Держава, як суб’єкт і учасник міжнародних торговельних правовідносин

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Февраля 2011 в 20:40, курсовая работа

Описание работы

Предмет курсової роботи – взаємовідносини держав на арені торгівельних відносин та їх правовий аспект .

Завдання курсової роботи:

•сформулювати поняття про державу, як суб’єкт і учасник міжнародних торговельних правовідносин;
•визначити роль та функції держави як учсника торгівельних відносин
•дати класифікацію взаємовідносин держав;
•дати загальну характеристику торгових відносинам муж державами;
•визначити суть понять «імунутет держави», «суверенітет держави»;
•дати загальну характеристику участі держави в міжнародному арбітражі з торгівельних питань;
•розглянути на прикладах роботу судів та участь держави в міжнародних судах.

Содержание работы

Вступ 2
РОЗДІЛ 1.
Держава в міжнародному праві та міжнародно-торговому праві

1.1. Поняття, ознаки держави в МП та МТП 4
1.2. Роль та функції держави в міжнародному торговому праві. 6
Розділ 2.
Права і обв’язки держав в сфері МТП.

2.1. Принцип суверенної рівності держав в міжнародному та міжнародно-торговому праві. 10
2.2. Взаємовідносини держави в МТП 15
РОЗДІЛ 3.
Держава як учасник в міжнародного суду з торгівельних питань.

3.1. Поняття імунітету держави та його види в міжнародному праві. 20
3.2. Участь держави міжнародному арбітражі з торгівельних питань. 26
Висновки 32
Список використаних джерел 33
ДОДАТОК 1

Файлы: 1 файл

Держава.doc

— 293.00 Кб (Скачать файл)

    в) оподаткування, накладання штрафів, митних зборів та податків. Згідно зі ст. 30 Конвенція не застосовується до судових розглядів,

    претензій у зв'язку з експлуатацією  морських суден, що належать державі-учасниці Конвенції  та експлуатуються нею, а також у зв'язку з перевезенням вантажів чи пасажирів цими суднами чи у зв'язку з перевезенням вантажів, що належать державі, комерційними суднами.

    У ст. 31 зафіксовано, що Конвенція визнає імунітети і привілеї Договірної держави, що стосуються будь-якої дії чи ухилення від  дій з боку її збройних сил чи у зв'язку з ними, якщо ці сили розташовані на території іншої Договірної держави. Стаття 32 бере до уваги дипломатичний імунітет.

    Конвенція не допускає жодних застережень з  боку її держав-учасниць. Стаття 4 Додаткового  протоколу до Конвенції  передбачає заснування Європейського суду з питань імунітету держав. Додатковий протокол не допускає також жодних застережень. Цей протокол було укладено одночасно з Конвенцією.

    Комісія з міжнародного права  ООН (ЮНСІТРАЛ) у 1991 р. схвалила проект статей про юрисдикційні імунітети держав та їх власності, а також рекомендувала ООН скликати міжнародну конференцію для прийняття відповідного міжнародно-правового документа.

    Поки  що відсутня інформація про прийняття  універсальної міжнародної  конвенції з цього  питання. Суттєву  роль у цій сфері  продовжує відігравати судова практика окремих держав світу.

Информация о работе Держава, як суб’єкт і учасник міжнародних торговельних правовідносин