Місце Франції на світових ринках товарів і послуг

Основний район виноградарства — Лангедок. Марочні вина виробляються в районі Бордо (Жиронда), в Шампане, Ельзасі, долині Луари.

Серед основних країн-імпортерів в основному держави з високим рівнем життя та доходів на душу населення, а також високою часткою мешканців, що проживають в містах та підпадають під вплив соціокультурної глобалізації, а отже й своєрідної моди на споживання вина, особливо відомих європейських та відносно дешевих південноамериканських торгових марок. Також серед країн- імпортерів є ті, що самі є провідними світовими виробниками виноградних вин – Франція, Німеччина та ін. Це пояснюється перш за все особливостями 8 споживання, не лише у безпосередній кількості на душу населення, а й у асортиментному та ціновому відношенні.

Діаграма 8. Провідні країни-імпортери вина у світі, 2010, млн.$

Десять провідних країн-експортерів – це переважно країни-лідери виробництва вина, за виключенням Іспанії, де значна частка виробленої продукції припадає на внутрішнє споживання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

Франція займає вагоме місце як на європейському континенті, так і на міжнародній шахівниці. Дану роль країни забезпечує геополітичне значення держави, її історична позиція, активна європейська та світова політика, статус ядерної країни. Не останню роль відіграє екомічна міць держави та її можливості займати важливу позицію на світовому ринку.

Франція – високорозвинута індустріально-аграрна країна, що займає одне з провідних місць в світі за об’ємом промислового виробництва. Ведеться видобуток кам’яного вугілля, нафти, залізняку, природного газу. Понад 2/3  виробництва електроенергії проводиться на АЕС. Серед провідних галузей виділяються чорна і кольорова металургія, машинобудування (автобудування, суднобудування, тракторо- і авіабудування, електротехнічна і радіоелектронна промисловість), хімічна, нафтопереробна і нафтохімічна промисловість.

Експортне значення мають виробництво текстилю, одягу, галантереї. Розвинуті харчова промисловість та виноробство. 
Головна галузь сільського господарства – тваринництво. Розвинуте птахівництво. Значні площі займають посіви зернових, цукрового буряка. Виноградарство, овочівництво, плодівництво і квітникарство. Морське рибальство і розведення устриць.

Найважливішою особливістю господарства Франції є дефіцит власних енергоресурсів та їх значний імпорт. Видобуток вугілля в країні становить менше 10 млн. т (у 50-ті роки понад 60 млн. т), нафти — З млн. т і природного газу — 5 млрд. м. куб. на рік. Франція належить до найбільших імпортерів енергоресурсів, особливо нафти. Імпортуються також природний газ і вугілля. Імпорт нафти (до 90 млн т на рік, переважно з Алжиру і країн Перської затоки) здійснюється морським шляхом. Головними пунктами приймання нафти та її переробки є Гавр і Марсель. Трубопроводами Гавр зв'язаний з Парижем, Марсель — з Німеччиною через Ліон і Страсбург. Природний газ надходить з Нідерландів, Росії та з Алжиру.

З дефіцитом мінерального палива пов'язана велика увага до розвитку гідро- і атомної енергетики. Навіть перед другою світовою війною частка ГЕС і ТЕС у виробництві електроенергії була однаковою. Понад 2/3 потужностей ГЕС зосереджено в Альпах (річки Рона, Ізер, Дюранс), решта — на заході Центрального масиву і в Піренеях. Франція сама виробляє ядерне паливо. За потужністю АЕС (60 млн кВт) вона поступається лише США. На атомну енергетику припадає 50 % виробленої електроенергії. Місцями розташування АЕС стали долини Рони і Луари та узбережжя Ла-Маншу. Наукові інститути атомної енергії існують У конурбації Парижа і в Ґреноблі.

Франція є провідним експортером атомної технології і технології зберігання радіоактивних відходів. Першу в світі припливну електростанцію (ПЕС) збудовано в Бретані у гирлі річки Ране на березі Ла-Маншу, де висота припливів досягає 13 м. Річне виробництво електроенергії становить 450 млрд кВт год; частину її Франціяпередає своїм східним сусідам.