення кредитних вкладань по ступеню їх ризику, форм забезпечення повернення ссуд, рівня прибутковості. Кредитні вкладання банку можно класифікувати з урахуваннням ряду критеріїв (рівень кредитоспроможності клієнта, форма забезпечення повернення кредиту, можливість страхування ссуд, оцінка надійності кредиту економістом банку та ін.). Доля кожної групи кредитів в загальній сумі кредитних вкладень комерційного банку та її зміни є основними для прогнозування рівня коефіцієнта ліквідності, показують можливість продовження попередньої кредитної політики банку або необхідність її зміни. Групування ссуд по окремими позичальникам, яка відбувається за допомогою ПК, дозволяє щоденно контролювати рівень коефіцієнтів ліквідності та аналізувати можливості подальшої видачі крупних кредитів самостійно банком або шляхом участі в банківських консорціумах.

б) аналізування розміщення кредитів по строкам їх погашення, що виконується шляхом групування залишків заборгованості по ссудним  рахункам з урахуванням строкових  зобов'язань або обертання кредитів на шість груп (до 1міс.; від 1 до 3 міс.; від 3 до 6міс.; від 6 до 12 міс.; від 1 до 3 років.; вище 3 років), яке служить основою для прогнозування рівня поточної ліквідності балансу банку, розкриття “вузьких” місць в його кредитній політиці;

в) аналізування розміщення кредитів по строках на основі бази даних. Розроблений метод  аналізу майбутнього погашення  та майбутньої видачі кредитів найближчі 30 днів по окремим клієнтамта видам  ссуд (на основі кредитних договорів  та обертаємості кредитів), яких дозволяє контролювати вивільнення ресурсів або виникнення потреби в них. Такий аналіз можна робити щоденно, а також з урахуванням данних кредитних договорів, які знаходяться на стадії проробки. Результати аналізу можуть використовуватися комерційним банком для оперативного вирішення питань з купівлі чи продажу ресурсів. Такий аналіз розкриває глибинні, скриті процеси, виявляє ті тенденції, які при інших незмінних обставинах можуть визивати падіння рівня ліквідності та платоспроможності комерційного банка, дає можливість попередити ці події шляхом внесення коректив в політику банку;