Партизанський рух в Бессарабії

Партизанський рух в Бессарабії - партизанський рух на території Молдавської РСР під час Великої Вітчизняної війни. Перші партизанські загони і підпільні організації були сформовані вже 30 червня 1941 року. 
 
Особливості організації партизанського руху: 
 
Партизанські загони змушені були діяти вночі, а вдень розосереджувати. Такі організаційні форми партизанського руху диктувалися складнощами місцевих умов: 
 
    * Велика щільність населення 
    * Відсутність великих лісових масивів 
    * Наявність в Правобережній Молдавії значної кількості жителів, які співпрацювали з окупаційною владою 
 
Швидке просування фронту і окупація Бессарабії не дозволили завершити формування партизанських загонів і підпілля. 

1941 
 
Влітку і восени 1941 року на окупованих територіях билися 14 підпільних організацій і груп (близько 200 осіб). Активно діяли підпільники в Кишиневі, Кагулі, Бельцях, Тирасполі, Бендерах Болграді,Ізмаїлі. За допомогою Військової ради Південного фронту була організована підготовка партійного і комсомольського активу для роботи в тилу ворога. У вересні 1941 створений орган по керівництву партизанським рухом - Партизанский центр. Члени Партизанського центру незабаром загинули. Відсутність керівного центру негативно позначилося на розвитку партизанського руху. Восени і взимку 1941 року німецькі війська завдали важкі удари молдавським партизанам і підпільникам. 

1942 
 
У травні 1942 року створено Кам'янський районний підпільний центр, який через 13 сільських підпільних осередків керував політичною роботою серед населення. Посилилася діяльність підпільних груп в Кишиневі, Бендерах, Тирасполі. 
 
У грудні 1942 року при Українському штабі партизанського руху (УШПР) створено Молдавська відділ. Основною формою партизанських дій був саботаж. ЦК КН (б) М, враховуючи труднощі формування та дислокації партизанських загонів на території Молдови, виходячи з досвіду партизанських рейдів на Україну і в Білорусії, прийняв рішення створити рейдові партизанські з'єднання. 
 

1943 
 
12 травня 1943 було прийнято рішення об'єднати партизанські загони в 1-е Бессарабське партизанське з'єднання, яке було створено в червні в Поліській області. 
 
30 серпня було створено Молдавське партизанське з'єднання. З цим з'єднанням, що діяло на території Житомирської області, встановили зв'язок підпільники Григоріополя. До кінця 1943 року в бессарабські партизанські з'єднання входило 14 загонів (понад 3 тисяч бійців). 
 
На території Бессарабії, де не було природних умов для дій великих партизанських формувань, діяли підпільні організації і дрібні партизанські загони. В кінці 1943 року на окуповані території були закинуті 15 організаторських груп, більшості з яких вдалося встановити зв'язок з населенням і вирости у великі загони. 
1944 
 
Молдавський відділ УШПР вжив заходів до перебазування бессарабських партизанських з'єднань, що діяли на Північній Україні, на територію Молдавії взимку 1943-1944 років з 1-го з'єднання туди вийшли розвід групи. На початку 1944 року сюди була спрямована кінна група під командуванням полковника Я.А. Мухіна. У період 1200-км рейду по тилах ворога група виросла в партизанський загін «Радянська Бессарабія» (105 бійців). 
 
У березні 1944 року в Бессарабію було перебазовано загони українських партизанів під командуванням М.М. Струкачева і М.Г. Тугушева. У січні - березні 1944 року в Бессарабії діяло 18 партизанських загонів і більше 23 партизанських груп (понад 900 осіб). 
 
В кінці квітня 1944 року, після звільнення лівобережних районів республіки, туди з Києва було передислоковано Молдавський відділ УШПР. У короткий термін відділ підготував і перекинув у тил ворога 6 невеликих партизанських загонів (понад 130 осіб). 
 
До літа 1944 в південно-західних районах Бессарабії діяло понад 20 партизанських загонів і груп (понад 1200 осіб). Партизанський рух влітку 1944 року розвивалося безпосередньо в прифронтовій смузі в тісній взаємодії з Радянською Армією. Партизани брали участь у визволенні населених пунктів, у забезпеченні форсування радянськими військами Дністра. 

Нанесена  шкода: 
 
За період з 1941 по 1944 роки партизанами та підпільниками було виведено з ладу близько 30000 окупантів та їх пособників, організовано крах понад 300 військових ешелонів, підірвано 133 танка і бронемашини, 20 літаків, сотні автомашин, підірвано 62 залізничних мости.