Напрямки удосконалення якості кредитного портфеля банку

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Сентября 2012 в 15:53, курсовая работа

Описание работы

Постійний аналіз кредитного портфеля в системі управління банком дає змогу вибрати варіант раціонального розміщення ресурсів, напрями кредитної політики банку, знизити ризик за рахунок диверсифікації кредитних вкладень, прийняти рішення щодо доцільності надання позики клієнтам залежно від їх кредитоспроможності, галузевої належності, форм власності і т. д. Результати аналізу дають змогу приймати рішення про зміну напрямів та методів кредитування.

Содержание работы

Вступ
РОЗДІЛ 1. Теоритичні основи аналізу кредитних операцій
1.1 Поняття кредитного портфеля банку та його характеристика.
1.2 Оцінка якості кредитного портфеля з погляду ризику та з погляду захищеності від можливих втрат.
1.3 Аналіз якості кредитного портфеля банку з погляду захищеності від можливих втрат.
РОЗДІЛ 2. Аналіз кредитних операцій на прикладі ПАТ КБ “ Хрещатик ”.
2.1 Аналіз ефективності управління вартістю кредитного портфеля банку ПАТ КБ “Хрещатик ”
2.2 Оцінка вартості кредитного портфеля ПАТ КБ “Хрещатик”.
РОЗДІЛ 3. Напрямки удосконалення якості кредитного портфеля банку.
3.1 Особливості управління вартістю кредитного портфеля в умовах кризи.
3.2 Шляхи удосконалення управління вартістю кредитного портфеля банку ПАТ КБ “Хрещатик ”.
Висновок
Список використаної літератури

Файлы: 1 файл

курсова.doc

— 298.00 Кб (Скачать файл)

Цю шкалу доцільно використовувати, коли питома вага кредитних вкладень у загальних активах досить висока.

Аналіз якості кредитного портфеля банку з погляду захищеності від                                                                            можливих втрат.

Аналіз кредитних операцій повинен здійснюватися також у напрямі оцінювання ступеня захищеності від можливих втрат. Чим гірші показники якості кредитів з погляду кредитного ризику, тим більшим має бути ступінь їх захищеності.

Для оцінювання його рівня використовують такі показники:

        коефіцієнт забезпеченості позики;

        коефіцієнт забезпеченості збитків;

        коефіцієнт захищеності позик від втрат;

        коефіцієнт покриття збитків;

        коефіцієнт покриття позик власним капіталом.

Коефіцієнт забезпеченості позик (Кз.п) розраховується як співвідношення загальної суми забезпечення кредитів (застава, гарантії, страхування тощо) (Зк) та загальної суми кредитів (П)

Цей показник характеризує ступінь захищеності банку від втрат за позиками за рахунок зовнішніх факторів, таких як гарантії, застава майна, страхування, поручительство.

Коефіцієнт забезпеченості збиткових позик (Кз.з) розраховується як відношення кредитного забезпечення (Зк) за збитковими позиками до чистих списань за аналізований період (Сп)

Цей коефіцієнт свідчить про ступінь захищеності банку від збитків за позиками з урахуванням тенденції збитковості кредитного портфеля, яка склалася.

До внутрішніх факторів захисту кредитного портфеля від можливих збитків. Створення таких резервів дає змогу уникнути можливих збитків від неповернення кредитів. Ступінь такої захищеності від втрат аналізується за допомогою коефіцієнтів:

        коефіцієнтів захищеності позик;

        коефіцієнтів покриття збитків.

Коефіцієнт захищеності позик (Кзах) розраховується як відношення резервів на покриття збитків за позиками (Рзб) до загальної суми позик (П)

Коефіцієнт покриття збитків за позиками (Кп.зб) розраховується як відношення резерву на покриття збитків за позиками (Рзб) до збиткових позик (Пзб).+

Коефіцієнт покриття позик капіталом (Кз.к) розраховується як відношення капіталу банку (ВК) до загальної суми позик (П).

Цей показник указує на те, яка частина кредитного портфеля фінансується за рахунок власного капіталу. Зростання даного коефіцієнта свідчить про те, що посилюється захищеність кредитів власним капіталом.

Ступінь повноти формування резерву розраховується як відношення фактично створеного резерву до розрахункової суми резерву виходячи із кредитного ризику.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Аналіз якості кредитних портфелів вітчизняних банків в період кризи.

 

Безумовно, світова фінансова та економічна відчутно позначилися на подіях в економіці та фінансовому ринку України, зокрема, банківській сфері.

Вона призвела до кризи ліквідності у банківському секторі. Останні кілька років банки активно розвивали кредитування населення (іпотечні, авто, споживчі кредити) за рахунок залучених з-за кордону коштів.

З 2006 року значними темпами почала збільшуватися частка кредитів фізичним особам у загальному кредитному портфелі банкам. Так у 2008 році іпотечні кредити складали значну частку в кредитуванні індивідуальних клієнтів ( їхня частка склала 36,1%).До початку фінансової кризи українські банки могли вільно залучати за кордону фінансові ресурси під 4-5% річних, і продавати їх в Україні за 10-11% річних. Проблема була лише в тому, що кредити залучалися на терміни 3-5 років, а видавалися - на 10-20 років. Українські банки вирішували такі проблеми за рахунок рефінансування отриманих кредитів новими з такими ж, а інколи і нижчими ставками.

Проте, в умовах коли закордонні банки згорнули свої кредитні програми (а це були змушені зробити більшість банків, що постраждали від іпотечної кризи в США), українські банки опинилися перед загрозою кризи ліквідності. По-перше, для повернення закордонних кредитів банки змушені були перекредитовуватися за значно вищими ставками, а по-друге, нові залучені з-за кордону кошти теж стали значно дорожчими. В результаті, ставки на іпотечні кредити зросли на 5-7%, крім того були значно посилені вимоги до фінансового стану позичальників. Національний банк для запобігання можливій фінансовій кризі в Україні значно посилив вимоги до резервування за кредитними операціями, що теж призвело до подорожчання кредитів.

Отже, наслідки фінансової кризи могли бути ще більш серйозними, якби більшість великих українських банків не були у власності закордонних банків. Це дало їм змогу продовжувати залучати грошові ресурси із закордону, а також пропонувати кращі умови в порівнянні з іншими. Це підтверджує статистика виданих кредитів, згідно якої серед 5 лідерів ринку іпотечного кредитування в Україні, перші 4 є дочірніми компаніями закордонних фінансових груп, і мають загальну долю ринку в 56,6%.

 

Криза вплинула також і на міжбанківський кредит. За станом на 01.03.2009 р. залишки наданих кредитів та залучених депозитів від банків на міжбанківському ринку становили 41.6 млрд. грн., серед яких переважну більшість становили кредити, надані банкам – 28.5 млрд. грн., або 68.5% від загального обсягу.

Тенденція до зменшення обсягів міжбанківського кредитування банків, яка розпочалася в жовтні 2008 року, спостерігалася й у лютому 2009 року. Основною причиною цього було скорочення вільної ліквідності банків унаслідок відпливу коштів із депозитних рахунків. У результаті залишки за кредитами, наданими банкам у річному обчисленні, на 01.03.2009 р. року зменшилися на 24.7% порівняно зі зростанням на 99.5% на 01.03.2008 р. Скоротилися залишки за кредитами, наданими банкам як у національній (у річному обчисленні на 26.2%), так і в іноземній валютах (на 23.4%), в основному це відбулося за рахунок скорочення заборгованості за кредитами, наданими на строк до 1 року. У лютому порівняно із січнем 2009 року залишки кредитів, наданих на міжбанківському ринку, зменшились на 8.8% майже за всіма строками погашення, крім кредитів у національній валюті зі строком користування до 1 року, де їх обсяги збільшились на 1.1%.

Також потрібно зазначити, що станом на 01.01.2009року кредитний портфель вітчизняних банків становив 792 384 млн. гривень, станом на 01.07.2009 року кредитний портфель становив 749 738 млн. гривень, а на 01.11.2009 року – 751 120 млн. гривень.

Розглянемо кредитні портфелі фізичних та юричних осіб вцілому та по регіонам в період кризи.

За станом на 1 жовтня 2008 року кредитний портфель фізичних осіб за балансами банків України становив 204.7 млрд. грн., у тому числі позики у вільно конвертованій валюті у доларовому еквіваленті – 26.5млрд. доларів США, у гривні – 75.6млрд. грн. Питома вага вільно конвертованій валюти у кредитному портфелі дорівнювала 63.1%. За станом на 1 липня 2009 року кредитний балансовий портфель фізичних осіб становив 239.2 млрд. грн., у тому числі позики у вільно конвертованій валюті у доларовому еквіваленті – 22.8 млрд. доларів, у гривні – 64.8 млрд. грн. Питома вага вільно конвертованій валюти у кредитному портфелі становила 72.9%. За дев’ять місяців кризи кредитний портфель населення у вільно конвертованій валюті зменшився на 3.7 млрд. доларів та на 10.8 млрд. грн. За рахунок знецінення національної грошової одиниці рівень доларизації ринку зріс на 9.8%. Темпи погашення кредитів у вільно конвертованій валюті перебувають на доволі високому рівні і свідчать про те, що приблизно за 5 років населення навіть в умовах фінансової кризи спроможне погасити заборгованість перед банками

у вільно конвертованій валюті повністю. З іншого боку, ці дані мають пряме відношення до темпів падіння торгівлі на внутрішньому ринку та до інвестиційних можливостей домогосподарств. Це той реальний попит, який економіка України втратилау 2009 році.

Так, за станом на 01.10.2008 року кредитний балансовий портфель юридичних осіб становив 365.7млрд. грн., у тому числі позики у вільно конвертованій валюті у доларовому еквіваленті – 34.9 млрд. доларів США, у гривні –195.7 млрд. грн. Питома вага кредитів у вільно конвертованій валюті – 46.5%. Кредитний портфель юридичних осіб на зазначену вище дату був на 75% більшим, ніж кредитний портфель фізичних осіб. За станом на 01.07.2009 року кредитний балансовий портфель юридичних осіб становив 471.1 млрд. грн., у тому числі позики у вільно конвертованій валюті у доларовому еквіваленті – 27.9 млрд., доларів США, у гривні – 258.2 млрд. грн. Питома вага кредитів у вільно конвертованій валюті в портфелі становила 45.2%. Співвідношення коштів, що обліковуються у кредитному портфелі юридичних осіб, відносно фізичних збільшилося на користь перших. Цей портфель став на 93% більшим. За дев’ять місяців кредитний портфель юридичних осіб на 7.0 млрд. доларів США зменшився та на 62.5 млрд. грн. – збільшився. Якщо компенсувати зменшення портфеля у вільно конвертованій валюті на збільшення у гривні, то вийде, що за 9 місяців реальне зростання обсягу кредитного портфеля не перевищило 2%. Нагадаємо, що за 2007 рік кредитний портфель банків зріс майже на 50%, за перші 9 місяців 2008 року – на 32%. У 2009 році набагато зменшилася ресурсна підтримка економіки з боку банківської системи.

Східний регіон.

Кредитний портфель фізичних осіб у регіоні. Питома вага коштів чотирнадцяти банків становить від 12.1 до 2%. Зменшили свою частку Приватбанк, Кредитпромбанк, Ощадбанк, Промінвестбанк. Збільшили – Укрсоцбанк, Райффайзен банк “Аваль”, Укрсиббанк, ОТП-банк, Перший український міжнародний банк, “Надра”, Донгорбанк, Укрбізнесбанк, “Форум”, Родовідбанк. Ознаки монополізації ринків фізичних осіб у регіоні відсутні. Регіональний кредитний портфель фізичних осіб забезпечений депозитами населення. Справедливо і протилежне – потік доходів від розміщеного кредитного портфеля фізичних осіб достатній для обслуговування депозитів населення.

Слобожанщина.

Кредитний портфель фізичних осіб у регіоні. Дев’ять банків оволоділи часткою ринку обсягом від 2 до 12.4%. Збільшили свою питому вагу лідери – ОТП-банк, Укрсоцбанк, Укрсиббанк, Райффайзен банк “Аваль”, а також – Перший український міжнародний банк. Зменшили – Приватбанк, “Надра”, “Фінанси та кредит”, Ощадний банк. Ознаки монополізації ринків фізичних осіб у регіоні відсутні. Обсяг кредитів, наданих фізичним особам, на 4.3 млрд. грн. більший, ніж обсяг депозитів, тому регіональний потік коштів на їх обслуговування має бути достатнім.

Придніпровський регіон.

Частка Приватбанку досягає 20.5%, щоправда вона зменшилася майже на 2%. Ще 11 банків мають питому вагу від 2 до 11.7%. Збільшили свою частку Укрсиббанк, Райффайзен банк “Аваль”, ОТП-банк, “Надра”, Укрсоцбанк, Сведбанк, Перший український міжнародний банк, “Фінанси та кредит”, Акцентбанк. Останній банк – єдиний із вище перелічених, який дев’ять місяців тому не займав значної частки на ринку, а на час проведення розрахунків потрапив у число кращих із результатом 2.3% ринку. Зменшили частку Хоум-кредит-банк і Ощадбанк. Обсяг наданих кредитів у регіоні на 3.1 млрд. грн. більший, ніж залучених. Спостерігається монополізм Приватбанку (його частка перевищує 35%). НБУ та уряду слід бути дуже обережним у відносинах з Приватбанком, оскільки негаразди з ліквідністю цієї інституції можуть стати проблемою цілого регіону з усіма можливими соціальними наслідками.

Причорноморський регіон.

Десять банків мають частку ринку від 2 до 18.9%. Збільшили її лідери регіону – Укрсиббанк, Райффайзен банк “Аваль”, Укрсоцбанк, а також “Надра”, ОТП-банк, Ерстебанк. Зменшили – Приватбанк, Ощадбанк,

“Фінанси та кредит”, “Південний”. Кредитний портфель фізичних осіб на 15.6 млрд. грн. більший, ніж депозитний

Подільський регіон.

Питома вага одинадцяти банків наринку становить від 2.0 до 16.2%. Збільшили її – Укрсиббанк, Райффайзен банк “Аваль”, Укрсоцбанк, ОТП-банк, Універсал-банк, “Форум”, Ерстебанк, Сведбанк. Зменшили – Приватбанк, “Надра”, Ощадбанк.

Карпатський регіон.

Чотирнадцять банків володіють часткою ринку від 2.0 до 13.3%. Своюпитому вагу збільшили Укрсиббанк, Райффайзен банк “Аваль”, Фольксбанк, Укрсоцбанк, Універсалбанк, Промінвестбанк, “Форум”, Ерстебанк, ВТБ банк. Зменшили – Приватбанк (він однак залишається регіональним лідером), “Надра”, ОТП-банк, Ощадбанк, Кредобанк.

Поліський регіон.

Одинадцять банків мають частку від 2.0 до 15.5%. Зменшили її лідери регіону – Райффайзен банк “Аваль” та Приватбанк, а також “Надра”, Ощадбанк. Збільшили – Укрсиббанк, Укрсоцбанк, ОТП-банк, Сведбанк, Ерсте банк, “Форум”, Універсалбанк.

Центральний регіон.

Тринадцять банків мають частку на ринку від 2.0 до 9.2%. Збільшили її Укрсоцбанк, Укрсиббанк, Райффайзен банк “Аваль”, ОТП-банк, Універсалбанк, Сведбанк, Брокбізнесбанк. Зменшили – Альфа-банк, “Надра”, Правекс-банк, Приватбанк, “Дельта”, “Фінанси та кредит”.

3. Напрямки вдосконалення кредитного портфеля банку.

 

Для вдосконалення якості кредитного портфеля банкам необхідно звернути більш детальніше на управління ним. Отже, головна мета процесу управління кредитним портфелем банку полягає в забезпеченні максимальної дохідності за певного рівня ризику. Рівень дохідності кредитного портфеля залежить від структури і обсягу портфеля, а також від рівня відсоткових ставок за кредитами. На формування структури кредитного портфеля банку істотно впливає специфіка сектору ринку, який обслуговується цим банком. Для спеціалізованих банків структура кредитного портфеля концентрується в певних галузях економіки. Для іпотечних банків характерним є довгострокове кредитування. У структурі кредитного портфеля ощадних банків переважають споживчі кредити та позики фізичним особам.

Информация о работе Напрямки удосконалення якості кредитного портфеля банку