Переферійні пристрої ПК

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Марта 2011 в 00:25, реферат

Описание работы

Основне призначення периферійних пристроїв(ПП) - забезпечити надходження в персональний комп’ютер (ПК) з навколишнього середовища програм і даних для обробки, а також видачу результатів роботи ПК у вигляді, придатному для сприйняття людини або для передачі на іншу ЕОМ, або в іншій, необхідній формі. ПП в чималому ступені визначають можливості застосування ПК.

Содержание работы

1.Системні периферійні пристрої……………………………………………..3
1.Відеомонітори
2.Клавіатура
3.Принтер
4.Накопичувачі
а) на гнучких магнітних дисках

б) на жорстких магнітних дисках

2. Додаткові периферійні пристрої………………………………………….14

1) Графобудівник

2) Миша

3) Модем

4) Сканер

5) Аудіоплата

6) Пристрій для читання ком пакт-дисків

7) Адаптери каналів зв’язку

Файлы: 1 файл

контрольная информат.doc

— 109.50 Кб (Скачать файл)

     Випускаються спеціальні високопродуктивні (так звані "Мережеві") принтери, наприклад HP Laser Jet 4Si, 4V та інші, їх швидкість роботи від 15 до 40 сторінок на хвилину. Зазвичай такі принтери підключаються до локальної мережі та спільно використовуються користувачами цієї мережі. 

4)Накопичувачі

      В якості зовнішньої пам'яті персональних комп'ютерів можуть використовуватися накопичувачі на магнітному диску і на магнітній стрічці. Накопичувачі на магнітному диску бувають з двома типами носіїв інформації з гнучким магнітним диском (дискетою) і з жорстким (незнімним) магнітним диском (НЖМД). Наявність накопичувача на гнучкому магнітному диску (НГМД) є обов'язковим. Накопичувачі на магнітній стрічці бувають звичайно касетного типу і використовуються рідко. Вони служать для перезапису великого обсягу інформації з НЖМД на магнітну стрічку, після чого ця інформація може бути записана в НЖМД іншого персонального комп'ютера або збережена в архіві.

      Накопичувачі зв'язуються з центральним процесором комп'ютера за допомогою відповідних керуючих пристроїв (контролерів). Керуючі пристрою (УУ) призначені для здійснення, з одного боку, обміну інформацією між центральним процесором і накопичувачами, а з іншого – для управління роботою цих накопичувачів. Зв'язок накопичувачів з УУ здійснюється зазвичай через стандартний інтерфейс, що представляє собою групу ліній для передачі електричних сигналів, кожна з яких має строго певне призначення.      

Накопичувачі на магнітних дисках є устрою з так званим циклічним доступом до інформації. Магнітні стрічки є носіями з послідовним доступом. У них зчитування або запис проводиться в осередку почергово від початку до кінця стрічки. Принципово інакше функціонуючі накопичувачі на магнітних дисках здійснюють операції зчитування або запису за час, значно менше, ніж потрібно для пристроїв з магнітною стрічкою.       

Час доступу до інформації на носії накопичувача у багато разів перевершує час звернення до оперативної пам'яті комп'ютера. При створенні сучасних накопичувачів прагнуть звести цю різницю до мінімуму. Час доступу до інформації в НЖМД на один порядок менше часу доступу в НГМД.

      а)Накопичувачі на гнучких магнітних дисках широке поширення НГМД в персональних комп'ютерах обумовлено їх порівняно низькою вартістю, малими розмірами, а також порівняно швидким-доступом до зберігається на дискеті інформації. Інша причина великого поширення НГМД - це зручність роботи з ними і простота зберігання дискет.

      Існують різні види НГМД. Найбільш широко поширені пристрої з діаметром носія 133мм (5,25 дюйма) і 89мм (3,5 дюйма). У професійних комп'ютерах найчастіше використовуються НГМД з діаметром дискети 3,5 дюйма.

      При роботі з дисковими накопичувачами для зберігання інформації використовується одна чи дві кругові поверхні диска. Згідно числа використовуваних інформаційних поверхонь магнітні диски можуть бути односторонніми і двосторонніми, а накопичувачі відповідно - з одного двома магнітними головками зчитування-запису. У професійних комп'ютерах використовуються як односторонні, так і двосторонні дискети. 
Можливість зберігання інформації на одній або двох поверхнях дискети гарантується заводом-виробником і вказується на її етикетці. Односторонні НГМД мають тільки одну головку зчитування-запису, тобто розраховані на використання лише однієї поверхні дискети. Двосторонні НГМД мають двома головками зчитування-запису й працюють одночасно з двома поверхнями дискети. У випадках, коли це передбачається конструкцією НГМД і дискети, односторонні НГМД можуть працювати по черзі з двома поверхнями дискети. Для цього спочатку дискету встановлюють в основне положення, при якому відбувається запис або зчитування з першої поверхні. Після установки дискети в зворотне положення, при якому дві поверхні міняються місцями, можливий запис або зчитування і на другий її поверхні. Обсяг що зберігається на дискеті інформації залежить як від типу дискети, так і від самого НГМД.

НГМД як самостійний пристрій об'єднує три основних блоки: систему приводу, систему позиціонування і систему зчитування-запису. Система приводу призначена для забезпечення обертання гнучкого диска в дискеті зі строго заданою швидкістю. Двигун системи приводу включається і вимикається сигналами, які надходять від УУ через інтерфейс. Система позиціонування служить для установки зчитувально-записуючої голівки на точно визначений доріжці поверхні носія. Доріжки представляють собою концентричні кола на поверхні диска, на які записується інформація. Кроковий електродвигун переводить зчитувально-записуючу голівку з однієї доріжки на іншу в двох напрямках по радіусу диска. Голівка перебуває в постійному зіткненні з поверхнею дискети. Система зчитування-запису перетворює надходить від УУ інформацію в електричні імпульси, які проходять через магнітну головку і здійснюють запис на дискеті. При зчитуванні з дискети ця система виконує зворотне перетворення - електричні імпульси з магнітною головки перетворюються в двійкову інформацію, яка подається у вигляді, підходящому для передачі по інтерфейсу в УУ.

      Характерною особливістю дискових накопичувачів є метод запису інформації на носії. Цей метод визначає щільність розташування даних на магнітному диску і в зв'язку з цим істотно впливає на максимально можливий обсяг інформації, що зберігається. Крім того, метод запису пов'язаний і з достовірністю даних, що зберігаються, із швидкістю обміну між УУ і накопичувачем, зі складністю УУ і так далі. У НГМД використовуються 
переважно два методи запису - з частотною модуляцією ЧМ (від англ. FM - Frequency modulation), і з модифікованою частотною модуляцією МЧМ (MFM). У УУ дані обробляються в двійковому вигляді і передаються в НГМД послідовним кодом (як послідовність нулів і одиниць). Кодування за методом ЧС виконується шляхом подачі додаткового імпульсу для кожної одиниці і відсутність такого імпульсу для кожного нуля вихідного двійкового ряду. Таким чином формуються так звані імпульси даних. Крім них у послідовність ЧС-кодування включаються і синхронізуючі імпульси, відповідні тактовій частоті двійкового ряду. Ці імпульси призначені для синхронізації логічних схем НГМД тактовою частою УУ. Для зменшення числа синхронизирующих імпульсів при методі МЧМ для синхронізації використовуються самі імпульси даних. Генерування додаткових синхроімпульсів проводиться тільки у випадках декількох послідовних нулів, коли імпульси даних відсутні. Отже, кодування методом МЧМ складається з наступних операцій: передачі імпульсу даних для кожної одиниці двійковій записуваної послідовності; передача синхроімпульса для кожного другого і наступного нуля в групі послідовно записаних у двійковому ряду нулів. Отримана в результаті послідовність об'єднує імпульси даних і синхроімпульси, але загальне число імпульсів дворазово 
зменшується в порівнянні з методом ЧМ. Отже, при однаковій щільності запису метод МЧМ дозволяє отримати в два рази більший, ніж при методі ЧС, обсяг збереженої на диску інформації. У зв'язку з цим у більшості НГМД, використовуваних у фахових комп'ютерах, застосовується кодування за методом МЧМ.

      Іншою характерною особливістю НГМД є щільність запису на 
дискеті. У залежності від напрямку, по якому розглядається щільність, розрізняють поперечну та поздовжню щільність запису. Поперечна щільність вимірюється числом доріжок на одиницю довжини в напрямку радіусу дискети, а поздовжня щільність - числом бітів інформації на одиницю довжини уздовж окружності доріжки. Щільність запису визначається переважно якістю магнітного покриття та параметрами зчитувально-записуючої голівки.

      б)Накопичувачі на жорстких магнітних дисках

      Пристрій з незмінним носієм - це накопичувачі на жорстких магнітних 
дисках (НЖМД). На відміну від накопичувачів на гнучких магнітних дисках для них зазвичай не передбачається вилучення носія з пристрою і заміни його аналогічним - вінчестер герметично закритий у корпусі пристрою, і весь НЖМД зазвичай монтується одноразово при складанні комп'ютера. Вінчестер обертається безперервно після включення живлення пристрою. Оскільки обсяг інформації, що зберігається одним пристроєм цього виду, є дуже значним (більше 300 Мбайт), то воно використовується спільно всіма користувачами комп'ютера.

      Вінчестер разом з магнітними головками герметично закритий у металевому корпусі, ізолюючому їх від небажаних впливів навколишнього середовища. Завдяки цьому істотно знижується ймовірність похибки запису внаслідок забруднення голівок або псування поверхні жорсткого диска. У НЖМД магнітні головки здійснюють зчитування і запис інформації, не стикаючись з поверхнями носія. Це так звані плаваючі головки, які під час обертання диска утримуються на невеликій відстані від поверхні підйомної силою, утвореною повітряним потоком між головкою і поверхнею диска. Безконтактна запис дозволяє досягати високої швидкості обертання носія і запобігає знос головок. У свою чергу, велика частота обертів диска дозволяє значно збільшити швидкість запису та зчитування НЖМД, що зменшує загальний час доступу до цього виду пам'яті. 

2. Додаткові периферійні пристрої 

1)Графобудівник

      Графобудівник (плоттер) - пристрій для виведення графічної інформації на папір. Для обслуговування плотерів використовується спеціальне програмне забезпечення, за допомогою якого можна з високою швидкістю креслити графічні зображення різного формату.

      Графобудівники - це механічні пристрої, в яких закріплено спеціальне перо. Щоб намалювати графік або символ, перо пересувається по папері. Перо (практично воно являє собою скоріше ручку) може бути заповнено кольоровий пастою або чорнилом. Многоперьевие графобудівники можуть по команді міняти малює перо, що дозволяє виконувати багатобарвні зображення.

      Плоттери бувають декількох типів. У пристроях першого типу папір або плівка нерухомо закріплена на плоскій поверхні, а перо може переміщатися в двох вимірах. Графобудівники другого типу влаштовані так, що перо рухається в одному вимірі, але переміщається і папір. Плоттери бувають барабанного типу, тобто вони працюють з рулоном паперу.

      Графобудівники отримують від комп'ютера послідовність команд, керуючу процесом малювання. Звичайно, для цього необхідно відповідне програмне та апаратне забезпечення. Апаратні засоби включають інтерфейс та кабель зв'язку. Програмне ж забезпечення повинно бути здатно генерувати послідовність керуючих кодів, яка передається графобудівнику. Більшість графопостроителей мають вбудовану таблицю кодування, відповідно до якої ці коди перетворюються в елементарні рухи пера. Інакше кажучи, команди графобудівники комп'ютер віддає на спеціальній мові. Ніякого спеціального стандарту на командна мова графопостроителей немає. 
 

2)Миша 
   Миша - це маніпулятор для введення інформації в комп'ютер. Миша являє собою невелику коробочку з двома або трьома клавішами, легко зменшується в долоні. Разом з проводом для підключення до комп'ютера це пристрій дійсно нагадує мишу з хвостом.

      Миша дозволяє пересувати курсор в потрібне місце екрану шляхом переміщення миші по столу миші по столу або Вказати поверхні і фіксувати вибір натисненням однієї з кнопок на своїй поверхні. Як і в інших випадках, програмне забезпечення повинне виявитися здатним розпізнати наявність апаратного засобу, то є миші, і сприйняти керуючі сигнали. На щастя, більшість програм, які "розуміють" управління 
курсором з клавіатури, можуть використовувати мишу після підключення невеликий додаткової програми, що представляє комп'ютеру інформацію про переміщення миші у вигляді еквівалентної послідовності кодів, генеруються при натисканні клавіші управління курсором.

      Існують два основні варіанти конструкції миші: механічний і оптичний. Механічний пристрій використовує вільно обертається кулька, який розташовується на "дні" миші. Кулька в результаті тертя повертається, коли миша рухають по плоскій поверхні. Схеми миші сприймають це, підраховують число обертів і передають інформацію комп'ютера. Оптичну мишу рухають за спеціальною відбиває панелі. Луч світла, що випускається мишею, відбивається від рівномірно нанесених на панель штрихів. При цьому сенсор, розташований усередині миші визначає пройдене відстань і напрям переміщення і посилає цю інформацію комп'ютера.

      На поверхні миші може знаходиться дві або три кнопки. Як вони використовуються - залежить від програмного забезпечення.

      Деякі прикладні програми розраховані тільки на роботу з мишею, але більшість програм використовують миша, допускають заміну миші командами, вводяться з клавіатури. Проте часто при такій заміні робота з програмою вельми скрутна. 

Информация о работе Переферійні пристрої ПК