Организация тушения лесных пожаров

Реферат

Дана випускна дипломна робота включає 98 сторінок друкованого тексту, 13 таблиць, 4 схеми, 20 рисунків і 1 додаток.

Актуальність теми роботи полягає в тому, що авіаційна охорона лісів в АР Крим має свою специфіку. Специфіка авіа лісоохорони полягає в складності гасіння лісових пожеж у гірській місцевості.

Мета роботи вивчити фактичний стан організації лісів в АР Крим, а також запропонувати шляхи її поліпшення.

Об'єкти досліджень - матеріали статистичної звітності лісових пожеж, авіаційна техніка, яка застосовується при гасінні лісових пожеж.

Практична значимість — полягає у покращенні і підвищенні ефективності при виявленні і гасіння лісових пожеж в гірській місцевості.

Дипломна робота складається із шести розділів.

В першому розділі приводиться коротка характеристика природно-кліматичних умов, організаційна структура і організація управління лісовим господарством.

У другому розділі приведена характеристика лісового фонду.

У третьому розділі наведена організаційна структура Української державної бази авіаційної охорони лісів і Кримської авіаланки, організація і планування авіаційної охорони лісів в Криму.

Четвертий розділ присвячений специфіці гасіння лісових пожеж в умовах гірського рельєфу та заходам по їх вдосконаленню.

П'ятий розділ — охорона праці та техніка безпеки.

Шостий розділ — висновки та пропозиції.

Ключові слова: авіаційна охорона. Лісова пожежа, повітряне судно, водозливний пристрій, десантник — пожежний, спусковий пристрій патрулювання.

ЗМІСТ

ВСТУП

Людство разом з науково-технічним прогресом отримало і значні потенційні загрози, пов'язані з використанням складних технічних систем. Серед цих загроз особливе місце займають пожежі.

Пожежа являється розповсюдженою надзвичайною подією в повсякденному житті людини індустріального суспільства.

Пожежа, як явище багатогранне яке створює загрозу та приносить збитки інтересам особистості, суспільству, державі в найбільш важливих сферах життєдіяльності — в соціальній, економічній, політичній, екологічній.

Для багатьох регіонів держави в літній період найбільш страшним лихом є лісові пожежі. Вони уявляють загрозу для виробничих фондів та людей.

В залежності від того, де відбувається процес горіння відрізняють наступні види пожеж:

1.            об'єктивні (техногенні)

2.            ландшафтні (природні)

               Ліс — це національне багатство, яке належить багатьом поколінням. Ми повинні турбуватися за його збереження, раціональне вести лісове господарство.

Лісові пожежі знищують дерева та кущі, заготовлену в лісі продукцію, будівлі та споруди. Ослаблені пожежами насадження стають осередком шкідливих захворювань, що приводить до загибелі не тільки пошкоджених вогнем, але й сусідніх з ними насаджень. В наслідок пожеж знищуються захисні, водоохоронні та інші корисні властивості лісу, знищується ціна фауна, руйнується планове ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів.

Лісові пожежі породжуються різними причинами. До 80% пожеж виникає із-за порушень населенням заходів пожежної безпеки при користуванні вогнем у місцях праці та відпочинку, а також в наслідок користування і лісі полагодженої техніки. Ліси загоряються від блискавок під час гроз, особливо часто вони горять при несприятливих умовах ( висока температура повітря, відсутність дощів).

Лісові пожежі можуть бути наслідком недостатньо налагодженої служби спостереження за станом лісу та несвоєчасного повідомлення відповідних органів про появу окремих осередків вогню. Все це звичайно приводить до перетворення окремих осередків пожеж в масові, які становляться стихійним лихом.

В залежності від того, в яких лементах лісу розповсюджується вогонь, пожежі поділяються на низові, підземні та верхові, а в залежності від швидкості руху кромки пожежі — на слабкі, середні та вильні. Частіше за інші спостерігаються низові пожежі. З загального числа пожеж низові становлять біля 90 %.

Низові пожежі поділяються на біглі та стійкі. При низовій біглій пожежі згоряє живий та мертвий надґрунтовий покрив, самосів лісу, листя, що обпали та хвоя, обгоряють кора нижньої частини дерев та оголюються коріння, хвойний підріст і підлісок. Така пожежа розповсюджується з великою швидкістю,обминаючи місця з підвищеною вологістю покрову, тому частина площі залишається не порушеною вогнем. Біглі пожежі в основному відбуваються весною, коли просихає тільки лише верхній прошарок дрібних горючих матеріалів.

При низовій стійкій пожежі вогонь “заглиблюється” прогоряє підстилка, сильно обгоряє коріння та кора дерев, повністю згорають підріст та підлісок. Стійкі пожежі розвиваються звичайно починаючи з середини літа, коли висихає підстилка.

Верхові пожежі характеризуються розповсюдженням вогню по надґрунтовому покрову та по кронах дерев, при цьому згорає хвоя, листя, дрібні, а іноді і великі гілки. Перехід низової пожежі на полог деревостою відбувається у насадженнях з низькоопушними кронами, у різновікових насадженнях. А також при масовому підрості. Насадження після верхової пожежі, як правило, повністю гине. Частіше верхові пожежі виникають у гірських лісах при розповсюдженні вогню вверх по схилах. Значно їх виникненню сприяє сильний вітер.

Поділяють на верховий стійку та верхову біглу пожежі. При верховій стійкій пожежі вогонь розповсюджується по кронах. При цьому згорає підстілка, надґрунтовий покрив, сухостій, сильно обгоряють стовбури дерев. Таку пожежу називають повальною — після неї залишаються лише обвуглені залишки стовбурів.

При верховій біглій пожежі, яка починається тільки при сильному вітрі, вогонь рухається звичайно по пологу  “стрибками”, іноді значно опереджаючи фронт низової пожежі. Таке розповсюдження вогню пояснюється тим, що тепло від крон, здіймаючись по вітру, лише частково попадає на сусідні крони й тепла недостатньо для підігріву для виникнення полум'я. Підігрів пологу відбувається в основному за рахунок тепла з низової пожежі. Під дією вітру це тепло спочатку підігріває крони попереду розташованих дерев, а потім коли наближається основний вогонь розгорається.

При руху вогню по кронах вітер розносить іскри, палаючи гілки та хвою, які створюють нові осередки низових пожеж за декілька десятків, а іноді і ста метрах попереду основного осередку. Під час стрибка полум'я  розноситься по кронах зі швидкістю 10-12 км/год.

Лісові пожежі, площа яких підвищує 5 га, рахується, як великі пожежі. Зазвичай вони виникають у період надзвичайної пожежної небезпеки у лісі.

Лісова  пожежа, яка охоплює велику площу, може сполучати в собі елементи низових і верхових видів пожеж. При цьому частина території може бути не пошкоджена вогнем — пожежа обминає осередки, де немає горючих матеріалів або де такі матеріали не здатні горіти в даних умовах. Іноді кромка пожежі ділиться на частки, які можливо прийняти зо окремі самостійні осередки. Полум'я розповсюджується з різню швидкістю та неодноразово змінює своє направлення відповідно від змін направлення вітру та наявності горючих матеріалів. Конфігурація кромки пожежі складна. В наслідок чого важко виділити основні елементи пожежі — фронт, тіл та фланги.

Аналізуючи причини виникнення та процес розвитку лісових пожеж, неважко помітити, що пожежна небезпека в лісах залежить від погодних умов, для прогнозування котрих в даний час маються достатньо досконалі методи.

Розділ 1. Коротка характеристика

Рескомлісу Автономної Республіки Крим.

1.1.           Організаційна структура управління лісовим господарством.

Ліси Криму мають дуже велике водорегулююче, грунтоохоронне, ґрунтозахисне і частково бальнеологічне, санітарно-гігієнічне, кліматорегулююче і рекреаційне значення.

Ліс — найважливіший компонент природних ландшафтів. Крім деревини і других матеріальних продуктів він захищає від змиву ґрунтовий шар, забезпечуючи більш рівномірне надходження води у підземний сток, очищує повітря від забруднення.

Експлуатаційного значення ліси Криму не мають.

Загальна площа Кримського півострова 27,0 тис. кв. км. Державний лісовий фонд складає 331,3 тис. га території, тобто 10,8 %. на території півострова ліси розміщені нерівномірно, в основному вони знаходяться в південній гірській частині Криму. В степовій частині і на Керченському півострові вони представлені невеликими ділянками штучного походження. Так в степових районах лісистість становить ( Ленінський р-н) — 1,1 %, а в гірських (Ялта) лісистість досягає 59 %. Штучні насадження займають всього 12 %.

Найбільші лісокористувачі: підприємства Рескомлісу АР Крим — 248,0 тис. га, Кримський природний заповідник — 36,0 тис. га, Севастопольське ДЛМГ — 34,0 тис. га,  заповідник “Кара — Даг” - 1,0 тис. га, сільськогосподарські підприємства — 2,6 тис. га, інші — 10,1 тис. га.

В склад Республіканського комітету по лісовому і мисливському господарству Автономної Республік Крим входить 3 (три) мисливських господарства,  1 (один) природний заповідник, 7 (сім) держлісгоспів, 4 (чотири) державних лісомисливських господарств.

Таблиця 1.1.1

Організація території лісового фонду Рескомлісу АР Крим.

Лісовий фонд Рескомлісу розміщений на території 8 (восьми) адміністративних районів і 8(восьми) міст. Найбільша кількість на території в Бахчисарайському, Білогірському, Сімферопольському районах і районах міст Алушта, Ялта, Судак.

1.2 Структура управління.

Органом управління лісовим та мисливським господарством в Автономній Республіці Крим є Республіканський комітет по лісовому і мисливському господарству АР Крим. Це орган здійснює державне управління в галузі ведення лісового господарства в автономії, в його склад входять також державні лісогосподарські і лісомисливські підприємства.

Очолює комітет Голова Рескомлісу. Структура управління представлена схемі 1.2.1

Голова Рескомлісу АРК

Перший заступник                 Перший заступник з               Заступник                   Заступник по

з питань лісового                    питань мисливського            по економіці               виробництву

господарства                                 господарства

Відділ               Відділ                          Відділ                              Відділ               Відділ         Адмініст

лісового             охорони та              мисливського                   бух. обліку           кадрів         ративного

господарства        захисту                  господарства                   звітності та                              господарський

лісу                                                       планування                        відділ

1.3.           Природні умови.

Ліси Кримського півострова розділяють на гірські і рівнинні. Область гірського Криму займає південну частину Кримського півострова. Тут знаходиться увесь лісовий фонд АР Криму, за виключенням степового Ленінського ДЛГ.

Характерною особливістю рельєфу області є наявність трьох гряд: Передгірська Зовнішня гряда, за нею, трохи вище Розміщена Передгірська Внутрішня, а потім — сама висока Головна гряда. Між гірськими грядами утворились широкі повздовжні долини, складні з осадкових порід нижньої крейди, памогеновими шарами. Передгірські гряди круті південні і пологі північні схили. На значних висотах залягають вапняки, з яких внаслідок карстових явищ утворились різноманітні форми рельєфу, делювіальні плащі і осипи, кам'яні обриви. Схили гір розрізні балками і глибокими ярами.

Особливістю клімату Гірського Криму є зміна з висотою його основних метеорологічних елементів. Так, при підйомі вверх по схилу по на кожні 100 м температура повітря знижується приблизно на 0,6 С, якщо в південно-західній частині область в передгір'ях середньорічна температура повітря дорівнює 11; то на висоті 1200-1300 м Головної гряди вона знижується до6-7. Кількість опадів, навпаки, з висотою збільшується. Так, якщо на висоті 200-300 м річна сума опадів становить 500-600 мм, то на вершинах гір 900-1100 мм. Найменша кількість опадів (близько 350 мм) випадає в північно-східній частині Гірського Криму, що помітно позначається на розвитку лісової рослинності.

В умовах Гірського Криму ясно виражена вертикальна кліматична зональність. Для південно-бережної смуги характерний помірно жаркий, засушливий клімат. Нижній пояс має дуже теплий, менш засушливий клімат.

Для середнього поясу характерний теплий, недостатньо вологий клімат з м'якою зимою на південному схилі і помірно прохолодний, вологий, а на яйлинських нагір'ях — помірно прохолодний, вологий, з  сильними вітрами і туманами.

Ґрунти Гірського Криму формується на елювіально-делювіальних суглинисто-шебенестих і глибових відложеннях схилів гір, а алювіально-галечниках, супесях, суглинках, глинах річних долинах і балок. Найбільш розповсюдженні в передгір'ях мають чорноземні і дерново-карбонатні ґрунти, а на південному — заході Криму — коричневі. В грунтовому покриві Головної гряди переважають малопотужні бурі гірсько-лісові ґрунти, які сформувалися на продуктах вивітрювання глиняних сланців під буковими і змішаними лісами. В верхньому поясі букових лісів зустрічаються різновидності гірсько-лісових буроземів. 

Зміни ґрунтовно-кліматичних умов з збільшенням висоти над рівнем моря обумовлює зональні різноманітності і в рослинності. На північному макрослоні виділяють наступні пояси рослинності: лісостеп передгір'їв ( від 100-200 до 300-400 м над рівнем моря), який являє собою чередування зарослів чагарників, а також розріджених лісових ділянок з дуба пухнастого і грабінника. Ці рослини ростуть в умовах сухих і дуже сухих груд і сугрудків. Вище розміщується пояс дубових лісів, який займає широку смугу Внутрішньої і частину Головної гряди до висоти 750 м над рівнем моря. В цьому поясі 350-550 м ліс з дуба пухнастого, а вище, до висоти 750 м — дуба  скельного. Найбільш розповсюдженими типами  лісорослинних умов є дуже сухі і сухі гряди, рідше- свіжі дубрави. В свіжих дібровах. Крім дуба скельного ( 11, рідше 1-бонітету) є значний домішок ясеня, липи, бука, осики, сосни  кримської, в 2 — ярусі росте граб, також є значний домішок ясеня, липи, бука, осики, сосни кримської, в другому ярусі росте граб, зустрічаються клени польовий, Стівена.

Вище 750 до 1300 м над рівнем моря знаходиться пояс букових і грабових лісів. Вони ростуть, головним чином, на бурих гірсько-лісових ґрунтах. Бук займає зазвичай схили північної експозиції, де він широкою полосою розміщається над дубовими лісами. В цьому висотному поясі на бідних ґрунтах зустрічаються ділянки лісів із сосни звичайної. Сама висока продуктивність (1-2 бонітету) букових лісів спостерігається в свіжих бучинах, які займають північні і західні пологі схили в середній частині букового поясу. Крім бука, в склад насаджень входять ясень, граб, липа, клен.

Найбільш великими річками, що беруть свій початок з Головної гряди гір є: Чорна, Бельбек, Какча, Альма, Кучук — Карасу, Биюк-Карасу, Сагир, Илдол.

Південний берег дренують невеликі річки — Сууксу, Ууузень.

В  західній частині гірського Ериму — короткі гірські потоки, більшу частину року сухі, деякі з них створюють водоспади — Учан-Су, Джур-Джур.

Режим опадів створює різкі коливання води в річках.

По берегу моря розміщені озерні низини. Найбільш великими озерами є — Сасик, Сакське, Красне. Походження озер морське.

Розділ 2. Характеристика лісового фонду по

Ялтинському ГЛПЗ.

2.1. Групи і категорії захищеності лісів.

Державний лісовий фонд Рескомлісу АР Крим представлений лісами першої групи. Ліса Криму відносяться до числа тих природних об'єктів, які поєднують в собі велике народно господарське значення зі значною науково-пізнавальною цінністю. Народногосподарське значення визначається, передусім, водоохоронною і ґрунтозахисною функцією, а також бальнеологічною, рекреаційною і естетичною роллю.

При тій великій ролі, яку грає ліс в житті півострова, його стан не можна назвати задовільним. Безсистемні рубки в дореволюційний період, привели до зменшення лісових площ, оголошення гірських схилів. Промислові рубки привели до деградації лісів, в першу чергу дібров, до заміни високостовбурних лісів порослевими та іншими похідними. Велике занепокоєння викликає стан лісів, які також експлуатувалися, і в останній час велика кількість бучин перестійні, а ефективних методів лісовідновлення бука в умовах Криму не має.

Існуючий поділ земель за групами і категоріями захищеності проведений на основі відповідних нормативних документів і представлений табл. 2.1.1. Аналіз сучасного поділу дозволяє зробити висновок, що в практичній діяльності землі, які закріплені за лісовими підприємствами, зважаючи на специфічність регіону, використовуються раціонально і ефективно.

Розподіл загальної площі земельних ділянок за групами лісів і

категоріями захищеності.

Таблиця 2.1.1.

2.2. Розподіл території лісового фонду Рескомлісу АРК по категоріях земель.

Розподіл території лісового фонду Рескомлісу АРК по категоріях земель представлена в таблиці 2.2.1.

Таблиця 2.2.1.

Таким чином  ми бачимо, що переважна кількість земель є покритими лісом.

2.3. Основні таксаційні показники лісового фонду.

В лісовому фонді Рескомлісу АРК переважують хвойні насадження — 77 % вкриті лісовою рослинністю земель, на долю твердолистяних насаджень приходиться — 18 %, м'яколистяних — 1 %. На долю інших порід і чагарників - 4 %.

Найбільш поширена порода — сосна кримська займає  59 %від вкритих лісом земель. Друге місце по площі належить дубовим лісам — 20%, на долю букових лісів припадає — 7 %, та інші.

Середні таксаційні показники в розрізі лісогосподарських підприємств представлені в таблиці 2.3.1., а в розрізі лісоутворюючих порід в таблиці 2.3.2.

Таблиця 2.3.1

Середні таксаційні показники в розрізі підприємств.

Таблиця 2.3.2.

Середні таксаційні показники в розрізі основних лісоутворюючих порід.

_

Таким чином, в лісовому фонді переважають насадження 3 і нижче ( 94%) бонітету. Це обумовлено жорсткими ґрунтово-кліматичними умовами місцезростання і наявністю порослевих насаджень багаторазової генерації. Найбільшою продуктивністю характеризуються насадженням середньогірської зони в поясі 500-1000 м над рівнем моря. Нижче і вище цих меж продуктивність насаджень зменшується. В нижньогірській зоні це пов'язано з великою сухістю клімату, а в верхній зоні — з помірною континентальністю температурного режиму, різкими вітрами та іншими несприятливими факторами.

Серед повнот переважають (97%) насадження з повнотою 0,5 і вище. Наявність низькоповнотних насаджень обумовлено зростанням їх на кам'янистих схилах, а також пошкодження пожежами.

Розподіл земель лісового фонду за основними групами порід і групами віку представлено в табл. 2.3.3.

Таблиця 2.3.3

Розподіл земель за основними групами порід і групами віку.

  ( площа, га)

Розподіл вкритої лісом площі за групами порід і класами віку можна представити у вигляді діаграми (рис.2.1).

в основу класифікації типів лісу покладено принципи лісогосподарської типології Алєксєєва- Погрібняка. Найпоширенішими типами лісу в Криму є —  ВоГДП - 7090 га; В1ГДС - 3369 га; С1ГД - 45245 га; С1ДС - 8354 га; С1МДП - 6536 га; С2ГРБ - 10965 га; С2ГРД - 10421 га; С2БГР - 3737 га; С2ДГБ - 7332 га; Д1ГД - 6447 га; Д2ГР - 7607 га; Д1Я - 7679 га; Д2ДБ - 7032 га; Д2ГРБ - 4060 га; Д2ГР - 12350 га; Д2БГР - 3610 га.

ДІАГРАМА РОЗПОДІЛ ВКРИТИХ ЛІСОМ ПЛОЩ

Розділ 3.   Спеціальна частина

3.1.Організаційна структура Української державної бази авіаційної охорони лісів та Кримської авіаланки.

Авіаційна охорона лісів України здійснюється Українською державною базою авіаційної охорони лісів ( Українською авіабазою), яка підпорядкована державному комітету лісового господарства України.

Українська авіабаза організовує і проводить на обслуговуваній території авіаційну охорону лісів від пожеж з використанням сучасних технічних засобів, здійснює контроль за санітарним станом лісів, дотриманням правил пожежної безпеки. Безпосереднє проведення робіт по авіаційній охороні лісів здійснюється авіаційними та оперативними точками. Авіавідділення можуть об'єднуватись в авіаланки.

Організаційна структура Української авіабази представлена у вигляді схеми 1.

Начальник Авіабази

Заступник начальника по

льотній службі

Командир об'єднаної авіаланки

                                                                                                         Головний бухгалтер

Авіавідділення:                                          

Волинське                                                                                                  Бухгалтер по зарплаті

Рівненське (Сарни)                     Київська авіаланка                              Бухгалтер-касир

Сумське                                       Авіавідділення:

Полтавське                                  Київське                                               Нач. відділу кадрів

Дніпропетровське                       Житомирське

Черкаське                                     Овручське

Луганське                                     Чернігівське                                     

Херсонське                                                                                              Старший диспетчер

Харківське                                                         

Кримська авіаланка                          Диспетчер 2 чол.

Ст. інструктор дес.-                   Авіавідділення:

пожежної служби                      Сімферопольське

                                                    Ялтинське

Інженер ОП                                                                             Інженер радіозв'язку

Місця базування авіавідділень встановлюються при обласних лісогосподарських об'єднаннях в базових аеропортах. Вертольоти при необхідності можуть базуватися за межами аеропортів на посадочних майданчиках, які обладнанні у відповідності з вимогами, що встановлені Департаментом авіаційного транспорту.

Границі територій, що обслуговуються авіавідділенням, повинні співпадати з межами держлісгоспів або лісництв.

Маршрути польотів прокладаються через найбільш небезпечні в пожежному відношенні ділянки лісу з таким розрахунком, щоб забезпечувалась повна проглядність території при середніх умовах видимості. Поворотні пункти маршрутів повинні проходити над орієнтирами, які добре розпізнаються з повітря в польоті.

Організаційна структура Кримської авіаланки представлена на схемі 2.

Командир авіаланки        

Льотчик-спостерігач

Сімферопольського                           Водій                                                    

авіавідділення

                                                                                           Інструктор ДПГ

Начальник Ялтинського

авіавідділення

                                                                                          Десантники-пожежні 3 чол.

Льотчик-спостерігач

Інструктор ДПГ                              Водій                                                     Аеродромні

                                                                                                                        робітники 2 чол.

Десантники-пожежні 3 чол.              

                                                Аеродромні

                                                      робітники 3 чол.

3.1.           Організація і планування авіаційної охорони лісів на території

Автономної Республіки Криму.

Організація і планування авіаційної охорони лісів на території Автономної Республіки Крим здійснюється згідно договорів міх адміністрацією Української державної бази авіаційної охорони лісів ( далі Українська авіабаза) власниками повітряних суден, які мають право виконувати авіалісоохоронні роботи. В процесі роботи по авіаційній охороні лісів за останні 10 років такими експлуатантами, які виконували авіаційні роботи були державне підприємство “ Універсал-Авіа” (вертольоти МІ-2, МІ-8Т, МТВ-1В, літак АН-2), Кримський авіаційний центр (ОСОУ) (вертоліт МІ-8), Холдингова компанія “Кримавіамонтаж” (вертоліт МІ-2), ТОВ “ Авіс-Агро” (вертоліт КА-26), ТОВ “Авіс” (літаки Як-52 і В-35 “Вілга”), також ПП “Пасат” (вертоліт МІ-14ПЖ). На сьогоднішній день всі зазначені повітряні судна сертифіковані департаментом авіаційного транспорту до виконання авіа лісоохоронних робіт, крім літака Як-52, який може використовуватися лише в системі ОСОУ, як спортивний. Крім вище зазначених повітряних суден до виконання лісоохоронних робіт допущені також АН - 24, АН - 26П, АН - 32П, АН - 2П і Як  - 18Т. Всі інші повітряні судна можуть бути задіяні лише в транспортному варіанті.

Роботи з авіаційної охорони лісів здійснюються згідно з інструкцією по Авіаційній охороні лісів від 12.04.1995 року з наявністю на роботу повітряного судна льотчика-спостерігача.

В Ялті авіаційна точка біла відкрита в 1970 році і патрульні польоти здійснювалися на вертольоті МІ - 2, до цього з 1968 року  авіапатрулювання здійснювалось відрядженими льотними-спостерігачами Центральної авіабази з м. Пушкіно Мсковської області на вертольоті МІ — 1.

З початку 1984 року на базі Ялтинської оперативної точки біло створене авіавідділення, тобто додатком до авіапатрулювання біла доповнена десантно- пожежна служба.

Сімферопольське авіавідділення створене в 1990 році. Метою створення його біло використання на гасінні лісових пожеж в тяжко-доступній місцевості вертольоту МІ - 8Т і МІ-8МТВ-1В з водозливним пристроєм (ВСУ), а також застосування спускових пристроїв СУ-Р і швидкої доставки до місць лісових пожеж додаткових сил лісової охорони і залучення до тушіння військовослужбовців. Спускові пристрої дали змогу доставляти десантників пожежних безпосередньо до осередків пожеж, уже з мінімальним набором пожежного інвентаря і запасом води. Вода могла доставлятися як невеликими ємкостями (РДВ-100) по 100 літрів зі спускового пристрою, чи ємкостями в 1 тону на зовнішній підвісці, а також водозливним пристроєм (ВЗП), ємність яких становила від 1,5 тони до 2 тон води. Ці ємності давали змогу доставки приготовлених вогнегасних сумішей на лісові пожежі.

Два авіавідділення Ялтинське і Сімферопольське для більш кращої координації діяльності були об'єднані в Кримському авіаланку в 1994 році.

Ялтинське авіавідділення розташоване на вертольотному майданчику на території Ялтинського ГЛПЗ на відстані 1 км від контори заповідника. Сімферопольське авіавідділення розташоване в м. Сімферополь на базі аеропорту “Заводське”.

Проведення авіалісоохоронних робіт здійснюється шляхом патрулювання вертольотом на борту якого знаходиться льотчик-спостерігач, інструктор ДПГ, 2-3 чол. десантників-пожежних. Згідно з правил техніки безпеки висадки одного десантника-пожежного на тушіння лісової пожежі заборонено, повинно бути не менше 2 чоловік, (див. рис.3.1)

Перед початком авіалісоохонних робіт авіабазою на всі авіа відділення і оперативні точки висилаються виробничі завдання, які включають в себе виконання плану підготовчих робіт і виконання безпосереднього авіалісоохоронних робіт.

Основні завдання по підготовчих роботах:

Проведення попередніх переговорів з експлуатантами повітряних суден з питань умов роботи на пожежонебезпечний сезон;

а)              ціна однієї льотної години ПС;

б)              базування і охорона ПС поза базовим аеродромом експлуатанта;

в)              доставка ГММ на вертольотний майданчик авіавідділення;

г)              розміщення засобів зв’язку на вертольотному майданчику і на ПС;

д)              можливість вильоту вертольоту (МІ-8; МІ-8 МТВ-1В; МІ-14 ПЖ) за межі автономної Республіки Крим в разі необхідності тушіння лісових пожеж в других регіонах країни та інше.

2.      Підготовка, перевірка, в разі необхідності проведення ремонту всіх засобів пожежогасіння авіаланки (водозливний пристрій, ємкості П.1.00, шансовий інструмент, спускові пристрої, радіостанції, гучномовна станція ЗСВС, транспорт).

3.      Перевірка найбільш "горимих" лісгоспів на предмет підготовленності до пожежонебезпечного сезону (наявність мобілізаційних планів, технічна готовність пожежної техніки і засобів звязку, проведення профілактичної роботи, укомплектованість лісовою охороною).

З 2001 року за Постановою Кабінету міністрів України всі бюджетні підприємства при виборі підрядчика на виконання робіт за бюджетні кошти повинні проводити тендер. По цьому всім найближчим авіапідприємствам розіслані запрошення для участі в тендері на виконання авіалісоохоронних робіт в Криму на пожежонебезпечний сезон 2009 року.

В 2009році запрошення до учасників в тендері були розіслані чоритьом представникам "Авіації": ДАП "Універсал-Авіа", ХК "Кримавіамонтаж", ООО "Авіс-Агро", який представляє авіаційну компанію "Миколаїв-Агро" і "410 иївський авіаційний завод", який має вертоліт КА-26. Тендер відбувався 18 ерезня 2009 року в м.Києві вул. Деревообробна,!. При проведенні тендеру основним параметром вибору "підрядчика" була ціна льотної години, потім будуть враховуватись другорядні, але не менш важливі питання. За умовами тендеру перевага була віддана підприємству "410 Київський авіаційний завод".

Після проведення тендеру і вибору авіакомпанії, яка буде виконувати авіалісоохоронні роботи, укладається договір, де обумовлені і зафіксовані в письмовому варіанті всі необхідні питання по оплаті праці, базуванню, завозу паливно-мастильних матеріалів, зв'язку та інше.

Для гасіння великомасштабних лісових пожеж в Автономній Республіці Крим на рівні Державного комітету лісового господарства України і МНС України на початку року була складена угода, що до залучення вертольоту МІ-8МТВ (підпорядкування МНС) на гасіння великих пожеж, з водозливним пристроєм (належність Української авіабази). Місце базування цього вертольоту було призначено військовий аеродром «Бельбек» в районі м. Севастополя.

До початку пожежонебезпечного періоду авіавідділеннями проводяться роботи по підготовці вертольотних майданчиків до прийому вертольотів ( підключення електроенергії, підготовка ємкостей для ГММ, зв'язок та інше)

Згідно з договорами на виконання робіт з авіаційної охорони лісів та прилягаючих земель, а також Інструкцією з авіаційної охорони лісів повинне здійснюватись:

-         авіапатрулювання лісових територій та прилеглих земель з меток виявлення пожеж;

-         гасіння лісових пожеж силами авіапожежної служби, надання допомоги  наземній лісовій охороні в гасінні пожеж;

-         раціональне використання повітряних суден, як засобів транспорту та зв'язку при гасінні пожеж;

-  загальний  лісопатологічний нагляд і аеровізуальне обстеження лісових насаджень з метою виявлення порушень санітарного стану лісів;

- контроль за дотриманням правил пожежної безпеки в лісах і прийняття заходів для припинення порушення цих правил, проведення роз'яснювальної роботи з питань збереження лісів від пожеж;

- радіозв'язок в зоні роботи;

- заходи по забезпеченню охорони праці і техніки безпеки при авіаційній охороні лісів.

Авіапатрулювання починається з настанням пожежної небезпеки в лісі за умовами погоди незалежно від планових строків початку і кінця робіт. Перший обліт маршруту проводиться до початку горимості лісів, як правило, з участю представників лісової охорони Рескомлісу АРК. При цьому перевіряється робота засобів зв'язку, підготовка посадочних майданчиків, ведеться контроль за додержанням правил пожежної безпеки.

Враховуючи специфіку роботи авіалі соохорони в гірській місцевості Криму і специфіку метеорологічних умов розроблено більше 10 (десяти) маршрутів із базових точок Ялти і Сімферополя. Це обумовлено тим, що погодні умови в горах і висота хмарності має важливе, значення і при необхідності польоту в той чи інший район Криму для обстеження або тушіння лісових пожеж, можна вибрати необхідний маршрут. Який в даних погодних умовах влаштовуватиме і службу "Украероруху", яка дає дозвіл і керує повітряним простором, і екіпаж вертольоту, якому необхідно виконати свої функціональні обов'язки. В ідеальних же умовах коли видимість більше 10 км і висота хмарності більше 1500 м розроблений основний маршрут із Ялти і із Сімферополя: Сімферополь-Інкерман-Форс-Ялта- Алушта-Рибаче-Судак-Перевальне-Сімферополь. Довжина маршруту 222 км. При швидкості вертольоту 120 км за годину цю відстань він проходить за 1 годину 55 хвилин. Але так як днів з ідеальними умовами в пожежонебезпечний сезон буває дуже мало, то маршрут патрулювання може незначно змінюватися в залежності від умов видимості і наявності пожеж і т. інше.

Рішення про необхідність польотів приймається льотчиком - спостерігачем, керуючись "Інструкцією з авіаційної охорони лісів" і погоджується з органами лісового господарства, тобто з Рескомлісом АРК.

При 1 класі пожежної небезпеки ( комплексний показник до 400 од) патрулювання не проводиться. Але можуть виконуватись епізодичні польоти:

для контролю за станом діючих пожеж;

для контролю за додержанням правил пожежної безпеки в лісі.

При II класі ( комплексний показник 401-1000) до початку горимості патрулювання проводиться через 1-2 дні. Підставою для призначення однократного щоденного патрулювання є III клас пожежної небезпеки (комплексний показник 1001-3000 од), або наявність пожеж при II класі пожежної небезпеки.

Підставою для призначення двохкратного патрулювання є ІУ клас пожежної небезпеки ( комплексний показник 3001-5000 од), або наявність пожеж при III класі.

Підставою для призначення трикратного патрулювання є У клас пожежної небезпеки (комплексний показник більш 5000 од) або наявність пожеж при ІУ класі.

Польоти для огляду раніше виявлених , але ще непогашених пожеж проводяться незалежно від класу пожежної небезпеки до повної їх ліквідації.

Кратність патрулювання може збільшитися при швидкості вітру більше 8 м/с і в дні з масовим відвідуванням лісів населенням ( вихідні та святкові дні)

При такій схемі патрулювання % виявлення лісових пожеж коливається від 75 до 85 % , це з врахуванням тих пожеж, які виникають в нічний час.

Але на сьогоднішній день фінансування цих польотів дуже обмежене і тому % виявлення знизився до 40-50% від загальної кількості пожеж, а загальна площа пожеж збільшилася.

Під час повітряного патрулювання льотчик-спостерігач має при собі детальний план обслуговування лісових масивів з позначенням на ньому квартальної сітки, річок, мостів, водойм, населених пунктів, а також наперед

повинні бути визначені місця звідки вертольотом можна забрати працівників лісової охорони на гасіння крупної лісової пожежі.

Таблиця 3.2.1

Динаміка кількості лісових пожеж в лісовому фонді Рескомлісу АРК за останні дванадцять років.

Графіком це показано на рис.3.2.

Під час польоту льотчик-спостерігач виконує літаководіння, веде штурманський бортовий журнал і спостерігає за появою диму, а також за санітарним станом лісів. Дані про виявлену пожежу (час виявлення, площа, лісове відділення, квартал, вид пожежі, інтенсивність, потрібна кількість сил та засобів для гасіння) негайно передаються в диспетчерський пункт Рескомлісу АРК, чи підприємства.

ДИНАМІКА  (рис 3.2)

Льотчик-спостерігач має право продовжити політ по маршруту тільки після того, як впевниться в правильності виявлення пожежі та прийме заходи по організації гасіння.

3.3. Радіозв'язок і перспективи його роботи..

При організації радіозв'язку за основу бралась частота радіостанцій, на якій працюють лісогосподарські підприємства Республіканського комітету по лісовому та мисливському господарству АР Крим. На сьогодняшній день в підприємствах Рескомлісу АРК застосовується дві частоти, це 27.450 - в Ялтинському ГЛПЗ і в тих підприємствах, що ще мають радіозв'язок разтосовується частота 42.950. Деякі підприємства через брак коштів на оплату послуг "Укрчастотнагляду" відмовилися від використання радіозв'язку, що ускладнює передачу інформації при виникненні лісових пожеж на їх територіях.

За домовленістю із головним Управлінням МНС в АР Крим, в Ялтинському ГЛПЗ і Кримській авіаланці використовується частота МНС 27.450 і радіостанції "Алан" і "Драгон-101". Кримській авіаланці виданий дозвіл тим же управлінням МНС на використання авіаційної частоти 127,4 і радіостанції "Політ". Частота 42.950 використовується з радіостанціями "Льон" і "Кактус".

Кримська авіаланка має слідуючі радіостанції "Полет-1" - 2шт., "Ромашка"-2 пгг., Р-855-Іпгг. Ці радіостанції працюють на частоті 118.8 і 127.4 і забезпечують зв'язок повітряного судна з Рескомлісом, конторою Ялтинського ГЛПЗ, вертолітним майданчиком, а також повітряного судна з десантниками пожежними, які працюють на тушінні лісової пожежі.

На борту патрульного судна монтується дві радіостанції з частотою 27.450 для зв'язку з Ялтинським ГЛПЗ, а також радіостанція "Льон" з спеціальний переутворювачем бортового живлення з 28 В на 12 В. Ця радіостанція забезпечу* зв'язок з іншими лісогосподарськими підприємствами, радіостанція е дублюючою.(див. рис. 3.3. ). Також на борту встановлюється звукотранслююча установка ЗСВС, для проведення попереджень на протипожежну тематику.

Стаціонарні радіостанції "Політ" ( частота 118.8 і 127.4), "Льон" ( 42 950) і "Алан" (27.450) мають слідуючі місця установки:

-                      Адміністративне приміщення Рескомлісу АРК - "Політ-2" частота 118, "Льон" частота 42.950

-                      Контора Ялтинського ГЛПЗ - "Політ-1" частота 127.4 ," Алан" частота 27.450 Радіостанція "Льон" частота 42.950 використовується при гасінні великих лісових пожеж для зв'язку з силами лісової охорони інших лісгоспів.

-                      Вертолітний майданчик в Ялтинському ГЛПЗ - "Політ-1" частота 127.4

" Алан" частота 27.450 Радіостанції "Ромашка" і Р-855 знаходяться в десантно-пожежних групах і забезпечують зв'язок : лісова пожежа - повітряне судно. (див. схему 3.3.1).

Радіозв'язок між патрульним повітряним судєном і диспетчером Рескомлісу та черговими по держлісгоспах здійснюється по мірі проходження ПС патрульованої території. При виникненні лісової пожежі інформацію про неї льотчик-спостерігач доповідає в лісництво або лісгосп, на території якого виникла пожежа, а в разі необхідності, при відсутності радіозв'язку по вище згаданій схемі доповідь про лісову пожежу може проходити через диспетчера аеропорту, який по телефону передає інформацію диспетчеру Рескомлісу АРК.

В разі виходу з ладу радіозв'язку з лісовою охороною льотчик-спостерігач складає донесення про лісову пожежу, та скидає його в найближчий пункт прийому донесень, або робить посадку для передачі донесення.

Перспектива розвитку радіозв'язку буде на частотах 400-430 МГц на які почали переходити Кримський природний заповідник підпорядкування Державного управління справами Президента України, а також Сімферопольський ДЛМГ і Старокримський ДЛМГ. Ці частоти менш перевантажені іншими користувачами радіозв'язку.

На сьогоднішній день встановлено ретранслятори на території Кримського природного заповідника, які можна буде використовувати в разі потреби. Тушіння пожежі в жовтні 2009 року показало про необхідність покращення ланки зв'язку «Повітряне судно» - «Штаб гасіння великомасштабної пожежі».

3.4 Організація гасіння лісових пожеж авіаційними силами і засобами на території Рескомлісу АРК.

Основним завданням авіапожежної служби є гасіння лісових пожеж в найкоротший строк після їх виявлення, коли пожежа не встигла розповсюдитися на значну площу.

Для гасіння пожеж, що розповсюджуються на значну площу, ліквідувати які до підходу наземних сил авіапожежній групі не по силам, висадка їх як правило є недоцільним і не допускається.

Використання десантників-пожежних для боротьби з великими лісовими пожежами допускається в слідуючи випадках:

-                      для керівництва бригадами робітників залучених для гасіння цих пожеж;

-                      для затримання розповсюдження пожежі, що загрожує об'єктам, або цінним насадженням, до прибуття наземних сил.

Для гасіння пожеж, які виникли в наслідок сільгоспідпалів на інших лісових територіях, десантники-пожежні висаджуються тільки в випадках коли ці пожежі можуть розповсюдитися на територію державного лісового фонду. Коли такої загрози не має дії льотчика-спостерігача можуть обмежитися тільки передачею інформації в диспетчерський пункт про характер даної пожежі (площа, склад насадження, інтенсивність пожежі, її напрямок, прив'язку до місцевості та інше).

У випадку коли біля лісової пожежі знаходяться засоби і сили, які можуть бути використані для її гасіння, льотчик-спостерігач може провести висадку одного - двух десантників-пожежних для залучення цих сил і засобів на гасіння пожежі.

Висадка працівників десантно-пожежної служби проводиться за письмовим завданням льотчика-спостерігача, який особисто приймає рішення про доцільність і необхідність висадки, місце висадки і несе всю відповідальність за правильність прийнятого рішення.

Висадка десантників-пожежних може проводитися як на певний вибраний майданчик, так і за допомогою спускового пристрою СУ-Р (в разі застосування вертольоту МІ-8Т, МІ-8 МТВ, МІ-14ПЖ). (Рис.3.4.)

В разі необхідності вертольотом може здійснюватись доставка води в ємкостях РДВ-100; П.1.00; або ж доставка додаткових сил із числа лісової охорони, військовослужбовців чи мобілізованих робітників.

Прийнявши рішення про висадку авіапожежних сил, льотчик-спостерігач вручає інструктору ДПГ завдання на гасіння лісової пожежі, який з висоти польоту оцінює обставини пожежі, прилягаючу територію, що краще зорієнтуватись і намітити шлях до пожежі від майданчика приземлення. Інструктором приймається рішення про тактику боротьби з вогнем.

Після висадки групи вертоліт злітає і показує польотом напрямок на

пожежу.

В залежності від обставин інформація про пожежу може передаватися на диспетчерський пункт чи черговому лісгоспу, лісництву до або після висадки десантно-пожежної групи.

При прибутті на пожежу працівників лісової охорони пожежа передається на догашення чи окараулювання під розписку, яка робиться в завданні на гасіння лісової пожежі. Передавати пожежу на догашення чи окараулювання не посадовим особам забороняється.

При гасінні незначних за площею пожеж льотчик-спостерігач може затримати вертоліт в районі пожежі ( проінформувавши про це диспетчера Рескомлісу АРК) поки десантники-пожежні ліквідують пожежу, після чого забирає їх на борт вертольоту і продовжує патрульний політ.

В разі виникнення лісової пожежі в важкодоступній місцевості (відсутність доріг, круті схили і т. інше) льотчик-спостерігач може дати пропозицію по залученню до гасіння цієї пожежі вертольоту МІ-8 чи МІ-8МТВ з водозливним пристроєм ємністю 3.5 тони чи вертольоту МІ-14ПЖ з внутрішньою ємністю 4 тони води. Остаточне рішення про залучення вертольотів цих типів приймається керівництвом Рескомлісу разом з Українською державною базою авіаційної охорони лісів.

При цьому враховується наявність близького розміщення водоймищ, з яких буде проводитись забір води. Вертоліт МІ-14ПЖ може заправлятись на базовому майданчику від пожежних автомобілів.(Рис.3.5.)

Вертоліт МІ-8МТВ Кримської авіаланки з водозливним пристроєм залучався до гасіння лісових пожеж в інших регіонах України: в районі Чорнобильської зони, в Харківській та Луганській областях.

3.5 Контроль за станом діючих пожеж.

За кожною лісовою пожежею повинно встановлюватись спостереження з повітря з часу його виявлення до повної ліквідації. Спостереження за діючими лісовими пожежами проводиться під час патрульних польотів. При необхідності з цією метою можуть виконуватись спеціальні польоти.

У випадку великої пожежі через диспетчера Рескомлісу АРК вертоліт направляється в розпорядження керівника гасіння пожежі. При необхідності може бути задіяний додатковий вертоліт.

Для зміни розстановки людей, або внесення змін в прийнятий тактичний план гасіння пожежі льотчик-спостерігач, за проханням керівника гасіння пожежі, складає схему розповсюдження пожежі. Схема пожежі являється документом, який дав би можливість керівнику гасіння правильно оцінювати обстановку і намітити заходи для її швидкої ліквідації.

Після ліквідації великої лісової пожежі льотчик-спостерігач зобов'язаний контролювати, як проводиться окараулення і проводити періодичні обльоти по її границям.

При виявленні відновлення ділянок пожежі льотчик-спостерігач повідомляє працівників, які ведуть окараулювання, а при необхідності - доставляє їх до відновленої ділянки.

За вимогою Рескомлісу АРК льотчик-спостерігач зобов'язаний доставити разом з патрулюванням інспекторів міліції до місць пожеж для розслідування причин виникнення, виявлення винних або порушників правил пожежної безпеки.

По кожній лісовій пожежі, гасіння якої проводилось за участю авіаційних сил і засобів, льотчик спостерігач в дводенний строк надає в Рескомліс АРК інформацію по грошових затратах, для включення цих затрат в суму збитків спричинених пожежею для лісового господарства.

3.6. Авіалісозахисні роботи в лісах Автономній Республіці Крим.

Головним завданням авіалісоохорони в області лісозахисту є своєчасне виявлення осередків масового розмноження шкідників лісу та спостереження за санітарним станом лісів.

В Автономній Республіці Крим роботи по лісозахисту проводяться під час авіапатрулювання лісів від пожеж. В разі необхідності і при низькому класі пожежної безпеки в польотах можуть приймати участь спеціалісти-лісопатологи Рескомлісу АРК.

В процесі загального нагляду за санітарним станом лісів фіксуються слідуючі  ділянки з патологічним станом:

-                      пошкодження хвоєгризучими;

-                      вітровали і буреломи;

-                      захаращеність на лісосіках;

-                      сухостої;

-                      насадження в патологічному стані з невияснених причин.

В польоті льотчик-спостерігач веде нагляд за загальним станом насадження і виявляє ділянки з патологічним станом за наявними ознаками пошкоджень або за зміною кольору крон дерев. Пошкоджені ділянки мають світло - коричневий колір.

Виявивши пошкоджену ділянку, льотчик-спостерігач наносить її межі на патрульну карту, візуально визначає таксаційні елементи (склад, вік, повноту), категорію пошкоджень, пошкоджені породи, характер пошкодження (суцільний, куртинний, одиночні дерева), площу пошкодженої ділянки.

Детальний огляд пошкодженої ділянки приводиться на висотах:

-                      на літаках 200 метрів;

-                      на вертольотах 100 метрів.

Інформація про пошкоджені ділянки лісу подається керівнику Ресколмісу АРК, після чого організується наземне лісопатологічне обстеження для прийняття необхідних заходів.

В 2009 році на території Рескомлісу АРК проводились авіа захисні роботи по боротьбі з непарним шовкопрядом. Боротьба проводилась з застосуванням біопрепарату «Вірін НШ» і хімічного препарату «Фостак». Авіаційна боротьба проведена на площі 7765 га вертольотом Ка-26 і МІ-2, в тому числі по господарствам : Алуштинський ДЛГ - 5233 га, Суданське ДЛМГ - 2010 га, Ялтинський ГЛПЗ - 500 га Загальний наліт повітряних суден скггав138 годин, витрати на обробку становлять 240233 грн.

Розділ 4. Організація гасіння лісових пожеж та заходи по її вдосконаленню

4.1. Загальна характеристика

Найбільша кількість лісових пожеж стається в Ялтинському гірсько- лісовому природному заповіднику, Судакському, Алуштинському, Бахчисарайському і Старокримському держлісгоспах. У цих районах зосереджено багато санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів. Населення Південного берегу Криму в курортний період збільшується більш ніж в 20 разів. Відвідування відпочиваючими і туристами лісів побережжя із-за недотримання ними правил пожежної безпеки в поводженні з вогнем в лісі часто приводить до пожеж.

Розподіл площі земель за класами пожежної небезпеки наведено в табл.4.1.1. і у вигляді діаграми рис.4.1.

Таблиця 4.1.1.

Розподіл земель за класами пожежної небезпеки.

В цілях попередження виникнення лісових пожеж в Автономній Респубцілі Крим, виконання Закону України «Про пожежну безпеку», постановою Ради міністрів АР Крим від 10 квітня 2002 року; № 129 «Про заходи по посиленню протипожежної безпеки захисту лісів і поліпшеною матеріально – технічної бази лісових пожежних станцій у 2002 році» затверджені заходи по забезпеченню охорони лісів Криму від лісових пожеж в 2002 році.

Кримською авіаланкою Української авіаційної бази охорони лісів для своєчасного виявлення осередків лісових пожеж установлена тісна взаємодія між Резкомітетом по лісовому і мисливському господарству і Головним управлінням з МНС і громадянського захисту населенню АР Крим, 79 ПООГО, ОАО «Крим тролейбус», Ялтинським морським портом, морською прикордонною службою України. Це дало змогу організувати різнобічне спостереження за пожежним станом патрульними вертольотами, морськими судами, катерами, водіями тралебусів міжміської траси Сімферополь – Алушта – Ялта, прикордонними заставами, розміщеними на південному березі Криму, учасниками туристичних груп.

На протязі всього пожеженебезпечного періоду проводиться авіапатрулювання над гірсько-лісовою місцевістю МИ -2 (див. рис. 4.2).

Для доставки людей до вогнища і гасіння пожежі водою в тяжкодоступних гірсько-лісовій частині Криму, застосовується вертоліт МИ - 8 МТВ з водозливним пристроєм. (див. рис. 4.3)

Щорічно, перед початком пожеженебезпечного періоду, Рескомітетом по лісовому та мисливському господарству і Кримською авіаланкою Української авіабази охорони лісів від пожеж, разом з головним управлінням МНС і громадянського захисту населення АР Крим проводяться штабні навчання по виробленню оперативно – мобілізаційних планів по гасінню лісових пожеж з залученням управління МНС в АР Крим, служби медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я АР Крим, Рескомітета по ЖКГ, служби постачання нафтопродуктів, торгівлі і харчування. На навчання запрошуються голови комісій по ТЄБ і НС міст та районів. На даних вченнях практично відпрацьовуються питання взаємодії між службами при організації тушіння лісових пожеж, (рис.4.4., рис.4.5 ).

Попередженням і тушінням лісових пожеж в Криму займаються 15 лісогосподарських і лісомисливських підприємств з загальною кількістю державної лісової охорони 644 чоловік.

Тушіння проводиться силами лісогосподарських підприємств, але коли пожежа починає розповсюджуватися до критичного рівня, то можуть залучатися додаткові сили МНС і пожежної охорони, наприклад, на Південному березі Криму.

Недивлячись на прийняті заходи і міри, активну профілактичну роботу в 2009 році , в Криму виникло 40 пожеж на площі 44,4 га . Для порівняння : в 2008 році пожеж було - 97 випадків, на площі 24.76 га.

Складність при гасінні лісових пожеж на Південному березі Криму полягає в тому, що місцевість гірська і тяжкодоступна з відвісними скелями, а при наявності вітру, вогонь швидко розповсюджується, захвачує велику територію. Так, при гасінні лісової пожежі на горі Костель 436,9 м над рівнем моря (окраїна м. Алушти) для прокладки рукавного ходу з гори в тяжкодоступні місця пожарища були залучені гірські рятувальники МНС України. Для нарощування сил вертольотом МІ-8 МТВ два рази доставлялися десанти військовослужбовців військової частини Д 0990 МНС України і гасіння пожежі проводилося з повітря вертольотом за допомогою водозливного пристрою.

В 2009 році в цілях попередження лісових пожеж силами лісогосподарських і лісомисливських підприємств державної лісової охорони, створено 113 км протипожежних розривів і мінералізованих смуг, проведено догляду за розривами та мінполосами - 1286 км, відремонтовано доріг - 116 км, перекрито 285 доріг, що ведуть до лісу.

Проведено 1042 рейди по виявленню порушників правил пожежної безпеки, в результаті яких штрафовано 927 порушників.

Активно використовувались, для попереджувальної роботи, засоби масової інформації: надруковано 65 статей в газетах, проведено виступів по радіо - 18, по телебаченню - 47. Установлено 709 щитів наглядної агітації.

Не дивлячись на обмежені фінансові можливості, важкий гірсько -лісовий рельєф місцевості, завдячуючи злагодженим діям сил постійної готовності нині, ми маємо можливість попереджувати великі пожежі і при виникненні лісових пожеж, оперативно реагувати на їх своєчасну локалізацію і ліквідацію, що дає змогу зберігати по справжньому реліктові лісові багатства Криму.

4.2. Технічна характеристика повітряних суден і засобів гасіння лісових пожеж.

Авіація має різнобічне застосування в народному господарстві в тому числі і по охороні лісів від пожеж . Повітряні судна можуть виконувати цілий комплекс робіт, починаючи із виявлення пожеж з подальшим його гасінням вогнегасячими рідинами, визиванням штучних опадів, доставка людей на гасіння пожеж, а також для зйомки лісів для протипожежного впорядкування.

Для гасіння лісових пожеж, особливо великомасштабних застосовують літаки (вертольоти) - танкери. Подавлення вогню з повітря до прибуття людей і наземної техніки є рішучим елементом в тактиці тушіння лісових пожеж, а особливо на далеко віддаленій або тяжко доступній місцевості.

Наведемо льотно-технічні характеристики літаків - танкерів, що використовуються для гасіння лісових пожеж в таблиці 4.2.1.

Таблиця 4.2.1.

Льотно-технічні характеристики літаків – танкерів

Із вище наведених літаків-танкерів найбільш перспективними для практичного використання є літаки Ан-2П і АН-32П.

В порівнянні з АН-26П , АН-32П більш маневрений і економічний, має значну енергомісткість, а з цього слідує, що він має більшу вантажопідйомність. Але найбільш оптимальним умовам зливу води чи вогнегасячої рідини із всіх вище згаданих літаків-танкерів відповідає АН-2П. Цей літак забезпечує більш точний прицільний злив рідини, його використання не потребує ідеальних умов для зльоту і посадки, можливе використання тимчасових ( в тому числі і ґрунтових) аеродромів. В умовах дефіциту фінансування це є найбільш економічний ефективний танкер. Льотно-технічні характеристики дозволяють йому літати на висоті 10 м над кронами дерев зі швидкістю під час зливу рідини 160 км за годину При цьому витрати на тушіння кромки пожежі в 2-3 рази нижчі, ніж витрати, пов'язані з використанням інших літаків.

Але використання літаків-танкерів для умов гірського Криму не є доцільним із-за низки об'єктивних факторів. Це і рельєф, відсутність сітки аеродромів, а також водних поверхонь на яких можливо проводити забір вогнегасячої рідини, метеорологічні фактори.

Найбільш пристосованими для гасіння лісових пожеж в Криму є вертольоти. Або це вертольот-танкер. МІ-14ПЖ, або МІ-8МТВ-1В з водозливним пристроєм. З 1992 року в Криму для гасіння лісових пожеж застосовуються вертольоти МІ-8 і МІ-8МТВ з водозливним пристроєм і вертольот-танкер МІ- 14ПЖ. Для виявлення пожеж і висадки першого десанту використовуються вертольоти МІ-2 і Ка-26. Є іще вертольоти Ка-126 і Ка-226.

Наведемо льотно-технічні характеристики вертольотів, які застосовуються для гасіння лісових пожеж в Криму.

Таблиця 4.2.2.

Основні льотно-технічні характеристики вертольотів злітною масою до 4.0 тис.кг, що використовуються в різних галузях економіки

Таблиця 4.2.3.

Основні льотно-технічні характеристики вертольотів, злітною масою більше 4.0 тис.кг, що використовуються в різних галузях економіки

Коротка тактико-технічна характеристика МІ-14 ПЖ, який зображено на рис.4.6.

Вантажопідйомність:

-                     при перевезенні вогнегасячої суміші - 4000 кг;

-                     кількість пасажирів, яких перевозять - 12 чол.;

-                     бортові стріли ЛПГ-150- 150 кг Швидкість підіймання - 5-8 м/сек Дальність польоту - 1110 км Витрати палива - 620 кг/год Склад екіпажу - 3 чол. Крейсерська швидкість - 220 км/год Практичний потолок - 5000 м Габарити: Ь =25.4 м, 8= 21.3 м, Ь= 5.5 м Розміри посадкового майданчика - 10x10 метрів

Водозливний пристрій «Бомбі-Бакет» моделі 7590 - 3511 (кг) ( див. рис.4.3. ), застосовується разом з вертольотами «Августа-А8-61-Ш, Сікорський-61 Супер Пума, для вертольоту типу МІ-8 силами Кримської авіаланки була зібрана підвіска. Замість тросового замка ДГ-64 (трьохтонний), був встановлений п'ятитонний замок ДГ-65.85.00-0. Далі встановлені:

-                     скоба (8АТ 9600-101);

-                     трос (довжиною один метр) 8АТ 960-290-3 на нього одітий резиновий шланг. Це зроблено для того, щоб трос не доторкався кромок люка вертольота і не зношувався;

-                     гак (8 АТ 9600-130);

-                     скоба (8 АТ 9600-101), вертлюг з токознімальником ВТДГ-649600000;

-                     скоба (8 АТ 9600-101)

-                     трос (довжина 10 метрів 8 АТ-960-290-5);

-                     скоба 960-3002-000;

-                     гак (560.9602.3030000). Цей гак з тросової підвіски вертольота Ка-32. він з'єднується з скобою ємкості «Бомбі-Бакет» моделі 7590.

Всі вище названі деталі підвіски установлено в зазначеній послідовності. По всій довжині підвіски відбортовано двужильний кабель, який в нижній частині через спеціальний герметичний шарнірний роз'єм з'єднано з кабелем, що виходить з електричного замка ємкості . В верхній частині кабель з'єднано через два шарнірних роз'єму вертлюга з бортовою сіткою. Безпосередньо цей кабель під'єднано до блоку запобігачів , а потім підведено до кнопки управління зливом (забором) води, яка знаходиться на ручці управління командира вертольоту (зліва).

Ємкість особливо дає великий ефект при наявності поруч з пожаром водойми. Ця ємкість набагато краще і надійніше працює, ніж вітчизняні водозливні пристрої марки 8 УВС-9601-00, що раніше використовувались Сімферопольським авіавідділенням .

Так можливо виділити наступні переваги моделі 7590:

1.      Забір води і злив скорочено в 2,5 рази;

2.      Залповий скид;

3.      гак (8 АТ 9600-130);

4.      скоба (8 АТ 9600-101), вертлюг з токознімальником ВТДГ-649600000;

5.      скоба (8 АТ 9600-101)

6.      трос (довжина 10 метрів 8 АТ-960-290-5);

7.      скоба 960-3002-000;

8.      гак (560.9602.3030000). Цей гак з тросової підвіски вертольота Ка-32. він з'єднується з скобою ємкості «Бомбі-Бакет» моделі 7590.

Даний водозливний пристрій має можливість його регулювання в залежності від наявної кількості палива в повітряному судні, чи загрузки на слідуючі параметри: 70%- 2457 літрів; 80% - 2808 літрів; 90%- 3150 літрів.

В цілому можливо зробити висновок, що ємкість «Бомбі-Бакет» є ефективним засобом гасіння лісових пожеж (особливо верхових) і необхідно і в подальшому використовувати її для гасіння пожеж.

Крім ємкості «Бомбі-Бакет» використовувались резинові ємкості для доставки води П.100- ємкістю 1 тонна і РДВ-100. Ємкість П.100 використовувалась для доставки води прямо на кромку пожежі на зовнішній підвісці вертольоту типу МІ-8, її можна використовувати разом з легкими мотопомпами.

Для доставки ДПС в обмежені дорогами місця загорань, використовуються спускові пристрої СУ-Р (спусковий пристрій роликовий).

Технічна характеристика СУ-Р.

-         тип пристрою - роликовий;

-         довжина шнура не менше 50 м;

-         маса пожежного десанту чи вантажу, що спускають не більше 100 кг;

-         маса спускового пристрою (кг) не більше 11,0; в тому числі:

-         4-х тормозних блоків з підвісками - 2.52 кг (розмір блока в мм 325x50x36)

-         3-х підвісних систем - 3,9 кг

-         шнура для спуску - 3.3 кг

-         сумка - 1,0 кг

Швидкість спуску не більше 5 метрів в секунду.

4.3. Гасіння пожеж в умовах гірського рельєфу.

Охорона лісів від пожеж у Криму в умовах важко доступної гірськолісової місцевості є однією з першорядних і складних задач, розв'язуваних органами лісового господарства в пожаронебезпечний період року.

Лісові масиви Криму складають 331,2 тис.га. Це 11 % території Криму. Основна частина їх знаходиться у тяжко доступній гірській місцевості.

Щорічно пожежі виникають, в основному, в літньо-осінній період року в лісових масивах усіх регіонів півострова, але особливо часто на території Великої Ялти, де вони являють серйозну загрозу проживаючому і відпочиваючому населенню, фауні, флорі й особливо хвойним лісам, згубно впливають на  екологічний стан регіону і негативно позначаються на проведенні планових заходів курортного сезону. Початок верхової пожежі, яка може перерости в великомасштабну зображено на рис.4.7.

Статистичні дані свідчать про те, що у 98 % випадків пожежі удалася ліквідувати в початковій стадії загорання на площі до 0,5 га і тільки 15 пожеж за останнє десятиріччя вийшли з-під контролю, площа кожного з який перевищила 5 га.

Самі великі лісові пожежі були в Ялтинському гірсько-лісовому природному заповіднику в жовтні 1993 року на площі 626 га, у тому числі верховою пожежею було охоплено 46 га і у серпні - вересні 1998 року на площі 107 га, з них верховою - на площі 4,5 га.

На ліквідацію тільки однієї пожежі в Ялтинському гірсько-лісовому природному заповіднику в жовтні 1993 року було задіяно понад 5,5 тис. чоловік, 4 літаки, 3 вертольоти, понад 200 одиниць інженерної, спеціальної й іншої техніки. Роботи по боротьбі з цією пожежею продовжувалися 14 днів і вилилися в значні матеріальні витрати.

Тільки 4 вертольоти, які працювали на цій пожежі налітали 238 годин 30 хвилин. Загальні витрати на роботу вертольотів склали 708 млн. крб.. Інші заходи які були проведені за допомогою вертольотів МІ-8: спуски десантників-пожежних безпосередньо на кромку осередку пожежі. Проводилися випробування з вибухівкою і вогнегасячим порошком, підвішеному до вертольота на 90 метровому шнурі; проводилося викидання мішків з вогнегасячим порошком в осередок. Але ці два методи гасіння бажаного ефекту не дали.

Два вертольоти МІ-8 МТВ працювали з водозливними пристроями . Один вертольот МІ-8 проводив доставку військовослужбовців і працівників лісової охорони, а також пожежного інвентара безпосередньо на фланги гасіння пожежі. Вертольот МІ-2 проводив систематично патрулювання і огляд діючої пожежі і коректував роботу вертольотів і задіяних сил по тушінню пожежі. Виліт вертольоту МІ-2 на патрулювання зображено на рис. 4.8.

В 2008 році 7 жовтня в 5 годин 50 хвилин ранку в Алупкінському лісництві Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника квартал 10,11 було виявлено пожежу площею 0,5 га. Пожежа виявлена постом спостереження лісової охорони «Кошка». Вона розповсюдилась на площу 28 га. На пожежі були задіяні вертоліт Ка-26 і МІ-8 МТВ з водозливним пристроєм, також було задіяно близько 150 чоловік лісової охорони, 100 чоловік військовослужбовців МНС, близько 15 пожежних машин, 5 автомобілів для підвезення води. Гасіння було ускладнене місцевістю в районі пожежі (відсутність дорожньої сітки, круті схили). Роботі вертольоту МІ-8 заважав туман.

4.4. Великомасштабні пожежі.

Великомасштабні пожежі виникають як правило при різкому підвищенні температури повітря, зміні напрямку і сили вітру протягом доби, складності доставки води до осередка пожежі, вторинні загорання, надмірна задимленість осередка і прилягаючої території, нестійка робота мобільного зв'язку і радіозасобів. Роботи проводяться тільки у світлий час доби, в ночі - здійснюється окараулювання осередка пожежі.

Найбільшу складність представляє гасіння багатоденних, затяжних лісових пожеж на великих територіях. Організація і методика боротьби з ними має свої відмінні риси. У цих випадках весь осередок пожежі поділяється на бойові ділянки, їх очолюють начальники ділянок з числа найбільш підготовлених спеціалістів. Керівник зі штабом керівництва два рази на добу (орієнтовно в 5.00 і 17.00 годин) приймає рішення на організацію і ведення робіт, та направляє на бойові ділянки для виконання. На вечірньому засіданні штабу заслуховуються начальники бойових ділянок про проведену роботу і визначається завдання на наступний день. У темний час доби проводиться нагромадження води, матеріально-технічних засобів, перегрупування сил і техніки для роботи наступного дня з урахуванням ситуації що складається. Документи бойового керування щодня підписують керівник гасіння пожежі, представники Рескомлісу АРК і частин МНС.

В останні роки великомасштабних лісових пожеж у Криму не було. У поточному році виникла одна великомасштабна пожежа в жовтні площею 28 га, в т.ч. загальна сума витрат на роботу повітряних суден по даній пожежі складає 111 750 грн. (Ка-26 - 11850 грн; МІ-8МТВ-99900грн.)

У боротьбі з лісовими пожежами в нас ще багато недоліків, невирішених проблем, ми їх знаємо і працюємо над усуненням в умовах обмеженого фінансування.

4.5. Комплексні заходи попередження лісових пожеж.

Аналіз досвіду боротьби з лісовими пожежами, в т.ч. великими показує, що на їхню ліквідацію залучаються великі людські і матеріально-технічні ресурси, боротьба з ними носить затяжний характер, що приводить до значних фінансових витрат і загибелі великих, унікальних гірських лісових масивів на великих площах На рис.3.2; 4.9;. показано діаграму динаміки кількості і площі лісових пожеж за останні дванадцять років. Тому, на нашу думку, основні зусилля в роботі повинні бути спрямовані на попередження лісових пожеж, локалізацію і ліквідацію їхній у початковій стадії загорання.

Республіканський комітет по лісовому і мисливському господарству АРК і Кримська авіаланка приділяють постійну увагу питанням попередження, своєчасному виявленню, локалізації і ліквідації пожеж у їхній початковій стадії.

Щорічно з метою виконання вимог Закону України «Про пожежну безпеку» і попередження лісових пожеж у Криму Постановою Ради міністрів АРК визначаються заходи для посилення пожежної безпеки, захисту лісів від пожеж і поліпшенню матеріально-технічної бази лісових пожежних станцій. На поточний рік така постанова прийнята 10.04.2009р. за № 129.

Для постійного спостереження за пожежонебезпечними регіонами в пожежонебезпечний період у районі Великої Ялти на постійному чергуванні знаходиться вертоліт Ка-26. Інший вертоліт МІ-8, у разі потреби залучається для гасіння пожеж у важкодоступній гірничо-лісовій місцевості і для оперативної доставки особового складу до місця пожежі.

В березні 2009 року силами відділу охорони і захисту лісу і Кримської авіаланки здійснювались перевірки готовності підвідомчих підприємств Рескомлісу АРК до початку пожежно небезпечного сезону.

Для своєчасного виявлення виникнення вогнищ лісових пожеж у початковій стадії загорання організована мережа спостережних пунктів за лісовими масивами силами Республіканського комітету по лісовому і мисливському господарству, одержання первинної інформації про виникнення пожежі від повітряних суден рятувальних станцій, морських суден, автобусного і тролейбусного транспортів.

Проведені нами розслідування причин виникнення лісових пожеж показують що основними джерелами їхнього виникнення є недбале поводження з вогнем пр*

ДИНАМІК 4.9

перебуванні в лісі відпочиваючого і місцевого населення, у тому числі і туристичних груп.

Окремі пожежі мали природне походження. На думку фахівців не виключені навмисні підпали з метою надання негативного впливу на виконання заходів курортного сезону. Тому в повсякденній діяльності велика увага приділяється проведенню роз'яснювальної роботи з населенням, засобами масової "інформації про дотримання правил пожежної безпеки в лісі, проведенню організаційних заходів при відвідуванні лісів у пожежонебезпечний період і про необхідності негайного інформування органів керування Рескомлісу АРК, Цивільної оборони, про виявлення місць загорання в лісі. В усіх містах і районах, що мають лісові масиви, щорічно напередодні пожежонебезпечного періоду, органами виконавчої влади приймаються рішення, спрямовані на попередження й організацію боротьби з лісовими пожежами.

Ще в практиці пожежогасіння використовують дистанційні методи виявлення пожеж. Вони широко застосовуються в безлюдних віддалених лісових масивах . Це поперед усім орбітально-супутниковий огляд лісів з складанням чергових карт пожежної небезпеки погоди. При високих показниках небезпеки виконуються патрульні польоти на вертольотах Мі-2 , Ка-26 з застосуванням інфрачервоного лісопожежного детектора „Тайга" . Цей прилад , який реєструє з висоти 600 м випромінювання , служить для виявлення пожеж на початковій стадії виявлення осередків тління на непогашеній пожежі . Хмари та дим , які ускладнюють візуальні спостереження , не являються завадою . Кратність авіапотрулювання залежить від ступеня небезпеки та імовірності виникнення пожежі.

Автоматичне виявлення пожеж може виконуватися за допомогою телевізійної камери ПТУ-59 , яку встановлюють на пожежо-спостережній вежі . Камера має поворотний пристрій , який забезпечує спостерігання лісових масивів в радіусі 12-15 км. Зображення диму, пожежі, звуковий сигнал та азимут передається на екран в приміщення чергового , віддаленого на 3-5 км від вежі.

Локалізація та гасіння пожеж з повітря мають кілька рішень. ."Дощ" з вертольота або літака лісопожежної модифікації (Ка-26 ,МЇ-2 , МІ-8Т, МІ-14 ,АН- 2П, Бе200П). Приклад скидання води літаком-танкером Бе200П на кромку низової пожежі зображено на рис.4.ї 0

Водозливні пристрої (ВЗП) доставляють на зовнішній підвісці вертольота до місця пожежі. Вмиканням водозливного пристрою утворюється загорожувальна смуга на шляху руху вогню . За один рейс вертоліт доставляє 0,5-5.0 т вогнегасного розчину - води з додаванням поверхнево-активної речовини (ОС-5, ОС-А1, ОС-А2, сульфазол НП-1, бішофит ), яка сприяє змочуванню поверхні , уповільнює випаровування води і припинає горіння деревини . На сьогодняшній день замість механічного водозливного пристрою "ВЗП" в Криму використовується з 1995 року канадський водозливний пристрій "Бомби-Бакет" модель 7590 ємкістю 3511 літрів. Для цього водозливного пристрою проведена доробка для його використання з вертольотами МІ-8Т, МІ-17, МІ-8МТВ, як на тросовій так і на маятниковій підвісці. Даний водозливний пристрій електро-механічного зразку з 1995 року використання не мав ні яких збоїв в роботі на відміну від механічного вітчизняного варіанту.

На сьогодняшній день на Україні подібного типу водозливні пристрої виробляються в Феодосійському науково-дослідному інституті аеропружнихі систем, (рис.4.11.)

Забір води здійснюється вертольотом в режимі зависання над водоймищем глибиною не менш 2 м ,а злив її на вогонь з повітряною швидкістю 30-40 км/год. Утворення загорожувальної смуги перед кромкою пожежі, заливання вогню вимагає зниження швидкості, „висіння" вертольота . Однак при цьому потужний вихрьовий потік повітря від гвинтів роздуває вогонь та розкидує гаряче листя та гілки на десятки метрів .Тому вимушені відмовлятися від прицільно точного злив> і економного витрачання розчину.

Гордістю українських літакобудівельників є літак АН-32П , який ж авіасалоні в Ле Бурже В 1993 році завоював дуже високу оцінку .

Крім гасіння пожежі вогнегасним розчином залповим (8 тон) або послідовним (по 4 тони ) поливами , АН-32П десантує 27-30 парашутистш- пожежених зі спеціальним обладнанням і знаряддям, перекиду? наземні протипожежні засоби, має обладнання для викликання опадів . Для точного зливу вогнегасної суміші літак обладнаний прицільним навігаційним комплексом .

В разі потреби літак може переобладнатися в стандартний транспортний варіант .

Для гасіння лісових пожеж ,а також для профілактичного змочування пожежонебезпечних лісових масивів використовують штучне викликання опадів ,які можливі при наявності ресурсної хмарності-потужних купових хмар . Випадання дощу досягається розсіюванням в верхній частині хмари реагента- центрів конденсації (йодистого свинцю) за допомогою вмонтованих у літаках касет з піропатронами . Реагентом засівають декілька хмар , охоплюючи пожежу підковою.

Новинкою протипожежної техніки є створене і запроваджене в життя в 2000 році на Севастопольському авіапідприємстві першого пожежно-рятувального вертольоту МІ-14ПЖ, який в області авіаційної охорони лісів може конкурувати з світовими аналогами.

Вертоліт може виконувати посадки, як на наземні майданчики, так і на водну поверхню. Розташований всередині фюзеляжу резервуар дає можливість доставки до місць лісових пожеж до 4000 л вогнегасячої рідини і зливати її з повітря на осередок лісової пожежі чи її кромку, або ж прокладати опорну смугу.

Забір вогнегасячої рідини або води може виповнюватись, як на землі, використовуючи для цього пожежні автомобілі, так і з водоймищ в режимі висіння.

Закачка резервуару з водоймищ проходить всього за 2 хвилини, а глибиш цієї водойми може бути до 0.3 метра.

Злив води на місце пожежі виповнюється за 5 секунд і в залежності від вибору швидкості можливо регулювати ширину і довжину, а також ступіні зволоження пройденої смуги. При зменшенні швидкості збільшується ступіні зволожуваності, але зменшується довжина і ширина змочуваної смуги. На основному режимі польоту при швидкості 90 км за годину і на висоті 60 метрів параметри сліду зволоження слідуючі : довжина - 74 метри, ширина- 18 метрів, ступінь зволоження - 3 літри на 1 кв.метр.

Вертоліт МІ-14ПЖ також дозволяє робити доставку до місць пожеж десантників-пожежних на спусковому пристрої СУ-Р.

4.6. Заходи по вдосконаленню боротьби з лісовими пожежами.

Лісові пожежі можуть бути виявлені повітряним судном при патрулюванні лісу, лісовою охороною, населенням та інші.

В 2009 році повітряними суднами на території, де здійснювалось авіапатрулювання, було виявлено 47 % пожеж від загальної кількості.

Після виялення льотчиком-спостерігачем пожежі, інформація передається по радіозв'язку черговому даного держлісгоспу, або безпосередньо у лісництво в якому відбулася пожежа ( якщо є радіозв'язок), черговому у Рескомлісі АРК. Якщо є умови для посадки вертольоту, здійснюється висадка десантників-пожежних, які відразу приступають до гасіння лісової пожежі, як показано на рис. 3.1.. Згодом прибуває мобільна група з лісництва на території якого виникла пожежа. В разі розповсюдження пожежі і бракування сил, допомогу надають інші лісництва, в разі потреби лісгоспи. Якщо є загроза подальшого розповсюдження осередка ( більш ніж 2 га) на допомогу залучаються сили МНС, пожежної охорони, а також вертоліт з водозливним пристроєм. У випадку коли пожежа виникла в важкодоступному місці, куди не може під'їхати пожежний автомобіль, не можуть пройти пожежники і лісова охорона з пожежними рукавами, вертоліт МІ-8 з водозливним пристроєм чи вертоліт МІ-14ПЖ з внутрішньою ємністю, як показано на рис.4.3.; рис.4.6.. залучається в самому початку пожежі. Рішення про залучення вертольота приймає керівник гасіння пожежі Рескомлісу АРК за погодженням начальника Української авіаційної бази охорони лісів .

Надалі, у залежності від обстановки, що складається, і масштабів лісово пожежі, створюється штаб керівництва гасінням пожежі з включенням у його склаі представників Рескомлісу АРК, ГУ МНС, представників місцевих органи виконавчої влади, міністерств, відомств, що беруть участь у гасінні пожежі Штабом готується рішення на організацію робіт на період локалізації і гасіння пожежі. Пункт керування керівника гасіння пожежі розміщається безпосередньо біля осередка пожежі.

Склад і порядок нарощування єдиного угруповання сил керівник визначав спільно зі штабом керівництва і погоджує з начальником цивільної оборони головою Постійної комісії з надзвичайних ситуацій Ради міністрів АРК. Вважаємо за доцільне на кожну окрему ділянку пожежі виділяти зведену групу, створювану : числа особового складу підрозділів МНС, Рескомлісу АРК, Державного керуванні пожежної охорони й ін.

Так як великомасштабні пожежі в Криму виникають на 95 % в Ялтинськом) ГЛПЗ ,то для зменшення їх кількості і в загалі зменшення площ лісових пожеж пропоную провести наступні заходи:

1.  Створити на базі Ялтинського авіавідділення (чи Ялтинського ГЛПЗ ) створити мобільну групу десантників - пожежних в кількості не менше ЗО чол Група повинна мати як десантну підготовку (спуски з вертольоту ), так і підготовку по тактиці гасіння лісових пожеж, мати достатню матеріальну базу (спусков: пристрої, мобільні автомобілі, радіозв'язок , відповідні інструменти і техніку.

2.  Впровадити              чергування вертольоту М1-8 МТВ з водозливним пристроєм безпосередньо на вертольотному майданчику Ялтинського ГЛПЗ.

3.  Для              водозливного пристрою необхідно придбати систему ін'єкції піноутворювача «8аск$а&ат» виробництва СІЛА (рис. 4.12. ). Ця система дозволяє вводить піноутворювач водозливний пристрій після забору води, ще дасть змогу збільшити ефективність гасіння вертольотом. Для цього водозливного пристрою моделі 7590 підходить система ін'єкції піноутворювача «8асказ£оат» моделі 2044. Ця система складається із слідуючих елементів:

•          Пульт управління (встановлюється на борту вертольоту)

•      Електричний кабель.

•      Емкість з прорезиненої тканини для піноутворювача на ЗО літрів, і який знаходиться насос із забірними клапанами для подач: піноутворювача.

•      Пристрий для порційної подачі піноутворювача.

Ємкість і пристрій для порційної подачі піноутворювача встановлюється е корпусі самого водовзивного пристрою. Порційна подача піноутворювачг регулюється із пульту управління з допомогою цифрового перемикача.

Дія системи «Заскзаіоат» може швидко освоюватись оператором бе: попереднього досвіду.

4.   Створити на базі автомобіля УАЗ мобільний радіоцентр, через який штаб) гасіння можна було одержувати інформацію із ділянок гасіння діючої, даватк необхідні вказівки що до переміщення сил, які задіяні на пожежі. Це збільшиті ефективність всіх ділянок гасіння. Мобільний радіоцентр необхідний ще том, ще не у всіх точках південного берегу є радіозв'язок із стаціонарним диспетчерський пунктом Ялтинського ГЛПЗ. Цей центр можна при необхідності задіювати і щ гасінні пожеж в інших лісогосподарських підприємствах Рескомлісу АР Крим.

5.   В              умовах обмеженого фінансування пропоную залучити де авіапотрулювання лісів новий вітчизняний двохмістний вертоліт К-1-3, розроблений Українською компанією «Аерокоптер »(рис. 4.13. ).

В березні 2010 року вертоліт завершує програму по впровадженню і повній сертифікації цього повітряного судна. Застосування цього повітряного судна на авіапатрулюванні дасть змогу (при обмеженням фінансуванні ) в два раз* збільшити кількість льотних годин. Це в свою чергу забезпечить більший процент виявлення пожеж в початковій стадії.

Основні технічні характеристики цього повітряного судна представлено в таблиці 4.6.1.

Таблиця 4.6.1

Проектні технічні характеристики 3-лопатевого вертольота Двигун вертольота - «8иЬаш» ЕІ - 25, потужність 156 л.с .(110 кВт ).

1. Вага, кг: