Автор работы: Пользователь скрыл имя, 01 Декабря 2014 в 11:44, реферат
Податки – дуже складна і надзвичайно впливова на всі економічні явища та процеси фінансова категорія. Можна без перебільшення сказати, що, з одного боку, податки – це фінансове підгрунтя існування держави, мірило її можливостей у світовому економічному просторі щодо розвитку науки, освіти, культури, гарантування економічної безпеки, зростання суспільного добробуту народу.
На відміну від інших держав, федеральні акцизні збори не посідають значного місця в бюджеті США, тому що основну частину цього податку стягує місцева влада штатів.
Істотне значення в доходах федерального бюджету має податок на спадщину. Його ставка коливається від 18 до 50 %. Неоподаткований мінімум становить 10 тис. доларів.
Широкими повноваженнями в галузі оподаткування володіють місцева влада і влада штатів. Прибутковий податок з населення (крім федерального) введено владою 44 штатів. До бюджетів штатів, крім прибуткового, стягуються свої власні податки на прибуток з корпорацій, з продажів і податок на ділову активність. Великим джерелом поповнення^місцевих (муніципальних) бюджетів є податок на майно. У Нью-Йорку, наприклад, він забезпечує 40 % доходної частини бюджету.
Разом з тим, незважаючи на значні надходження від різних податків (прямих і непрямих), місцеві бюджети, особливо великих міст, не обходяться без субсидій, субвенцій і дотацій з федерального бюджету [3].
В Україні податкова політика в останні роки була спрямована на удосконалення податкової системи. Результатом стало формування податкової системи, подібної до системи оподаткування розвинених країн. До позитивних наслідків проведення такої політики можна зарахувати зниження ставок основних податків. Зокрема, ставки ПДВ було зменшено з 28 до 29%, податку на прибуток – з 30 до 25%. Запроваджено пропорційне оподаткування доходів фізичних осіб. Використовується єдина ставка в обсязі 15%, яка є значно нижчою порівняно з країнами ЄС. З метою стимулювання розвитку малого бізнесу в Україні діє спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва. Укладено угоди з уникнення подвійного оподаткування з іншими країнами.
Проте, податкова система України має досить значні недоліки, які негативно впливають на економічний і соціальний розвиток держави. Це, наприклад, такі:
– податкова система недостатньо спрямована на стимулювання економічного зростання, проведення структурної перебудови економіки, модернізації підприємств та впровадження інновацій;
– досить високим є податкове навантаження на фонд оплати праці, що стало одним із факторів посилення тінізації економіки та ухилення від оподаткування;
– недостатньо виваженими є механізми стягування та відшкодування податку на додану вартість, що є основою стримування економічного зростання та зловживань з одержанням бюджетного відшкодування;
– нерівномірний розподіл податкового навантаження на платників різних галузей;
– низьким (порівняно із зарубіжними країнами) є оподаткування операцій суб'єктів з використання природних ресурсів;
– спрощена система оподаткування малого бізнесу є недосконалою, оскільки вона сприяє уникненню від оподаткування та використанню нераціональних систем мінімізації податкових зобов'язань.
Метою реформування податкової системи України є досягнення такого її стану, який найбільш повною мірою відповідає забезпеченню поступального розвитку економіки та вирішенню соціальних проблем. При цьому до уваги береться як досвід розвинутих країн у формуванні системи оподаткування, так і особливості стану економічного, соціального і культурного розвитку України. Отже, основними задачами податкової реформи є:
– забезпечення стабільного, поступального розвитку економіки;
– формування достатнього обсягу ресурсів державного сектору для вирішення гострих соціальних проблем, наявних в Україні;
– проведення змін у системі податкового адміністрування, спрямованих на використання сучасних методів і форм, які запроваджено в розвинутих країнах.
Проведення податкової реформи спрямоване на підвищення інвестиційної активності в Україні, продовження структурної перебудови господарського комплексу, стимулювання інноваційного розвитку, зміцнення конкурентоспроможності вітчизняного бізнесу, сприяння розвитку підприємницької діяльності, сприяння прискореному розвитку регіонів. Важливою залишається задача забезпечення фінансування соціальних програм та соціального захисту громадян.
До основних напрямів проведення реформування податкової системи України належать:
– оптимізація фіскальної функції оподаткування;
– підвищення регулювальної функції оподаткування;
– проведення реформування системи платежів до соціальних фондів;
– формування системи оподаткування відповідно до вимог СОТ та забезпечення її адекватності умовам ЄС.
Оптимізації фіскальної функції оподаткування передбачено досягнути шляхом вживання таких заходів, як:
– спрощення податкової системи та податкової звітності;
– зниження податкового навантаження на платників податків;
– збільшення частки непрямого оподаткування та зменшення ролі прямих податків;
– зниження оподаткування операцій з використання факторів виробництва, зокрема, зменшення частки податку на прибуток підприємств у системі оподаткування;
– удосконалення податкового адміністрування у напрямі використання більш прозорих важелів та встановлення більш чітких правил регулювання взаємовідносин державних органів управління і платників.
Для забезпечення достатніх обсягів надходжень до бюджетної системи передбачається:
– розширювати податкову базу (шляхом обмеження ухилення від оподаткування);
– впроваджувати нові податки і збори, наприклад, податку на нерухоме майно;
– підвищувати оподаткування операцій з використання ресурсів (збільшення рентних платежів);
– поступово підвищувати ставки збору за забруднення навколишнього середовища;
– збільшувати частку податку з доходів фізичних осіб у структурі податкової системи;
– збільшувати частку місцевих податків і зборів у структурі доходів місцевих бюджетів;
– вирівнювати податкове навантаження на суб'єкти господарювання, скасовуючи пільгові ставки плати за землю та шляхом звільнення від її сплати;
– упорядковувати спрощену систему оподаткування шляхом прийняття більш раціональних умов, спрямованих на обмеження незаконних схем мінімізації оподаткування;
– удосконалювати адміністрування податків і зборів.
Підвищення функції стимулювання економічного розвитку передбачається за рахунок:
– поетапного зниження ставки податку на прибуток підприємств (до 22% у 2010 році та до 20%, починаючи з 2012 р.);
– податкового стимулювання активної амортизаційної політики підприємств (запровадження прискореної амортизації);
– впровадження інвестиційного податкового кредиту з податку на прибуток підприємств для суб'єктів, які здійснюють кваліфіковані інвестиції інноваційного спрямування, а також для підприємств, які реалізують інвестиційні проекти на територіях спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку.
Для проведення реформування системи платежів до соціальних фондів необхідно:
– запровадити єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
– провести поетапне зниження ставки єдиного соціального внеску;
– внести зміни до системи розподілу платежів до соціальних фондів між роботодавцями і найманими працівниками (підвищення ставки для працівників і зниження для роботодавців) [5].
Податки – це обов'язковий елемент економічної системи держави, що існує, для «інших», тобто для задоволення потреб суспільства.
Головними передумовами виникнення податків є перехід від натурального господарства до товарно-грошового та виникнення держави. Поява податків у суспільстві обумовлюється потребою держави в коштах, особливо в період нестабільної економічної та політичної ситуації. Розвиток податків здійснюється під впливом товарно-грошових відносин та продуктивних сил суспільства.
Тривалий час сплата податків мала хаотичний характер.
Наприклад, основними доходами Стародавньої Греції були доходи від оренди, казенні промисли, монополії, повинності, що накладалися на іноземців, доходи від рибних промислів, виручка від фіксованого майна, мито, добровільні внески та різні пожертвування.
У східних слов’ян початком оподаткування була добровільна допомога і данина, що збиралися з чужих племен. Князь приймав ,,дари” і ,,поклони” від населення.
Виникнення постійних податків було пов’язано, насамперед, з необхідністю утримання постійної армії.
Виникнення податків в Україні спостерігається за часів заснування Київської Русі (ІХ-ХІІ ст.), під впливом розвитку держави, економічних, соціальних та політичних факторів.
Розвиток господарського життя супроводжувався формуванням і розвитком податкових теорій (класичної, кейнсіанської, неокласичної, неокейнсіанської).
Основним нормативно-правовим актом, яким регулюється діюча податкова система України є Закон України "Про систему оподаткування", прийнятий в 1991 році, з пізнішими змінами і доповненнями. В ньому виокремлено одинадцять принципів побудови системи оподаткування в Україні: стимулювання науково-технічного прогресу, стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності, обов'язковість, рівнозначність і пропорційність, рівність, соціальна справедливість, економічна обґрунтованість, рівномірність сплати, компетенція, єдиний підхід, доступність,економічна обґрунтованість.
В Україні податкова політика в останні роки була спрямована на удосконалення податкової системи. Результатом стало формування податкової системи, подібної до системи оподаткування розвинених країн. До позитивних наслідків проведення такої політики можна зарахувати зниження ставок основних податків. Зокрема, ставки ПДВ було зменшено з 28 до 29%, податку на прибуток – з 30 до 25%. Запроваджено пропорційне оподаткування доходів фізичних осіб. Використовується єдина ставка в обсязі 15%, яка є значно нижчою порівняно з країнами ЄС. З метою стимулювання розвитку малого бізнесу в Україні діє спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва. Укладено угоди з уникнення подвійного оподаткування з іншими країнами.