Феномен гібридної війни в міжнародних відносинах

УДК: 34.037

Ю.Юсипенко

 студент 5 курсу спеціальності 052 Політологія

інституту історії політології та права

Миколаївського національного університету ім.

В.О.Сухомлинського

Науковий керівник – д. політ. н., професор Ніколаєнко Н. О

 

ФЕНОМЕН ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ В МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ

Розглядається феном гібридної війни, як новий вид як новітній вид глобального протистояння. Детально проаналізовано явище світової гібридної війни в перспективі російської агресії проти України, а також особливості ведення гібридної війни у різних вимірах: воєнному, політичному, економічному, соціальному, гуманітарному, інформаційному.

Considered the hybrid warfare as a new form as the latest form of global confrontation. The phenomenon of the world hybrid war in the perspective of Russian aggression against Ukraine, as well as the peculiarities of conducting a hybrid war in various dimensions: military, political, economic, social, humanitarian, information, is analyzed in detail.

Ключові слова: гібридна війна, міжнародні відносини, міжнародне право.

Key words: hybrid war, international relations, international law.

Сучасний стан міжнародного миру під впливом невпинного росту інноваційних технологій, розвитку та гальмування економік різних суб’єктів міжнародного права, укріплення апаратів передачі інформаційних даних та інших новітніх засобів, підривається внаслідок виявлення нового явища «гібридної війни». Проблема виникає в тому, як можна визначити місце гібридної війни в міжнародному праві, надто з урахуванням чинного права на війну і права війни. Усвідомлення наявності нового порогу небезпеки піднімає рівень оборони сторони, на яку звернено дані засоби.

Точкою відліку для формування гібридного світоустрою стала агресія Росії проти України. І це не оцінка в дусі романтичного україноцентризму (на що й справді у нас багато хто грішить), – це об’єктивний стан питання. Як сараєвське вбивство вивільнило стиснуту пружину глибоких суперечностей і складних процесів, що призвели до Першої світової війни, так і пряма анексія Криму Росією та її дії на Донбасі стали таким самим спусковим гачком для початку нової світової гібридної війни[3].

«У світі немає нічого більш постійного, ніж непостійність», – писав Дж. Свіфт. Ключова проблема нинішнього «процесуального моменту» саме в тому, що багато людей (політики, експерти, науковці, журналісти), як і раніше, думають про нинішній стан як про щось тимчасове. Вони часто сприймають і трактують його як щось таке, що є «відхиленням від норми» або просто «транзитним станом» до кар динально іншого «кращого майбутнього». Більше того, так про це думають і ті, хто зруйнував цей світопор ядок, який ще кілька років тому здавався нам непорушним: Москва та її кремлівсько-державний істеблішмент (політичний, інтелектуальний, військовий), що є «елітою» лише умовно. Загалом же спостерігається чітка неготовність не тільки РФ, а й Заходу прийняти нову реальність[1].

Гібридна війна відрізняється тим, що вона дозволяє противнику займатися декількома фазами в один і той самий час і висуває інший набір вимог для збройних сил.

Айшервуд також зазначає, що потенційно гібридну війну сьогодні можуть вести багато конфліктуючих держав. Він пояснює, що складний характер гібридної війни вимагає від воєначальників та цивільних лідерів розуміння свого операційного оточення або відчуття бойового простору. Гібридний противник може приховуватися поміж цивільного населення, бути не схожим на типового ворога та використовувати «електронний притулок», створений глобальним телекомунікаційним ринком.

В такій війні використовують три види зброї :

1.Модельно організаційна – зброя, що ґрунтується на особових базах даних політиків, державних службовців, бізнесменів, псевдо - та ксеноліти країни противника. Ці бази збирають за допомогою різних міжнародних організацій, благодійних фондів, радників, політологів та інших підготовлених служб. У цих базах даних міститься інформація про рахунки з-за кордону, а також компрометуюча інформація. Основні бази даних використовуються для залякування і розкладання політичної та державної еліти для формування кола підтримки та запобіганню супротиву.

2.Інформаційна зброя має таку класифікацію за ознаками:

- за якістю інформації;

- за носієм інформації;

За якістю інформаційна зброя класифікується:

- Концептуальна-методологічна – це формування глобальної політики, що спрямовується на різні народи з метою створення якогось конкретного спланованого виміру розвитку історичних подій.

- Хронологічна зброя – інформація хронологічного плану - є послідовність фактів на явищ. Дає можливість розглядати всі явища історичного процесу та прогнозувати вектори майбутньої політики.

- Факторологічна зброя – це ідеологія, релігія, технології. Саме ці види зброї дають можливість підпорядкувати собі противника

3.Матеріальна зброя поділяється на:

- економічну зброю – включає засоби економічної боротьби з дезорганізацією структур противника і подальше їх поглинання. Сюди входить контроль фінансово-кредитної системи країни та контрольна іншими

економічними системами держави, борговими зобов’язаннями розподілом коштів, повернення фінансів в державу, прибутковість державного сектору в економіці, її частка.

- зброю геноциду – включає етнічний геноцид, наркотичний, алкогольний, інформаційно-економічний та інший;

- звичайна зброя фізичного знищення.

Отже, розглянувши поняття «гібридна війна», можна дійти висновку, що воно означає сучасний вид війни, де в конфлікті використовуються різноманітні засоби нападу та оборони держав, що виходять за рамки конвенційно-визначених варіантів та видів ведення війни. Науковці вже виділяють перелік можливої реальної зброї, що може використовуватися сторонами. Під термін зброя, в цьому випадку, підпадають не тільки матеріальні традиційні види зброї, а й модельно-організаційна та інформаційна види зброї[2].

Сучасне міжнародне право не включає в себе поняття «гібридна війна», що в свою чергу приводить до відповідних наслідків. Відсутність регулювання цього нововиявленого явища пришвидшує виникнення все нових засобів атаки у війнах, відповідальність за які не можуть понести винуватці через відсутність норм, які зобов’язують сторін.

 

Література:

1. Світова гібридна війна: український фронт : монографія / за заг. ред. В. П. Горбуліна. – К. : НІСД, 2017. – 496 с.
2. Власюк В. В., Карман Я. В. Деякі основи поняття “гібридна війна” в міжнародному праві / В. В. Власюк. Електронний ресурс.- Режим доступу :  http://lcslaw.knu.ua/index.php/arkhiv-nomeriv/1-10-2015/item/download/134_e22212971bfa149e21af2b43f5a5b2bc.
3. Горбуліна В. П. "Гібридна війна" як ключовий інструмент російської геостратегії реваншу / В. П. Горбуліна. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/public/File/2015_book/012315_Gorbulyn.pdf