Сучасні проблеми самоменеджменту

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Кафедра “Менеджменту організацій”

Творча контрольна робота

з дисципліни “Вступ до фаху ”Менеджмент” ”

На тему:

“Сучасні проблеми самоменеджменту”

 

Виконав

Студент групи МЕ-13

Раврик Олег

 

 

Львів 2013

Зміст роботи

 

 

1. Вступ
2. Поняття і основні задачі самоменеджменту
3. Основні методики самоменеджменту
4. Необхідність самоменеджменту в діловій сфері
5. Десять правил ,які допоможуть домогтися економії часу

6.Висновок

    7.Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Як можна  добре розуміти інших, якщо не розумієш самого себе. Тому, насамперед, людина повинна пізнати саму себе.

Мистецтво керувати собою, своїм часом, своєю життєдіяльністю, керувати плином свого життя, розвиватися  й удосконалюватися – неповний перелік задач, які розглядає самоменеджмент.

Поняття і основні задачі самоменеджменту

Самоменеджмент–це послідовне і цілеспрямоване використання випробуваних методів роботи в повсякденній практиці, для того, щоб оптимально і зі змістом використовувати свій час.

Основна мета самоменеджменту полягає в тому, щоб максимально використовувати власні можливості, свідомо керувати плином свого життя (самовизначатися) і переборювати зовнішні обставини як на роботі, так в особистому житті.

 На мою  думку,кожній людині взагалі й особливо тому, хто готує себе до роботи  керівника чи вже є таким, у першу чергу, необхідно вміти перетворити ситуацію, для якої типова невпорядкованість дій, обумовлена зовнішніми обставинами, у ситуацію цілеспрямованих і здійсненних задач. Навіть тоді, коли на вас з усіх боків звалюються різні завдання, можна завдяки послідовному плануванню часу і використанню методів наукової організації праці краще здійснювати свою діяльність, щодня виділяючи резерв часу (у тому числі і для дозвілля) для дійсно керівних функцій.

Багато керівників інколи занадто зорієнтовані на процес діяльності, а не на його результати. При такому підході вони віддають перевагу:

• вирішувати проблеми замість того, щоб створювати творчі альтернативи;
• зберігати засоби замість того, щоб оптимізувати використання засобів;
• виконувати обов'язок замість того, щоб домагатися результатів;
• зменшувати витрати замість того, щоб підвищувати прибуток.

Дослідник самоменеджменту  Л.Зайверт обґрунтовано нагадує  про те, що поліпшувати своє життя  необхідно із самого себе. “Зміни себе – і ти зміниш світ навколо себе”. Замість того, щоб змінювати обставини, які ми і так не в силах змінити, потрібно змінити своє відношення до них.

Л.Зайверт дає  практичні рекомендації для тих, хто хоче поліпшити своє безпосереднє виконання функцій керівника, менше засиджуючись на роботі, ефективніше виконуючи покладені задачі з меншими витратами часу, попереджаючи стреси, підвищуючи кваліфікацію. Він пропонує контролювати те, чого усім нам часто не вистачає – час – шляхом складання планів роботи, де кожному виду діяльності потрібно приділити місце, вказавши часовий інтервал, тобто визначивши, яку частку вільного часу воно займає, а також ведення щоденника часу, за допомогою якого можна навчитися контролювати себе і контролювати виконання щоденних задач.

Я вважаю,щоденне рішення різного роду задач і проблем можна представити у виді ряду різних функцій, які знаходяться у визначеній взаємозалежності між собою і, як правило, здійснюються у визначеній послідовності. Процес самоменеджменту в аспекті послідовності виконання конкретних функцій поділяється на шість фаз:

• постановка цілі – аналіз і формування особистих цілей;
• планування – розробка планів і альтернативних варіантів своєї діяльності;
• прийняття рішень по конкретних справах;
• організація і реалізація – складання розпорядку дня й організація особистого трудового процесу з метою реалізації поставлених задач;
• контроль – самоконтроль і контроль підсумків (у разі потреби – коректування цілей);
• інформація і комунікації – фаза, властива у визначеній ступені усім функціям, тому що і комунікації, і обмін інформацією необхідні на усіх фазах самоменеджменту.

 

На мою думку, переваги оволодіння мистецтвом самоменджменту полягають у наступному: виконання роботи з меншими витратами часу, краща організація праці; менше поспіху і стресів; більше задоволення від роботи; активна мотивація праці; ріст кваліфікації; зниження завантаженості роботою; скорочення помилок при виконанні своїх функцій; досягнення професійних і життєвих цілей найкоротшим шляхом.

 

 Основні методики самоменеджменту

Існує декілька методик планування часу і прийняття  рішень. Розглянемо деякі з них.

Метод “Альпи” містить у собі п'ять стадій:

1. Складання завдань дня.
2. Оцінка тривалості акцій.
3. Резервування часу «про запас» (60:40).
4. Прийняття рішень по пріоритетах, скороченням і передорученню (делегування).
5. Наступний контроль – перенос незробленого.

Ведення щоденника часу, який являє собою одночасно календар-пам'ятку, особистий щоденник, записну книжку, інструмент планування, довідник, абонементну книжку, картотеку ідей і інструмент контролю.

Застосування принципу Парето (співвідношення 80:20) полягає в тому, що коли всі робочі функції розглядати з погляду їх ефективності, то виявиться, що 80 % кінцевих результатів досягається тільки за 20 % витраченого часу, тоді як інші 20 % підсумку «поглинають» 80 % робочого часу.

Встановлення  пріоритетів за допомогою аналізу  АБВ містить у собі три закономірності:

• найважливіші задачі (категорія А) складають приблизно 15 % кількості всіх задач і справ, якими зайнятий керівник. Власна значимість цих задач (у змісті внеску в досягнення мети) складає, однак, приблизно 65 %;
• на важливі задачі (категорія Б) припадає в середньому 20 % загального числа і також 20 % значимості задач і справ керівника;
• менш важливі і несуттєві задачі (категорія В) складає, навпроти, 65 % загального числа задач, але мають незначну частку – близько 15 % у загальній «вартості» усіх справ, які потрібно виконати.

Потрібно враховувати, що встановлення пріоритетів – це важливе правило ефективної техніки роботи. Потрібно усвідомлювати, що не все можна зробити і не все потрібно зробити. Завжди потрібно починати з найважливіших справ.

Аналіз за принципом  Ейзенхауера

Відповідно  до цього правила пріоритети встановлюються за такими критеріями, як терміновість і важливість справи.

У залежності від  ступеня терміновості і важливості задачі розрізняються 4 можливостями їх оцінки і (у підсумку) виконанням:

1. Термінові / важливі справи. За них варто прийматися негайно і самому їх виконувати.
2. Термінові / менш важливі справи.
3. Менш термінові / важливі задачі. Їх не треба виконувати терміново. Але потрібно проконтролювати, щоб вони не перейшли в розряд термінових справ.
4. Менш термінові / менш важливі задачі.

Розглянуті  аспекти самоменеджменту за своїм  характером носять раціоналістичний підхід.

Задачі самоменеджменту  враховують і такий фактор діяльності людини, як біологічний, який містить  у собі поняття природного ритму роботи індивідуально для кожної людини і поняття біоритмів.

Працездатність  кожної людини піддається визначеним коливанням, які відбуваються в рамках природного ритму. Говорять звичайно про  «людину ранку» чи «жайворонка» і  про «людину вечора» чи «сову». Пік працездатності припадає в них на різні періоди дня. Кожний з нас може пристосуватися до цих коливань своєї працездатності. На мій погляд,кожній людині необхідно вивчити свої особливості і використовувати ці закономірності у своєму розпорядку дня.

У житті кожної людини присутні і впливають три різні потоки енергії:

• фізичний ритм  (впливає на фізичну силу і на силу волі);
• психічний ритм (обумовлює динаміку почуттів, настроїв, творчих сил);
• інтелектуальний ритм (впливає на розумові здібності).

Оскільки тривалість окремих періодів різна (23, 28 і 33 дні), у кожної людини завжди спостерігаються різні, постійно мінливі комбінації характеристик фізичного, психологічного й інтелектуального стану.

Внутрішній  шлях самовдосконалення набагато важчий, хоча й окупається в багато разів більше. Результати його відчуваються практично відразу, якщо Ви знайшли свій справжній, індивідуальний, свій неповторний шлях. Ось тут важлива не зовнішня сторона благополуччя (хоча це є лише наслідком внутрішніх причин), а стан внутрішнього щиросердечного комфорту, визначення справжніх цілей і бажань. Найчастіше ми прагнемо того, що не є нашим власним бажанням, а визначено бажаннями, цілями соціуму, у якому ми знаходимося. Саме тому досягнення поставлених цілей відбувається дуже важко, з великими зусиллями чи взагалі не здійснюється. Ми спонуковані якимись потребами, які, насправді, не є нашими, а продиктовані нашими рідними, близькими, учителями, знайомими й ін. Рухаємося потоком, не усвідомлюючи себе повноцінною одиницею Всесвіту і світу.  А потім виявляємося зануреними в різного роду проблеми, неприємності.

Тому, у першу  чергу,я вважаю,що керівники повинні навчитися не ототожнювати себе з іншими, визначити границі свого «я», вивчити його слабкі та сильні сторони.

У самій людині закладене все необхідне для того, щоб жити, розвиватися, удосконалюватися, допомагати собі самій справлятися зі своїми проблемами. Адже,кожна людина створена так, щоб зуміти допомогти собі самій.

Необхідність  самоменеджменту в діловій сфері

Навіщо необхідний самоменеджмент в діловій сфері? Як він допоможе вашій кар'єрі? Серед неодмінних передумов успішного кар'єрного росту зазвичай називають цілеспрямованість, часто надаючи цьому слову негативного відтінку - мовляв, кар'єрист готовий піти по трупах заради підвищення. Так, є і такі, але найчастіше цілеспрямована людина чітко знає, чого він хоче і навіщо йому потрібна нова посада - не просто для запису в трудовій книжці і підвищення зарплати (хоча і для них теж), а для самореалізації.

Ось тут і вступає в справу самоменеджмент,адже як може керувати кимось той, хто не здатний керувати собою?

Десять  правил ,які допоможуть домогтися  економії часу

1. Формуйте робочі  блоки, у які Ви будете включати  виконання великих чи схожих  по характеру завдань.

2. Неодмінно  усамітнюйтеся і влаштовуйте неприйомні години.

3 При проведенні  переговорів установлюйте регламент,  а також визначайте необхідні  витрати часу для виконання  визначених завдань.

4. Дотримуйте  принципу встановлення пріоритетів  при виконанні усіх видів робіт.

5. По можливості  виконуйте тільки дійсно важливі справи (Принцип Парето).

6. Повною мірою  використовуйте делегування (передоручення).

7. Великі завдання  виконувати невеликими частинами  (тактика "нарізування салямі")

8. Установлюйте  для самого себе терміни виконання  справ з категорії "А" (і т.д.).

9. Головні задачі  виконуйте рано ранком (відчуття  успіху).

10. Свідомо враховуйте  в робочих планах коливання  рівня працездатності.

Висновок

На завершення ,я хотів би сказати ,що самоменеджмент - це справжнє мистецтво, і управлінню собою не можна навчитися в одну мить. Але можна починати з малого - з правильної організації свого робочого часу.Ось вам кілька порад з управління собою, своєю діяльністю і часом:

На мою думку,перш за все плануйте свій робочий день заздалегідь, розставляючи пріоритети (важливі і термінові справи; важливі, але не термінові; термінові, але не важливі; не важливі і не термінові).

• Скоротіть до мінімуму непродуктивне спілкування, яке відволікає вас від справ.
• Відведіть час для роботи з кореспонденцією.
• Заведіть органайзер (паперовий або електронний) для більш ефективного планування.
• Не бійтеся братися за нові справи.
• Слідкуйте за своїм здоров'ям - фізичним і психологічним.