Влада і вплив у менеджменті персоналу

Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни « Основи менеджменту»

на тему: « Влада і вплив у менеджменті персоналу» 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ - 2011

 

      Зміст 

Вступ

Влада і вплив як основні категорії організаційного управління

1.1 Визначення влади і впливу як основні категорії організаційного управління

1.2 Механізми і методи управління

1.3 Заохочення працівників. Порушення трудової дисципліни підлеглими

1.4 Сумісність членів колективу

Види влади і впливу , їх характеристика і взаємозв'язок

2.1 Види влади

2.2 Види впливу

Лідерство як невід'ємна складова влади

Висновки

Список використаних джерел

Додатки 

 

      Вступ 

     Влада досліджувалася в XX столітті переважно соціологами, політиками і філософами. В контексті лідерства і менеджменту учені уникали цієї проблеми. Проте кожна організація може бути розглянута як система влади. Без влади не можуть взаємодіяти елементи лідерства.

     Актуальність дослідження полягає у тому, що обов'язковим компонентом сучасного менеджменту є влада та вплив, вміле використання яких є важливою передумовою досягнення поставлених цілей в діяльності організації. Ще Нікколо Маккіавелі назвав владу і маніпулювання нею важелями управління державою.

     На додаток до формальних повноважень, керівнику потрібна влада, оскільки він залежить від людей як в межах свого кола команд, так і зовні його. Керівникам необхідно розвивати владу, по-перше, тому що керівники завжди залежать від деяких людей, які їм не підлеглі, і по-друге, тому що практично ніхто в сучасних організаціях не сприйме і повністю не підкорятиметься безперервному потоку його або її наказів тільки тому, що він або вона - начальник. У всіх організаціях для досягнення ефективного функціонування необхідне належне вживання влади.

     Предметом даного дослідження є взаємозв'язок між владою та впливом.

     У практичному менеджменті влада часто асоціюється з правами і повноваженнями, але влада -- це реальна можливість їх використовувати, це здатність і можливість впливати на людей незалежно від їх згоди. Влада конкретизована її носієм і обставинами, тому вона має відносний характер. Наприклад, менеджер, який володіє великою владою втрачає її, сідаючи в крісло дантиста.

     Мета дослідження полягає у розгляді методологічних основ та практичних аспектів. Для досягнення даної мети поставлено наступні завдання:

     Визначити основні категорії влади та впливу.

     Визначити та охарактеризувати види влади та впливу.

     З'ясувати взаємозв'язок між владою та лідерством.

     У вступній частині визначена актуальність дослідження, його завдання, мета та предмет.

     У першому розділі розкрита суть понять “влада”, “вплив”, “сила”, “повноваження”, “відповідальність”, визначені концепції та джерела влади.

     У другому розділі охарактеризовані види влади та впливу, визначені їх характеристики і взаємозв'язок.

     У третьому розділі визначено теоретичні підходи до розуміння лідерства та висвітлено взаємозв'язок між лідерством та владою.

     В заключній частині підведено підсумок про значущість влади та впливу в організаціях. 

 

      1. Влада і вплив, як основні категорії організаційного управління 

     1.1 Визначення влади і впливу як основні категорії організаційного управління 

     Влада -- це можливість менеджера (або групи менеджерів) розпоряджатися ресурсами, впливати на дії і поведінку людей, за допомогою певних засобів -- волі, авторитету, права, насильства. Існує пряма влада, що спрямовується на те, щоб вирішувати (підвищення, заохочення і т. п. ) і зворотна влада, яка направлена на те, щоб стримувати (влада заборони).

     У більш широкому розумінні, влада -- це форма соціальних відносин, яка проявляється у здатності впливати на характер і напрямок діяльності людей за допомогою економічних, ідеологічних і організаційно-правових механізмів, а також використання авторитету традицій, звичаїв, обрядів і ін.

     Визначення влади організаційного процесу припускає, що:

• влада - це потенціал, який має її користувач, тобто вона існує не тільки тоді, коли вона застосовується;
• між тим, хто застосовує владу, і тим, до на кого вона спрямована, існує взаємозв´язок.
• той, до кого застосовується влада має деяку свободу дій.

     Влада ніколи не була властивістю або відношенням лише однієї дійової особи. Влада завжди двостороннє, асиметричне, з домінуванням волі володаря взаємодія її суб'єкта і об'єкта. Вона неможлива без підпорядкування об'єкта. Якщо такого підпорядкування немає, то немає і влади, не дивлячись на те, що прагнучий до неї суб'єкт володіє яскраво вираженою волею владарювання і навіть могутніми засобами примушення.

     Найважливішою соціальною причиною підпорядкування одних людей іншим є нерівномірний розподіл ресурсів влади. Сам цей термін вживається як в широкому, так і у вузькому розумінні. В широкому розумінні ресурси влади є всім тим, що індивід або група можуть використовувати для впливу на інших. Таке розуміння влади достатнє у загальних рисах і не дозволяє диференціювати різні елементи влади: її суб'єкт, об'єкт, засоби, оскільки в цьому випадку ресурси влади включають всі чинники, які так чи інакше здатні вплинути на владу:

     власні якості суб'єкта (компетентність, організованість і т.п.)

     деякі властивості об'єкту ( звичку підкорятися і ін.)

     сприятливу для суб'єкта ситуацію (економічний підйом і т.п.)

     матеріальні і інші засоби дії.

     При широкому розумінні ресурсів втрачається їх специфіка як щодо самостійної, звичайно матеріалізованої ланки, наступної взаємодії видів влади і службовця найважливішим соціальним чинником підпорядкування і панування.

     Тому для вивчення ресурсів влади і її структури переважно використовують вужче трактування ресурсів влади, їх розуміння як всіх тих засобів, використовування яких забезпечує вплив на об'єкт влади відповідно до цілей суб'єкта. Ресурси є або важливими для об'єкта цінностями (гроші, предмети споживання і т.д.), або засобами, здатними вплинути на внутрішній світ, мотивацією людини , або інструментами, за допомогою яких можна позбавити людину тих або інших цінностей, вищим з яких звичайно вважається життя .

     Ресурси, разом з суб'єктом і об'єктом, виступають одним з найважливіших підстав влади, хоча іноді ресурси і підстави влади ототожнюються. Вони можуть використовуватися для заохочення, покарання або переконання.

     Влада ґрунтується на відносинах субординації, тобто багаторівневого підпорядкування, ієрархії. Субординація встановлюється відповідно до діючої структури управління. Не менш важливим є також врахування особистих якостей і рівень фахової підготовки керівників та спеціалістів.

     Зазвичай керівник має владу над підлеглими тому, що останні залежать від нього в таких питаннях, як:

     підвищення заробітної платні;

     робочі завдання;

     просування по службі;

     розширення повноважень;

     задоволення соціальних потреб.

     Проте в деяких ситуаціях підлеглі мають владу над керівником, оскільки останній залежить від них в таких питаннях, як:

     необхідна для ухвалення рішень інформація;

     неформальні контакти з людьми в інших підрозділах, чиє сприяння необхідне для керівника;

     вплив, який підлеглі можуть спрямувати на своїх колег, і здатність підлеглих виконувати завдання.

     Керівник повинен усвідомлювати, що оскільки підлеглі часто теж володіють владою, використовування ним своєї влади в односторонньому порядку в повному об'ємі може викликати у підлеглих таку реакцію, при якій вони схочуть продемонструвати свою власну владу. А це, у свою чергу, може привести до марної витрати зусиль і понизити рівень досягнення цілей. Тому ефективний керівник прагне підтримувати розумний баланс влади: достатньої для забезпечення досягненні цілей, але не зухвалої, яка викликає у підлеглих відчуття знедоленості а, звідси -- непокірності.

     Для реалізації владних відносин потрібен певний рівень бюрократизації системи управління, тобто необхідні правила і норми, що закріплюються у різних організаційно-правових актах, включаючи статути, положення, стандарти, інструкції тощо.

     Необхідно розрізняти поняття "влада" і "сила". Влада задається метою і вбудовується в структуру організації. Ця влада є законною і називається "правом останнього слова". Сила, навпаки, -- не завжди законна, оскільки вона опирається не на право, а на спроможність. Вона може бути виділена як спроможність заставляти явища, події відбуватися за заданим сценарієм. Сила співіснує із владою, якщо остання є в наявності.

     Сила менеджера залежить від тих самих факторів, що і влада. Проте сила здійснюється через контроль над ресурсами, грошима, інформацією і знаннями. Сила має примусовий характер.

     Менеджери для досягнення цілей організації використовують поєднання сили і влади в залежності від вимог ситуації і стилю керівництва. Але зайве використання методу сили означає, що підлеглі довго не будуть підтримувати дії менеджера і його організація має ознаки "нездоров'я".

     У процесі функціонування системи менеджменту виникають проблеми влади, що зумовлюються силами, які діють на менеджера, на підлеглих і на ситуацію.

     1. Сили, що діють на менеджера:

     власні цінності менеджера, обумовлені самим суспільством;

     влада обмежується затратами і надаваними пільгами;

     прийняття влади включає і відповідальність, але не всі менеджери бажають мати які-небудь обов'язки.

     2. Сили, що діють на підлеглих:

     деякі з підлеглих можуть розходитися із суспільством з ідеологічних міркувань;

     підлеглі підкоряються владі менеджерів через свої інтереси, які залежать від мотивації;

     люди сприймають владу інших тільки до якої-небудь межі;

     влада може застосовуватися просто тому, що деякі аспекти ситуації здаються нездійсненими, або точно не оціненими;

     влада може застосовуватися через те, то підлеглі не досить сильні, щоб змінити становище.

     3. Сили, що діють на ситуацію:

     влада може застосовуватися в період довготривалих історичних конфліктів;

     економічні умови, особливо перспективи зайнятості, можуть зробити застосування влади більш-менш спокійним.

     Влада знаходиться у безпосередньому зв'язку із відповідальністю. В сучасному менеджменті роль відповідальності підвищується, оскільки постійно зростає вартість використовуваних у виробництві ресурсів і збільшується сума витрат, якщо приймаються безвідповідальні, непродумані рішення, пов'язані із використанням матеріальних, фінансових ресурсів і робочої сили.

     Відповідальність здійснюється у різних формах контролю над діяльністю суб'єкта з точки зору виконання ним прийнятих норм і правил, а також вирішення конкретних задач.