Поняття про знаки та їх класифікація

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Сентября 2011 в 01:43, курсовая работа

Описание работы

Актуальність теми. Документ створюється для збереження і передачі соціальної інформації в просторі і часі. Саме документ організує, систематизує інформацію, дає її у фіксованому вигляді. В будь-якому документі вона подається у певному порядку, узагальненні, взаємозв’язку різних даних.

Слово “інформація” має багато значень, з яких найбільш загальне і широке – “відбиття різноманіття”. Таке значення дозволяє розглядати як інформаційні процеси, які відбуваються в технічних механізмах, живій і неживій природі, в суспільстві.

Содержание работы

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ НАУКИ ПРО ЗНАКИ

1.1 Історичний розвиток та еволюція семіотики ………………………………5

1.2 Основні класифікації знаків, їх характеристика……………………………5

1.3 Особливості картографічні знаки……………………………………………12

Висновки до першого розділу..…………………………………………………14

РОЗДІЛ 2. МОВА, ЯК ЗНАКОВА СИСТЕМА

2.1 Характеристика мовних знаків ………………………………………….….16

2.2 Структура знакового процесу, його виміри та рівні …………………..... 25

2.3 Термінологічні аспекти вивчення мови права………………...……………38

Висновки до другого розділу……..…………………………………………….42

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….43

СПИСОК ВИКОРИТСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………….…………45

Файлы: 1 файл

Поняття про знаки та х класиф кац я Курсова.doc

— 238.00 Кб (Скачать файл)

     МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

     БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ

     ВИЩОГО  НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

     ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ

     «Україна» 
 
 

     Економічний факультет 
 
 
 

     КУРСОВА РОБОТА

     на  тему: 

     ПОНЯТТЯ ПРО ЗНАКИ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ 

     Напрям  підготовки: 0201 – культура

     Спеціальність: 6.020100 – документознавство та інформаційна діяльність 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Біла  Церква – 2010

 

     ЗМІСТ 

     ВСТУП……………………………………………………………………………..3

     РОЗДІЛ  1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ НАУКИ ПРО ЗНАКИ

    1.1 Історичний розвиток та еволюція семіотики ………………………………5

    1.2 Основні  класифікації знаків, їх характеристика……………………………5

     1.3 Особливості картографічні знаки……………………………………………12

     Висновки  до першого розділу..…………………………………………………14 

     РОЗДІЛ  2. МОВА, ЯК ЗНАКОВА СИСТЕМА

     2.1 Характеристика мовних знаків ………………………………………….….16

    2.2 Структура знакового процесу, його виміри та рівні …………………..... 25

    2.3 Термінологічні аспекти вивчення мови права………………...……………38

     Висновки  до другого розділу……..…………………………………………….42 

     ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….43

     СПИСОК  ВИКОРИТСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………….…………45

 

      ВСТУП 

     Актуальність  теми. Документ створюється для збереження і передачі соціальної інформації в просторі і часі. Саме документ організує, систематизує інформацію, дає її у фіксованому вигляді. В будь-якому документі вона подається у певному порядку, узагальненні, взаємозв’язку різних даних.

     Слово “інформація” має багато значень, з яких найбільш загальне і широке – “відбиття різноманіття”. Таке значення дозволяє розглядати як інформаційні процеси, які відбуваються в технічних механізмах, живій і неживій природі, в суспільстві.

     З давніх-давен людина намагаєлася  зберегти інформацію, записуючи її у вигляді знаків (букв, малюнки, ієрогліфи та ін.) на різних носіях (дерев’яних та глиняні дощечки, сувої папірусу, скельні малюнки). Зараз ці носії мають інший вид, але вони не змінили свого призначення – збереження та передача інформації в часі. Вивченням знаків, займається така наука симіотика.

Ступінь дослідження теми. Н.Н.Кушнаренко, Г.М. Швецова-Водка, Ч.С. Пірсом, С.Н. Зигуненко, Альфредом Тарським

     Метою кусової роботи є дослідження теоретичних аспектів поняття «знак» та його класифікацію.

     Для досяг поставленої мети потрібно розглянути такі  завданням:

  • розглянути семіотику, як науку про знаки;
  • розподілити знаки, та їх класифікувати;
  • розглянути функції знаків;
  • розглянути мову, як знакову систему
  • розгянути структуру знакового процесу, її виміри та рівні.

     Об’єктом  досліждення є висвітлення основних факторів функціонування знаку в системі семіотики.

     Предметом дослідження виступають класифікації знаків за трактуваннями різних науковців.

     У процесі написання курсової роботи були використані такі методи дослідження: метод збору даних, описовості, історичний, метод аналізу.

     Ключові терміни: семіотика, знак, класифікація знаків, функції знаків, видання, картографічні знаки, мова, прагматики, синтаксис.

     Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, кожен з яких поділяється на підрозділи для якнайповнішого розкриття теми дослідження та висновків. 

 

РОЗДІЛ 1

     ТЕОРЕТИЧНІ  АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ НАУКИ ПРО ЗНАКИ

     1.1 Історичний розвиток  та еволюція семіотики 

     Семіотика — це наука, яка  вивчає знаки і  знакові процеси.

     Семіотика — молода наукова дисципліна. Вона сформувалася лише у XX ст., хоча знакові підходи до вивчення певних явищ і процесів можна зустріти вже в творах античних та середньовічних вчених.

     Дескриптивна  семіотика — це семіотика, яка вивчає конкретні знакові  системи.

     Окрім дескриптивної, науковці також виділяють  теоретичну семіотику.

     Теоретична  семіотика це семіотика, яка вивчає загальні властивості та відношення, що притаманні будь-яким знаковим системам, незалежно від їх матеріального втілення.

     Теоретичну  семіотику цікавлять насамперед загальні принципи побудови будь-яких знакових систем, а також загальні принципи щодо їх виникнення і функціонування.

     До  складу теоретичної семіотики відносять  логічну семіотику, яка має справу з аналізом природних і штучних мов у різних аспектах їхнього функціонування.

     До  знаків відносяться, наприклад, слова, дорожні знаки, гроші, нагороди, знаки відмінності, сигнали, жести і багато що інше.

     Знак  грає ключову роль в семіозисі (знаковому процесі). Семіозис визначається як якась динамічна ситуація, що включає певний набір компонентів. 

     1.2 Основні класифікації знаків, їх характеристика 

     Існує значне число класифікацій знаків, заснованих на відмінностях форми, змісту, зв'язку форми із змістом і інших  параметрів. До теперішнього часу зберігає своє значення класичне (введене Ч.С. Пірсом) розбиття знаків на три групи: ікони, індекси і символи. Ця класифікація заснована на типології співвідношення форми і змісту. Так, іконами (або іконічними знаками) називаються знаки, чиї форма і зміст схожа якісно або структурно. Наприклад, батальне полотно або план битви є знаками-іконами, якщо вважати їх змістом сама битва. Індексами (або индексальными знаками) називаються знаки, чиї форма і зміст суміжна в просторі або в часі. Сліди на піску, дозволяючі припустити про те, що раніше в цьому місці хтось пройшов, дим, що припускає наявність вогню, симптоми хвороби, що припускають саму хворобу, – все це индексальные знаки. Мабуть, точніше б говорити не про суміжність форми і змісту, як це прийнято традиційно, а про наявність між ними певних причинно-наслідкових зв'язків. Нарешті, символами (або символічними знаками) називаються знаки, для яких зв'язок між формою і змістом встановлюється довільно, за угодою, що стосується саме даного знака. Для іконічних і индексальных знаків форма дозволяє здогадатися про зміст знака навіть не знайомому з ним адресату. Що ж до символічних знаків, то їх форма сама по собі, тобто зовні спеціального договору, не дає ніякого уявлення про зміст. Ф. де Соссюр говорив в цьому випадку про невмотивованість вибору означає або відсутність природного зв'язку між означуваним і що означає. Наприклад, знак складання «+» ніяк не пов'язаний з самою цією арифметичною операцією: ні схожістю, ні суміжністю, ні причинно-наслідковими зв'язками. Їх зв'язок довільний в тому значенні, що визначається особливою угодою, або конвенцією, що обумовлює використовування відповідного значка для передачі даного значення.

     Серед мовних знаків переважна більшість  відноситься до символів. Це і дозволило  Ф. де Соссюру говорити про довільність  мовного знака. Між тими, що означають  російської, англійської і німецької мов стіл, table і Tisch мало загального, хоча всі вони позначають одне і те ж: “стіл”. Довільність означає, не свободу вибору форми знака взагалі, оскільки в рамках однієї знакової системи цей вибір обмежений: наприклад, по англійськи відповідне значення виражається словом table і ніяким іншим. Довільний сам зв'язок між означуваним і що означає, встановлювана і визначувана мовною конвенцією, а не якимись природними причинами.

     Втім, в мовах є і слова, що позначають якісь схожості на означувані (тобто іконічні знаки). Такі звуконаслідування, або ідеофони: і-го-го, няв-няв, бр-р-р, апчхі та ін. Іконічним знаком може бути не тільки слово. Так, по зауваженню Р.О. Якобсона, іконічним є порядок слів у фразі “Прийшов, побачив, переміг”, оскільки лінійний порядок слів повторює послідовність відповідних дій.

     До  індексальних мовних знаків традиційно відносять особисті і вказівні займенники і деякі інші займенникові слова (я, ти, це, тут, зараз та ін.). Робиться це по аналогії з жестами, хоча навряд чи тут доречно говорити про суміжність або причинно-наслідкові зв'язки.

     Відповідно  до способу сприйняття означає знаки  діляться на зорові, слухові, дотикові, нюхові і смакові. В людській комунікації  використовуються в основному перші  три типи. Так, мовні знаки відносяться до першого або до другого типу (письмова і усна форми). До зорових знаків відносяться також сигнали світлофора, регулювальника, дорожні знаки, міміка, жести, пози і т.д. Серед слухових знаків можна відзначити гудки і сирени, дзвінки (телефонні, шкільні і ін.), постріл стартового пістолета і т.п. До розряду дотикових знаків належать, наприклад, жести-торкання: поплескування, потиску, погладжування та ін. Для сліпих і глухих людей цей вид знаків стає основним. В комунікації багатьох видів тварин особливу роль грають нюхові знаки. Наприклад, ведмеді і інші дикі тварини позначають житло клаптями шерсті, що зберігає запах, щоб відлякати чужака і показати, що дана територія вже зайнята.

     По  тривалості існування означає знаки  діляться на моментальні і тривалі (стабільні). До моментальних, тобто зникаючим відразу після використовування, відносяться, наприклад, звучні слова, тоді як написані слова є тривалими знаками. Серед класифікацій, задаючих типологію змісту знаків, головним слід рахувати розбиття знаків на слова і пропозиції, особливо важливе для природної мови. Відповідно до будови розрізняються прості (елементарні) і складні (неелементарні) знаки.

     Як  правило, в комунікації використовуються не окремі знаки, а їх об'єднання, які  називаються знаковими системами. Об'єднання знаків в систему грунтується на декількох критеріях: спільності функцій, схожості форм і подібності структур. Знакова система складається з набору елементарних знаків, відносин між ними, правил їх комбінування, а також правил функціонування. Так, природну мову з деяким огрубленням можна розглядати як набір слів, що знаходяться в певних відносинах між собою (словник і граматика), правила комбінування слів (синтаксис), а також правила функціонування (наприклад, різні прагматичні і комунікативні постулати).

     До  знакових систем відносяться природні мови, мови програмування, грошова система, мова жестів і т.д. При комунікації  знакові системи можуть взаємодіяти. В процесі мовного спілкування  звичайно використовується не тільки мова, але і жести, і міміка, причому знаки різних знакових систем певним чином корелюють між собою.

     Відносини, які існують між знаками в  знаковій системі, називаються парадигматичними. Серед найважливіших парадигматичних відносин – синонімія, омонімія і ін. Разом з парадигматичними відносинами між знаками існує і інший тип відносин – синтагматичні. Синтагматичні називаються відносини між знаками, виникаючі в процесі їх комбінування. Саме синтагматичні відносини забезпечують існування тексту – результату дії знакової системи в процесі комунікації.

     Знаки мають свою класифікацію, і класифікуються вони так.

     Одиничні  та системні: одиничний знак є єдиним у своєму класі знаків, системний  знак — це знак, який входить до певної знакової системи.

     Умовні  та природні: у природних знаків, на відміну від умовних, означаюче та означуване утворюють природну єдність (міміка). Умовні знаки в свою чергу поділяються на довільні та символічні: зображення довільного знаку нічого не говорить про його значення, символічний знак подібний до свого значення.

     Прямі та опосередковані: прямі знаки безпосередньо  посилаються на предмет або явище, опосередковані мають денотатом  інші знаки.

     Синтагматичні та асинтагматичні: синтагматичний знак є частиною повідомлення, асинтагматичний  знак несе ціле повідомлення.

     Тематичні (обмежені) та атематичні: тематичні  знаки використовуються винятково  для передачі певної спеціалізованої (тематичної) інформації, атематичні знаки  можуть використовуватись для передачі будь-якої інформації.

Информация о работе Поняття про знаки та їх класифікація