Контрольна робота з «Гідравліка і гідро та пневмоприводи»

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Февраля 2015 в 22:10, контрольная работа

Описание работы

Система гідравлічного приводу гальмівних колодок складається з головного циліндра діаметром D, трубопроводів і чотирьох робочих циліндрів діаметрами d. Зусилля прикладене до педалі, F1, зусилля, що розтискає колодки, F2, b/a = 5.

Файлы: 1 файл

контрольная гидравлика.docx

— 248.55 Кб (Скачать файл)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота

з дисципліни

«Гідравліка і гідро та пневмоприводи»

студента групи АА-2-2з

П. І. Б. студента

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2014

Задача 2

Система гідравлічного приводу гальмівних колодок складається з головного циліндра діаметром D, трубопроводів і чотирьох робочих циліндрів діаметрами d. Зусилля прикладене до педалі, F1, зусилля, що розтискає колодки, F2, b/a = 5.

Визначити:

б) зусилля F2, при заданих D, d i F1.

Дано: F1 = 240 Н, D = 22 мм,                d = 32 мм.

 

 

 

 

 

 

Розв’язання: визначимо зусилля F, що діє на поршень головного циліндра:

 

Тиск у системі гідравлічного приводу гальмових колодок буде однаковий у всіх циліндрах і становитиме:

 

Тоді сила F2, що діятиме на поршень робочого циліндра буде:

  (Н)

 

 

 

 

 

 

Задача 8

Сопло, що звужується спрямоване вертикально догори. До широкої частини сопла підключений манометр. Струмінь викидається на висоту h, манометр показує Pm, а швидкість у широкій частині сопла V.

Визначити:

а) на яку висоту h викидається струмінь, якщо відомі та .

Розв’язання: потенціальна енергія частинки рідини в струмені буде , тоді висота на яку викидається струмінь: , де e – питома енергія рідини. Враховуючи, що і нехтуючи Z маємо:

 

 

Задача 9

Вода витікає з баку А, в якому підтримується постійні напір H1 та манометричний тиск Pm зі швидкістю V1 у бак B крізь отвір d1 = 8 мм у стінці товщиною = 20 мм. З баку В вода витікає зі швидкістю V2 під напором H2 крізь отвір d2 = 20 мм у дні товщиною = 2 мм.

Визначити:

д) V1 та Pm, якщо вiдомі H1 та V2.

 

 

 

 

 

 

Розв’язання: з умови витрата рідини Q1 при витіканні з баку А, рівна витраті рідини Q2 при витікання з баку В. Враховуючи, що маємо рівняння:

 

або, враховуючи що :

 

Тоді (м/с)

Швидкість струмини у стисненому перерізі можна визначити з рівняння:

         (1)

де – коефіцієнт швидкості; – зовнішній тиск для рідини; – тиск у середовищі куди витікає рідина; – напір(стовп рідини над отвором). З  рівняння (1) маємо:

 

Враховуючи, що м/с, м і вода( кг/м3) витікає з баку А в повітряний простір: Па.

Обчислимо :

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача 10

Трансформаторна олива витікає з закритого резервуара крізь отвір у тонкій стінці. Діаметр отвору d = 12 мм. Рівень вільної поверхні оливи у резервуарі вище за центр отвору на Н. манометричний тиск на поверхні оливи – Рm. Струмінь, що витікає потрапляє на пласку пластину, що знаходиться під прямим кутом до струменя і діє на неї із силою F.

Визначити:

б) швидкість витікання V та тиск Pm, якщо відомі F = 23 Н та H = 3,2 м;

г) як зміняться визначені величини, якщо до отвору приєднати циліндричний насадок того ж діаметру, а вихідні дані залишаться без змін.

 

 

Розв’язання:

б) Сила з якою струмінь рідини діє на стінку, що знаходиться під прямим кутом, визначається за формулою:

 

де – масова витрата рідини, – швидкість рідини.

Враховуючи, що , де – площа отвору. Маємо:

 

звідки (м/с)

Тиск Pm над оливою знайдемо з формули для визначення швидкості рідини у стисненому перерізі:

 

звідки

Так як олива виливається в повітряний простір . Обчислимо:

 

г) Якщо до отвору приєднати циліндричний насадок того ж діаметру, зміниться значення коефіцієнта стиску , відповідно зміниться швидкість V рідини при заданих F i Pm:

(м/с)

і тиск Pm:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДРУГА ЧАСТИНА

Відцентровий насос подає гас в цистерну з резервуару по тру проводу довжиною L = 51 м. та діаметром d = 145 мм. Цистерна розташована нижче рівня гасу у резервуарі на hг = 6,4 м. Трубопровід має засувку два коліна. Середня висота виступів шорсткості в трубах = 0,18 мм. Характеристика насоса при частоті обертання робочого колеса n = 1870 1/хв задана таблицею:

Q, м3/с

0

0,02

0,04

0,06

0,08

0,1

0,12

0,14

0,16

Н, м

18

18,3

18

17

15,4

13,2

10,3

6,8

2,6

η

0

0,32

0,54

0,65

0,68

0,65

0,54

0,32

0,08


Рис. 1           Рис. 2

Засувка приводиться до дії штоком гідравлічного циліндра, що має діаметр поршня Dп = 38,4 мм, а шток який навантажено силою F (сила опору відкривання засувки) має діаметр dш = 20 мм. Веретенну оливу АУ до силового циліндра подає роторний аксіально-поршневий насос. Параметри насоса: число циліндрів z = 5, діаметр циліндрів dц = 12 мм., діаметр кругу на якому розташовані центри циліндрів Dц = 30 мм., частота обертання ротора n = 272 1/хв.

Коефіцієнти корисної дії системи: механічний ηм = 0,984, гідравлічний ηг = 0,966, а об’ємний ККД насоса пов’язаний з тиском на його виході наступною залежністю:

Визначити для насосної установки, що перекачує гас:

  1. Як підключити (паралельно чи послідовно) другий такий саме насос для отримання максимальної подачі, якщо частота обертів його робочого колеса зменшена на U = 13 %?
  2. На скільки збільшилась подача після підключення другого насоса?
  3. На скільки збільшилась потужність, що споживається після підключення другого насоса?

 

Для системи об’ємного гідропривода, що рухає заслонку, нехтуючи перепадом тиску у трубах, що з’єднують насос з гідроциліндром, визначити:

д) силу, що прикладена до штоку F та нахил регулювальної шайби α, якщо швидкість руху поршня дорівнює V = 1,1 см/с, а об’ємний ККД дорівнює ηo = 97,6 %.

е) потужність, що споживається насосом.

 

Розв’язання

Побудуємо графіки залежності напору від подачі і залежності ККД від подачі за характеристиками насоса.

Рис.3

Рис. 4

Побудуємо характеристику трубопроводу. Для цього визначимо залежність між витратою Q та напором H:

 

де Н – потрібний напір, – геометрична висота, – загальні втрати питомої енергії на подолання гідравлічних опорів, – вільний напір.

Величина задана в умові. Величину – визначимо за залежністю:

 

де – швидкість рідини, що витікає з трубопроводу, – коефіцієнт Кориоліса.

Швидкість рідини, що витікає визначимо за формулою:

 

Величина :

 

де – втрати питомої енергії за довжиною(на тертя) в окремій гілці простого трубопроводу, – втрати питомої енергії на подолання місцевих опорів.

Величину (втрат на тертя) визначимо за формулою Дарсі-вейсбаха:

 

де – коефіцієнт гідравлічного тертя(коефіцієнт Дарсі).

Щоб визначити коефіцієнт Дарсі визначимо спочатку число Рейнольдса:

 

де – кінематична в’язкість рідини(для гасу ).

Якщо , то режим руху – ламінарний і , в іншому випадку визначимо коефіцієнт Дарсі за формулами Блазіуса, Альтшуля або Шифрінсона, залежно від співвідношення між (середня висота виступів шорсткості поверхні труби):

  • при                           
  • при           
  • при                                 

Місцеві опори визначаються за формулою Вейсбаха:

 

де – коефіцієнт місцевого опору.

Насосна установка, що перекачує гас має п’ять  місцевих опрів: два коліна (), засувка(), вхід у трубу(), та вихід з труби в резервуар ().

Сума місцевих опорів:

 

Розрахунки значень занесемо до таблиці.

Витрата Q, м3/с

, м/с

 

λ

       

H, м

   

d =

0,145

0

0

0

2

0

0

6,4

   

Pi =

3,14

0,02

1,211782

70283,33

0,023847

0,628393

1,1

0,068008

0,337136

10,83354

   

vg

0,0000025

0,04

2,423563

140566,7

0,022418

2,362943

1,1

0,136016

1,348544

13,6475

   

delta =

0,00018

0,06

3,635345

210850

0,021875

5,187774

1,1

0,204024

3,034224

18,22602

   

L =

51

0,08

4,847126

281133,3

0,021587

9,101471

1,1

0,272033

5,394176

24,56768

   

hg =

6,4

0,1

6,058908

351416,6

0,021409

14,10365

1,1

0,340041

8,4284

32,67209

   

g =

9,8

0,12

7,270689

421700

0,020648

19,58692

1

0,370954

12,1369

41,89477

   

Колыно

1

0,14

8,482471

491983,3

0,020648

26,65997

1

0,432779

16,51966

53,41241

   

Вентиль

1

0,16

9,694252

562266,6

0,020648

34,82119

1

0,494605

21,5767

66,69249

     

0,5


 

Характеристика трубопровода(частина характеристики, необхідна для обчислень) зображена на рис. 3.

Характеристики насоса(залежність напору H від подачі Q) і трубопроводу перетинаються в точці Q = 0,0562 м3/с, Н = 17,235 м.

Корисна потужність насосу:

 

При Q = 0,0562 м3/с, ККД насоса η = 0, 636. Визначимо потужність, що споживається насосом:

 

Характеристика насоса, що працює з іншою частою обертання робочого колеса будується за формулами:

 

де n – частота обертів робочого колеса насоса, цифрами 1 та 2 позначені параметри при відповідних частотах обертів робочого колеса.

Обчислимо значення подачі Q та напору H для насоса частота обертання робочого колеса якого зменшена на U = 13 %. Результати обчислень занесемо до таблиці.

Послідовне підключення насосів

При послідовному підключенні насоси перекачують рідину з подачею насосної установки: , а напір установки дорівнює сумі напорів обох насосів: .

Характеристика насосної установки при послідовному підключенні насосів зображена на рисунку 5 лінією 3. Характеристика насоса(залежність напору від подачі) при нормальній частоті обертання робочого колеса зображена лінією 2, при зменшеній на U = 13% частоті обертання – лінією 1. Характеристика трубопроводу зображена лінією 5.

Рис. 5

Робоча точка при послідовному підключенні насосів Q = 0,083 м3/с, Н = 25,5 м. Напори насосів при послідовному підключенні H1п = 15,25 м, Н2п = 10,42 м.

Паралельне підключення насосів.

При паралельному підключенні насоси перекачують рідину з подачею насосної установки Q = Q1 + Q2 , де Q1 – подача першого насоса, а Q2 – другого. Напір для обох насосів однаковий і дорівнює напору установки: H = H1 = H2.

Характеристика насосної установки при паралельному підключенні насосів зображена лінією 4(на рис. 5).

Робоча точка при паралельному підключенні співпадає з робочою точкою насоса, що працює на початковій частоті обертання робочого колеса: Q = 0,0562 м3/с, Н = 17,235 м.

Для отримання максимальної подачі необхідно підключити насоси послідовно. При послідовному підключенні другого насоса подача збільшилась на 47,7%.

Визначення потужності, що споживається установкою

При спільній роботі насосів потужність, що споживається визначається як сума потужностей насосів, які, в свою чергу, визначаються окремо за подачею і напором кожного насоса.

Визначимо корисну потужність кожного насоса:

 

 

При перерахунку характеристики насосу на іншу  частоту обертання робочого колеса ККД залишається без зміни, тому ККД кожного з насосів визначається за його подачею за допомогою графіка поданого на рис. 4. Так як подача обох насосів при послідовному з’єднанні однакова η1 = η2 = 0,679.

Информация о работе Контрольна робота з «Гідравліка і гідро та пневмоприводи»