Постпрото(нео)бібліографія в концепції В.О. Фокеєва

     Сучасна наука перебуває в стані переходу до нової, заснованої на нерівноважності  формі раціональності, яка виходить за межі детермінізму і, отже, заперечує зумовленість майбутнього. Теорія нерівноважності виявляє нестабільність, еволюцію і флуктуацію скрізь, де класична наука незмінно бачила лише повторюваність, стабільність, рівновагу. Таким чином, прискорений розвиток інформаційних технологій постіндустріального суспільства обумовлює новий рівень бібліографії, який пропонується назвати постпрото(нео)бібліографією[6].

     Розуміючи реальний стан розвитку науки Валерій  Олександрович стверджує, що тепер  існує проблема комунікативного  формату вводу даних. Звісно, що певні питання не вирішені і досі, натомість з’явились нові. Незважаючи на недоліки, електронна бібліографія – це значний крок вперед. Взяти хоча б основне завдання бібліографії – подолання бар’єрів. Тепер завдяки розвитку електроніки стали легко долатись просторові, часові, комунікаційні, мовні і багато інших[5]. Таким чином стало можливим отримати інформацію про будь-який об’єкт з будь-якого технічного оснащення,  будь-якого місця. Весь цей комплекс сприяє створенню гідні умови для створення єдиної глобальної Всесвітньої цивілізації. Наприклад, Інтернет. З його допомогою в постіндустріальному суспільстві формується транснаціональна, універсальна мережа знань, він сприяє становленню нової форми існування людства – віртуальних соціумів, які об’єднаються в глобальне віртуальне суспільство. Вже зараз за його допомогою, зокрема бібліографією, - виконуються пошук, отримання, генерування інформації. Що ж стосується людини, то її значення залишилось практично без змін. Вона і зараз виконує свої функції – забезпечує релевантну відповідь на запит.

     Наразі  головною проблемою постає питання  переведення всього величезного  масиву друкованої продукції, випущеної  у ХХ та ХХІ століттях у електронний варіант. Звісно існують проекти електронних бібліотек з їхніми бібліографічними компонентами, але у повній мірі питання ще не може бути вирішеним. Масиви документів, що накопичились за тисячоліття не можна електронізувати за такий незначний проміжок часу[5]. Ось тут і стає у нагоді традиційна бібліографія, яка поки що все ж таки залишається основною. Хоча електронно-інформаційні технології і збільшили потенціал електронної бібліографії, але необхідність у традиційній ще не зникла.

     Таким чином потенціал електронної  бібліографії вперше дає можливість досягти в повній мірі голографічного ефекту бібліографічної інформації: доступність будь-якої бібліографічної інформації в будь-який час і в будь-якому технологічно оснащеному місці. Саме тому можна говорити про те, що здійснюється вікова мрія бібліотекарів і бібліографів: подолання просторового і часового бар'єрів в системі соціальних комунікацій[10]. З меншим  успіхом в електронній бібліографії поки що вирішують проблеми навігації ноосферою, ціннісної орієнтації, бібліографічних джерел знання (інформації). Але постіндустріальне суспільство тільки набирає обертів і невдовзі обов’язково і ці проблеми електронної бібліографії будуть вирішені.

     Висновки 

     Вже зараз відомими науковцями визнається формування ноосфери - сфера розуму зі своєї регулюючої, навігаційної і керуючої системою, інтелект, тобтособорний інтелект, соразум, сумісний розум, який утворюється інтеграцією людських свідомостей через мережу електронних комунікацій. Це щабель у створенні вселюдського нейро-квантового мозку. Вчені говорять про ноократіі - форми політичного устрою під початком колективного розуму електричних мереж. Треба визнати, що традиційна бібліографія, яка ґрунтується на вкрай неефективною, мануфактурно-кустарної технології багато в чому вичерпала себе і тому по відношенню до минулої двотисячолітньої цивілізації справжня бібліографія є багато в чому новим явищем,збагатитися за рахунок нетрадиційних текстів, медіа, новітніх інформаційно-бібліографічних технологій, зв'язки засобів і таке інше.

     Найважливішим ціннісно-орієнтовним компонентом  ноосфери, відповідальним за забезпечення трансляції в універсумі знання, культури Валерій Олександрович і вважає саме постпрото(нео)бібліографія[8]. Він розглядає її як пізнавально-інформаційну інфраструктуру сучасної системи соціальних комунікацій, що забезпечує інтелектуальний доступ до ноосфери засобами інформації про інформаційні об'єктах (джерелах знання), їх ідентифікації, пошуку, оповіщення якісної та кількісної характеристики. Запропоноване нами найменування даного нооінформаційного феномена вказує, по-перше, на його спадкоємність з  традиційної бібліографією, бібліографічними традиціями, продуктами, технологією, а по-друге, на інноваційний характер, новизну, наявність зароджуються пізнавально-інформаційних характеристик, які, ймовірно, отримають розвиток у XXI ст.

     Отож, очевидно, що на початок ХХІ століття гармонійно поєднуються пост- і протобібліографія, які об’єднують бібліографічне минуле і революційне майбутнє[6]. Тому ще довго будуть існувати у тісній взаємодії традиційна і електронна бібліографія і її незмінні об’єкти досліджень: бібліотеки книжкові палати, книговидавничі, книготорговельні, архівні, музейні, комп'ютерні науково-інформаційні, масово-інформаційні та інші центри.

     Явище одночасного існування традиційної  форми бібліографії і нової, сучасної найвдаліше охарактиризовує Валерій Олександрович Фокеєв, називаючи одним слово постпрото(нео)бібліографія[11]. Саме ця наука, на думку відомого бібліографа, і рушійною силою у теперішньому і неодмінно у майбутньому.

     Список використаної літератури 

1. Фокеев, В.А. Компоненты электронно-библиографической деятельности [текст]  / В.А. Фокеев // Книга и мировая цивилизация : материалы XI междунар. науч. конф. по проблемам книговедения, Москва, 20-21 апр. 2004 г.– М., 2004.– Т. 3 .– С. 257.
2. Фокеев, В.А. О современном отечественном библиографоведении [текст]  / В.А. Фокеев // Мир библиогр.– 2003.– №3.– С. 6.
3. Фокеев, В.А. Очерк истории развития библиографоведения [текст]  / В.А. Фокеев // Мир библиогр.– 2003.– № 1.– С. 2.
4. Фокеев, В.А. Постпрото(нео)библиография — библиография XXI в. — в контексте технологического подхода, постмодернизма и постнеоклассики [текст] / В.А. Фокеев // Библиография: теоретико-методологические основания / В.А. Фокеев ; науч. ред. В.Г. Михеева. — СПб.: Профессия, 2006. — С. 199.
5. Фокеев, В.А. Постпрото(нео)библиография начала XXI века [текст] / В.А. Фокеев, Ю.В. Нестерова //Библиотечное дело - 2003: Гуманитарные и технологические аспекты развития: материалы Восьмой междунар. науч. конф. (Москва 24 - 25 апр. 2003 г.).– М., 2003.– С. 92.
6. Фокеев, В.А. Постопрото(нео)библиография: экспликация понятия [текст] /В.А. Фокеев // Мир библиогр.- 2004 .- №6 .- С.2.
7. Фокеев В.А. Предметная область новой учебной дисциплины «Электронная библиография» [текст]  / В.А. Фокеев // Румянцевские чтения (2004).– М., 2004.– С. 255–260.
8. Фокеев, В.А. Природа библиографического знания: монография [текст] /В.А. Фокеев .- М., 1995 .- 352 с.
9. Фокеев, В.А. Электронная библиография в системе современной научной коммуникации пост- и протобиблиографии [текст] /В.А. Фокеев // Вопросы библиографоведения .- Вып. 13 .- М, 2004 .- С.38
10. Фокеев, В.А.Электронная библиография: подходы к формированию новой учебной дисциплины [текст] / В.А. Фокеев // Культура и образование в информационном обществе: материалы междунар. науч. конф.–Краснодар, 2003.– С. 370.
11. Фокеев, В.А. Электронная библиография: терминологический словарь [текст] / В.А. Фокеев // Мир библиогр.– 2004.–№ 5.– С. 49.
12. Ядрова, Г.В. Биобиблиографический указатель авторов юбилейного выпуска научного журнала«Культура народов Причерноморья» [текст] / Г.В. Ядрова // Культура народов Причерноморья .-№ 100.- Т.3 .- С.89