Напрямки покращення формування та використання оборотного капіталу ДП «Калина»

По-друге, з оборотністю пов’язано відносну величину витрат, зменшення яких знижує собівартість одиниці продукції.

По-третє, прискорення обороту на тій чи тій стадії кругообороту капіталу (наприклад, скорочення часу перебування матеріалів на складі) змушує прискорити оборот на інших стадіях[18].

Слід наголосити, що робота за умов ринку і повної господарської самостійності не скасовує необхідності планування (нормування) оборотних коштів.

Обов’язковість використання нормативів, установлених вищою за рівнем організацією, залежить від їх економічної доцільності.

Аналізуючи стан оборотного капіталу за умов ринкової економіки, необхідно розглядати всі конкретні причини, виявляти ті, що негативно впливають на стан цих коштів і розробляти конкретні заходи для усунення таких причин. За даними ф. 1 «Баланс», ф. 2 «Звіт про фінансові результати» визначаються й аналізуються такі показники оборотності оборотного капіталу:

1) Коефіцієнт оборотності оборотного капіталу (КобОА) характеризує розмір чистої виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в розрахунку на одну гривню оборотного капіталу:

,                      (2.1)

де ЧВР - чиста виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

ОА - середня вартість оборотних активів, визначається за формулою середньої арифметичної або хронологічної.

Зростання коефіцієнта оборотності свідчить про більш ефективне використання оборотного капіталу.

Тривалість обороту оборотного капіталу (ТобОА) розраховується за формулою:

                      (2.2)

2) Коефіцієнт обороту виробничих запасів (Кобвз) відображає число оборотів запасів і дозволяє виявити резерви зростання виробництва продукції. Зниження цього показника характеризує відносне зростання товарно-матеріальних запасів, що негативно впливає на фінансовий стан підприємства. Даний показник розраховується за формулою:

,                     (2.3)

де ВЗ - середня вартість виробничих запасів, тис. грн.

Тривалість оборотності виробничих запасів (Тобвз) розраховується за формулою:

.                     (2.4)

3) Коефіцієнт оборотності незавершеного виробництва (Кобнв) розраховується за формулою:

,                     (2.5)

де НВ – середня вартість незавершеного виробництва за період, тис.грн.

Тривалість обороту незавершеного виробництва (Тобнв) розраховується за формулою:

.                     (2.6)

4) Коефіцієнт оборотності готової продукції (Кобгп)- розраховується як відношення виручки від реалізації до середньої за період величини готової продукції (ГП):

.                       (2.7)

Зростання коефіцієнта означає збільшення попиту на продукцію підприємства, зниження - на затоварення.

Тривалість обороту готової продукції (Тобгп) це тривалість часу, протягом якого готова продукція надходить до покупця, розраховується за формулою:

.                     (2.8)

5) Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості(Кобдз) показує, скільки оборотів здійснено за рік коштами, вкладеними до розрахунків.

Такий показник розраховується як відношення загального обсягу реалізації продукції(ЧВР) до середнього розміру дебіторської заборгованості(ДЗ):

.                     (2.9)

Період погашення дебіторської заборгованості(ППдз) характеризує середній період (у днях) інкасації дебіторської заборгованості, тобто період її погашення і розраховується за формулою:

.                     (2.10)

Позитивною тенденцією є зменшення даного показника.

Для того, щоб побачити чи ефективно на даному підприємстві використовуються оборотний капітал визначають рентабельність оборотного капіталу (РОК). Даний показник демонструє можливості підприємства в забезпеченні обсягу річного прибутку (ЧП) по відношенню до середньорічної суми оборотних активів (ОА):

 × 100%                     (2.11)

У додатку Ж наведена інформація про оцінку ефективності використання оборотного капіталу ДП «Калина» за 2010-2012 рр.

За даними таблиці з додатку Ж спостерігається збільшення коефіцієнта оборотності оборотного капіталу ДП «Калина». На 2010 рік даний показник дорівнював 0,58, а у 2012 році - 1,2, тобто, за три роки даний показник зріс на 0,62 і це означає, що оборотний капітал на даному підприємстві ефективно використовується.

Коефіцієнт оборотності виробничих запасів у 2010 році становив 10,2, у 2011 році – 60,9 і в 2012 році даний показник був рівний 15,04. Протягом даного періоду відбулося значне зменшення коефіцієнта оборотності виробничих запасів у 2012 році і це свідчить про те,  що відбулося  відносне зростання товарно-матеріальних запасів, яке негативно впливає на фінансовий стан підприємства.

Зменшення коефіцієнта оборотності готової продукції протягом останніх трьох років на 4,91 свідчить про зменшення попиту на продукцію даного суб’єкта господарювання, що тягне за собою зменшення прибутку підприємства.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості протягом 2010-2012 рр. поступово зростав і у 2012 році становив 2,33. Строк погашення дебіторської заборгованості зменшувався поступово кожного року, що вважається позитивним для підприємства.

Розрахувавши показники рентабельності оборотного капіталу можна побачити, що найефективніше він на ДП «Калина» використовувався у 2012 році, адже даний показник дорівнював 50,1 %, що на 10,4% більший за показник у 2010 році.

Отже, здійснивши аналітичні розрахунки основних показників даного суб’єкта господарювання  в загальному  спостерігається позитивні зрушення. Прибуток підприємства з кожним роком зростає, в структурі оборотного капіталу теж відбувається зростання і це позитивно впливає на діяльність підприємства у наступних періодах. Однак, негативним для ДП «Калина» є те, що існує велика дебіторська заборгованість, тобто є ризик не повернення боргу.  

Розділ ІІІ. Напрямки покращення формування та використання оборотного капіталу ДП «Калина»

 

3.1. Вплив розміщення та використання  оборотного капіталу на фінансовий  стан підприємства

Функціонування оборотного капіталу розпочинається з моменту його формування і розміщення. Раціональне розміщення, як складова управління оборотним капіталом має певні особливості не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах однієї галузі. Залежно від розміщення, умов організації виробництва й реалізації продукції, оборотний капітал має різний рівень ліквідності, а отже, і ризик використання.

Практика господарювання підтверджує, що найбільш ліквідними і з найменшим ризиком є кошти в касі, на розрахункових і валютних рахунках підприємства, кошти, вкладені в цінні папери. Менш ліквідною частиною з певним ризиком вкладення вважається відвантажена продукція і дебіторська заборгованість покупців. І найменш ліквідними, найбільшим ризиком  вкладення є оборотний капітал в незавершеному виробництві, витратах майбутніх періодів, готовій продукції (що її не відвантажено) та виробничих запасах.

Отже, управління оборотним капіталом, як складової загального управління фінансами конкретного підприємства, здійснює неабиякий вплив на фінансовий стан підприємства.

Суттєвий вплив управління оборотним капіталом підприємства на його фінансовий стан підтверджує також і ціла низка показників, при обчисленні яких використовують дані по оборотних активах.

Найчастіше при аналізі використовують наступні показники : коефіцієнт забезпечення власними коштами (коефіцієнт автономії), коефіцієнт покриття, коефіцієнт абсолютної ліквідності

Коефіцієнт забезпечення власними коштами (коефіцієнт автономії) характеризує наявність власного оборотного капіталу, необхідного для фінансової стабільності підприємства, його незалежності від позикових коштів. Він визначається як відношення різниці між обсягами власних і прирівнених до них коштів і фактичною наявністю основних засобів та інших необоротних активів до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних активів - виробничих запасів незавершеного виробництва, готової продукції, грошових коштів, дебіторської заборгованості та інших оборотних активів.

Зростання значення цього коефіцієнта свідчить про зміцнення фінансової стабільності підприємства, зменшення - його залежності від позикових коштів. Граничне значення цього показника 0,1. Якщо його фактичне значення перевищу 0,1, це означає, що підприємство є платоспроможним, а якщо на протязі певного періоду його значення постійно підвищується, то це свідчить про зростанн фінансової незалежності підприємства. Значення ж нижче за допустимий рівень свідчить про неплатоспроможність підприємства. Розрахунок цього показника здійснено в додатку З.

Як свідчать результати розрахунків, підприємство забезпечене власними коштами, необхідними для здійснення господарської діяльності і незалежне від позикових джерел, що може свідчити про достатній рівень його платоспроможності. Проте, динаміка змін цього показника  протягом трьох останніх років майже незмінна: у 2012 році в порівнянні з показником 2010 року відбулося зростання на 0,06. Якщо така тенденція збережеться у майбутньому, підприємство буде фінансово незалежним та платоспроможним.

Однак, аналізу цього показника недостатньо для надання висновків стосовно фінансового стану підприємства, тим паче, що ми знаємо з порівняння наявності власного оборотного капіталу з його нормативним значенням про його брак власного капіталу на підприємстві.

Найбільш узагальнюючим показником ліквідності балансу є коефіцієнт покриття. Він характеризує достатність оборотних активів підприємства для погашення його боргів протягом року. Цей показник виступає індикатором платоспроможності підприємства Вважається, що найбільш оптимальне його значення повинно бути в межах 2,0-2,5.

Він визначається як відношення всіх поточних активів підприємства до суми короткострокових зобов'язань і показує скільки грошових одиниць активів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань. Якщо коефіцієнт покриття менший за 1,0, структура балансу вважається незадовільною, підприємство неплатоспроможним. Розрахунок цього показника представлений у додатку З.

На основі фактичних даних таблиці можна констатувати, що значення цього показника за три останні роки коливається: у 2010 році коефіцієнт дорівнював 2,2, у 2011 році – 1,6 і у 2012 році даний показник становив 2,5. Це означає, що в підприємства достатньо коштів для покриття його боргів протягом року.

Показником, який характеризує негайну готовність підприємства погасити свою заборгованість є коефіцієнт абсолютної ліквідності. Він визначається як відношення суми коштів та короткострокових фінансових вкладень підприємства до короткострокових зобов'язань. Достатнім є значення коефіцієнта в межах 0,25-0,3. Якщо його значення менше ніж 0,2 підприємство вважається неплатоспроможним.

З даних таблиці можна зробити висновок про те, що протягом періоду, що аналізується спостерігається тенденція до збільшення значення даного коефіцієнта. Найбільше його значення спостерігається у 2012 році і становить 1,95. Тобто, субєкт господарювання є платоспроможним.

Таким чином, проведений аналіз впливу розміщення оборотного капіталу на фінансовий стан підприємства дав змогу визначити, що підприємство має “задовільний” рівень власних коштів.

На основі отриманих в ході аналізу результатів та зроблених висновків, можна прийняти певні рішення стосовно підвищення ефективності функціонування оборотного капіталу.

3.2. Шляхи підвищення ефективності  використання оборотного капіталу  підприємства

У попередньому розділі роботи було проведено аналіз формування і  використання оборотного капіталу ДП «Калина» за певними напрямками : аналіз складу та структури оборотного капіталу підприємства, аналіз стану та ефективності використання оборотного капіталу підприємства, а також вплив розміщення оборотного капіталу на фінансовий стан підприємства.

Метою такого аналізу було визначення ефективності використання оборотного капіталу комбінату на протязі періоду, що аналізується та виявлення слабких місць в такому управлінні, а також надання пропозицій щодо удосконалення управління оборотним капіталом підприємства.

Як згадувалося у попередніх розділах роботи, в процесі господарської діяльності підприємства його оборотний капітал здійснює кругообіг, змінюючи свою форму в залежності від стадії, в якій він знаходяться. Саме в процесі такого кругообігу і відбувається розміщення оборотного капіталу підприємства за стадіями кругообігу, яке здійснює значний вплив на загальну ефективність управління ними в цілому та, як наслідок цього, і на загальний фінансовий стан підприємства.

Це пояснюється тим, що через розміщення оборотного капіталу підприємство має змогу впливати на його кругообіг шляхом управління на кожній із стадій. Крім того, воно може впливати на ліквідність оборотних активів, а значить і на ліквідність всіх активів  підприємства,  а через ліквідність  останніх, і  на  платоспроможність  підприємства.

Центральне місце серед показників використання оборотного капіталу посідає група показників швидкості обороту капіталу як в цілому, так і на певних стадіях їх кругообігу. Аналіз таких показників проводився в другому розділі роботи на основ даних додатку Д. Як засвідчили ці дані, ефективність використання оборотного капіталу задовільна задовільна, це підтверджується середнім рівнем швидкості їх обороту. А тому можна зробити висновок про те, що для збільшення ефективності використання оборотного капіталу потрібно прискорити швидкість їх обороту.