Податкове прогнозування і планування – складова частина державного податкового менеджменту. Оптимізація податку на прибуток

       Розрахунок  державного мита проводиться на базі фактичних надходжень за ряд минулих  періодів, з урахуванням зміни  неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, даних отриманих від нотаріальних контор, арбітражних судів та селищних Рад народних депутатів по здійснених нотаріальних діях. Для здійснення розрахунків складаються розрахункові аналітичні таблиці довільної форми динаміки надходжень за ряд минулих періодів окремо по надходженнях до місцевого та державного бюджетів.

      При розрахунку плати за землю за базу оподаткування слід вважати площі  земельних ділянок, що  є у  власності або в користуванні на умовах оренди. Для проведення розрахунку плати за землю необхідно отримати у регіональному відділенні Державного комітету по земельних ресурсах дані про площі земельних угідь регіону за використанням та їх грошову оцінку. На основі отриманих даних від Держкомзему, застосувавши встановлені законодавством ставки плати за землю, визначити обсяги плати за землю окремо по категоріях земель. Узагальнено обсяг плати за землю, якщо встановлена грошова оцінка землі, розраховується  за формулою:

          Пз  =    Пзд   ´  Го   ´  Сп,

де Пзд    - площа земельної ділянки, що оподатковується, га;

       Го    - грошова оцінка 1 га землі, грн.;

      Сп     - ставка земельного  податку.

     Плата за землю у населених пунктах, для яких грошова оцінка земельних  ділянок не встановлена, визначається за формулою:

                    Пз  =  Пзгнп  ´  Спс ´ К пм,

   де   Пзгнп - обраховувана площа землі населеного пункту, що за чисельністю населення відноситься до конкретної групи, визначеної статтею 7 Закону України "Про плату за землю",  тис. кв. м. або кв. м.;

              Спс -   середня ставка податку   в грн. за 1 кв. м.;

              Кпм - підвищуючий коефіцієнт, що застосовується для розрахунку плати за землі у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та обласного підпорядкування згідно статті 7 Закону України "Про плату за землю".

     Плата за земельні ділянки, що надані для  підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення справляється у розмірі 5 відс. від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області:

                   Пзп =  Пзп   ´  Гор ´ 0,05,

 де  Пзп - площа земельної ділянки  , що оподатковується, га або   тис. га;

       Гор - грошова оцінка  одиниці  площі ріллі по області, грн.  за 1 га.

     При підрахунках загальної суми надходжень по платі за землю необхідно врахувати  перехідні платежі минулого та майбутнього  періодів (плюс перехідні минулого року, мінус перехідні майбутнього) і врахувати надходження сум реструктуризованої заборгованості по платі за землю згідно графіку погашення реструктуризованої заборгованості. Крім того, необхідно враховувати суми пільг, що надаються відповідно до Закону України "Про плату за землю", Закону України про державний бюджет на прогнозований період (рік),  місцевими органами самоврядування.

     При розрахунку податку на промисел базою  оподаткування є  прогнозована вартість товарів за  ринковими цінами, що можуть зазначатися у своїх  деклараціях громадянами, які подаються до державної податкової інспекції. Обрахунок бази оподаткування та прогнозування податку на промисел здійснюється на підставі Декрету Кабінету Міністрів України "Про податок на промисел", інших законодавчих і нормативних актів законодавчої та виконавчої влади України. Розрахунок сум надходження податку на промисел ведеться експертним шляхом в розрізі територіальних одиниць,  виходячи з фактичних надходжень ряду звітних періодів, темпів росту за звітний період, розміру мінімальної заробітної плати.  
 
 

2. Оптимізація податку  на прибуток  

      У сучасних умовах, для системи оподаткування  прибутку юридичних осіб в Україні  найбільш оптимальної є регресивна шкала стягування податку, відповідно до якої зі збільшенням доходу ставка податку зменшується. Для такого твердження існує ряд причин. По-перше, особливістю оподаткування прибутку юридичних осіб є те, що їхній доход використовується не цілком на споживання, але і на розвиток діяльності. Отже, стимулюючи збільшення доходу підприємств, держава тим самим стимулює розвиток економіки країни в цілому. Перевагою досліджуваної системи є отримання підприємствами, що швидко зростають відчутних і негайних фінансових вигод від підвищення ефективності господарчої діяльності. По-друге, механізм регресивної шкали підприємницьким структурам, що працюють неефективно або ж імітують таку роботу, висувається більш жорстокіший фіскальний режим.  
       При цьому розрахунки показують, що організаційно-технічні заходи, спрямовані на збільшення доходу з високою вірогідністю визначають і зростання показника питомого прибутку, що забезпечує підприємству винагороду у виді зниження ставки податку на прибуток.  
       Проведені розрахунки за даними податкового обліку ДЕЗ УкрНДІВЕ доводять, що темпи зростання прибутку до оподаткування зростають разом з показниками рентабельності та темпами зростання обсягу виробництва (реалізації), на відміну від існуючої системи оподаткування, коли зросту зовсім немає або він не значний.

     Таким чином, дана система оподатковування враховує інтереси і держави і платників податку.

     Важливим  елементом податкового менеджменту  є розрахунок оптимальності податкових платежів. Для цього досліджуються  рух фінансових потоків підприємства за звітний період, оцінюються ресурсний  потенціал, економічна стратегія підприємства, а також проводиться моніторинг податкового законодавства. У практиці податкового менеджменту визначають кілька шляхів оптимізації податкових платежів.

     При визначенні оптимальності оподаткування  використовується метод багатоваріантних розрахунків, тобто розглядається якомога більше різних варіантів, потім вони порівнюються і вибирається найсприятливіший та найкорисніший.

     Завершується  процес розробки оптимальних розмірів податкових платежів визначенням ефективності розробленої політики. При цьому особливе місце відводиться аналізу податкових платежів за ряд років, порівнянню їх та визначенню найсприятливішого з урахуванням конкретних умов і напрямів діяльності.

     Оптимізація податкових платежів передбачає вибір  таких податкових систем і платежів, які б задовольняли підприємство з погляду отримання доходів, необхідних для розширення виробництва, знаходження працівників, зацікавлених у результатах своєї праці, та давали б можливість зменшити втрати від ризику господарської діяльності.

     Розробка  оптимального плану податкових платежів повинна базуватись на основі їх мінімізації. Оптимізація податкових платежів на підприємстві відрізняється за змістом  від їх мінімізації. Мінімізація  передбачає розробку різних заходів  щодо сплати податків, яка може здійснюватись як на неза­конних, так і на законних підставах. Мінімізація податкових платежів на незаконних підставах надалі, коли ці порушення будуть викриті, може призвести до збільшення пла­тежів у вигляді штрафів, пені.

     У цілому, аналізований принцип стимулюючого зниження ставок оподатковування є адекватним вимогам, що висуваються до систем стимулювання, оскільки його застосування:

• стимулює збільшення виторгу, діючи тільки у випадку відповідного збільшення питомого прибутку;
• збільшує (у міру зростання питомого прибутку і виторгу) суму податку на прибуток, що сплачується підприємством державі;
• зменшує питома вага суми податку на прибуток у виторзі підприємства;
• збільшує загальну масу чистого прибутку підприємства і її питому вагу у виторзі;
• на відміну від діючої пропорційної системи оподаткування прибутку підприємств, регресивна система збільшує, за певних умов, не тільки масу прибутку до оподатковування, але і темпи її росту в цілому;
• забезпечує економію заробітної плати на підприємстві.

       Безумовно, запропонована  схема не є панацеєю від усіх податкових хвороб української економіки. Разом  з цим система регресивного оподаткування  є універсальним механізмом гармонізації економічних інтересів суб'єктів  господарчої діяльності та держави, що дозволяє вирішувати на її основі багато актуальних економічних завдань.        

Відзначимо  кілька основних задач удосконалювання  оподаткування прибутку, які необхідно  вирішити в самий найближчий час.  
       По-перше, важлива задача - зниження реального податкового навантаження на товаровиробників у сполученні з безумовним забезпеченням необхідними фінансовими ресурсами бюджетів усіх рівнів. Дана проблема може розв'язатися почасти шляхом визначення оптимальної ставки (шкали) податку на прибуток.  
       По-друге, необхідно забезпечити максимально рівномірний розподіл податкового навантаження по податку на прибуток організацій шляхом вирівнювання податкової бази.

     За  станом на сьогоднішній день існує  проблема з регламентацією податкових пільг. Суть у тім, що цивілізована податкова система повинна припускати наявність мінімальної кількості економічно обґрунтованих і фактично довели свою ефективність податкових пільг при існуванні жорстко контрольованої системи цільової й адресної фінансової підтримки чи організацій фізичних осіб, дійсно в такій підтримці нужденних. Визначити оптимальний перелік таких пільг на практиці досить складно, не говорячи вже про розробку оптимального рівня їхньої регламентації. Адже при високому рівні регламентації пільг їхня ефективність украй незначна. Найчастіше пільги створюють стимули для розвитку всякого роду посередницьких напівкримінальних структур, що надають послуги по легальним (з формальної точки зору) схемам заниження податкових платежів у бюджет. Дохідна частина бюджету через це несе колосальні втрати.

     Складається ситуація, коли чесним платникам податків приходиться нести навантаження не тільки за себе, але і за неплатників. При цьому ефективна ставка податку, що визначається відношенням суми податку  до величини податкової бази, обчисленої без обліку пільг, у тих чи інших організацій може відхилятися як убік збільшення, так і убік зменшення на десятки процентних пунктів від загальновстановленої ставки. Такого в принципі бути не повинне.

     Також необхідно чітко сформулювати основні поняття, зокрема доходів і витрат, що використовуються при визначенні прибутку, який підлягає оподаткуванню.  
       Гармонізувати взаємозв'язок податкового та бухгалтерського обліку.  
       Підвищити регулятивну та стимулюючу ефективність механізму дії податку на прибуток. Основною ідеєю даних реформ з'явився той факт, що яка би високої не була фіскальна функція податків у результаті великого дефіциту бюджету, вона не повинна обмежувати розвитку інших своїх функцій: регулюючої і стимулюючої. Оскільки завдання полягає не просто в тім, щоб зібрати якнайбільше податків, а в тім щоб при цьому розширювалася база податків, ефективно розвивалися підприємства в сфері виробництва й обороту.  
       Ефективність податкового регулювання підприємницької діяльності за допомогою податку на прибуток прямо зв'язана зі стабільністю податкової ставки і податкової системи взагалі. Порушення стабільності оподатковування в країні стало одним з найважливіших факторів звуження підприємництва у виробничій сфері і перетікання капіталу в сферу невиробничої діяльності, де перекладання прямих податків на споживача за допомогою збільшення цін здійснюється простіше, а контроль за діяльністю цих підприємств - складніше. Оптимальне сполучення принципу стабільності з принципом рухливості податків важка задача. Податкова система в цілому і система оподаткування прибутку зокрема, повинна бути гнучкої й активно реагувати на кон'юнктурні зміни в економіці. Це незаперечний факт, однак створення сприятливих умов для інвестиційної й інноваційної діяльності підприємств у пріоритетних напрямках економіки вимагає наявності стабільного податкового законодавства, що є свого роду гарантом вкладення інвестицій.  
       Отже, резюмуючи все вище наведене: реформування податкової системи має базуватися на принципі прозорості та фіскальної достатності, тобто формуванні дохідної частини бюджету на рівні, достатньому для здійснення державних функцій, а також на засадах забезпечення обов'язковості й рівнонапруженості у сплаті податків; недопущення проявів дискримінації щодо окремих платників або категорій платників податків, а також стосовно оподаткування товарів вітчизняного чи іноземного походження, сума податку повинна дорівнювати вартості благ та послуг, що надаються державою. В сучасних умовах трансформаційної економіки податкова система України повинна будуватися саме на наступних началах: створення сприятливих умов та стимулювання виробництва товарів та надання послуг; забезпечення можливостей щодо помірного і відносно рівномірного збагачення нації в цілому і кожного суб'єкту зокрема.  
 

Висновки

     Отже, державне планування податкових платежів відбувається при розробці плану державного бюджету на майбутній період. Головним при цьому є аналіз виконання бюджету за попередній період, витрат держави та розрахунок витратних статей бюджету на майбутній період. Дохідна частина бюджету розраховується, виходячи з витратної частини.

     Головним  типом податкового планування на рівні державного та місцевих бюджетів є стратегічне податкове планування. Рішення приймаються на підставі розробленого плану податкових платежів і прогнозування. Основна мета його — економічне обґрунтування якісних і кількісних параметрів для забезпечення фінансування соціально-економічного розвитку держави.

     Податкове планування базується на результатах наукових досліджень звітних аналітичних даних, їх збору та обробки, визначенні негативних і позитивних рис оподаткування в поточному році, їх впливу на різні напрями економічної діяльності.

     Оптимізація податкових платежів передбачає вибір  таких податкових систем і платежів, які б задовольняли підприємство з погляду отримання доходів, необхідних для розширення виробництва, знаходження працівників, зацікавлених у результатах своєї праці, та давали б можливість зменшити втрати від ризику господарської діяльності.

     Оптимізація податкових платежів передбачає вибір  таких податкових систем і платежів, які б задовольняли підприємство з погляду отримання доходів, необхідних для розширення виробництва, знаходження працівників, зацікавлених у результатах своєї праці, та давали б можливість зменшити втрати від ризику господарської діяльності.

     Розробка  оптимального плану податкових платежів повинна базуватись на основі їх мінімізації. Оптимізація податкових платежів на підприємстві відрізняється за змістом  від їх мінімізації. Мінімізація передбачає розробку різних заходів щодо сплати податків, яка може здійснюватись як на незаконних, так і на законних підставах. Мінімізація податкових платежів на незаконних підставах надалі, коли ці порушення будуть викриті, може призвести до збільшення платежів у вигляді штрафів, пені. 
 

Список використаної літератури 

1. Белик М., Оптимальне оподаткування в умовах дефіциту державного бюджету // Економіст. - 2002. - № 5.
2. Богословська І. Українська податкова політика як фактор пригнічення ділової активності // Економічний Часопис-XXI. - 2000. - №1.
3. Д'яконова І. І. Податки та податкова полiтика України. - К: Наук. думка, 1997.
4. Загородній А.Г., Єлисєєв А.В. Податкове планування в системі фінансового менеджменту підприємництва // Фінанси України. - 2001. - №8.
5. Жежера М. Визначення міри податкового тягаря і його впливу на фінансовий стан підприємства.// Економіка. Фінанси. Право. - 1999. - №9.
6. Каламбет С.В., Удосконалення механізму оподаткування прибутку з метою ефективного регулювання інвестиційної діяльності підприємств в Україні // Вісн.податк.служби. - 2001. - № 8.
7. Малис Н.И. Плюсы и минусы изменения ставки налога на прибыль // Финансы. - 2003. - №9.
8. Панасюк Б. Податковий кодекс - барометр стану у суспільстві // Фінанси. Податки. Кредит. - 2003.
9. Тимченко О.М. Податковий менеджмент: Навч.-метод.посібник для самост.вивч. дисц.-К.:КНЕУ.2001.-150с.
10. Фiнансове право: Пiдруч. / За ред. Л. К Воронової. - Xapкiв: Консум, 1998.