Цивільний захист

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

 

 

ВСТУП

Одним з пріоритетних завдань, що стоїть перед кожною демократичною державою є захист населення від будь-яких негативних тенденцій, що можуть спричинити загибель людей або завдати шкоду їх здоров’ю, тобто цивільний захист. Забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту здійснюється єдиною державною системою цивільного захисту, яка складається з функціональних і територіальних підсистем та їх ланок. Зрозуміло, що здійснюючи цивільний захист важливим є запобігання виникненню надзвичайних ситуацій.

В першому питанні моєї роботи я розгляну що таке сили і заходи єдиної державної системи цивільного захисту України. Для досягнення поставленої мети у процесі написання роботи необхідно вирішити наступні задачі:

• розглянути, що являє собою єдина державна система цивільного захисту України;

• визначити основні поняття;

• розглянути більш детально основні з них;

Другим питанням моєї контрольної роботи є: Заходи інженерного захисту територій від надзвичайних ситуацій. За деякими оцінками, раціонально сплановані, підготовлені і реалізовані заходи інженерного захисту забезпечують зниження можливих людських втрат і матеріальних збитків до 30%, а в сейсмічно-, селе - та лавинонебезпечних районах - до 70%.

 

1. СИЛИ І ЗАСОБИ ЄДИНОЇ  ДЕРЖАВНОЇ СИСТЕМИ ЦИВІЛЬНОГО  ЗАХИСТУ.

Єдина державна система цивільного захисту (ЄДСЦЗ) здійснює забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту. Така система складається з функціональних і територіальних підсистем та їх ланок.

Єдина державна система цивільного захисту дозволяє, насамперед, підвищити ефективність захисту людей і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру. А також забезпечити чітку координацію структур, задіяних під час надзвичайних ситуацій, центральних і місцевих органів влади, рятувальників, комунальних служб, підприємств, волонтерів - і створити можливості для оперативного інформування населення Але, необхідно зазначити, що для належного функціонування ЄДСЦЗ необхідні відповідні сили і засоби цивільного захисту.

До складу сил ЦЗ ЄДСЦЗ входять:

• оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;
• аварійно-рятувальні служби;
• формування цивільного захисту;
• спеціалізовані служби цивільного захисту;
• пожежно-рятувальні підрозділи (частини);
• добровільні формування цивільного захисту.

До складу сил ЦЗ функціональних підсистем входять:

• спеціалізовані професійні аварійно-рятувальні служби;
• об'єктові аварійно-рятувальні служби;
• об'єктові формування цивільного захисту;
• галузеві та об'єктові спеціалізовані служби цивільного захисту;
• державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини), що забезпечують відомчу пожежну охорону;
• добровільні формування цивільного захисту.

До складу сил ЦЗ територіальних підсистем входять:

• підрозділи (частини) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту;
• регіональні, комунальні, об'єктові аварійно-рятувальні служби та аварійно-рятувальні служби громадських організацій;
• об'єктові та територіальні формування цивільного захисту;
• територіальні та об'єктові спеціалізовані служби цивільного захисту;
• добровільні формування цивільного захисту.

Облік сил цивільного захисту на державному рівні ведеться ДСНС, а регіональному рівні - її територіальними органами.

Для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій відповідно до закону можуть залучатися Збройні Сили України, інші військові формування та правоохоронні органи спеціального призначення, утворені відповідно до законів України.

Умови залучення Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, утворених відповідно до законів України, для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій визначаються відповідно до Конституції України, законів України "Про правовий режим надзвичайного стану", "Про Збройні Сили України" та інших законів.

Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту функціонує в системі центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, і складається з органів управління, аварійно-рятувальних формувань центрального підпорядкування, аварійно-рятувальних формувань спеціального призначення, спеціальних авіаційних, морських та інших формувань, державних пожежно-рятувальних підрозділів (частин), навчальних центрів, формувань та підрозділів забезпечення.

Аварійно-рятувальні служби поділяються на:

1) державні, регіональні, комунальні, об’єктові та громадських організацій;

2) спеціалізовані та неспеціалізовані;

3) професійні та непрофесійні.

Аварійно-рятувальні служби утворюються:

1) державні - центральним  органом виконавчої влади, який  забезпечує формування та реалізує  державну політику у сфері  цивільного захисту, іншими центральними  органами виконавчої влади;

2) регіональні - Радою міністрів  Автономної Республіки Крим, місцевими  державними адміністраціями в  Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі  відповідно;

3) комунальні - органами місцевого  самоврядування у місті, районі  міста, селищі, селі;

4) об’єктові - керівником  суб’єкта господарювання, що експлуатує  об’єкти підвищеної небезпеки;

5) громадських організацій - громадською організацією відповідно  до закону.

Державні, регіональні, комунальні аварійно-рятувальні служби і аварійно-рятувальні служби громадських організацій, створені на професійній основі, є юридичними особами.

Спеціалізовані професійні аварійно-рятувальні служби, діяльність яких пов’язана з організацією та проведенням гірничорятувальних робіт, є воєнізованими.

Непрофесійні об’єктові аварійно-рятувальні служби створюються з числа інженерно-технічних та інших досвідчених працівників суб’єктів господарювання, які мають необхідні знання та навички у проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт і здатні за станом здоров’я виконувати роботи в екстремальних умовах.

Формування цивільного захисту поділяються на об’єктові і територіальні.

Формування цивільного захисту утворюються для проведення великих обсягів робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, воєнних (бойових) дій чи терористичних актів, а також для проведення відновлювальних робіт, які потребують залучення великої кількості населення і техніки:

1) об’єктові - у суб’єктах  господарювання, які володіють спеціальною  технікою і майном, а працівники  підготовлені до дій в умовах  надзвичайних ситуацій - суб’єктом  господарювання;

2) територіальні (шляхом  об’єднання об’єктових формувань  цивільного захисту на відповідній  території):

а) в області, місті Києві, районі - відповідною місцевою державною адміністрацією;

б) у місті обласного значення - міською радою.

Формування цивільного захисту користуються правами, визначеними цим Кодексом для спеціалізованих служб цивільного захисту.

Права і обов’язки працівників суб’єкта господарювання, які призначаються до складу формувань цивільного захисту, визначаються цим Кодексом та іншими законами.

Порядок створення формувань цивільного захисту, їх завдання та функції визначаються Кабінетом Міністрів України.

Добровільні формування цивільного захисту утворюються під час загрози або виникнення надзвичайних ситуацій для проведення допоміжних робіт із запобігання або ліквідації наслідків таких ситуацій за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, центрального органу виконавчої влади, місцевої державної адміністрації, органу місцевого самоврядування.

До добровільних формувань цивільного захисту включаються громадяни на добровільних засадах.

Положення про добровільні формування цивільного захисту затверджується Кабінетом Міністрів України.

Спеціалізовані служби цивільного захисту (енергетики, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерні, комунально-технічні, матеріального забезпечення, медичні, зв’язку і оповіщення, протипожежні, торгівлі та харчування, технічні, транспортного забезпечення, охорони громадського порядку) утворюються для проведення спеціальних робіт і заходів з цивільного захисту та їх забезпечення, що потребують залучення фахівців певної спеціальності, техніки і майна спеціального призначення:

1) об’єктові - на суб’єкті  господарювання (шляхом формування  з працівників суб’єкта господарювання  ланок, команд, груп, що складають  відповідні спеціалізовані служби  цивільного захисту) - керівником  суб’єкта господарювання;

2) галузеві - у системі  центрального органу виконавчої  влади (шляхом зведення об’єктових  підрозділів у відповідну галузеву  спеціалізовану службу цивільного  захисту) - центральним органом виконавчої  влади. Перелік центральних органів  виконавчої влади, в яких утворюються  спеціалізовані служби цивільного  захисту, визначається Положенням  про єдину державну систему  цивільного захисту;

3) територіальні (шляхом  об’єднання об’єктових підрозділів  у відповідну територіальну спеціалізовану  службу цивільного захисту місцевого  рівня або об’єднання територіальних  спеціалізованих служб цивільного  захисту місцевого рівня у  регіональну спеціалізовану службу  цивільного захисту):

а) в області, місті Києві, районі - місцевою державною адміністрацією;

б) у місті обласного значення - органом місцевого самоврядування.

Органом управління спеціалізованою службою цивільного захисту є:

1) відповідний орган, визначений  Верховною Радою Автономної Республіки  Крим, місцевою державною адміністрацією, органом місцевого самоврядування;

2) відповідний структурний  підрозділ центрального органу  виконавчої влади.

Засоби цивільного захисту - протипожежна, аварійно-рятувальна та інша спеціальна техніка, обладнання, механізми, прилади, інструменти, вироби медичного призначення, лікарські засоби, засоби колективного та індивідуального захисту, які призначені та використовуються під час виконання завдань цивільного захисту;  
2. ЗАХОДИ ІНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ ТЕРИТОРІЙ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ.

Інженерно-технічні заходи цивільного захисту - комплекс інженерно-технічних рішень, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, забезпечення захисту населення і територій від них та небезпеки, що може виникнути під час воєнних (бойових) дій або внаслідок таких дій, а також створення умов для забезпечення сталого функціонування суб’єктів господарювання і територій в особливий період

Інженерний захист територій включає:

1) проведення районування  територій за наявністю потенційно  небезпечних об’єктів і небезпечних  геологічних, гідрогеологічних та  метеорологічних явищ і процесів, а також ризику виникнення  надзвичайних ситуацій, пов’язаних  з ними;

2) віднесення міст до  відповідних груп цивільного  захисту та віднесення суб’єктів  господарювання до відповідних  категорій цивільного захисту;

3) розроблення та включення  вимог інженерно-технічних заходів  цивільного захисту до відповідних  видів містобудівної і проектної  документації та реалізація їх  під час будівництва і експлуатації;

4) урахування можливих  проявів небезпечних геологічних, гідрогеологічних та метеорологічних  явищ і процесів та негативних  наслідків аварій під час розроблення  генеральних планів населених  пунктів і ведення містобудування;

5) розміщення об’єктів  підвищеної небезпеки з урахуванням  наслідків аварій, що можуть статися  на таких об’єктах;

6) розроблення і здійснення  заходів щодо безаварійного функціонування  об’єктів підвищеної небезпеки;

7) будівництво споруд, будівель, інженерних мереж і транспортних  комунікацій із заданими рівнями  безпеки та надійності;

8) будівництво протизсувних, протиповеневих, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних  споруд спеціального призначення, їх утримання у функціональному  стані;

9) обстеження будівель, споруд, інженерних мереж і транспортних  комунікацій, розроблення та здійснення  заходів щодо їх безпечної  експлуатації;