Основи WEB – дизайну

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 01 Апреля 2011 в 11:14, реферат

Описание работы

World Wіde Web (WWW) - глобальна комп'ютерна мережа на сьогоднішній день містить мільйони сайтів, на яких розміщена всіляка інформація.

Окремий документ WWW називають WEB - сторінкою. Звичайно це комбінований документ, що може містити текст, графічні ілюстрації, мультимедійні й інші вставні об'єкти.

Файлы: 1 файл

Сам_ГРИШКО_РИО_пров.doc

— 215.50 Кб (Скачать файл)

1.3 Основи WEB – дизайну

      World Wіde Web (WWW) - глобальна комп'ютерна  мережа на сьогоднішній день  містить мільйони сайтів, на яких розміщена всіляка інформація.

     Окремий документ WWW називають WEB - сторінкою. Звичайно це комбінований документ, що може містити текст, графічні ілюстрації, мультимедійні й інші вставні об'єкти.

     Програми  перегляду Web-сторінок називаються  браузерами. Браузер відображає документ на екрані відповідно до команд, які впроваджені в текст цього документа. Автономні Web-документи використовують мову HTML (HyperText Markup Language – мова розмітки гіпертексту). Мова HTML призначена не для форматування документа, а для його функціональної розмітки. Конструкції мови HTML називаються тегами (іноді їх називають дескрипторами). Вони вставляються безпосередньо в текст документа. Усі теги розміщуються у кутових дужках <…>...

     Теги  HTML бувають парними і непарними. Непарні (одиночні, автономні) теги впливають на весь документ або визначають разовий ефект у місці своєї появи. При використанні парних тегів у документ додаються відкриваючий і закриваючий теги, що впливають на частину документа між ними. Закриваючий тег відрізняється від відкриваючою наявністю символу / (коса риска) перед ключовим словом (</HEAD>). Закриття парних тегів виконується так, щоб дотримувалися правила вкладення. Парні теги ще називаються контейнерними, разом зі своїм умістом вони утворюють контейнер.

     Зручним засобом для створення файлів HTML є блокнот. Блокнот надає мінімальні засоби оформлення, тому тут виключена  імовірність випадкового збереження спеціальних атрибутів форматування текстових файлів. Це особливо важливо мати на увазі при створенні документів HTML для Web -сторінки, тому що присутність спеціальних символів або інших атрибутів форматування на опублікованій Web -сторінці може виявитися небажаним або навіть викликати помилки [4].

  1. Структура документа HTML

     Усі документи HTML мають однакову структуру, обумовлену фіксованим набором тегів структури. Документ HTML завжди має починатися з тега <HTML> і закінчуватися відповідним закриваючим тегом </HTML>. Усередині документа виділяються два основних розділи: заголовків і тіла документа, що йдуть саме в такому порядку. Розділ заголовків містить інформацію, що описує документ у цілому, і обмежується тегами <HEAD> і </HEAD>. Зокрема, розділ заголовків мусить містити загальний заголовок документа, обмежений парним тегом <TITLE>. Ця назва з'являється в заголовку вікна браузера. Назви документів враховуються пошуковими машинами, так що їх варто робити максимально інформативними.

     Основний  зміст розміщається в тілі документа, що обмежується парним тегом <BODY>. Насправді, положення структурних  тегів у документі неважко визначити, навіть якщо вони опущені. Тому стандарт мови HTML вимагає тільки наявності тега <TITLE> (і, відповідно, </TITLE>). Проте, при створенні документа HTML опускати структурні теги не рекомендується.

     Найпростіший, правильний документ HTML, що містить усі теги, які визначають його структуру, може виглядати в такий спосіб:

     <HTML>

     <HEAD>

     <TITLE> Заголовок документа </TITLE>

     </HEAD>

     <BODY>

     Текст документа

     </BODY> </HTML>

     Тег може містити список атрибутів. Атрибути вказуються після імені тега в  довільному порядку. Один від одного вони відокремлюються одним або декількома пробілами або знаками табуляції. Після імені атрибута вводиться знак рівності і значення атрибута. Якщо значення складається з декількох слів або чисел, включаючи пробіли й інші спеціальні знаки, то воно має бути взято в лапки. Наприклад, <BODY BGCOLOR=Green TEXT=White> задає зелений колір фону документа і білий колір тексту.

      Елемент BODY

      Елемент BODY може містити велику кількість  атрибутів. Усі вони важливі, тому що визначають загальний вигляд документа. У табл. 1.1 наведені деякі атрибути, що задають зовнішній вигляд документа.

      Якщо  кольори не визначені, то використовуються кольори за замовчуванням, відповідно до установок клієнтського браузера.

      У HTML кольори визначаються цифрами  в шістнадцятирічним коді. Колірна  система базується на трьох основних кольорах: червоному (Red), зеленому (Green) і синьому (Blue), що позначаються RGВ.

Таблиця 1.1

Атрибути  елемента BODY

Атрибут Призначення
ALINK Визначає колір  активного посилання.
BGCOLOR Визначає колір  фону документа.
LINK Визначає колір  ще непереглянутого посилання.
ТЕХТ Визначає колір  тексту.
VLINK Цей атрибут установлює колір тексту посилань, по яких був зроблений перехід (для візуальних браузерів).
ALINK Цей атрибут  установлює колір тексту посилань, коли вони обрані користувачем (використовується для візуальних браузерів).

      Для кожного кольору задається шістнадцятирічне значення від 00 до FF, що відповідає діапазонові 0-255 у десятковому вирахуванні. Для простоти в HTML визначені 16 стандартних кольорів, які разом з їх шістнадцятирічними кодами, наведені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Коди  шістнадцяти стандартних кольорів у HTML 4

Колір Код Колір Код
Black (чорний) #000000 Silver (срібний) #СОСОСО
Maroon (темно-бордовий) #800000 Red (червоний) #FFOOOO
Green (зелений) #008000 Lime (вапно) #OOFFOO
Olive (маслиновий) #808000 Yellow (жовтий) #FFFFOO
Navy (темно-синій) #000080 Blue (синій) #OOOOFF
Purple (фіолетовий) #800080 Fuchsia (фуксія) #FFOOFF
Teal (темно-зелений) #008080 Aqua (аква) #OOFFFF
Gray (сірий) #808080 White (білий) #FFFFFF

      Елементи H1, H2, Н3, H4, Н5, H6

      Подальше  структурування тіла документа виконується усередині елемента BODY за допомогою заголовків, що задаються елементами H1, Н2, Н3, Н4, Н5 і Н6. Функції елементів заголовків подібні звичайним стилям заголовків у текстових редакторах. Заголовки мають найважливіше значення в структуруванні HTML-документів, теги заголовків є одними із самих уживаних засобів HTML.

      Елементи  заголовків є контейнерами і тому повинні мати парні, наприклад, <H1> і </H1> теги. В HTML існує шість рівнів заголовків: самий верхній рівень – H1, далі Н2, Н3, Н4, Н5 і самий нижній Н6.

      Елемент ADDRESS

      Елемент ADDRESS служить для ідентифікації  автора документа і (за бажанням) для  вказівки адреси автора. Сюди ж звичайно поміщаються дані про авторські права. Цей елемент розташовується або на початку, або в самому кінці документа.

      Елемент ADDRESS складається з тексту, розміщеного між тегами <ADDRESS> і </ADDRESS>. Текст, укладений між цими тегами, звичайно відображається у вікні браузера курсивом.

  1. Створення гіперпосилань

      Основним  засобом створення гіпертекстового  документа є посилання, що зветься також гіперпосиланням або Web-посиланням. Посилання зв'язують один ресурс мережі з іншим. Посилання має два кінці, які звуться якорями, і напрямок, що визначає, який елемент до якого прив'язується. Посилання починається в «вихідному» якорі (джерелі) і вказує на«цільовий» якір, що може бути будь-яким Web-ресурсом.

      Для завдання якорів і посилань можна  використовувати елементи A і LINK. Елемент LINK може бути присутнім тільки в  заголовку документа, елемент A –  тільки в тілі документа. Розглянемо тільки атрибут HREF елемента A. Цей атрибут визначає місце розташування Web-ресурсу, тобто його URL адресу (Uniform Resource Locator – уніфікований покажчик інформаційного ресурсу, стандартизований рядок символів, що вказує місцезнаходження документа в мережі Internet).

      Приклад:

      Пропонуємо  переглянути <A HREF="http//www.dnepr.com.ua"> карту </A> м. Дніпропетровська.

      Слово "карта" буде виділено іншим кольором, як посилання, клацнувши по якому  ви перейдете в зазначену URL адресу.

  1. Прийоми форматування HTML- документів

    Форматування  містить у собі:

    • поділ тексту на абзаци
    • переведення рядка – тег <BR>
    • структурування тексту горизонтальними лініями – тег <HR>
    • Шрифти
    • Списки тощо.

      Поділ тексту на абзаци

      Для кращого сприйняття тексту його варто  розбивати на абзаци, що виражають окрему, закінчену думку, на зразок того, як розбитий на абзаци текст у будь-якій книзі. HTML-документи не є виключенням з цього правила.

      Поділ на абзаци здійснюється за допомогою  спеціальних елементів. Якщо помістити  тег <P> у початок кожного нового абзаца тексту, то програма перегляду відокремить абзаци один від одного порожнім рядком. Використання тега </P> необов'язково.

      Одним з важливих атрибутів тега абзаца є ALIGN. Цей атрибут установлює тип вирівнювання тексту. За замовчуванням, при відсутності атрибута ALIGN, текст вирівнюється по лівій границі вікна браузера.

Таблиця 1.3

Значення  атрибута ALIGN

Значення Опис
LEFT Вирівнювання  тексту по лівій границі вікна  браузера.
CENTER Вирівнювання  тексту по центру вікна браузера.
RIGHT Вирівнювання  тексту по правій границі вікна браузера.
JUSTIFY Вирівнювання  тексту по обох полях документа (аналог "по ширине" в Word)

      Переведення рядка – тег <BR>

      Щоб у будь-якому потрібному місці  поточного рядка перейти на наступний  рядок, у HTML використовується тег розриву рядка <BR>. Він змушує клієнтські браузери виводити символи, що стоять після нього, з початку нового рядка. На відміну від тега абзаца, тег <BR> не вставляє в текст порожній рядок, і не має кінцевого тега. Тег <BR> зручний для відображення списків, де важливий порядок розташування слів по рядках. Приклад використання тега розриву рядка для відображення невеликого списку.

      <HTML>

      <BODY>

      <P>Складові  частини персонального комп'ютера</P>

      Системний блок<BR>

      Монітор<BR>

      Клавіатура<BR>

      Миша<BR>

      Принтер<BR>

      Модем<BR>

      </BODY>

      </HTML>

      Заборона  переведення рядка

Информация о работе Основи WEB – дизайну