Ощадна справа в Україні

Продовження табл. 2.7.

1	2	3	4	5
18	Чистий прибуток/збиток від продажу  довгострокових активів, призначених  для продажу	0	0	0
19	Чистий прибуток/збиток банку	207 181	145 296	142,59
20	Чистий прибуток на одну просту акцію (грн.)	279 974,96	204 642,67	136,81
21	Скоригований чистий прибуток на одну просту акцію (грн.)	279 974,96	204 642,67	136,81

 

За результатами 2007 року чистий процентний дохід банку склав 874592 тис. грн і збільшився порівняно з 2006 роком на 47,7%, чистий комісійний дохід склав 477547 тис. грн і збільшився на 48,24%, чистий торгівельний дохід — 69158 тис. грн і збільшився на 51,29%. Операційний дохід банку збільшився порівняно з 2006 роком на 45,12% і склав 1499133 тис грн.

У 2007 році загальноадміністративні витрати збільшилися на 21,7% і склали 227571 тис. грн, а витрати на персонал збільшилися на 48,72% і склали 821869 тис. грн. Результат від проведення банком операцій становив 3365541 тис. грн і збільшився порівняно з 2006 роком на 56,51%.

Фінансовий результат діяльності Ощадбанку за 2007 рік склав 207 181  тис. грн і збільшився порівняно з попереднім роком на 61885 тис. грн або на 42,59%.

За даними звітів про  фінансові результати за 2006 і 2007 роки побудовано діаграму (рис. 2.8.). Для аналізу тенденцій за 2006-2007 роки вибрані такі основні показники: прибуток від операцій, прибуток до оподаткування і чистий прибуток

 

 

Рис. 2.8. Основні фінансові  показники діяльності Ощадбанку  за 2005 - 2007 рр.

 

Таблиця 2.9.

 

Звіт про фінансові  результат за І квартал 2008 року

 

Рядок	Найменування статті			Темпи росту,%
		01.04.08	01.04.07
1	2	3	4	5
1.	Чистий процентний  дохід:	292 839	174 879	167,6
2.	Чистий комісійний  дохід:	140 797	104 408	134,85
3.	Торговельний дохід	25 307	10 470	241,7
4.	Дохід у вигляді дивідендів	5	0	0
5.	Дохід від участі  в капіталі	0	0	0
6.	Інший дохід	19 946	18 195	109,62
7.	Усього доходів	478 894	307 952	155,5
8.	Загальні адміністративні  витрати	(64 232)	(54 074)	118,9
9..	Витрати на персонал	(283 874)	(165 229)	171,8
10	Втрати від участі  в капіталі	0	0	0
11.	Інші витрати	(27 086)	(16 177)	167,43
12.	Прибуток від операцій	103 702	72 472	143,09

Продовження табл. 2.9.

1	2	3	4	5
13	Чисті витрати на  формування резервів	(4 827)	(6 516)	74,08
14	Дохід/Збиток від довгострокових активів, призначених для продажу	0	0	0
15	Прибуток до оподаткування	98 875	65 956	149,9
16	Витрати на податок  на прибуток	(12 953)	(7 781)	166,48
17	Прибуток після  оподаткування	85 922	58 175	147,7
18	Чистий прибуток/збиток  від продажу довгострокових активів, призначених для продажу	0	0	0
19	Чистий прибуток/збиток  банку	85 922	58 175	147,7

 

Проаналізувавши фінансові результати діяльності Ощадбанку за І квартал 2008 року видно,що: чистий процентний дохід банку склав 292839 тис. грн і збільшився порівняно з І кварталом 2007 року на 67,6 %, чистий комісійний дохід склав 140797 тис. грн і збільшився на 34,9 %, чистий торговельний дохід — 25 307 тис. грн і збільшився на 141,7 %. Операційний дохід банку збільшився на 55,5% і склав 478894 тис. грн.

У І кварталі 2008 року збільшилися  витрати: загальноадміністративні — на 18,9 % і витрати на персонал — на 71,8%. Результат від проведення банком операцій становив 103702 тис. грн і збільшився на 43,09 %.

Фінансовий результат  діяльності Ощадбанку за І квартал 2008 року склав 85922 тис. грн і збільшився  порівняно з попереднім періодом на 27747 тис. грн, або на 47,7%.

Проаналізувавши показники  фінансових результатів Ощадного банку  видно, що показники пропорційно  збільшуються, в цілому різких зростань не спостерігається. Це свідчить про задовільно стабільний фінансовий стан банку . Чистий прибуток банк залишається на низькому рівні порівняно з іншими банками України. Тому необхідно прийняти заходи щодо зниження витрат  і збільшення резервів банку.

Отже підводячи підсумок по другому розділу треба зазначити, що

Ощадний банк України  виконує май же такі самі операції, як і комерційні банки, але найголовнішою  операцією Ощадбанку є залучення  вкладів і депозитів населення. Для нього депозити фізичних осіб є  найбільшою статтею пасивів балансу.

Ощадний банк України  приймає від населення такі вклади: вклади до запитання, строкові, ощадні. Найбільше розповсюдження серед населення одержали вклади до запитання за якими ОБУ сплачує вкладникам прибуток із розрахунку 3 % річних.

Проаналізувавши депозитні  операції Ощадного банку можна зробити  висновок, що з кожним роком депозити ростуть. Найбільші показники по залишкам заощаджень фізичних осіб в установах банку. Отже, основу залучених коштів складають депозити на вимогу фізичних осіб, що свідчить про значну довіру до банку з боку населення та пояснюється участю банку у Фонді гарантування вкладів (депозитів) фізичних осіб та статусом банку як державного банку.

Фінансовий стан банку  стабільний, це каже про позитивний розвиток банку порівняно з іншими банками. Простежується динамічне, пропорційне збільшення основних фінансових показників за аналізуючий період. З кожним роком росте показник фінансової результатності банку і на 01.04.08 він вже становив 85922 тис. грн, тобто с початку року цей показни виріс на 48,7%.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ  ОЩАДНОЇ СПРАВИ УКРАЇНИ

 

 

3.1. Напрямки розвитку  ощадної справи

 

Банківські  депозити неоднорідні за економічною природою та властивістю трансформуватися у кредитні ресурси як самого банку, так і кредитної системи в цілому. Більшість, вітчизняних та зарубіжних учених-економістів, класифікуючи депозити за ознакою строковості, виділяють:

• депозити до запитання (на вимогу);
• депозити на визначений термін (строкові);
• ощадні вклади.

Проведені дослідження  свідчать, що у теорії і практиці банківської справи немає чіткого визначення поняття «ощадний вклад». О.В. Васюренко пропонує таке визначення: «Ощадні вклади — це грошові заощадження фізичних осіб, що вносяться ними до банку з метою накопичення і отримання відповідного доходу у вигляді процентів. Ощадні вклади часто використовуються як безстрокові депозити, тобто умови зберігання коштів на них не прив'язані до конкретних строків» [6].

Провідні  вчені з банківської справи, такі як А.М. Мороз, М.І Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін., наголошують, що «...ощадні вклади слугують власникам для накопичення грошових заощаджень. Власнику ощадного вкладу видається іменне посвідчення про внесок у формі ощадної книжки. Зняття грошей з ощадного рахунку здійснюється за попереднім повідомленням власника рахунка» [4].

Чинним законодавством України поняття «ощадний вклад» не визначається взагалі. В Положенні Національного банку «Про здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій» від 3.12.03 р. №516 (зі змінами та доповненнями) перераховані терміни, що вживаються в певному значенні. Термін «ощадний вклад» - відсутній [3].

На думку  З.М. Васильченка, «власнику ощадного вкладу видається іменне свідоцтво у формі ощадної книжки. Для ощадних вкладів типове повільне зростання суми і те, що накопичені заощадження використовуються, як правило, лише через декілька років» [5].

Такі вчені  як І. Новікова, Л. Худолій, М. Денисенко наголошують, що «вилучення внеску з ощадного рахунка здійснюється негайно за вимогою власника» [23]. В. Рисін у монографії «Залучення заощаджень населення фінансовими посередниками» пропонує таке тлумачення: «Ощадні вклади призначені для нагромадження та вкладення грошових заощаджень. Для цих вкладів характерне повільне, плавне зростання, а також те, що використання ощадних вкладів здебільшого відбувається через тривалий проміжок часу» [29].

Отже, проведене  дослідження дозволяє узагальнити  сутність поняття «ощадний вклад»:

1. Згідно з чинним законодавством термін «ощадний вклад» ототожнюється з поняттям депозит (вклад) і окремо не виділяється.
2. Більшість дослідників вважають, що ощадні вклади слугують їхнім власникам для накопичення грошових заощаджень і мають довгостроковий характер.
3. Не можна погодитись з твердженням, що кошти з ощадного вкладу можна вилучити негайно на вимогу вкладника. У такому випадку вклад буде мати характер «на вимогу», тобто «до запитання». При цьому втрачається сама сутність ощадного вкладу як такого, що слугує для заощаджень.

4. Щодо обов'язкового  оформлення ощадного вкладу ощадною книжкою то слід зазначити, що у вітчизняній банківській практиці будь-який депозит (вклад) може бути оформлений ощадною книжкою. Залучення банками вкладів фізичних і юридичних осіб підтверджується:

• договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки^;
• договором банківського вкладу з видачею ощадного сертифікату;
• договором банківського вкладу з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми і відповідає вимогам чинного законодавства [3].

У цьому контексті хотілося б звернути увагу на те, що у чинному плані рахунків банків України не передбачено окремого балансового рахунку для обліку ощадних вкладів. А отже, у звітності банків відсутні дані про розмір залучених ощадних вкладів.

Таким чином, ощадний вклад має всі ознаки звичайного довгострокового депозиту, який пропонують вкладникам вітчизняні банки.

Подальший розвиток ощадної справи і широкий спектр банківських послуг для населення є запорукою формування джерел довгострокового залучення фінансових ресурсів. Для вирішення цієї задачі банкам необхідно використовувати різні методи стимулювання. На сучасному етапі розвитку українські банки активно використовують рекламу депозитів у загальнодоступних місцях. Але під час проведення рекламної компанії депозитних продуктів необхідно враховувати такі їхні особливості:

• нематеріальний характер продукту (відсутність візуальних, слухових або інших асоціацій у клієнта);
• зміст продукту (його корисні властивості);
• розрахунок дійсної споживчої вартості депозитного продукту простіший за розрахунок аналогічної вартості будь-яких споживчих товарів;
• неприйняття значною частиною населення складних банківських термінів та розрахунків;
• придбання депозитного продукту — відповідальна справа, яка не дає можливості приймати рішення про купівлю тільки під впливом реклами [34].

Слід зауважити, що рекламна кампанія депозитних продуктів  повинна враховувати систему  існуючих цінностей у потенційних  клієнтів. Це надійність банку, його позитивний імідж та довіра до нього, безпечність заощаджень та гарантування їх повернення в разі банкрутства банку, конфіденційність інформації про вкладника, очікуваний дохід, якість послуг [34].

Важко не погодитися з думкою М.І. Савлука, що «населення України через слабкий розвиток фінансового ринку має обмежений набір інструментів для капіталізації своїх заощаджень. Банківські депозити є поки що найдоступнішими з них, але й цим інструментом населення користується лише з достатньої довіри до банків» [31]. Зважаючи на постійне збільшення абсолютної суми депозитів фізичних осіб, можна зробити висновок, що довіра до національних грошей і банків із року в рік зростає.

Ефективним  чинником зростання довіри до банків може бути створення позитивного іміджу банку. Імідж банку можна визначити як єдність уявлень і емоційного сприйняття у цільової аудиторії, яка пов'язана з банком [23].

Джерелами формування іміджу можуть бути:

• досягнення банку в минулому;
• нинішні досягнення;
• перспективні плани (стратегія) та прогресивні погляди.