Отчет про навчально-економічну практику в «Про іпотечні облігації»

Таким чином  дана система МІНІ-БАНК дає можливість управляти

Рис 3.5 Заявка на відкриття банківських металів

банківськими  операціями з одного центру і вести  облік по всім операціям протягом дня.

Заключним етапам являється закриття всіх операцій протягом дня. Програма обліковується і закривається з головного комп’ютера, який являє  собою головний центр в даному банку.

Рис 3.6 Види та тарифи банківських металів

Розділ 4. Глобалізація світової фінансової системи та її вплив на банківську систему України.

  Сьогодні  світова фінансова криза, згідно  з логікою глобалізації поширилася  по всьому світу, вдаривши і  по українському фінансовому  ринку.

  Тому необхідним є визначення основних причин фінансової кризи, що саме необхідно для виходу країни з фінансової кризи, розглядаються причини виникнення світової фінансової системи в умовах глобальної кризи.

Причинами, що породили кризу є: нездорове макроекономічне  середовище, слабкість корпоративного сектору економіки перед негараздами  світових фінансових і товарних ринків, неадекватність системи пруденційного  регулювання діяльності банків і  негативний вплив глобальних чинників.

Процеси глобалізації світової економіки стали  реалією сьогоднішнього дня, відсторонитися від них неможливо. На рубежі тисячоліть людство знову виявилося поділеним  на якісно відмінні між собою цивілізаційні  кластери, механізми, наслідки взаємодії  між якими до кінця ще не усвідомлені. Такими цивілізаційними кластерами є:

країни "золотого мільярда" – приблизно 30 країн – технологічних лідерів, які генерують вищі технології, інтелектуально експлуатують весь світ і піднялися  до рівня інформаційних суспільств. Вони досягли такого рівня та якості глобальної конкурентоспроможності, завдяки  якому мають усі можливості не дати іншим країнам себе "наздогнати і перегнати";

країни "другого класу" – близько 20 країн, які до певної міри можуть використовувати  високі технології та хоча б гіпотетично  ставлять перед собою цілі розвитку, співзвучні із цільовими орієнтирами  чільної тридцятки;

країни-аутсайдери (так званий "третій світ") –  понад 150 країн, не здатних до конкурентного  саморозвитку в глобалізованому  середовищі й приречених на незворотну бідність, прогресуючий занепад, деградацію та, зрештою, політичну смерть .[5]

Таким чином, у світі утворилася нова система  устрою, яка стала домінантним  чинником світового розвитку – це система глобалізму. В основу її покладено зрощування інтересів, стратегій  та механізмів світового панування  наддержав, глобальних транснаціональних  корпорацій (ТНК) та міжнародних організацій. Вітчизняні науковці вважають, що ключовим законом геополітичної економії глобалізму як нової суспільно-політичної системи є закон глобальної (тотальної) монополізації світової економіки  й політики з боку наймогутніших  держав, глобальних ТНК і глобальних міжнародних організацій, серед  яких можна виділити СОТ, МВФ, Світовий банк та інші.[6]

Глобалізація  фінансових ринків передбачає усунення бар’єрів між внутрішніми та міжнародними ринками й розвиток багатоваріантних зв’язків між окремими секторами, тому поняття стабільності є фундаментальним  для сучасної світової економіки, оскільки без достатнього рівня стійкості  національних і світових фінансових ринків неможливо забезпечити економічне зростання й надійне функціонування фінансового сектора.

Наслідки  посилення глобалізаційних процесів на фінансовому ринку першими  відчувають на собі фінансові посередники: банківські установи, страхові компанії. Спираючись на світовий досвід, зауважимо, що ці наслідки досить різноманітні.

Така  неоднозначність світового досвіду  зумовлює актуальність дослідження  особливостей забезпечення стабільності банківської системи України  в умовах посилення світових глобалізаційних  зв’язків з метою максимізації можливих позитивних ефектів та мінімізації  потенційних ризиків. Вплив світової кризи на економіку України проявився  в значному подорожчанні внутрішніх ресурсів, відбився на валютному, фондовому  ринках і ринку нерухомості. Отже, дослідження причин виникнення фінансових криз та розробка напрямів, які забезпечують в умовах інтеграції у світовий фінансовий простір стабільність банківських  установ, стають для вітчизняного фінансового ринку актуальною науковою та практичною проблемою.

Слід  зазначити, що із поширенням глобалізаційних  процесів умови функціонування українських  банків істотно змінилися. А саме: через механізми купівлі та створення  фінансових установ стало можливим поглинання української банківської  системи, яка менш конкурентоспроможна  на світовому фінансовому ринку, системами більш розвинутих країн; спостерігається тенденція взаємопроникнення  капіталу фінансового та виробничого  секторів економіки; стирання кордонів фінансової діяльності на світовому  ринку сприяє активізації обміну капіталами між різними країнами. Ці умови та особливості слід ураховувати  при розробці напрямів і рекомендацій щодо забезпечення стабільності банківської  системи України. Тим більше, що головною причиною відставання України від  розвинутих країн є неправильно  обрані орієнтири державної фінансової політики. Після зміни державного ладу та прискореного переходу до ринкової економіки стан проблеми розвитку фінансової системи практично не цікавили вищі державні інстанції, які досі все  ще визначаються щодо своїх політичних інтересів та сфер відповідальності. Як наслідок, ми маємо брак політичної стабільності, що утримує іноземних  інвесторів від вкладення коштів у фінансову систему, а через  її механізми – у розвиток економіки. До теперішнього часу в країні не існує  чітких пріоритетів розвитку фінансових посередників - на що вони повинні бути орієнтовані, які етапи належить пройти і яких результатів має  бути досягнуто після їх завершення.[7]

Для зменшення  гостроти фінансової кризи та нівелювання  її руйнівного впливу на економіку  Україну першочергове значення має  проведення зваженої макроекономічної політики та дійових структурних  реформ у банківському секторі.

Підтримання доступу банківських установ  до джерел фінансування є ключовою умовою пом’якшення наслідків фінансової кризи. У період зменшення надходження іноземних позик, вилучення внутрішніх депозитів і стагнацій ринку міжбанківських кредитів помітне місце серед таких джерел посідає рефінансування центрального банку. У кризових умовах Національний банк має взяти на себе відповідальність за підтримку достатньої ліквідності банківської системи. Уроки міжнародного досвіду вказують на те, що у кризових країнах, у разі підтримання ліквідності проблемних банків, центральні банки мають застосовувати різноманітні механізми «кредитування надзвичайного стану» і відіграти роль кредитора «останньої інстанції».

   На нашу думку, в Україні  необхідно брати до уваги такі  заходи:

   По-перше, підвищити рівень оподаткування  імпорту, забезпечити рівномірне  оподаткування всіх сфер економіки  і прогресивність системи оподаткування.  Вийти із кризи можна буде  тільки тоді, коли за її негативні  наслідки платитимуть усі.

   По-друге, треба підвищити рівень  капіталізації фінансового ринку,  розширити сфери капіталізації,  забезпечити «відкритість» ринку  землі.

   По-третє, варто встановити плаваючий,  ринковий курс гривні. У період, коли капітал вивозиться із  країни, низький курс долара вигідний  інвесторам.

   По-четверте, потрібно інтенсифікувати політику роздержавлення виробництва, посилити роль держави в управлінні фінансовим сектором.

  Отже, лише реалізація послідовної  макроекономічної політики всіма  гілками влади допоможе пом’якшити  наслідки світової фінансової  кризи та забезпечити поступовий  вихід із неї. Можна однозначно стверджувати, що ефективний і стабільний розвиток фінансової системи пом’якшує дію економічних циклів, а це, у свою чергу, сприяє стабільності економічного розвитку в цілому. На глобальному рівні капітал повинен вільно переміщуватися з внутрішнього на світовий ринок і навпаки та не заважати стабільності як банківської системи окремої країни, так і стабільності світового фінансового ринку.

Висновок

В результаті завершення проходження учбово-економічної  банківської практики ми отримали певні  знання про:

- основні  економічні категорії та методологічні  основи організації та здійснення  операцій банків, у тому числі,  з цінними паперами, валютою, платіжними  картками та з надання позичок;

- правила  організації та здійснення банківської діяльності, можливі ризики, пов’язані з певними операціями та методи управління ними.

В процесі  виконання банківських операцій ми набули уміння вільно орієнтуватися в теоретичних та практичних проблемах діяльності банку, обґрунтовувати вибір ефективних напрямків банківської діяльності, приймати рішення щодо порядку здійснення певних операцій.

Ми  отримали навички:

- з кредитування – проведення оцінки потенційних позичальників та ступеня ризиків за конкретною угодою, забезпечення, оцінки ризиків кредитного портфелю, формування резервів під можливі збитки за кредитними операціями; документальне оформлення кредитної угоди та забезпечення; формування кредитних комітетів та прийняття рішень щодо можливості надання позички;

- за валютними  операціями – проведення розрахунків  у валюті по усіх формах  розрахунків, надання банківських  гарантій та їх виконання, з  валютно-обмінних операцій банків, розрахунку валютної позиції  банку та управління нею;

- за  операціями з цінними паперами  – у області професійної діяльності  банків на ринку цінних паперів,  по формуванню оптимального портфелю  цінних паперів, по застосуванню  методів управління ризиками  на ринку цінних паперів;

- за  операціями з платіжними картками  – оволодіння прийомами роботи з банківськими картковими продуктами та сучасними інформаційними технологіями.

Список  використаної літератури

1. Закон України “Про іпотечні облігації” від 22.12.2005р. // www.raga.gov.ua
2. Офіційний сайт «Укрєксимбанк» - www.eximb.com
3. Офіційний сайт Мегабанк - www.megabank.net/ua
4. Научно-популярный журнал «Наука и жизнь», «Настоящие причины мирового финансового кризиса»-К., 2009р. -32с.
5. Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал Міністерства фінансів України «Вісник», «Світова криза та Україна: проблеми й нові підходи до фінансового регулювання » -К., 2009р., -124с.
6. Науково-теоретичний журнал «Актуальні проблеми економіки», «Наслідки впливу світової кризи на економіку України», -К., 2004р., №8, -40с
7. Сидоренко О. США, Швейцарія та Данія очолили рейтинг ВЕФ за індексом глобальної конкурентоспроможності / О. Сидоренко // Дзеркало тижня. – 2008. – № 5.