Порівняльна характеристика асортименту порцелянових виробів різних фірм - виробників, що представлені в магазині ВАТ «Київський ЦУМ»

Антропометричні вимоги характеризують рівень відповідності зовнішніх і внутрішніх діаметрів, розміру ручок, і т. п. виробів формою та розмірами руки людини. Наприклад, ручка посудини повинна бути зігнута за формою вказівного пальця. При недотриманні цього правила ручка буде вислизати з рук. Незручні, наприклад, чайники з недостатнім поглибленням і неправильним кутом гнізда для кришки, а також з ручками та носиками неправильної форми. Недосконала конструкція носика - без достатнього перегину в верхній частині - зумовлює підтікання його, особливо при повільному наливанні рідини. Для того щоб кришки чайників не випадали, поряд з поглибленням гнізда доцільно передбачити на кришках спеціальні виступи. Товщина і форма борту, ніжки виробу в цілому повинні забезпечувати необхідну механічну міцність при транспортуванні та експлуатації предметів.

Фізіологічні та психофізіологічні вимоги характеризують відповідність виробів силовим можливостям людини (особливо в системі громадського харчування) і його психологічним навичкам споживання їжі та напоїв.

Гігієнічні вимоги характеризують рівень нагрівання виробів та охолодження, рівень забруднюваності та очищення, нешкідливості керамічних фарб і глазурі.

Рівень нагрівання порцелянових виробів має значення, перш за все для нагрівання ручок чайника і кавника. Рівень забруднюваності та очищення  залежить від адсорбційної здатності глазурі, характеру поверхні та наявності різних приставних деталей і прикрас, величини поверхонь, не покритих глазур'ю.

Верхній діаметр ємнісних виробів повинен бути таким, щоб вироби можна було легко мити рукою або іншими засобами. Вироби з гладкою поверхнею значно менше забруднюються і легше очищаються, ніж вироби з шорсткою поверхнею і приставними деталями.

До естетичних вимог порцелянових виробів, що характеризує здатність їх висловлювати в чуттєво сприйманих ознаках форми свою суспільну цінність, відносяться: цілісність композиції, раціональність форми, інформативність і досконалість виробничого виконання.

Цілісність композиції проявляється у гармонійній єдності частин і цілого, органічний зв'язок елементів форми виробу, узгодженості їх з іншими предметами домашнього побуту і інтер'єру в цілому. Цілісність композиції характеризує загальне просторове рішення форми, її декоративність, художньо-конструктивне рішення, пропорційність форми з характерними для неї масштабністю, контрастністю, гармонійністю композиції.

Важливим естетичним вимогою є раціональність форми виробів, яка проявляється у функціонально-конструктивній особливості виробів через логічність просторового та декоративного рішення форми та її елементів. Вироби, що мають нераціональну форму, мають меншу корисність. Вироби, форма яких відповідає всім вимогам - найбільш міцні та довговічні. Особливі вимоги висувають до форми виробів для дітей: посуд має бути багатофункціональним і максимально стійким.

Інформативність побутових порцелянових виробів виявляється в художньо-образному вираженні соціально значущої інформації; в оригінальності форми, що відрізняє дані вироби від інших; у відповідності  панівним в даний момент стилю та моді.

Досконалість виробничого виконання визначається чистотою і правильністю виконання контурів малюнка і з'єднань окремих елементів, ретельністю та чіткістю виконання глазурного покриття, фірмових і маркувальних знаків. Показники естетичних властивостей мають особливе значення при оцінці якості художньо-декоративних виробів.

Надійність в споживанні. Важливими вимогами, що пред'являються до порцелянових виробів побутового призначення, є довговічність і збереженість. Довговічність виробів залежить від фізичного та морального зносу, обумовленого як особливостями будови черепка і конструктивного рішення, так і погіршенням утилітарних і естетичних властивостей.

Збереженість виробів має важливе значення при транспортуванні та зберіганні виробів. Причому перш за все мається на увазі збереженість утилітарних і естетичних властивостей виробів: вони повинні бути такими ж, як при випуску виробів з виробництва.

Особливу увагу при оцінці якості фарфорових виробі приділяють наявності, розмірам, місцезнаходженню та кількості тих або інших дефектів.  
Оцінку якості фарфорових виробів проводять лабораторним (інструментальним) і органолептичним методами. Інструментальним методом визначають білизну, термічну та хімічну стійкість глазурі та оброблення, щільність і водопоглинання. Органолептичним методом встановлюють наявність дефектів і відповідність виробів вимогам стандартів і технічних умов. Білизна порцелянових виробів повинна бути не менше 55% (у звичайних) і не менше 63% (у тонкостінних), у виробів вищої категорії якості - не менше 68%. Водопоглинання черепка не повинно перевищувати 0,2%. Термічна стійкість звичайних виробів не нижче восьми теплозмін, тонкостінних - семи.

При встановленні сортності по обмежувальній системі визначають вид, розмір, кількість і місцезнаходження дефектів, а також їх вплив на зовнішній вигляд, санітарно-гігієнічні, механічні та термічні властивості виробів. Найбільш суворо регламентуються дефекти, що знаходяться на лицьовій поверхні і які впливають на погіршення основних властивостей.  
5 ОСОБЛИВОСТІ ПАКУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І ТРАНСПОРТУВАННЯ ПОРЦЕЛЯНОВИХ ВИРОБІВ

 

Маркування є дуже важливим фактором при покупці товару, воно відображає різні характеристики і особливості продукції, місце і час її виробництва, відповідність товарів стандартам та містить інформацію про виробника.

Згідно вимог стандарту ГОСТ 28389-89, маркування наноситься на виріб, споживчу і транспортну тару.

Маркування виробів повинно містити товарний знак і сорт.

Допускається у нормативному документі на конкретний виріб

встановлювати додаткові реквізити.

Товарний знак наносять на тильну сторону дна виробу штампуванням керамічною фарбою або методом декалькоманії з наступним випалом, чи контррельєфним зображенням при формуванні виробів.  
Розмір контррельєфного зображення товарного знака повинен бути не менше 15 мм в одному (будь-якому) вимірі.

Сорт наносять штампуванням керамічною фарбою з наступним випалом або «холодним» способом фарбою, стійкою до стирання, або наклейкою, виготовленою типографським способом.

Сорт наносять фарбою червоного кольору для виробів першого сорту або зеленого кольору для виробів другого сорту.

Сорт наносять на тильну сторону дна:

кожного некомплектного виробу;

чашки, кухлі, піали, склянки;

найбільшого виробу в наборах і комплектах;

чайника або кавника в чайних і кавових сервізах;

салатника  в столових сервізах і гарнітурах.

На вироби з малою площею тильної сторони дна, а також на вироби, покриті кольоровою глазур'ю, допускається наклеювати етикетку, виготовлену друкарським способом.

На вироби типу перечниці допускається наклеювати етикетку збоку.

Маркування на споживчу транспорту тару наносять штампелем або наклеюють етикетку, виготовлену друкарським способом.

Маркування споживчої тари повинно містити:

найменування підприємства-виробника та його товарний знак;

назву виробу;

сорт;

кількість виробів в упаковці;

дату пакування;

номер пакувальника;

позначення нормативного документа на виріб.

Допускається наносити реквізити від руки.

Маркування повинно бути чітким.

 Транспортне маркування - з вказівкою основних, додаткових, інформаційних написів і маніпуляційних  знаків «Крихке. Обережно!»

При сертифікації виробів Знак відповідності за нормативним документом наносять на виріб або тару-упаковку, або на паперову етикетку, або на супровідну технічну документацію.

Пакування. При пакуванні виробів застосовують: тару споживчу (коробки з картону, паперу і комбінованих матеріалів; пачки з картону, паперу і комбінованих матеріалів); тару транспорту (ящики дерев'яні; ящики з гофрованого картону); матеріали допоміжні (папір обгортковий та прокладочний; картон гофрований; картон тарний плоский склеєний; картон прокладочний і ущільнювальні прокладки з нього);

траву морську сушену;

стрічку клейову на паперовій основі;

стрічку сталеву;

шпагат технічний;

шпагат з луб'яних волокон;

шпагат паперовий;

матеріали обв'язувальні з хімічних волокон або відходів;

макулатуру паперову і картонну;

стружку деревну;

плівку поліетиленову.

Допускаються за узгодженням зі споживачем інші види пакування.

Попереднє пакування. Вироби повністю загортають у папір. Кришку (пробку) попередньо обгортають папером. Допускається не обгортали кришку (пробку) папером, а прокладати між основним виробом і кришкою (пробкою) паперовий лист.

Вироби, призначені для пиття, допускається загортати в папір через один виріб.

Вироби, які можна укладати в стопи, загортають у папір через один або прокладають паперовим листом, що перевищує по ширині діаметр дна виробу. Верхній виріб може бути відкрито до половини.

Подарункові вироби упаковують в індивідуальну або подарункову тару.

Попередньо упаковані вироби одного найменування або скомплектовані в сервізи, гарнітури, набори, комплекти, прилади укладають у споживчу або транспортну тару, прокладаючи порожнечі амортизуючим матеріалом.

Стопки виробів допускається упаковувати в папір.

Пакування виробів в термоусадочну або поліетиленову плівку, а також ящики або коробки з фіксуючими вставками або прокладками проводять без попереднього обгортання виробів папером або прокладки паперовим листом.

Картонні ящики обклеюють клейовою стрічкою або скріплюють металевими скобами.

Дерев'яні ящики оббивають або обтягують сталевою стрічкою.

Вироби, упаковані в папір, обв'язують шпагатом хрест-навхрест.

Маса брутто пакувальної одиниці повинна бути не більше 20 кг, для столових сервізів - не більше 23 кг.

Транспортування. Вироби транспортують усіма видами транспорту в критих транспортних засобах відповідно до правил перевезення вантажів, які діють на даному виді транспорту.

При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт засобами залізниці вироби повинні бути упаковані в транспортну тару.

При транспортуванні виробів в споживчій тарі і в паперовій упаковці підлогу транспортних засобів попередньо застеляють стружкою, вологістю не більше 22% шаром 20 - 30 см.

Розміщення упакованих у споживчу тару виробів в автофургони і контейнери виробляють, починаючи від далеких сторін. У нижніх рядах розміщають великі вироби підвищеної механічної міцності (блюда, тарілки і т.п.), у верхніх рядах - чайні та кавові сервізи, тонкостінні вироби.

Ряди виробів в паперовій упаковці в горизонтальному напрямі повинні бути прокладені шаром стружки товщиною 10-15 см або одношаровим картоном.

Порожні місця і вертикальні зазори повинні бути заповнені стружкою.

Загальна висота завантаження повинна бути не менше 2/3 висоти транспортного засобу.

Відстань  між упакованими виробами та дверима транспортних засобів слід прокладати стружкою, закривати шаром паперу або картону і заставляти дерев'яними гратами або дошками.

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

 

 

Курсова робота була написана на матеріалах магазину ВАТ «Київський ЦУМ» та на матеріалах, які були отримані за допомогою ретельного вивчення літературних джерел, інтернет-ресурсів та власних досліджень і спостережень.

     В роботі  була поставлена мета - дослідження сучасного асортименту порцелянових виробів. Для досягнення цієї мети було вивчено історію створення порцеляни, вимоги НД до якості порцелянового посуду, ретельно вивчено асортимент  магазину ВАТ «Київський ЦУМ», визначено сировинні матеріали для виробництва порцелянових виробів, а саме було досліджено як кожен з компонентів може впливати на якість, міцність та зовнішній вигляд виробів.

При проведенні аналізу сучасного асортименту посуду було встановлено, що основними постачальниками є закордонні виробники (біля 70% усієї продукції).

 

 Що стосується асортименту магазину ВАТ «Київський ЦУМ», то він лише на 20% забезпечений порцеляновим посудом вітчизняного виробника. В магазині представлено порцеляновий посуд лише однієї вітчизняної фірми-виробника BergHoff-Україна. Вироби цієї фірми можуть достойно конкурувати з будь-яким іншим закордонним виробником, адже якість цього посуду не поступається іншим фірмам-виробникам. Саме тому, на мою думку, магазину ВАТ «Київський ЦУМ» слід розширити асортимент посуду вітчизняного виробника. Також слід збільшити кількість різновидів гарнітурів та наборів для того, щоб задовольнити потреби всіх покупців.

Аналізуючи асортимент магазину, я склала асортиментну таблицю, в якій вказано всі виробники посуду магазину, особливості кожного виробу, кількість  даного виду посуду, що представлено в торговому залі та ціни встановлені в магазині на надані зразки.

За допомогою стандарту ГОСТ 28389-89 «Изделия фарфоровые и фаянсовые. Маркировка, упаковка, транспортирование и хранение» було визначено основні вимоги до пакування, маркування і транспортування посуду.

Також було проведено бальну оцінку якості трьох зразків порцелянового посуду різних фірм-виробників. Для проведення бальної оцінки якості з поміж однієї торговельної марки було обрано 3 зразка посуду, а також складена двадцятибальна система оцінки якості. За моєю суб’єктивною точкою зору, з трьох вибраних мною зразків найбільшу кількість балів набрала ваза для варення №2, так як вона має високу декоративність та оригінальну форму в порівнянні з іншими зразками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

 

Підручники:

1. Агбаш В.Л. Товароведение непродовольственных товаров. Агбаш В.Л., Елизарова В.Ф., Лойко Д.П. Москва, «Экономика», 1989.
2. Алексеев Н.С. Товароведение хозяйственных товаров Том 1. Москва, «Экономика», 1989.
3. Власова А.В. Основи товарознавства непродовольчих товарів. Навчальний посібник./ Власова А.В. «Центр навчальної літератури», 2006.
4. Войнаш Л.Г. Товарознавство непродовольчих товарів Частина 1