Іспано-українські відносини

Історія дипломатичних відносин України та Іспанії налічує вже  майже 20 років (починаючи з дати встановлення дипломатичних відносин – 30 січня 1992р.). За цей проміжок часу між країнами сформувалася потужна договірно-правова  база, яка дозволяє ефективно співпрацювати  у всіх сферах життя.

Слід виділити найбільш важливі  документи, що вплинули на поліпшення двосторонніх відносин. Одним з таких  є Меморандум про консультації між  Урядами двох країн, підписаний 25 квітня 1992 року. Наступним кроком у розвитку міждержавних відносин стала розробка договору “Про дружбу і співробітництво  між Україною та Іспанією”, який був  підписаний обома сторонами у 1996 р. Того ж року була підписана низка  інших двосторонніх угод: Угода про  економічне та промислове співробітництво, Угода про повітряне сполучення, Угода про співробітництво в  галузі освіти, науки і культури, Угода про соціальне забезпечення громадян та ін.

Не менш важливим є те, що Україна та Іспанія проводять  регулярні зустрічі на міжурядовому рівні. Завдяки саме такому спілкуванню, докладаються максимальні зусилля  для, насамперед, політичного та економічного зближення країн.

Упродовж всього періоду  розвитку двосторонніх відносин найбільш інтенсивний етап політичного діалогу  з Україною відбувається у контексті  інтеграційних процесів у Європі. Останні роки позначилися тенденцією до посилення взаємодії між Міністерствами закордонних справ України та Іспанії: глави зовнішньополітичних  відомств обох країн регулярно зустрічаються  в рамках міжнародних заходів, двічі  на рік проводяться двосторонні  політичні консультації на рівні  директорів департаментів та заступників  міністра. У березні 2007 р., вперше за історію двосторонніх відносин, в  Конгресі депутатів Іспанії була створена Група дружби з Україною.

Державний секретар Міністерства закордонних справ Іспанії підтвердив підтримку з боку іспанської сторони  євроінтеграційних та євроатлантичних  прагнень України, а також готовність надавати всебічну допомогу українській  стороні у рамках Меморандуму  про співпрацю між МЗС України  та Іспанії з метою наближення нашої держави до ЄС.

Значне місце в українсько-іспанських відносинах займають питання розвитку торговельно-економічного співробітництва. Між Україною та Іспанією існують можливості подальшого розвитку співпраці в машинобудуванні, суднобудівній галузі, виробництві елементів сонячної енергетики, хімічній та металургійній промисловості, сільському господарстві, туристичній сфері тощо.

Українська сільгосппродукція, металеві вироби та трубна продукція  відіграють важливу роль в торговельних відносинах між країнами. В Іспанії  особливим попитом користуються українські граніти, цемент, вироби з  деревини, інструментальні вироби та азотні добрива. Як країна із значним  потенціалом в аграрній сфері  Україна знаходиться серед лідерів  із постачання зернових на іспанський ринок, продовжує нарощувати обсяги експорту продукції олійно-жирової  промисловості, яка відіграє важливу  роль у товарообігу. Серед інших  важливих експортних позицій українських  компаній на іспанський ринок слід згадати такі природні копалини як вугілля та глина.

За даними Держкомстату України, за результатами 2008 року товарообіг між  Україною та Іспанією сягнув рекордних 1581,5 млн. дол. США та збільшився на 53,5% (8 місце серед країн ЄС). На жаль, у 2009р. світова економічна криза  негативно вплинула на розвиток двостороннього торговельно-економічного співробітництва. Так, за даними Держкомстату, протягом 2009р. обсяг торгівлі товарами між  Україною та Іспанією у порівнянні з 2008р. зменшився на 38,4%  і склав 942,6  млн. дол. США. Локомотивом зростання  українського експорту в Іспанії  у 2009р. були зернові культури. Експорт українських зернових у 2009-2010р. маркетинговому році в Іспанію зменшився до 1,2 млн. т.

Двостороннє співробітництво  між Україною та Іспанією в культурно-гуманітарній сфері здійснюється на основі положень Угоди між Урядом України і  Урядом Королівства Іспанія про  співробітництво в галузі освіти, науки і культури від 7 жовтня 1996р. Важливим фактором українсько-іспанського  культурно-гуманітарного співробітництва  є наявність в Іспанії чисельної  української громади. З цією метою  функціонують Українсько-іспанські  центри.

Коротко розглянувши історію  українсько-іспанських відносин, можна  спрогнозувати розвиток відносин країн  у найближчому майбутньому, у  контексті інтеграції України до ЄС.

Слід зазначити, Іспанія  виступає за інтенсивні збалансовані відносини з Україною та підтримує  зміцнення відносин України та Євросоюзу. Виходячи з того, що такого роду відносини  рано чи пізно виллються у переговори щодо Договору про асоціацію між  ЄС та Україною, який включає договір  про зону вільної торгівлі. Вступ  у силу такого договору, звичайно, принесе  багато викликів Україні, алей надасть  безліч взаємовигідних можливостей. При  створенні надійних умов для торгівлі та інвестицій забезпечиться зріст  виробництва, що збільшить кількість  робочих місць. Враховуючи той факт, що внутрішній європейський ринок на сучасному етапі становить 500 міл. чол., то це дійсно великий потенціал  для України.

У Іспанії є широкі можливості для інвестування в українську енергетику, виробництво або будівництво  інфраструктури. Але на даному етапі  реалізується лише невеликий відсоток інвестицій (0,2%). Пріоритетним напрямком  інвестиційної співпраці в найближчій перспективі залишається залучення  прямих інвестицій з Іспанії в  контексті підготовки до проведення в Україні фінальної частини  “Євро-2012”.

Розглядаючи інтереси Іспанії  у відносинах з Україною слід виділити по-перше, збереження України у якості одного з головних партнерів по експорту зернових.

По-друге, закріпитися на українському споживчому ринку: автомобілі, меблі, інші товари для дому, одяг та взуття, продовольчі товари.

По-третє, забезпечити іспанським будівельним і інжинірингових компаніям  брати участь у реалізації інфраструктурних проектів на території України, включаючи  модернізацію енергетичних обʼєктів, розвиток транспорту та створення туристичних  зон на чорноморському узбережжі.

По-четверте, інтенсифікувати  двосторонню співпрацю у сфері  науки, освіти і високих технологій.

По-пʼяте, збільшити потік  українських туристів на курорти  Іспанії (у 2010 р. їх відвідало близько 500 тис. наших громадян).

Розглядаючи можливі перспективи  розвитку двосторонніх відносин по секторах економіки, слід звернути увагу на наступні.

У сільськогосподарському секторі  зацікавленість іспанських підприємств  викликає реалізація спільних проектів з альтернативних видів палива (біодизелю  та біометилових сумішів) на основі рапсової та соняшникової олії, цукрового буряку, збільшення обсягів імпорту з  України зернових культур та продукції  олійно-жирового комплексу.

У суднобудуванні можливим є інтерес іспанської сторони  до зведення українськими підприємствами корпусів морських суден різноманітного дедвейту та призначення (для танкерів, ліхтерів, риболовецьких суден тощо).

Перспективним напрямом співробітництва  між Україною та Іспанією є енергетика (модернізація електростанцій, використання альтернативних джерел енергії, зокрема, вітряної та сонячної, біопалива, участь іспанських підприємств в проектах з модернізації української ГТС  та будівництві терміналу ЗПГ, будівництва  та реконструкції магістральних  та міждержавних електричних мереж), транспорт (будівництво, ремонт швидкісних з/д магістралей та поїздів, постачання вагонів та устаткування, реконструкція  аеропортів, портів, доріг), будівництво готелів та інших інфраструктурних обʼєктів, туризм тощо.

З метою підвищення експорту продукції на ринок Іспанії українські компанії мають активніше брати  участь в спеціалізованих міжнародних  виставках в Іспанії, формувати  комерційні підприємницькі місій (під  егідою УСПП або ТПП України), проводити  в Іспанії та Україні українсько-іспанські  бізнес-форуми, обмінюватися інформацією  щодо комерційних та інвестиційних  пропозицій.

Іспано-українські торгово-економічні звʼязки регулюються кількома десятками договорів, угод, протоколів та інших документів. В останнє десятиліття відзначався стійкий інтерес українських та іспанських організацій, компаній і ділових кіл щодо розвитку двостороннього співробітництва. Широкий спектр економічних взаємовідносин включив в себе торгівлю товарами та послугами, підприємницьке, інвестиційне та науково-технічне партнерство. Структура українсько-іспанської торгівлі характеризується певною стабільністю, що свідчить про наявність сформованих товарних потоків.

Система українсько-іспанських інституційних відносин в цілому знаходиться в стадії становлення  й пошуку нових ефективних форм, максимальною мірою наближених до вимог  життя. Створюються взаємні інвестиційні та страхові фонди, спільні торговельні  палати та асоціації, українсько-іспанські  виробничі, консалтингові та трейдерські  компанії. Явно бракує спільних бізнес-структур (в тому числі у банківській  сфері), галузевих торгових палат  та інших об'єднань підприємців, постійно діючих міжрегіональних установ, організацій  вчених і професіоналів, працівників  засобів масової інформації. Наявна договірно-правова база дозволяє формувати  такі інститути. Здається, що справа впирається в інертність мислення і відсутність  належної ініціативи. Можливо, необхідні  політичні та адміністративні імпульси “зверху”. Розвиток такої співпраці може послужити базою довгострокових українсько-іспанських відносин.

20 років співпраці незалежної  України та Іспанії дали не  тільки потужну договірну базу, але й сталі економічні відносини.  Упродовж всього періоду розвитку  двосторонніх відносин найбільш  інтенсивний етап політичного  діалогу з Україною відбувається  у контексті інтеграційних процесів  у Європі у рамках міжнародних  заходів та у двосторонньому  форматі. Значне місце в українсько-іспанських  відносинах займають питання  розвитку торговельно-економічного  співробітництва. Українська сільгосппродукція,  металеві вироби та трубна  продукція відіграють важливу  роль в торговельних відносинах  між країнами. В Іспанії особливим  попитом користуються українські  граніти, цемент, вироби з деревини, інструментальні вироби та азотні  добрива. У Іспанії є широкі  можливості для інвестування  в українську енергетику, виробництво  або будівництво інфраструктури. Але на даному етапі реалізується  лише невеликий відсоток інвестицій (0,2%). Система українсько-іспанських  інституційних відносин в цілому  знаходиться в стадії становлення  й пошуку нових ефективних  форм, максимальною мірою наближених  до вимог життя.

 Список використаної літератури:

1. Аникеева Н. Е. Испания в конце ХХ – начале ХХІ века / Н. Е. Аникеева // Новая и новейшая история. – 2006. – № 2. – С. 71–84.
2. Бандурко А. О. Іспанія: основні напрямки економічної політики// Держава та регіони. Серія: економіка та підприємництво. – 2006. - № 5. – с. 327-331.
3. Понеделко Г. Н. Испания: социальное измерение демократических преобразований// Мировая экономика и международные отношения.  – 2004. -№ 1. с. 80-88.
4. Синельщикова И. Г. Внешнеэкономические связи Испании в глобализирующемся  мире// Латинская Америка. - 2003. – № 3. – с. 10-17.
5. Ткаченко В. А. Испания делится своим опытом перехода от диктатуры к демократии / Е. Стахов // Латинская  Америка. – 2004. – №4. – 41–48.
6. Черкасова Е. Поворот во внешней политике Испании: амбиции и границы возможного / Е. Черкасова // Мировая экономика и международные отношения. – 2005. – №8. – С. 65–76.
7. Школяр Н. А. Испания в мировой экономике и внешних связях с Россией// Латинская Америка. – 2008. - № 8. – с. 38-48.