Шпаргалка по "Экономической теории"

Список  вопросов

1. Переваги та недоліки різних типів економічних систем.

2. Переваги та недоліки змішаної економічної системи.

3. Капітал  постійний  та змінний

4. Основний і оборотн  капітал.

5. Органічна побудова виробництва, яку тенденцію має в

сучасному суспільстві.

6. Понятие кругооборота  и оборота капитала.

7. Время оборота  капитала.

8 Политика ускоренной  амортизации.

9. Реальная и номинальная  З./п.

10. Повременная и  сдельная з/п. тенденции  их распространения, 

преимущества  и недостатки.

             11.Основні теорії щодо виникнення безробіття

12. Позитивні та негативні риси безробіття

13. Поняття велична  попиту та попит,  різниця та графічне 

тлумачення.

14. Особливості відтворення у сільському господарстві порівняно з промисловістю.

15. Особливості ціноутворення на сільськогосподарську продукцію порівняно с промисловою.

16.Дифференциальная  рента 1 и 2.

17.Преимущества  и недостатки частной  формы собственности

18.Преимущеста  и недостатки государственной  формы 

собственности.

19.Преимущества  и недостатки акционерного общества.

20.Преимущества  и недостатки частных  предприятий.

21.Переваги та недоліки різних засобів приватизації

22.Основні  теорії щодо вартості  товару

23.Поняття  прибуток та додаткова  вартість (різниця  по 

сутності  та розміру)

24. Поняття «норма  прибутку» та «норма додаткової вартості»,

суть, різниця

25. Зовнішні та внутрішні витрати виробництва

26.Поняття  витрати виробництва  та авансований  капітал (різниця  по сутності та  розміру) 

27.Бухгалтерський  та економічний  прибуток, суть, значення  для підприємця .

29. «Прямі» та «портфельні»  інвестиції, тенденції  в сучасних 

умовах.

30.Основні  теорії щодо виникнення  в суспільстві  економічних криз 

 

1. Переваги та недоліки різних типів економічних систем. 

В ек-чній літературі визначають різні моделі, типи економічних систем. Класифікація їх залежить від різних критеріїв. Головними з них є домінуюча форма власності, технологічний спосіб вир-ва, спосіб управління і коорднинації економічної діяльності тощо. Поширеною є класифікація економічних систем за технологічним способом вир-ва, рівнем розвитку продуктивних сил. Розрізняють доіндустріальне суспільство – економічну с-му, в якій домінує ручна праця; індустріальне суспільство, основою якого є машинна праця; постіндустріальне суспільство, що грунтується на автоматизованій праці, оснащеній комп’ютерною інформацією.

Традиційна  система – для неї типічні: низький рівень розвитку техніки, ручний труд, неграмотність населення, велика залежнісь від іноземного капіталу, велика роль традицій, релігії, низькі темпи розвитку, многоукладність економіки.

Ринкова ек-ка – різноманітність форм власності при домінуванні приватної, панування товарно-грошових відносин, свобода підприємництва, приватна власність, конкурентний механізм господарювання, матуріальне стимулювання, вільне ціноутворення, мінімальна економічна роль держави, особиста свобода, домінування індивідуального інтересу тощо.Соживач домінує над виробником. Але існують безробіття, криза перевиробництва із-за стихійного розвитку економіки, відсутність державного соціального захисту граждан. Поділення суспільства на бідних та богатих

Адміністративно-командна с-ма заснована на пануванні державної власності, одержавленні народного господарства, відсутності конкуренції, директивному плануванні, неринкових господарських зв’язках, зрівняльному характері розподілу, ігноруванні законів товарно-грошового обігу тощо. Але існує соціальний захист людини, бескоштовна освіта, мед. обслуговування, відсутність безробіття. Негатив- господство одной, коммунистической идеологии, не допускалось инакомыслие, были запрещены частная собственность и предпринимательство, данная система не гибкая к изменениям в экономике, отсутствие стимулов к высокопроизводительному труду. 

Змішана економічна с-ма – об’єднання кращих рис ринкової та адм. командної систем. Різноманітність форм власності та господорювання, якісні зрушення у відносинах приватної власності, конкурентний механізм,індекативне планування,тобто рекомендательний характер планування, державне релігування цін, наявність системи соціального захисту населення, прогнозування соц-економічних процесів. Огбов’язковими особливостями змішаної ек-ки є її високий ек розвиток та соціальна направленість.

Моделі змішаної економіки: вільний ринок(США); соціально-орієнтований ринок(економіка Західної Європи); державно регульований ринок (Японія, інші страни Східної Азії)

Перехідна економічна с-ма характерна для країн, які звільнились від недоліків адміністративно-командної системи. В таких умовах трансформаційні процеси відбуваються суперечливо, бурхливо, з гострими соц- ек-чними потрясіннями, кризовими явищами.  У перехідному періоді постсоціалістичні країни вирішують такі загальні завдання: роздержавлення економіки, приватизація власності створення ринкової економіки, структурної перебудови економіки. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Переваги та недоліки змішаної економічної системи. 

 Змішана ек-ка – це ек с-ма, в якій поєднюється хар-ні риси капіта-лізму і соціалізму, інш. словами, у ЗЕ джерела ресурсів розподіл-ся част-ково через децентрал-ні ринки і част-ково – за допом рішень, які приймаю-ться централізовано державою або відповідними держ органами. Озна-ки: розумне поєднання хар-к рин мо-делі ек-ки з держ-ю з урахуванням нац особливостей, направлене на досягн сусп цілей; високе соц захище-нність населення; екон законод-во  явл основой ек порядку; антимонопо-льна політика, напрвл на захист спо-живачів; широкий спектр політ прав та свобод, багатопартійность, розв проф руху тощо; розв колект власт-ності та відповідн демокр напрвл-ення; престижність гарної праці, його висока платня; широкий розвиток науки; високий рівень культури пра-ці, нова якість освіти та всього образу життя; прагнення до задовільнення різноманітн потреб.

 Це переважаюча  форма економічної організації  в некомуністичних країнах. В  змішаній економіці господарська організація базується, в першу чергу, на ціновій системі, але при цьому для зменшення (преодоления) макроекономічної нестабільності і недосконалості ринку використовуються різні форми держ втручання (податки, держ витрати, держ регулювання, індикативне планування, контроль за цінами та грошовою масою, обмеження монополій, розвинуте господарське право, ЦБ тощо). Це економіка з елементами ринку і командної форми управління. А також в змішаній економіці проводиться сильна соціальна політика, захист бідних, забезпечення зайнятості, забезпечення прав людини.

  Понятття "змішана економіка" виникло  з умов існування двох протилежних  соціально-ек систем і в низ зроблена спроба в деякій мірі синтезувати  позитивні риси таких систем чи відгородитись  від окремих негативних рис. Так змішана економіка розглядається як “економічна система, в якій з’єднуються характеристики капіталізту і соціалізму”. Конкретніше в цьому визначенні підкреслюється те, що в змішаній економіці джерела розподіляються частково через децентралізовані ринки і частково з допомогою рішень, які приймаються централізовано державою.

 П. Самуэльсон під цим терміном розуміє “цінову  систему економічної організації  з державним втручанням і регулюванням макроекономічниї процесів і конкурентних ринків".

Залежно від  ступеня держ втручання в економіку  змішана економіка кожної країни має особливу модель з переважанням елементів лібералізму або дирижизму. Виділяють три моделі. Американська модель. Її основу становить система заохочення підприємництва, досягнення особистого успіху, збагачення найактивнішої частини населення. Завдання соціальної рівноваги громадян при цьому гостро не ставиться, а пряме держ втручання в економіку є незначним і охоплює такі питання як визначення правил гри на ринку, використання бюджетної системи, перерозподіл доходів через податкові механізми та ін.

 Японська  модель. Характерне держ втручання в економіку. Розвиток економіки підпорядкований загальним національним завданням, велику роль відіграє економічне планування (індикативне).

Соціально-орієнтований ринок(економіка Західної Європи).

Существенное  вмешательство государства в экономику, развита социальная защита населения, государство играет решательную роль в перераспределении доходов, развитие частного предпринимательства 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Капітал  постійний  та змінний 

Капитал, затраченый на производство товаров, в соответствии с марксистской трудовой теорией  стоимости, состоит из постоянного  и переменного капитала. Постоянный капитал (С) – это часть капитала, которая расходуется  на преобретение средств производства и в процессе производства не меняет своей величины.

Это означает, что  расходы на средства производства возвращаються  предпринимателю через определённый период времени в том же размере, какой был перваночально затрачен.Это капитал, затраченый на покупку средств производства (средств и предметов труда) и не изменяющий свою величину в процесе производства.

Переменный  капитал (V) – это часть капитала, которая расходуется на покупку рабочей силы и в ходе производства изменяет свою величину. Это капитал, затраченный на покупку рабочей силы и изменяющий в процессе производства свою величину. Изменение величины переменного капитала связано с тем, что рабочие в процессе производства создают прибавочную стоимость(m)

W = C + V + m

W- Стоимость товара

C – потребленный постоянный капитал

V- постребленый  переменный капитал

m-прибавочная стоимость( прибавочный продукт)

Пропорция, в которой капитал  предпринимателя  делится на постоянный и переменный называется органическим строением капитала (c:v) 
 
 
 
 
 
 

 

4. Основний і оборотн  капітал. 

Виробничий К -одна з фукціон-х форм та друга  стадія кругообігу промисл-го К (засоби в-ва та роб сила).ВК: основний та оборотний.

Основний капітал  – це та частина продуктивного  капіталу, яка повністю бере участь у вир-ві й тривалий час зберігає свою споживчу варт-ть, а варт-ть його пернос-ся частинами на прод, яка виробл-ся, впродовж усього періоду використання і повертається до свого власника теж по частинах, в міру реалізації готової прод.Іншими словами, осн. К – це ті частки К, які переносять свою вартість на знов створ-й продукт поступово по мірі знош-я (нафто, - газо проводи, тран-спорт; виробн будівлі, госп та складські приміщ, машини, верстати, обладнання, інструментарій вел вартості).

Оборотний капітал – це частина продуктивного капіталу, яка впродовж одного періоду вир-ва втрачає свою стару споживчу варт-ть, а її варт-ть повністю переноситься у вартість товару, що виробляється, і повністю повертаються до свого власника у грошовій формі після реалізації товару. Таким чином, обор К- це ел-ти К, які переносять свою вартість на створ-го продукту на протязі одного вир-го циклу (осн і допом матеріали, паливо, ел.енергія, роб.сила;).

Поділ капіталу на основний і оборотний властивий  лише для продуктивного капіталу. Грошовий і товарний капітали, які функціонують у сфері обігу, такого обігу не мають. В основі поділу капіталу на основний і оборотний лежить спосіб участі різних частин продуктивного капіталу в процесі перенесення варт-ті.

Оборотный капитал – это часть капитала,которая затрачивается на преобретение предметов труда и рабочей силы и возвращается предпринимателю в денежной форме в полном объеме после каждого кругооборота. Расходы предпринимателя на сырье,  материалы, энергию, зарплату, входят в стоимость товара в полном объеме, т.е. стольок, сколько затрачено и возвращаются  предпренимателю сразу после реализации продукта в денежной форме в полном размере, т.е. в ходе одного кругооборота.