Оцінка та оформлення результатів аудиту

 

 

Зміст

 

ВСТУП………………………………………………………………………….…3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи аудиту валютних операцій……………………………………………………………………….5

1.1.     Мета і завдання аудиту валютних операцій ……………………………..5

1.2. Характеристика нормативної бази, що характеризує облік і                       аудит валютних операцій ……………………………………………………...…9

1.3. Предметна галузь досліджень  при аудиті валютних операцій..…….…….5

РОЗДІЛ 2. Аудит валютних операцій на підприємстві…..18

2.1. Планування аудиту валютних  операцій …………………………………..18

2.2. Збір аудиторських доказів та формування робочих документів ………..22

2.3. Типові помилки, що виявляються  при аудиті валютних операцій …...…26

РОЗДІЛ 3. Оцінка та оформлення результатів аудиту...…27

3.1. Рекомендації щодо усунення  виявлених порушень …………………...…27

3.2. Аудиторський висновок за  результатами перевірки ……………………..29

Висновки…………………………………………………………………..…34

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….……37

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Досвід становлення України як незалежної держави свідчить про те, що стан її економіки та позиції на світогосподарській арені значною мірою залежать від структури, динаміки і ефективності зовнішньоекономічних відносин та торгівлі.

Питання оптимізації зовнішньоекономічної діяльності – невід’ємний суттєвий елемент розвитку господарства України сьогодні.  Для розв’язання цих проблем необхідний комплексний підхід до зовнішньої торгівлі як сфери діяльності, результати якої визначаються економічною політикою держави, обраною моделлю зовнішньоекономічних зв’язків та впливом численних внутрішніх і зовнішніх чинників. І оскільки перелічені фактори впливу на результати зовнішньоекономічної діяльності регулюються державними законодавчими актами, пріоритетним постає як бездоганне дотримання цих законів на всіх етапах ЗЕД, так і рівень відповідності нормативної вітчизняної бази принципам міжнародної облікової практики.

Для підприємств України, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, основними нормативними документами з питань обліку операцій в іноземній валюті є Декрет Кабінету Міністрів України  “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19 лютого 1993 року №15-93 (із останніми змінами згідно Закону України 23 лютого 2006 року №3509-IV), Постанова Правління Національного банку України “Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України від 17.11.2004 року №555 та деякі інші Постанови Правління НБУ. Названі нормативні акти регламентують методологію облікового процесу, можливість здійснення перевірок з боку суб’єктів зовнішнього та внутрішнього контролю.  Разом з тим, інтеграція України в світовий ринок капіталу, розвиток видів ЗЕД засвідчують гостру необхідність їх розширення та вдосконалення.

Мета дослідницької роботи полягає в тому, щоб на основі існуючої нормативної бази, наукової інформації та діючої практики організації аудиту операцій в іноземній валюті, виявити діючий стан організації аудиту валютних операцій на сучасному підприємстві.

Досягнення поставленої мети передбачається шляхом вирішення наступних завдань: 1) вивчити нормативну базу, що характеризує облік і аудит валютних операцій; 2) визначити предметну галузь досліджень при аудиті валютних операцій; 3) дослідити  методологію і організацію  зовнішнього та внутрішнього аудиту операцій в іноземній валюті.

Об'єктом дослідження є процедури аудиту валютних операцій.

Предметом дослідження є методологія і організація зовнішнього та внутрішнього аудиту валютних операцій на сучасному підприємстві України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1.

Теоретичні основи аудиту валютних операцій

 

 

1. Мета і завдання аудиту валютних операцій

 

Незважаючи на те, що розрахунки в іноземній валюті між резидентами України заборонені, чинне законодавство передбачає достатньо підстав для операцій з іноземною валютою, оскільки останнім часом все більше підприємств виходять на міжнародні ринки, відповідно зростає кількість валютних операцій. Тому складовою частиною обов'язкового аудита в організаціях, що ведуть зовнішньоекономічну діяльність, є аудит валютних операцій. Найчастіше аудит валютних операцій роблять і з ініціативи керівників підприємства. Однак, як показують численні перевірки контролюючими органами, валютні операції – одне із самих уразливих місць у роботі багатьох підприємств, що ведуть зовнішньоекономічну діяльність. Вчасно проведений аудит валютних операцій допоможе уникнути багатьох помилок і не понести фінансові збитки.

Операції, здійснювані в іноземній валюті, відносяться до числа найбільш складних об'єктів обліку, тому аудит цих операцій доцільно здійснювати методом суцільного контролю і доручати висококваліфікованим фахівцем.

Метою аудиту валютних операцій є вираження думки аудитора про вірогідність фінансової (бухгалтерської) звітності підприємства, на якому здійснюється аудит цих операцій, чинному законодавству України, і відповідності порядку ведення бухгалтерського обліку на підприємстві законодавству країни [16, с. 245].

Основним завданням аудиту валютних операцій є встановлення об'єктивної істини щодо інформації про валютні операції, які здійснювало підприємство протягом певного часу, складання думки аудитором про достовірність, законність, повноту та об'єктивність відображених у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності цих операцій, донесення цієї думки через аудиторський висновок до користувачів інформації.

Основні задачі аудиту валютних операцій:

• перевірка правильності відкриття рахунків в іноземній валюті;
• відповідність сум по виписках банку сумам, зазначених у первинних бухгалтерських документах;
• перевірка повноти і своєчасності оприбуткування валютних коштів;
• перевірка правильності переоцінки валюти й обліку курсової різниці;
• перевірка правильності документального оформлення валютних операцій.

Практичне завдання аудиту валютних операцій:

1. у разі встановлення помилок, фактів обману або інших відхилень від норми в валютних розрахунках, на прохання клієнта, надати консультацію щодо їх виправлення;
2. внести пропозиції щодо вдосконалення системи внутрішнього контролю валютних операцій;
3. у процесі перевірки аудитор може вказати шляхи покращання системи валютних розрахунків, запропонувати більш оптимальні рішення [16, с. 247].

Для досягнення поставленої мети та виконання завдань, які стоять перед аудитором валютних операцій, аудитор повинен перевірити:

• правильність оплати чи отримання сум за прийняті або відвантажені матеріальні цінності;
• наявність виправдовувальних документів при здійсненні цих операцій і правильність їх оформлення;
• повноту оприбуткування і правильність списання отриманих цінностей;
• стан синтетичного й аналітичного обліку по розрахункових операціях, правильність використання відповідних рахунків Плану рахунків;
• правильність перенесення вхідного сальдо при відкритті відповідних рахунків Головної книги на наступний обліковий період;

Згідно ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України  “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19 лютого 1993 року №15-93 (із останніми змінами згідно Закону України 23 лютого 2006 року №3509-IV) у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки. Саме тому однією з основних завдань аудиту валютних операцій є перевірка операцій на валютному рахунку підприємств [17, с. 280].  

Завданнями перевірки операцій на валютному рахунку підприємств є:

• встановлення кількості відкритих і використовуваних рахунків для розрахунків та законності здійснення операцій за кожним із них;
• перевірка своєчасності, достовірності, законності та доцільності здійснення операцій з надходження та списання коштів;
• дотримання стану платіжної дисципліни за укладеними договорами;
• обґрунтованість отримання і використання кредитів та позик, своєчасності їх погашення.

Джерелами інформації для аудиторської перевірки є:

• виписки банків за валютним рахунком та додані до них документи (заяви на внесення та отримання готівки, копії платіжних доручень, заяв на акредитив, інкасових доручень, платіжних вимог);
• облікові регістри по субрахунках 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”, 314 “Інші рахунки в банку в іноземній валюті”;
• інші документи, в яких відображені операції, пов'язані з рухом коштів [17, с. 280].

Аудитору необхідно з'ясувати насамперед, скільки і які рахунки в іноземній валюті має підприємство, а також правильність відкриття валютних рахунків згідно з законодавством і тільки тоді починати перевірку руху коштів за кожним із них.

Операції на рахунках у банку перевіряються за їх виписками, при цьому перевіряється їх наявність і правильність перенесення залишків зіставленням залишків на кінець дня та на початок дня за кожною наступною випискою. Зіставлення цих виписок та документів, що подаються разом з ними, а також записів у відповідних облікових регістрах дає можливість виявити порушення та зловживання.

Аудитором перевіряється достовірність, законність, господарська доцільність та економічна ефективність операцій на рахунку в іноземній валюті, а також правильність перенесення даних з виписок банку до журналу №1 та відомості до нього. Доцільно проводити взаємозвіряння даних журналу №1 з даними інших регістрів аналітичного та синтетичного обліку та перевіряти правильність арифметичних дій у журналі №1 та відомості, що додається до нього. Значну увагу аудитор повинен приділити правильності складання кореспонденції за операціями на рахунках в іноземній валюті.

Під час аудиту операцій на рахунках в іноземній валюті необхідно простежити за правильністю відображення в обліку курсових різниць та правильністю паралельного обліку в різних валютах.

Слід зазначити, що з боку держави валютні операції підприємств контролюють банки, які їх обслуговують. Саме вони через зарахування всіх валютних надходжень на транзитний валютний рахунок здійснюють розподіл валютної виручки та продаж відповідної її частини. Купівля іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку проводиться за цільовим призначенням (за умови наявності зовнішньоекономічного контракту) і контролюється установами банків.

 

 

 

1.2. Характеристика  нормативної бази, що характеризує  облік і                       аудит валютних операцій

 

Під час аудиту валютних операцій на підприємстві основними нормативними документами, якими керується аудитор, є:

• Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 р №185/94-ВР (в останній редакції Закону від 20 січня 2010 року №.1814-VI);
• Закон України “Про аудиторську діяльність” від 22 квітня 1993 року №3125-ХІІ (в редакції Закону від вiд 27.07.2010 року за №2388-VI)
• Міжнародний стандарт аудиту 700 “Аудиторський висновок про фінансову звітність”
• Міжнародний стандарт аудиту 800 “Аудиторський висновок при виконанні завдань аудиту спеціального призначення”
• Декрет Кабінету Міністрів України  “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19 лютого 1993 року №15-93 (із останніми змінами згідно Закону України 23 лютого 2006 року №3509-IV);
• Постанова Правління Національного банку України “Про затвердження Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях” від 26.03.98 року №118  (із останніми змінами згідно Постанові Правління НБУ від 06.08.2009 року №467);
• Постанова Правління Національного банку України “Про скасування обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь резидентів” від 31.03.2005 року №101 (без змін);
• Постанова Правління Національного банку України “Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України” від 30.05.2007 року №200 (із останніми змінами згідно Постанові Правління НБУ від 12.08.2008 року №241);
• Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 року №291 (із останніми змінами згідно наказу МФУ від 25.09.2009 року №1125)

Також для більш чіткого уявлення стану обліку валютних операцій на підприємстві аудитор може використовувати нормативну базу, яка використовується для проведення аудиту валютних операцій у банках:

• Постанова Правління Національного банку України “Про затвердження Положення про валютний контроль” від 08.02.2000 року №49 (із останніми змінами згідно Постанові Правління НБУ від 05.11.2009 року №654);
• Постанова Правління Національного банку України “Про затвердження Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам” від  17.06.2004 року  №270 (із останніми змінами згідно Постанові Правління НБУ від 30.04.2009  року №265);
• Постанова Правління Національного банку України “Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України” від 17.11.2004 року №555 (118  (із останніми змінами згідно Постанові Правління НБУ від 21.07.2009 року №416);
• Постанова Правління Національного банку України “Про затвердження Правил здійснення переказів іноземної валюти за дорученням та на користь фізичних осіб” від 14.10.2004 року №496 (без змін);
• Постанова Правління Національного банку України “Про затвердження Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України” від 12.12.2002 року №502 (із останніми змінами згідно Постанові Правління НБУ від 09.09.2009 року №538).