Мовне спілкування

1.Мовне спілкування.Основні  види ділогово спілкування. 
Мовне спілкування- це активний процес вербального комунікативного взаємодії його учасників (відправників і одержувачів інформації), який характеризується певним мотивом і спрямований на здійснення конкретної цільової установки. Комунікативний процес протікає, базуючись на зворотному взаємозв`язку в конкретних видах вербальної діяльності. Мовне спілкування органічно входить у всілякі види діяльності індивіда, наприклад, професійну або громадську, так як діяльність нездійсненна без спілкування. Вербальне комунікативну взаємодію може реалізуватися між декількома індивідами або як мінімум двома. Мовне спілкування взаємно і цілеспрямовано, а також соціально. Формою прояву вербального спілкування вважається мовленнєва поведінка, відгуки партнерів по комунікації.  
                                    Етикет мовного спілкування 
Мовний етикет і правила спілкування являють собою систему норм вербальної поведінки і незмінні формули важливих комунікацій. Володіння етикетом вербального спілкування допомагає набуттю авторитету, породжує довіру і шанобливе ставлення. Освоєння канонів вербального етикету, їх дотримання, сприяє відчуттю бути впевненим людиною, не відчувати почуття незручності і труднощів у спілкуванні. Обов`язкове проходження етикету мовного спілкування в ділових взаємодіях залишає у партнерів приємне враження про особу і про компанії в цілому, підтримує її позитивний і привабливий імідж. Етикет мовного спілкування зумовлений національною специфікою, так як кожен народ в процесі своєї еволюції виробляв власну систему правил вербальної поведінки. У нашому сучасному соціумі особливу цінність являють собою такі якості, як коректність, такт, люб`язність, чемність, терпимість, доброзичливість, витримка.  
                                                Мовні засоби спілкування 
Вербальне (знакова) комунікативна взаємодія реалізується за допомогою слів. Людська мова вважається вербальним засобом комунікації. Проведені дослідження показують, що сучасний «гомо сапієнс» за день вимовляє приблизно 30 тисяч слів, а в годину близько трьох тисяч. Слова утворюють різноманітні мовні тексти, які формуються в залежності від цілей комунікантів, наприклад, щось повідомити або дізнатися, визначитися зі ставленням або спонукати до чогось. Такі тексти бувають усними або письмовими. У них реалізуються мовні системи, які являють собою системи знаків і методів їх поєднання. Мовні системи служать своєрідним інструментом, що сприяє вираженню думок, прояву почуттів і бажань суб`єктів. Вони є найважливішим засобом вербального спілкування. Мова як засіб мовного спілкування має різні призначення. Він виступає в ролі стрижневого кошти комунікативної взаємодії. Завдяки цьому призначенню мовних систем люди мають можливість повноцінно взаємодіяти в соціумі в цілому і з суб`єктами окремо. Таке призначення мовних систем вважається їх комунікативною функцією. Крім функції комунікації мову як засіб мовного спілкування має цілу низку інших функцій, таких як пізнавальна, аккумулятивная, конструктивна, емоційна, контактоустанавливающая і етнічна. Пізнавальна функція мови є виразом діяльності свідомості людини. Адже значну частину інформації про зовнішній світ люди отримують за допомогою мови.

                                       Мова і мовне спілкування  
Мова - це найважливіший компонент комунікативної взаємодії людей, який служить для вираження їх думок, емоційних настроїв, цілей і планів. За допомогою мовного спілкування індивід має можливість взаємодіяти з навколишнім соціумом. Будь-яка мова орієнтована на інтелект, почуття, наміри і бажання слухачів. У контексті комунікативного вербального взаємодії мова характеризується рядом психологічних властивостей, що відображають індивідуальні (персональні) та групові (колективні) характерні риси людей, які вступили в вербальне взаємодія. До них відносять інформативність, ясність, змістовність, виразність, воздейственность. Перераховані властивості обумовлюються різними вміннями, такими як логічно висловлюватися, домагатися смислового єдності фраз, вживати паралингвистические кошти, застосовувати кінетичні прийоми, використовувати екстралінгвістичні деталі комунікації. Зовнішнє вираження почуттів і емоційних станів, а також ставлення того, хто говорить по відношенню до того, що він говорить, називається виразністю мови. До інструментів виразності відносять міміку і жести, ритмічність, інтонацію, акценти, інтервали і наголоси, афоризми і жарти. Деякі люди, на жаль, виправдовують грубі слова і використання нецензурних виразів під час бесіди цією властивістю мови. Вони вважають ненормативну лексику невід`ємною частиною мовної системи, що накладає відбиток в цілому на мовну культуру і етикет. 
                               Види мовного спілкування 
Мова є основним механізмом вербальної комунікації. Мовне спілкування відбувається за допомогою мовних систем. Вербальне спілкування буває внутрішнім і зовні спрямованим. Зовнішня вербальна комунікація, в свою чергу, буває усній і письмовій. Усне вербальне взаємодія ділиться на монологічне мовлення і діалогічну. Види мовного спілкування тісно пов`язані між собою. Їх об`єднує вимовляння слів про себе або вголос. Поряд з цим кожен з видів вербальної комунікації має суб`єктивними специфічними характеристиками. Думка неможливо сформулювати без мовної системи і матеріальних вербальних процесів. В ході підготовки до усної або письмової мови розрізняють проміжну фазу промовляння про себе тексту. Дана фаза називається внутрішньою мовою. 
Ділове спілкування являє собою тип спілкування, метою якого є взаємообмін інформацією між існуючими або потенційними партнерами. Під час ділового спілкування вирішуються важливі питання, ставляться і досягаються цілі, купуються особистісні та ділові якості. Щоб краще все це розуміти, потрібно розібратися в тому, які існують види ділового спілкування. 
 
 
Прямі й непрямі

Всі види ділового спілкування ділять на дві групи: прямі і непрямі. Під прямим розуміється спілкування, яке відбувається безпосередньо між партнерами, яких не поділяють просторові і тимчасові перепони. Це може бути ділова бесіда, переговори. Під непрямим мається на увазі контакт, який здійснюється за допомогою технічних засобів (телефону, інтернету). Досвід показує, що по можливості потрібно прагнути до прямого спілкування, так як воно вважається найрезультативнішим для досягнення будь-якої мети. Все ж живе спілкування, коли співрозмовники бачать одне одного, не зрівняється ні з чим іншим.

Вербальне і невербальне

Існують такі види ділового спілкування, як вербальне і невербальне. Вербальне – це спілкування за допомогою слів, невербальне – це спілкування за допомогою жестів, міміки, поз. Невербальний портрет людини можна складе по тому, які пози він вибирає для ведення розмови, як він дивиться на свого співрозмовника і з якою інтонацією він вимовляє ту чи іншу інформацію.

Технологія ділового спілкування може здійснюватися за допомогою різних способів і форм спілкування. Залежно від цього виділяють сл?% 
B5дующіе види ділового спілкування:

Ділова нарада

Тут мається на увазі таке ділове спілкування, коли весь колектив підприємства або фірми збирається разом для того, щоб обговорити насущні проблеми або прийняти спільне рішення.

Публічний виступ

Цей вид ділового спілкування є в якійсь мірі продовженням попереднього. Це тут випадок, коли одна людина доносить яку інформацію своїм колегам чи іншої групи осіб. Виступаючий повинен чітко розуміти те, про що він говорить, а його виступ має бути зрозуміло публіці.

Ділова бесіда

Це такий вид ділового спілкування, при якому відбувається обмін інформацією з якої-небудь, найбільш важливою в даний момент темі. Наприклад, сюди відноситься обговоренням співробітниками підприємства робочих процесів. Під час ділової бесіди необов’язково повинне виноситися рішення.

Ділові переговори

На відміну від попереднього виду спілкування, кінцевим результатом переговорів є знаходження самого правильного рішення і його ухвалення . Ділові переговори мають конкретну чітку спрямованість, підсумком яких може стати підписання важливих контрактів і угод.

Суперечка

Під час ділового спілкування без спору обійтися дається не завжди. Найчастіше, тільки завдяки зіткненню інтересів і відстоювання учасниками своїх позицій вдається прийти до якогось рішення. Але й іноді саме суперечка заважає його прийняти.

Ділове листування

Це непрямий спосіб ділового спілкування, за допомогою якого інформацію передається за допомогою листа. Наприклад, сюди можна віднести письмові накази та запити. Ділове листування може здійснюватися і шляхом відправлення електронних листів, що істотно заощаджує час. Розрізняють дві форми ділового листування: діловий лист (відправляється однією організацією на ім’я іншої) і приватне офіційний лист (відправляється приватною особою від імені організації іншій приватній особі).

Говорячи про діловому спілкуванні, слід згадати і його основні фази .

2.Культура публічного  виступу 
Культура публічної мови сформувалася ще в античні часи водночас із риторикою. В античному світі публічна мова була тісно пов’язана із політичним життям, рівнем освіченості людей, способом мислення, з особливостями розвитку культури народу, що створив її. Вона була популярною в середовищі освічених людей. Гостра, життєво необхідна потреба в красномовстві, культ живого, а неписаного слова сприяли піднесенню культури публічної мови у Давній Греції і Давньому Римі на надзвичайно високий рівень. Саме культура публічної мови античності лягла в основу гуманітарного розвитку Європи з часів Ренесансу аж до 18 ст. Нині публічна мова є однією з форм службового спілкування.

Публічною вважається мова, адресована широкому загалу. Одним з її основних різновидів є ораторська мова, що функціонує як форма живого спілкування промовця з колективним слухачем з метою впливу на нього і переконання. 
Публічний виступ. Залежно від змісту, призначення, форми чи способу виголошення, а також обставин публічний виступ поділяється на такі жанри, як доповідь, промова, бесіда, лекція, виступ тощо.

Доповідь - публічне, розгорнуте, офіційне повідомлення з певного питання, засноване на залученні документальних даних з метою інформування кого-небудь про що-небудь; один з видів монологічного мовлення.

Доповідь ділова містить виклад певних питань із висновками і пропозиціями. Інформація, що міститься в доповіді, розрахована на підготовлену аудиторію, готову до сприйняття, обговорення та розв’язання проблем.

Доповідь звітна містить об’єктивно висвітлені факти та реалії за певний період життя й діяльності керівника, організації чи її підрозділу тощо. Після обговорення, доповнень і коректив доповідь схвалюють зібранням і приймають остаточне рішення, як програму майбутніх дій на подальший період.

Промова - це усний виступ із метою висвітлення певної інформації та впливу на розум, почуття й волю слухачів логічною стрункістю тексту, емоційною насиченістю та вольовими імпульсами мовця.

Мітингова промова - короткий, емоційний виступ зазвичай на злободенну тему, стосується суспільно значущої проблеми, яка хвилює широкий загал.

Агітаційній промові – виступ на актуальну соціально-політичну проблему зі спонуканням слухача до певної діяльності, до нагальної необхідності зайняти певну громадянську позицію, змінити погляди чи сформувати нові. В агітаційній промові, як правило, роз’яснюють чи з’ясовують певні питання, пропагують певні думки, переконання, ідеї, теорії тощо, активно агітуючи за їхню реалізацію чи втілення в життя.

Ділова промова характеризується лаконізмом, критичністю, полемічністю та аргументованістю викладених в ній фактів. Орієнтована на логічно виражене, а не емоційно схвильоване сприйняття слухача. Частіше цей виступ не має самостійного значення, він зрозумілий і сприймається лише в контексті проблеми, що обговорюється на конкретному зібранні.

Ювілейна промова Присвячується певній даті, пов’язаній з ушануванням окремої людини, групи осіб, урочистостям на честь подій з життя та діяльності організації, установи, закладу тощо. 
3.Поняття ділового протоколу його сутність 

Насамперед необхідно з'ясувати зміст поняття "діловий протокол". Часто помилково вважають, що діловий протокол — це протокол ведення збору, наради, конференцій або іншого подібного заходу. Що, звичайно ж невірно. Суть даного поняття інша. Діловий протокол зв'язаний з діловим спілкуванням. Він являє собою сукупність традицій умовностей, правил і норм, що дотримуються (повинні дотримуватися) офіційними особами в процесі ділового спілкування.

Ці традиції і правила складалися сторіччями разом з розвитком світової економіки і світогосподарських зв'язків.

У найбільш узагальненому виді вони одержали відображення в дипломатичному протоколі .

Багато років дипломатичний протокол відігравав особливу роль у міжнародному спілкуванні. Це було зв'язано з тим, що міжнародні відносини розвивалися в основному на міждержавно-му рівні, де відступ від протоколу міг мати серйозні наслідки.

В ходу розвитку міжнародних економічних зв'язків у міжнародний процес спілкування включається усе більша кількість ділових людей, що працюють у господарських структурах на мікрорівні. І строгі правила дипломатичного протоколу стали застосовуватися і на цьому рівні.

Таким чином, в основі найважливіших загальноприйнятих норм і правил ділового протоколу лежать, основні принципи (правила) дипломатичного протоколу й етикету. Разом з тим ці правила на рівні ділового спілкування стали більш гнучкими. Однак це не виключає необхідності строгого застосування правил дипломатичного протоколу й у діловому спілкуванні. Більш того перспективи розвитку ЗЕД в Україні й успіхи економічного співробітництва її" суб'єктів, що хазяюють, з закордонними партнерами багато в чому залежать від грамотного ведення протокольної частини ділового спілкування. 

 

 

Використана література 
1. http://www.virtual.ks.ua/essays-term-papers-and-diplomas/931-business-protocol.html 
2. https://studme.com.ua/161107227249/etika_i_estetika/harakteristika_ponyatiya_delovoy_protokol.htm 
3. https://studopedia.su/11_37519_struktura-publichnogo-vistupu.html 
4. http://lektsii.net/3-24278.html 
5. http://reshebnik.rv.ua/biznes/vydy-dilovoho-spilkuvannya/ 
6. http://ukrloves.ru/psihologija/22028-movne-spilkuvannja.html