Технологія поглиблення ствола

   Провітрювання гірничих  робіт здійснюється по діючій  схемі: свіже повітря подається  стволами шахт «Гвардійська»  та «Нова», забруднене повітря із робочих забоїв направляється у виробки-колектори, звідки по вентиляційним висхідним надходить в вентиляційні квершлаги шахт «Південна-Вентиляційна» та «Північна-Вентиляційна». По цим стволам видається на поверхню.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ

Охорона праці

   Постійне спостереження  та контроль за виконанням  правил безпеки покладається  на головного інженера організації, що проводить гірничі роботи.

   Інструктаж робітників  і безпосереднє керівництво виконання  заходів по техніці безпеки  здійснюється начальником дільниці.

   Всі особи нагляду та робітники керуються «Єдиними правилами безпеки при розробці рудних та нерудних родовищ підземним способом», «Єдиними правилами безпеки при взривних роботах», правилами пожежної безпеки і правилами безпеки по видам робіт.

   При проходці виробок по породам , схильним до гірничих ударів, виконувати заходи  , передбачені «Інструкцією по безпечному веденню гірничих робіт на рудних і нерудних родовищах, схильних до гірничих ударів».

Основні заходи з техніки безпеки

   При проходженні  виробок на кожну із них  має бути складений проект  виконання робіт  ППР.

   Відставання постійного  кріплення від оголення забою  має бути зазначено в ППР, але  не має перевищувати: при поглиблені  стволів — висоти  при забійної опалубки, при проходці горизонтальних виробок  — не більше 20 м.

   При виконанні  робіт на дільницях нестійких  порід використання тимчасового  кріплення обов’язкове.

   Відставання тимчасового  кріплення від оголення забою  зазначається ППР і не має  перевищувати 3 м.

   Проходка гірничих  виробок виконується з використанням  контурного підривання.

   Прокладання електричних  кабелів поблизу прорезинових труб вентиляції забороняється.

   Для забезпечення  безпеки руху всередині шахти  транспорту при виконанні гірничокапітальних робіт на гор.1270  та 1350 м залізо дорожні путі електровозної відкатки обладнуються пристроями автоматичного світлофорного блокування (АСБ). Зелений колір світлофора сигналізує машиністу електровоза про незайнятість ділянки на шляху руху і дозволяє рух составу з електровозом в голові потягу.

   Блокувальна залежність, т.б ворожість між світлофорами забезпечується релейними схемами, змонтованими в релейних ящиках АСБ. Релейні ящики, соленоїдні електроприводи та станції управління до них встановлюються в нішах стрілових переводів і живляться від контактної мережі напругою 275 В. Для підключення приладів АСБ застосовані кабелі марки СБВГ з негорючою полівінілхлоридною оболонкою. Металеві корпуси перерахованих приладів надійно заземляються згідно ЄПБ.

   При роскісці ствола на висхідний, пройдений в контурі перетину стволу, застосування запобіжної решітки обов’язкове.

Основними причинами травматизму при проведенні горизонтальних і похилих виробок є: падіння шматків руди чи породи відшарувавшихся з боків і кровлі виробок; вибух прихованих шпурів.

Основним заходом щодо запобігання обрушення та вивалення шматків породи чи руди є вибір раціонального способу закріплення, який відображається в спеціальному паспорті. Паспорт кріплення складається з пояснювальної записки і графічної частини. Пояснювальна записка складається з: характеристики бокових порід та їх стійкості; обґрунтування вибору типу і конструкції кріплення; розрахунку потреби матеріалів для кріплення. Графічна частина складається з: поперечного і повздовжнього перерізів виробки із зазначенням необхідних розмірів і відставання кріплення від забою; креслення деталей             ( конструкції замків, вузлів податливості).

При ускладненні гірничо-геологічних умов проведення виробок повинно бути зупинене, а паспорт кріплення негайно перескладається.

При проведенні виробок у породах, які потребують штучного підтримання, перед установленням постійного кріплення застосовують тимчасове кріплення. У породах надто слабких           ( сипучих, м'яких) виробки проводяться із використанням випереджаючого кріплення.

При проведенні, заглибленні або ремонтуванні похилих виробок люди у забої захищаються від падіння зверху вагонів чи інших речей не менше, як двома загородженнями. Одне з них установлюється в устя виробки, а друге – не вище, ніж 20м від місця роботи.

Відставання постійного кріплення від забою визначається проектом з урахуванням гірничо-геологічних умов і стану оточуючого масиву. У нестійких породах відставання постійного кріплення визначається паспортом кріплення. Якщо проведення виробки, яка підлягає закріпленню, зупинено на тривалий час, то постійне кріплення встановлюється впритул до забою.

Усі сполучення горизонтальних виробок між собою, а також горизонтальних з вертикальними чи похилими закріплюються незалежно від міцності і стійкості породи.

При проведенні виробок у міцних і стійких породах допускається відсутність кріплення за умови ретельного оббирання навислих шматків з усіх боків виробки.

Конструкції кріплення залежать від типу, призначення, форми, розмірів поперечного перерізу виробки та величини гірничого  тиску.

Дерев'яне кріплення застосовують при малому терміні існування виробки і незначному гірничому тиску.

Основною частиною дере'вяного кріплення горизонтальних і похилих виробок є рама трапецієвидної або прямокутної форми. Рами кріплення бувають повними і неповними. Неповна рама кріплення складається з двох стояків й одного верхняка. Повна рама кріплення, крім того, має летінь. Повними рамами закріплюють виробки в малостійких породах.

Металеве кріплення застосовується в капітальних та підготовчих виробках при різних геологічних і гірничо-технічних умовах. Конструкції металевого кріплення за формою поділяються на арочні, трапецієвидні та кільцеві, які виготовляються посувними та жорсткими. Найбільше поширення має арочне піддатливе кріплення зі сталевого спеціального профілю і менше – з рейок та двотаврових балок. Таке кріплення складається з верхнього сегмента і двох бокових ніжок. Кінці сегмента входять у ніжки і затискуються хомутами.   

Для закріплення капітальних і підготовчих виробок застосовують також штангове кріплення. Воно попереджає обвалення гірничої виробки за допомогою штанг. Верхні кінці штанг закріплюються у шпурах клиновими замками. Інколи для закріплення штанг використовують цементний розчин або синтетичну смолу.

Виробки закріпляють також бетонним, залізобетонним та набризк-бетонним кріпленням. При закріпленні суцільно рами виставляють одну біля одної. Таке кріплення застосовують у малостійких породах, а розбіжне кріплення – у міцних та стійких породах.

Після встановлення комплекту кріплення міцно затягують боки і покрівлю виробки дерев'яними розпилами, стійками або плитами з бетону, а потім забутовують вільний простір. Тип затяжки і забутовки визначається паспортом кріплення.

Під час установлення кріплення з бетону кріпильники знаходяться під захистом тимчасового кріплення.

Торкретбетон чи набризк-бетон наносять безпосередньо на поверхню виробки або на металеву сітку й арматуру.

Робітники, які зайняті на виготовленні бетонної суміші та обслуговуванні машин, перебувають у респіраторах, захисних окулярах, гумових рукавичках і прогумованому спецодязі.

Під час торкретування забороняється знаходитися у зоні дії працювати без захисних окулярів.

На проходку, заглиблення і закріплення стволів складається і затверджується проект організації роботи (ПОР). Частина ствола, що заглиблюється, повинна бути ізольованою від робочого горизонту відповідно до проекту запобіжним помостом або ціликом.

Робітники, які перебувають в забої ствола, повинні бути захищені від падіння шматків породи чи речей зверху цільним висячим помостом, який розташований поблизу від забою.

Частина вертикальної виробки від забою до постійного кріплення закріплююється тимчасовим кріпленням відповідно до проекту. Допустиме відставання тимчасового або постійного кріплення від забою обумовлюється паспортом кріпленням.

При наявності води перед закріпленням здійснюється дренаж, який забезпечує вільне стікання її у водовловлюючі пристрої ствола.

При видаванні породи баддями устя ствола повинен відкриватися тільки в частині, необхідній для проходу бадді.

До встановлення прохідницького копра устя ствола перекривається або огороджується решіткою заввишки 2,5м, в якій для проходу людей установлюються двері. Бадді під час видавання породи зі ствола недозавантажуються на 100м від верху борта.

Після підривання та провітрювання забою до початку робіт з прибирання породи ствол та обладнання в ньому ретельно складаються і приводяться в безпечний стан, а потім дозволяється спускання людей у забій.

Одночасні роботи з армування ствола і монтажу копра та монтажу обладнання в ньому здійснюються за проектом, який передбачає спеціальне перекриття ствола.

З метою аварійної евакуації усіх робітників, що знаходяться у стволі, повинна бути рятувальна, з механічним підйомом, сходинка. Кількість місць дорівнює кількості людей.

 

Пожежна безпека

   Пожежний трубопровід  має бути постійно заповнений  водою.

   На відстані не  більше 50 м від місця роботи  має знаходитись вогнегасник та встановлений протипожежний кран.

   На підготовлюваному  горизонті мають бути вагонетки  з протипожежними матеріалами. Кількість  та місцезнаходження цих вагонеток  визначається головним інженером  будівельної організації.

Промислова санітарія

   Поблизу робочих  місць мають бути переносні  аптечки.

   Повітря в діючих  виробках і на робочих місцях  не має вміщувати пилу більше  встановленої норми.

   Підірвана порода  перед навантаженням має бути  зрошена водою.

   Все гірниче обладнання, в процесі експлуатації якого  утворюється пил, має бути оснащене  справними пилоподавлюючими чи пиловловлюючими пристроями.

  

 

 

 

 

 

Додаток І

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток ІІ

 

 

Додаток ІІІ

 

 

Додаток ІV

 

 

Додаток V

 

Використана література

1. Единые правила безопасности  при разработке рудных, нерудных  и россыпных месторождений подземным  способом. - М.: Недра, 2003.-103 с.

2. Единые нормы времени  и выработки на горные работы  для рудников цветной металлургии /М-во цв. металлургии СССР. – М.: 1983, 198 с.

3. Технология, механизация  и организация проведения горных  выработок / Под общ. ред. В.В.Смирнякова. - М.: Недра, 1983.- 264 с.

4. Справочник по горнорудному  делу / Под ред. В.А.Гребенщика, Я.С.Пыжьянова, И.Е.Ерофеева. - М.: Недра, 1983.- 423 с.