Аудиторський процес та його стадії

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ Й НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКА ДЕРЖАВНА ІНЖЕНЕРНА АКАДЕМІЯ

Факультет                                Економіки та підприємства

                      Кафедра                                 Економіка підприємства 

 
 
РЕФЕРАТ

з дисципліни “Аудит”

на тему Аудиторський процес та його стадії

 
 
 
Здав Лісенко Т.О., ст.гр. ЕП-07-2з                                                                         № зал. книжки 070381                                                                                                                                                     Перевірив доцент Лівошко Т.В. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     м. Запоріжжя, 2011 р.  
План. 

1. Зміст контрольно-аудиторського  процесу і його стадії.
2. Первісна (організаційна) стадія.
3. Дослідницька стадія контрольно-аудиторського процесу.
4. Завершальна стадія (узагальнення й реалізація результатів контролю.)
5. Зміст контрольно - аудиторського процесу.

     Фінансово - господарський контроль й аудит  у всіх ланках народного господарства, насамперед у його основній ланці - підприємстві, здійснюється шляхом проведення ревізій тематичних, вибіркових, суцільних, аудиторських й інших контрольних перевірок за допомогою певних прийомів.

     Контрольно-аудиторський процес - це сукупність організаційних, методичних і технічних прийомів, здійснюваних за допомогою певних процедур.

     Організовують і безпосередньо здійснюють цей процес контрольно-аудиторські підрозділи, наявні в структурі органів керування, на які покладені контрольні функції на підприємствах. Незалежний фінансово-господарський контроль проводиться аудиторськими фірмами.

     Зміст будь-якого процесу характеризується стадіями його здійснення й складається  із засобів, предметів праці й  самої праці. Тому важливо правильно  визначити засоби й предмети праці  в процесі аудита.

     Засіб праці - це інструмент, за допомогою  якого аудитор впливає на предмет  праці. Щодо процесу аудита, засобом  праці є методичні прийоми (економічний  аналіз, статистичні розрахунки, економіко-математичні  методи, інформаційне моделювання, експертизи, дослідження первинних документів, інвентаризація, експертна оцінка, лабораторний аналіз, опитування).

     Предмет праці - це те, на що спрямовано дії аудитора. Залежно від того, яку роботу він  виконує (аудиторська фірма), - перевірка  вірогідності фінансової звітності, надання суб'єктам фінансово-господарської діяльності різних послуг, - буде змінюватися об'єкт аудита.

     Елементами  процесу аудита є методичні прийоми, дії аудитора, об'єкти аудита.

     Вплив аудитора за допомогою певних методичних прийомів на об'єкт перевірки визначає аудиторські процедури, через які здійснюється аудиторський процес.

     Для повного розкриття змісту аудиторського  процесу необхідно глибоке розуміння  зв'язку між його елементами. Процедура  аудита з однієї сторони складається  із сукупності методичних прийомів, а з іншого боку - з безпосередніх дій аудитора.

     В аудиторську процедуру може входити  один, два або більше методичні  прийоми, які використають у певній послідовності. Підбор процедур у процесі  аудита в кожному конкретному  випадку визначає розроблена аудитором методика, відображувана в програмі перевірки.

     Усякий  динамічний процес, пов'язаний з використанням  засобів і предметів праці, а  також самої праці, складається  з організаційної, технологічної  й завершальної стадій. Для контрольно-аудиторського процесу такими стадіями є: організаційні, дослідницька, узагальнення й реалізації результатів контролю.

     Взагалі, серед вітчизняних і закордонних  авторів немає єдиного підходу  до вивчення стадій аудиторського процесу. Одні автори, характеризуючи процес аудита, розглядають його стадії, інших - етапи, а деяких - ті самі поняття називають стадіями (етапами). Стадія - це період, що визначає ступінь розвитку чого-небудь, фазу розвитку, а слово етап - окремий момент, стадія.

     Як  свідчать дослідження діяльності аудиторських фірм України, аудит практично здійснюється після складання річної звітності протягом короткого періоду часу. Тому розвиток аудиторської діяльності безпосередньо впливає на визначення етапів аудиторського процесу.

     В економічній літературі немає єдиного підходу й у визначенні кількості стадій, і їхніх назв. Найбільше часто фахівці розглядають процес аудита з погляду періоду його виконання, тобто стадій, і виділяють наступні:

     - початкова (організаційна)

     - дослідницька

     - завершальна (узагальнення й реалізація результатів контролю)

     Організаційна стадія містить у собі вибір об'єкта аудита і його організаційно методичну  підготовку.

     Вибір об'єкта аудита складається у встановленні першочерговості об'єкта перевірки, тобто підприємства, що у плані  проведення аудита тривалістю меж ревізійного періоду повинне піддаватися комплексному аудитові або контрольній перевірці, окремі показники його діяльності (невиконання державного замовлення, нерентабельна робота, незабезпечення збереження цінностей й ін.) спричиняються потребу в невідкладних контрольних діях. Виходячи з характеру діяльності підприємства, змісту контролю визначають потреба у фахівцях, яких варто залучити з апарата підприємства при внутрішньому аудиті для виконання контрольно-аудиторського процесу, тобто формують бригаду контролерів. Після цього видається організаційно-розпорядницький документ - наказ, розпорядження керівника організації. У цьому документі вказують найменування підприємства, що контролюють, вид аудита, період, за який перевіряють його діяльність, прізвище, ім'я, по батькові, посаду кожного члена аудиторської бригади, строк проведення аудита. Керівником аудиторської бригади, як правило, призначають працівника контрольно-аудиторської служби, що має фахову освіту й практичний досвід контрольної роботи.

     Організаційно-методична  підготовка аудита починається з  визначення стану економіки об'єкта аудита. Бригада аудиторів до виїзду на об'єкт контролю вивчає плани  виробничої й фінансово-господарської  діяльності підприємства й виконання  їх за контрольований період. Для цього як джерела інформації використають виробничо - фінансовий план (бізнес-план) економічного й соціального розвитку, річну й періодичну бухгалтерську й статистичну звітність, акт попередньої контрольної перевірки й рішення по ній, документи тематичних обстежень, перевірок, різних службових обстежень і прийнятих по них рішень. Аналізують фінансовий стан підприємства, схоронність його власності, розрахунково-кредитні відносини, платоспроможність, рішення вищого органа керування по поданнях органів державного контролю, зауваження установ банків, податкових органів з питань їхньої компетенції. Вивчають й аналізують також іншу інформацію про діяльність підприємства за контрольований період.

     На  підставі вивчення економіки підприємства, що перевіряє, керівник бригади аудиторів розробляє програму аудита, що затверджує керівник організації, що призначив аудита. У ній указують об'єкт контролю, його зміст і послідовність перевірки, періоди для вибіркового й суцільного контролю й т.п. Потім вибирають методику аудита - визначають методичні прийоми й контрольно-аудиторські процедури, застосування їх при перевірці різних об'єктів контролю, використання засобів обчислювальної техніки й т.д. Конкретизують ці питання при розробці плану-графіка аудита, що передбачає встановлення строку перевірки кожного об'єкта (роздягнула, теми) і виконавців, виходячи із загального строку проведення аудита. Якщо проводиться аудит великого об'єднання, підприємства, концерту, акціонерного товариства більшим складом бригади аудиторів, то витрати часу доцільно розраховувати за допомогою сіткового графіка, у якому можна передбачити паралельне виконання різних контрольно-аудиторських процедур для того, щоб завершити контрольно-аудиторський процес у запланований строк.

     Завершується організаційно-методична підготовка аудита до виїзду на контрольоване підприємство складання робочого плану аудитора, де кожен виконавець по виділеному йому керівником бригади об'єкту й строку завершення контролю встановлює проміжні інтервали часу й елементи виконуваних робіт.

     Такі  організаційні процедури виконуються  при внутрішньому аудиті, що проводиться  на підприємстві вищим органом керування.

     Організаційні принципи зовнішнього аудита, що проводять  незалежні аудиторські фірми, аналогічні, обмежуються лише навкруги питань, поставлених замовником на його рішення, часом проведення й т.п.

     Дослідницька  стадія контрольно-аудиторського процесу  здійснюється аудиторами безпосередньо  на об'єкті аудита - підприємстві. Складається  ця стадія із двох етапів: преддослідницького й дослідницького.

     Преддослідницький етап включає ряд процедур організаційного характеру, спрямованих на створення необхідних умов для якісного проведення аудита у встановлений термін.

     Дослідницький етап - це виконання контрольно-аудиторських процедур по перевірці виробничої й фінансово-господарської діяльності підприємства за допомогою різних методів і засобів.

     Завершальна стадія контрольно-аудиторського процесу  передбачає узагальнення й реалізацію результатів контролю - систематизацію недоліків у діяльності контрольованого підприємства, коли групують і синтезують виявлені недоліки в хронологічній послідовності їхнього здійснення, систематизують порушення нормативно-правових актів у фінансово-господарській діяльності по економічному змісті, а також по місцях виникнення й госпрозрахункової відповідальності за порушення, внаслідок чого власникові нанесений збиток. Виявлені й згруповані недоліки в господарській діяльності узагальнюють і викладають в аудиторському висновку, що обговорюється з акціонерами, засновниками, розробляють профілактичні запобіжні заходи щодо недоліків у подальшій діяльності підприємства.

     Отже, контрольно-аудиторський процес є системним  впливом на суб'єкт підприємницької  діяльності з метою її оптимізації  нормативно-правового регулювання в умовах ринкових відносин.

     Стадії  процесу аудиторської перевірки  в значній мірі залежить від рівня  аудита й підходів до нього: підтверджуючий; системно-орієнтований; аудит, що базується на ризику. У підтверджуючому аудиті основна увага приділяється реєстрам і документам. Системно-системно-орієнтований підхід до аудита дає можливість аудитові спостерігати за системами, що контролюють операції. При аудиті, що базується на ризику, аудитор орієнтований на людей, які контролюють систему. Тому в умовах системно-системно-орієнтованого аудита варто виділити окремим етапом вивчення й оцінку системи обліку й внутрішнього контролю, а при аудиті, заснованому на ризику, - оцінку аудиторського ризику, від величини якого залежить час, обсяг аудиторської перевірки й вартість послуг.

     Логічна послідовність першорядних дій  аудитора дозволяє виділити стадії й  етапи аудиторського процесу, наведені в таблиці 1:

      Таблиця 1. - Стадії процесу аудиторської перевірки на різних етапах його розвитку.