Функції держави

1) реалізація волевиявлення народу у формі законодавства (правотворчості).

2) забезпечення державного суверенітету, визначення правового положення конкретних територій і керування ними.

3) офіційне представництво суспільства, тобто будучи носієм політичної влади, держава являє собою юридичну особу, суб'єкт права. Разом з тим здійснення функції забезпечення народовладдя припускає наявність правових відносин між державою і суспільством, залежність держави від суспільства, відповідальність перед ним.

4) захист конституційного ладу, що реалізується як спеціальними органами (Конституційним судом), так і безпосередньо народом, шляхом здійснення права на опір, будь-якій спробі насильницької зміни або усунення існуючого конституційного ладу;

- соціальні. За соціальним значенням діяльності держави їх поділяють на:

основні ( напрямки діяльності держави зі здійснення стратегічних завдань і цілей, що стоять перед нею у конкретний історичний період ).

неосновні (напрямки діяльності держави зі здійснення конкретних завдань у другорядних сферах суспільного життя ) .

Можна сказати, що кожна функція держави, як правило, є об'єктивно необхідною для даної держави. Усі види діяльності держави однаково важливі, але це не виключає, зрозуміло, можливості визначення на різних етапах пріоритетних напрямків, на яких варто зосередити увагу в першу чергу. І от ці напрямки стають тоді для держави основними;

- гуманітарні (забезпечення належних умов життя для кожної людини);

- екологічні (обумовлені соціальним обов'язком держави забезпечувати екологічне благополуччя громадян, їхню екологічну безпеку);

- ідеологічні;

5) залежно від терміну  виконання — постійні і тимчасові.

-постійні (напрямки діяльності  держави, що здійснюються на всіх етапах її розвитку);

-тимчасові ( напрямки діяльності  держави ,що здійснюються лише на певних етапах її розвитку ,наприклад : захист від агресії, ліквідація стихійного лиха, ведення війни ).

Всі функції держави діалектичне розвиваються, основні стають другорядними (неосновними), і навпаки, одні зникають і з'являються нові, яких раніше не існувало.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Таким чином, на основі всього перерахованого вище можна зробити висновок: Функції держави багатопланові, їх формування відбувається в процесі становлення і розвитку держави. У різні історичні періоди пріоритетного значення набувають ті або інші задачі, цілі держави, а отже, і різні її функції. На одних етапах центр ваги переноситься в сферу економіки, тому в діяльності держави пріоритетне місце займає економічна функція, в інші - в область політики, звідси – підвищена увага до реалізації функції державної влади і т.д. Зникають одні функції, виникають інші. Тому, класифікація функцій, що приведена в даній контрольній роботі не є кінцевою для української держави.

Звичайно, така тема як “функції держави” буде актуальною і через кілька десятків і навіть сотень років, поки існує такий інститут як держава. По даній темі існує безліч питань, частина з яких, сподіваюсь, розкрито в даній роботі. Це такі як: більш докладне пророблення кожної з приведених у класифікації функцій, аналіз різних теорій класифікації функцій держави, обробка й аналіз матеріалів останніх років стосовно даної теми та деякі інші. Я вважаю, що дана тема ще не “вичерпала” себе, і ще буде піддана всебічному аналізові в різних рефератах і наукових працях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література.

 

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р.-  К. : Преса України , 1997. - 80c.

2. Венгеров А.Б. Теорія  держави і права , М. : “ Новий  юрист “, 1998.

3. Загальна теорія держави і права / під ред. В.В. Лазарєва.М. 1996.

4. Скакун О. Ф. Теорія держави  і права : Підручник / Харків : Консум  2001 - 656 с.

5.Колодій А.М. , Опришко  І.В. , Демський С.Е. Правознавство : Навчальний посібник - 3-є видання , - К.: Юрінком Інтер , 2001.- 640 с.

6.Олійник А. Ю. Теорія держави  і права . Навчальний посібник / К. Юрінком Інтер , 2001. – 176с.

7. Савчук П.С. , Самойленко  Ю.П. Основи правознавства 

8. Посібник для абітурієнтів .- К.: А.С.К., 2002. – 208с.