Фінансовий менеджмент
План
1.Роль фінансової
інформації та її основні джерела…………………………3-5
2.Цілі і
методи аналізу фінансового стану
підприємства…………………...6-8
3.Задачі……………………………………………………………………...….9-11
Література……………………………..…………………………………………12
- Роль фінансової інформації
та її основні джерела.
Джерелом інформації
для аналізу фінансового стану слугу-ють
бухгалтерський баланс і додатки до нього,
статистична й оперативна звітність. Бухгалтерська
звітність являє собою сис-тему показників,
які відображають майнове і фінансове
станови-ще підприємства на звітну дату
а також фінансові результати його діяльності
зазвітний період.
Важливими джерелами інформації
є баланс підприємства (форма №1); додатки
до балансу «Звіт про фінансові результа-ти»
(форма № 2), «Звіт про власний капітал»
(форма № 3), «Звіт про рух грошових коштів»
(форма № 4), форма № 5 та інші пер-винні
документи.
Пояснення до балансу і звіту
про фінансові результати по-винні містити
розшифровку окремих показників форм
1 і 2, які характеризують структуру майна,
джерела його утворення, склад і розмір
фондів організації, окремих видів дебіторської
і креди-торської заборгованостей, основних
засобів і нематеріальних активів, фінансових
вкладень та зобов’язань.
Пояснювальна записка до річного
звіту повинна містити ко-роткухарактеристикудіяльності
підприємства, структури і видів виробничої,
комерційної та інвестиційної діяльності,
ринків збуту продукції. Характеристика
основних показників діяльності підприємства
має бути описана з урахуванням факторів,
які впли-нули у звітному періоді на фінансові
результати: частка активної частини основних
засобів; коефіцієнт зносу оновлення і
вибуття основних засобів; коефіцієнт
поточної ліквідності на початок і кінецьзвітного
періоду; коефіцієнтзабезпеченості власними
кош-тами та інші показники, необхідні
для повного об’єктивного уяв-лення про
фінансовий стан підприємства.
Пояснення до бухгалтерського
балансу і звіт про фінансові результати
повинні пояснити суть поданої звітної
інформації, розкрити обліковуполітикуорганізаціїі
забезпечити користувачів бухгалтерської
звітності додатковими даними, які доцільно
вклю-чати до бухгалтерського балансу
і звіту про фінансові резуль-тати.
- сукупність зовнішніх
і внутрішніх джерел інформації,
які забезпечують цілеспрямоване
формування інформаційної бази
фінансового менеджменту. Формування
системи інформаційних показників
залежить від галузевих особливостей
підприємств, їх організаційно-правової
форми господарювання, обсягу й
рівня диверсифікації господарської
діяльності та інших чинників.
Сукупність показників інформаційної
бази фінансового менеджменту класифікують
за такими групами:
Показники, джерелом формування
яких є зовнішня інформація:
Показники, що характеризують
загальноекономічний розвиток держави
і використовуються для аналізу зовнішнього
середовища та прогнозування умов Функціонування
підприємства у разі прийняття стратегічних
рішень щодо його фінансової діяльності
(стратегія розвитку активів і капіталу,
здійснення інвестицій тощо):
- показники макроекономічного
рівня ~ сума доходів і видатків
державного бюджету, розмір бюджетного
дефіциту, обсяг емісії грошей, грошові
доходи населення, вклади населення
в банках, індекс інфляції, облікова
ставка центрального банку;
- показники розвитку галузі,
до якої належить підприємство, - обсяг
виробництва (реалізації) продукції, загальна
вартість активів та їх структура, загальна
сума використовуваного капіталу (в т.ч.
власного), сума балансового і чистого
прибутку, ставки оподаткування діяльності
підприємства, індекс цін на продукцію;
Показники, що характеризують
кон'юнктуру фінансового ринку і використовуються
для прийняття управлінських рішень щодо
формування портфеля довготермінових
фінансових інвестицій, здійснення короткотермінових
фінансових вкладень та розв'язання інших
проблем фінансового менеджменту;
- показники кон'юнктури
фондового ринку - види основних
інструментів фондового ринку, їх
котирувальні ціни, обсяги угод
з основними фондовими інструментами,
зведений індекс цін фондового ринку;
- показники кон'юнктури
грошового ринку - депозитні та
кредитні ставки комерційних
банків, офіційні валютні курси,
курси купівлі-продажу валют комерційними
банками;
Показники, що характеризують
діяльність контрагентів і конкурентів.
їх використовують для прийняття управлінських
рішень з питань оперативної фінансової
діяльності. Основними об'єктами інформаційних
досліджень є банки, страхові компанії,
постачальники продукції (сировини, матеріалів),
покупці продукції, конкуренти. Склад
інформації для кожного об'єкта визначається
конкретними завданнями фінансового менеджменту,
обсягом господарських операцій, тривалістю
партнерських взаємин із конкретними
контрагентами.
Показники, джерелом формування
яких є внутрішня інформація:
Показники фінансового обліку
підприємства - основа інформаційної бази
фінансового менеджменту, яка слугує для
аналізу, прогнозування, поточного планування
і прийняття управлінських рішень з усіх
напрямів фінансової діяльності підприємства.
Джерелами формування цього інформаційного
масиву є офіційні форми звітності підприємства:
«Баланс підприємства», «Звіт про фінансові
результати та їх використання», «Звіт
про фінансово-майновий стан підприємства»;
Показники управлінського обліку
підприємства. Склад цих показників і
регулярність їх збору визначаються конкретними
завданнями фінансового менеджменту.
Тому управлінський облік на кожному підприємстві
організовують індивідуально.
- Цілі і методи аналізу фінансового
стану підприємства.
Для аналізу
фінансового стану підприємства використовується
система взаємозалежних показників, які
базуються на даних бухгалтерської й статистичної
звітності підприємства.
Аналіз фінансового стану має
дві основні цілі:
оцінити минулу фінансово-господарську
діяльність підприємства;
підготувати інформацію, яка
необхідна для прогнозування.
Цілі аналізу будуть досягнуті
в результаті рішення взаємозалежного
набору аналітичних задач:
визначення фінансового стану
підприємства на момент проведення аналізу;
виявлення тенденцій і закономірностей
розвитку підприємства;
визначення "вузьких" місць,
які негативно впливають на фінансовий
стан підприємства;
виявлення резервів, які підприємство
може використовувати для поліпшення
фінансового стану.
Результати фінансового аналізу
використовуються:
адміністрацією для прийняття
управлінських рішень;
зовнішніми користувачами (банками
- для визначення кредитоспроможності
підприємства, потенційними інвесторами
- для визначення доцільності інвестицій,
професійними учасниками фондового ринку
- для визначення ціни акцій і тощо).
Фінансовий менеджер повинен
досконало володіти методами фінансового
аналізу, оскільки він відповідає перед
керівництвом підприємства за:
рекомендації з прийняття рішень;
фінансовий аналіз контрагентів
по ділових операціях;
"фінансовий імідж" підприємства.
Для аналізу фінансового стану
використовується система взаємозалежних
показників, які базуються на даних бухгалтерської
й статистичної звітності підприємства.
Такий аналіз іноді називають зовнішнім,
оскільки він орієнтується тільки на публічну
звітність підприємства. Вірогідність
вихідних даних визначає цінність показників,
за якими ведеться розрахунок.
Основний зміст зовнішнього
аналізу складається з:
аналізу абсолютних показників
прибутку;
аналізу відносних показників
прибутку;
аналізу фінансової стійкості
і ліквідності балансу;
аналізу ефективності використання
притягнутого капіталу.
Фінансовий менеджер повинен
вибрати систему показників, які допоможуть
йому з достатнім ступенем точності оцінити
поточні й стратегічні можливості фірми.
Основні методи аналізу звітності:
читання звітності;
горизонтальний аналіз;
вертикальний аналіз;
трендовий аналіз;
розрахунок фінансових коефіцієнтів.
Читання звітності як один із
методів аналізу - це вивчення абсолютних
показників, представлених у звітності.
За допомогою цього методу аналізу звітності
визначають майновий стан підприємства,
його короткострокові і довгострокові
інвестиції, вкладення у фізичні активи,
джерела формування власного капіталу
і позикових коштів, оцінюють зв'язки підприємства
з постачальниками і покупцями, фінансово-кредитними
організаціями, оцінюють доход від основної
діяльності й прибуток поточного року.
Горизонтальний аналіз дозволяє
визначити абсолютні й відносні зміни
різних статей звітності в порівнянні
з попереднім роком, півріччям, кварталом.
Вертикальний аналіз проводиться
з метою виявлення питомої ваги окремих
статей звітності в загальному підсумковому
показнику, який приймається за 100% (наприклад,
питома вага дебіторської заборгованості
в загальному підсумку валюти балансу).
Трендовий аналіз являє собою
визначення основної тенденції розвитку
в часі (тренда) показників звітності.
У найбільш простому випадку він може
базуватися на розрахунку відносних відхилень
показників звітності за ряд років (періодів)
від рівня базисного року (періоду), для
якого всі показники приймаються за 100%.
Фінансові коефіцієнти відображають
фінансові пропорції між різними статтями
звітності. Перевагою фінансових коефіцієнтів
є простота розрахунків. Суть методу полягає,
по-перше, у розрахунку відповідного показника
і, по-друге, у порівнянні цього показника
з якою-небудь базою, наприклад:
загальноприйнятими стандартними
параметрами;
середньо галузевими показниками;
аналогічними показниками попередніх
років (періодів);
показниками підприємств-конкурентів;
якими-небудь іншими показниками
фірми, яка аналізується.
Для фінансового менеджера
фінансові коефіцієнти мають особливе
значення, оскільки вони є основою для
оцінки його діяльності зовнішніми користувачами
звітності, найчастіше акціонерами й кредиторами.
Тому, приймаючи яке-небудь рішення, фінансовий
менеджер повинен оцінити вплив цього
рішення на найбільш важливі фінансові
коефіцієнти.
Аналіз фінансової звітності
не дозволяє робити категоричні висновки,
він тільки орієнтує користувача інформації
на оцінку фінансового стану підприємства
й визначення його вузьких місць.
Задача1.
1. Фірма ”ПРОТОН” може вкласти 10000 грн.
в проект, який буде приносити 4500 грн. в
кінці кожного фінансового року в продовж
3-х років. Мінімальний процент обслуговування
капіталу складе 10 %
Завдання:
1.Яка сьогоднішня чиста оцінка
проекту?
2.Доведіть, що фірма “ ПРОТОН”
однаково впливає на своє фінансове
положення, беручи участь у проекті
на умовах відволікання власних
засобів на фінансування проекту,
чи беручи участь в проекті
на умовах залучення 10000 грн. у
вигляді стороннього кредиту
під 10 % річних.
Рішення
1.
Визначимо чисту оцінку проекту:
ЧПД = ГП – ІК,
де ГП
– дисконтована вартість грошового
потоку за весь період експлуатації проекту
ІК - інвестиції
ГП =
,
де t
– номер року;
ГП
- грошовий
потік за рік t;
t
- рік
початку експлуатації об'єкта;
Т – число років життя проекту;
d – ставка дисконтування.
ІК =
,
де t = 0
момент початку інвестування;
ІК
- інвестиції
в t-му році.
ГП=4500/(1+0,1)1+4500/(1+0,1)2+4500/(1+0,1)3=11192 грн
ЧПД=11192-10000=1192 грн
Чиста оцінка проекту становить
1192 грн
2. Фірма “ ПРОТОН” однаково впливає
на своє фінансове положення, беручи участь
у проекті на умовах відволікання власних
засобів на фінансування проекту, чи беручи
участь в проекті на умовах залучення
10000 грн. у вигляді стороннього кредиту
під 10 % річних, тому що відволікаючи власні
кошти фірма недоотримує 10% щорічно втраченої
вигоди (дисконтна ставка), а залучаючи
сторонні кошти фірмі необхідно сплачувати
10% за використання кредиту.
Задача2
Менеджери компанії “Світ”
вирішили, що послаблення вимог щодо розрахунків
клієнтів принесе додатково 30000 грн. прибутку.
Але тоді з обороту фірми вилучається
в середньому 40000 грн. за рахунок дебіторів.
Передбачається, що від послаблення розрахункових
вимог безнадійні борги зростуть з 10000
грн. до 16000 грн. Плата за кредит може скласти
18% річних. Визначте, чи варто рекомендувати
компанії послаблення розрахункових вимог.
Рішення
Розв’язок полягає в простому
порівнянні витрат і виграшу. Виграш –
це надходження від додаткового товарообігу.
Витрати – це додаткові безнадійні борги
і кошти на утримання на балансі додаткової
дебіторської заборгованості.
Порівняння витрат і виграшу:
Виграш |
Сума, грн.. |
Надходження від додаткового товарообігу |
30000 |
Витрати |
Витрати на додаткові безнадійні борги (16000 – 10000) |
6000 |
Витрати на додаткові кредити, для компенсування
зростаючої дебіторської заборгованості
(40000 * 0,18) |
7200 |
Додатковий прибуток |
16800 |