Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Ноября 2017 в 00:17, реферат
Синхронізація - процес встановлення і підтримки певних часових співвідношень між двома і більше процесами.
Дві послідовності подій є синхронними, якщо відповідні події відбуваються в них одночасно.
Синхронізація – це засіб підтримки роботи всього цифрового обладнання в мережі зв’язку на одній середній швидкості. Для цифрового передавання інформація перетворюється в дискретні імпульси за допомогою імпульсно-кодової модуляції (дискретизація, квантування, кодування).
При передаванні імпульсів через цифрову мережу всі її компоненти повинні синхронізуватися. Синхронізація повинна існувати на трьох рівнях: бітова, на рівні канальних інтервалів та кадрова синхронізація.
Відновлення синхронізму після перебоїв зв’язку відбувається по закінченні процесу пошуку СС. Час пошуку СС може бути рівним або перевищувати подовженість завад, викликаючи перебої в зв’язку і залежить від структури і кількості символів СС. Структура повинна бути вибрана таким чином, щоб середній інтервал часу між збоями був max і min була ймовірність фальшивого виділення СС:
n - кількість інформаційних символів;
k – кількість символів СС.
Методи знаходження синхросигналу
Розрізняють 2 групи методів:
1 – оптимальні;
2 – квазіоптимальні та пошукові.
До оптимальних належать:
Аналогічно, серед квазіоптимальних і пошукових розрізняють:
Завдяки простоті технологічної реалізації, найбільше розповсюдження в сучасних цифрових системах отримали методи, основані на пошуку СС шляхом послідовного контролю позицій приймає мого лінійного сигналу – пошукові методи.
Информация о работе Процес синхронізації. Основні поняття та визначення