Травматический ретикулит

Артеріальний  пульс складає 98 ударів за хвилину. Норма – 50-80 ударів за хвилину. Пульс – неритмічний, середній.

За наповненням  артерій пульс – середнього наповнення.

 За напруженням  артеріальна стінка - тверда, за формою пульсової хвилі – помірний.

Дослідження венозного  пульсу не проводилось.

Аналіз виявлених змін:

При дослідженні було виявлено підвищення артеріального пульсу. Всі інші показники знаходяться у межах фізіологічної норми.  

2.2.2.Дослідження дихальної системи - Systema respiratorium

Анатомо-фізіологічні дані:

Дихальна система  забезпечує в організмі обмін  газів між зовнішнім середовищем і кров’ю. Кисень з повітря потрапляє в кров, а з неї виділяється вуглекислий газ, який виділяється із організму з видихуваним повітрям. Процес газообміну, який відбувається у легенях здійснюється за допомогою респіраторно – моторного апарату, який забезпечує вентиляцію легенів, тобто видалення з легень повітря насиченого вуглекислим газом (видох) і надходження свіжої порції зовнішнього повітря (вдох).

Дослідження дихальної  системи проводять за такою схемою:

• дослідження дихальних рухів
• дослідження кашлю
• дослідження верхніх дихальних шляхів
• огляд і пальпація грудної клітки
• перкусія грудної клітки у ділянці легень
• аускультація легень

При дослідженні  органів дихальної системи застосовують огляд, пальпацію, перкусію, аускультацію. Із спеціальних методів – рентгеноскопію, рентгенографію, ларинго-, трахео-, і бронхоскопію, торакоскопію, лабораторне дослідження крові, носових виділень, мокротиння, плевральної рідини.  

Дослідження переднього відділу дихальних шляхів:

Незначні двосторонні носові витікання, без кольору, водянисті, прозорі (як вода), без запаху, без домішок, серозного характеру.

Сила повітряного  струменя – нормальна з обох ніздрів, його температура злегка підвищена, без запаху, вихід повітряного  струменя без шума.

Контури носових отворів – не змінені, слизова оболонка носової порожнини рожево – червоного кольору.

Порушень цілісності, рубців, висипів, новоутворень не виявлено.

Дослідження гортані і трахеї:

Різноманітні  припухань не виявлено. При визначенні форми трахеї збільшення в розмірах трахеї не виявлено. При пальпації больової реакції не виявлено. Кашель відсутній. Місцева температура в нормі. Хрипів не виявлено. Щитоподібна залоза при пальпації не збільшена, рухома, щільна, больова реакція відсутня. 

Дослідження грудної клітки:

 Грудна клітина  відносно коротка, з великим  діаметром і об’ємом внаслідок  розширення в вентральному напрямку. Тип дихання змішаний. Кількість  дихальних рухів – 41 за хвилину.  Дихання симетричне. Задишки, набряків, болючості, порушень цілісності не виявлено. При аускультації грудної клітини у тварини по всій ділянці легень, за виключенням ділянок, які закриті лопаткою і мускулами, які її закривають, чутно дихальний шум м’якого характеру, який нагадує звук при промові букви «Ф».

Додаткові дослідження: не проводились.

Аналіз  виявлених змін:

Виявлено підвищення дихальних рухів. Всі інші показники  знаходяться у межах фізіологічної  норми.   

2.2.3 Дослідження системи травлення – Systema digestivum

Анатомо-фізіологічні дані:

Система травлення  являє собою комплекс органів, які  відносяться до більш ранніх за виникненням. Органами системи травлення здійснюються захоплення їжі та води, формування кормового кома, який потім направляється  по стравоходу до шлунка. Після шлунка продукти після механічної та хімічної обробки потрапляє до кишечника, де підлягає хімічним змінам і розщепленню складних органічних речовин до найпростіших сполук, яким властива прохідність через мембрани.

Дослідження органів  травлення проводять за такою  схемою :

• дослідження приймання корму та води
• дослідження ротової порожнини
• дослідження глотки й стравоходу
• дослідження передшлунків і сичуга
• дослідження акту дефекації та екскрементів 

При дослідженні  органів травлення застосовують загально - клінічні методи, до яких відносяться  – огляд, пальпація, аускультація, перкусія. Також застосовують додаткові методи, до яких відносять – зондування, румінографію, ендоскопію, рентгенографію, фізико – хімічне дослідження слини, вмісту рубця, калу. 

Анамнез системи  травлення: Годівля, умови утримання і догляду незадовільні; надмірна експлуатація, відмічається пригнічення тварини. Відмічається скрегіт зубами. Тварина відмовляється від корму та води.

Апетит і спрага: Апетит знижений.

Прийом корму і води: Корм приймає неохоче, захватує його язиком.

Жування і ковтання: Жування неохоче, регургітація відсутня. Ковтання безболісне. 

Жуйка запізніла, неохоча, коротка, різка. Відригування слабке. Блювання відсутнє. 

Ротова порожнина: Слизиста оболонка цілісна, блідо - рожевого кольору. Язик в розмірах не збільшений, еластичний,  відмічається сіро - білий наліт. Зуби цілісні, прикус не порушений. 

Дослідження глотки та стравоходу: Прохідність не порушена. Нашарувань, припухань, болючості при ковтанні, сторонніх тіл не виявлено.

Черево звичайного об’єму та форми. Помітне періодичне хвилеподібне випинання черевної стінки з боку лівої голодної ямки.  

Рубець: Слабо наповнений кормовими масами, ліва голодна ямка сильно западає. Частота скорочень рубця знижена 2 рази за 2 хвилини (норма 3-5 раз за 2 хв) Скорочення короткі, слабкі. В верхній частині – невелика кількість газів, які при перкусії дають тимпанічний звук. Прослуховуються короткі, слабкі шуми.

Сітка: При проведенні проб на ретикулін ( проба Гетце, Проба за Смирновим) тварина проявляє занепокоєність, стогне. Всі проби позитивні. 

Книжка: Глибока пальпація не викликає болючості, при перкусії виявлено притуплений звук, при аускультації – слабкі крепітуючі звуки. 

Сичуг: При пальпації болісність відсутня, перкусією виявлено тупий звук, аускультацією – м’які шуми. 

Кишечник: Перистальтичні шуми тонкого кишечнику слабкі, тихі, нагадують журчання, товстого – більш голосні, але рідкі. Перкусія тонкого кишечнику дає притуплений звук, товстого – тимпанічний.

Акт дефекації  відбувається в природній позі тварини, калові маси майже рідкої консистенції. Зеленкуватого коьору. Запах –  кислуватий.

Печінка: Доступна для дослідження, справа в ділянці  від 6 до 13 ребра. Глибока пальпація не викликає болючості. Печінка знаходиться в анатомічних межах.

Проводились спеціальні дослідження. Для їх провелення використовувала  магнітний зонд Меліксетяна. Витягнули  декілька чужерідних металічних тіл.

Аналіз  виявлених змін 

Були виявлені зміни в роботі рубця, при дослідженні сітки на ретикулін всі проби виявилися позитивними, що дає змогу зробити висновок, що пригнічений стан тварини пов'язаний саме через ці причини.

2.2.4. Дослідження сечової системи

Анатомо-фізіологічні дані: Сечова система – це сукупність органів, що забезпечують кінцеві процеси обміну речовин в організмі, сприяють виведенню метаболітів (азотисті сполуки, солі та надлишок води), підтримують постійний осмотичний тиск та хімічний склад крові. До цієї системи відносять нирки, сечоводи, сечовий міхур та уретру. Нирки розміщуються у черевній порожнині між поперековими м’язами і пристінним листком очеревини, справа і зліва від хребта в поперековому відділі. У ВРХ права нирка знаходиться в поперековій ділянці від 12-го ребра до 2 – 3-го поперекового хребця. Її краніальний кінець розміщений у нирковому заглибленні печінки. Ліва нирка лежить позаду правої на рівні 2 – 5-го поперекових хребців, підвішена на короткій брижі і може зміщуватися вправо та вліво, через що її називають блукаючою.

Дослідження органів  сечової системи проводять за такою схемою:

- Дослідження акту сечовиділення

- Дослідження  нирок і сечовивідних шляхів

- Дослідження сечового міхура

- Дослідження  сечі

Методи, які застосовують: огляд, пальпація, перкусія із загально клінічних та катетеризацію, цистоскопію, біопсію, рентгеноскопію із додаткових.

Анамнез до сечової  системи: Умови життя та годівлі тварини задовільні. Болючості в ділянці серця і крижі немає. Спраги, нудоти, блювання не відмічалось. Апетит знижений. Тварина пригнічена. 

Під час акту сечовиділення поза тварини природна, сеча виводиться сильним дугоподібним струменем, тривалість акту 1-2 хвили (в межах фізіологічної норми). Частота сечовиділення 10-11 раз (норма 10-12). Добова кількість сечі 12-20 літрів (в нормі від 6-12 до 25 літрів). Болючість не відмічається.

Нирки: Ліва нирка рухлива. Вібраційною перкусією болючість нирок не відмічається. Набряків в ділянці підгруддя, міжщелепного простору, черева, вим’я не відмічено.

Сечоводи: не можливо про пальпувати, каменів не відмічається. Слизова оболонка блискуча, рожевого кольору ( визначила за допомогою піхвового дзеркала). Набряків, запалень, крововиливів та гною немає. Пальпацією уретри встановила, що сечових каменів немає. Болісної реакції не відмічається.

Сечовий міхур: При дослідженні частих позивів до сечовиділення не відмічається. Болючість при ректальній пальпації не відмічається.

Дослідження сечі: отримала при природному сечовиділенні. Кількість сечі 7-11л (норма 6-12 л, максимально25 л), темно-жовтого кольору, прозора, чиста, не містить осаду. Водянистої консистенції, запах специфічний (гниючих фруктів). Густина сечі (виміряла за допомогою урометра) 1025 (норма 1015-1045). Водневий показник рН 8 (норма 7,0-8,5).

Аналіз  виявлених змін.

Змін в сечовій  системі не виявлено. Всі дані відповідають нормі.   

2.2.5 Нервова система. – Systema nervorum. 

Анатомо-фізіологічні дані: Нервова система складається з нейронів та нейроглії, клітини якої виконують опорно-трофічну та бар’єрну функції. Нейрон – основна структурно-функціональна одиниця нервової системи. Один з одним вони з’єднуються за допомогою синапсів.

Аналізатор –  це складний нервовий механізм, який складається  з трьох апаратів: периферичного, провідникового та центрального.

Нервову систему досліджують за такою схемою:

• дослідження поведінки тварин
• дослідження черепа та хребта
• дослідження органів чуття
• дослідження поверхневої і глибокої чутливості
• дослідження рухової сфери
• дослідження рефлексів 
• дослідження вегетативного відділу нервової системи
• дослідження ліквору

Нервову систему  досліджують за допомогою основних (загально клінічних) методів – огляду, пальпації, перкусії і додаткових: методу рефлексів, скіаскопія.

Поведінка: тварина пригнічена; в’яло реагує на подразники.

 Дослідження черепа та хребта: череп звичайного об’єму, шкіра помірної температури, кістки тверді, перкусійний звук у ділянці лобних і верхньощелепних пазух тимпанічний. Викривлень хребта не відмічено.

При дослідженні  органів чуття виявлено:

Стан зору задовільний (визначила скіаскопією), витікань з очей не має, припухань, новоутворень на повіках не має, райдужна оболонка пігментована. Під впливом яскравого світла зіниця звужується, а при затемненні розширюється. Сльозотечі, світлобоязні, болісності, помутніння сітківки не відмічено.