Комплексний аналіз фінансового стану підприємства ВАТ «Мотор Січ»

 
 

      Визначимо рентабельність продукції, попереднього та поточного періодів R_Q0 та R_Q1 за формулами: 

,                                                  (2.1)                   

                                                       (2.2) 

      де  Р₀, Р₁ – прибуток від реалізації продукції за попередній та звітний період відповідно;

               V₀, V₁ – чиста виручка від реалізації продукції за попередній та звітний період відповідно. 

, або 20,96 коп. (на 1 грн.)                      

, або 14,79 коп. (на 1 грн.) 

      Визначимо зміну рентабельності за формулою: 

                                                   (2.3) 

      де  R_Q0, R_Q1 – рентабельність продукції, попереднього та поточного періодів. 

, або -6,17 коп. (на 1 грн.) 

      Розрахуємо  ціновий чинник, який впливає на зміну рентабельності методами ланцюгових підставок. При цьому припускаємо, що собівартість не змінюється, а залишається на рівні попереднього року.

                                           (2.4) 

      Припустимо, що виручка від реалізації продукції не змінюється, а береться на рівні звітного року, тоді вплив фактора змін собівартості становить: 

                                           (2.5) 

      де  S₀, S₁ – собівартість реалізованої продукції за попередній та звітний період відповідно;

          V₀, V₁ – чиста виручка від реалізації продукції за попередній та звітний період відповідно. 

, або 11,49 коп. (на 1 грн.)

, або -17,66 коп. (на 1 грн.) 

      Сума  впливу двох наведених чинників відповідає загальній зміні рентабельності за період:

                                            (2.6) 

, або -6,17 коп. (на 1 грн.) 

      Рентабельність  реалізованої продукції зменшилась у наслідок збільшення собівартості реалізованої продукції (збільшення адміністративних витрат). 

     2.2.2. Аналіз рентабельності капіталу (активів). Рентабельність капіталу (активів) визначається за формулою: 

                                                     (2.7) 

     де  P_Q – прибуток від реалізації продукції;

              А – активи (валюта балансу).

      Рентабельність  капіталу за звітний період становить: 

, або

 

      Взаємозв’язок впливу на рентабельність капіталу (активу) двох чинників рентабельності реалізації, та оборотності капіталу розглянемо на графіку рис.1.1.

 
 
 
 
 
 

                                                          R_a=9,37% 
 
 
 
 
 
 

       Рис. 1.1. Двофакторна модель рентабельності активів 

     Кожна точка кривої трансформації показує, яким має бути поєднання рентабельності продукції і оборотності капіталу, щоб рентабельність капіталу становила 9,37%. Регулювання рентабельності капіталу зводиться до впливу на рентабельність продукції та оборотність активів. Якщо рентабельність продукції збільшити неможливо, то можна збільшити оборотність залучених ресурсів, а з ними збільшується рентабельність капіталу. 

     2.2.3. Аналіз рентабельності власного капіталу. Трифакторна модель рентабельності власного капіталу.

      Розрахуємо  рентабельність власного капіталу за формулою: 

                                       (2.8) 

     де  Р – чистий прибуток;

         ВК – власний капітал;

              V – чиста виручка від реалізації продукції;

              А – актив балансу;

              П – пасив балансу.

      Рентабельність  власного капіталу залежить від змін рентабельності продукції (операційна діяльність підприємства), ресурсовіддачі (інвестиційна діяльність) і співвідношення сукупного та позикового капіталу (фінансова діяльність).

      З даних бухгалтерської звітності  Форми №2, чистий прибуток становить 258 253 тис. грн., середньорічний розмір власних коштів – 1 806 610тис.грн., чиста виручка від реалізації – 2 047 314 тис.грн. середньорічна валюта балансу – 3 232 111 тис.грн. Розрахуємо рентабельність власного капіталу за звітний період: 

 або 14,2% 

      З такої моделі випливає, що на її значення впливає збільшення частки позикових  коштів – фінансовий ліверидж (важіль), який супроводжується збільшенням ризику втрати підприємством фінансової незалежності. Визначимо рівень фінансового важеля у табл.2.4.

Таблиця 2.4

Рівень  фінансового важеля 

 

      За  даними таблиці видно, що зміна валового прибутку може спричинити зміни рентабельності власного капіталу, а саме, збільшення валового прибутку призводить до збільшення рентабельності власного капіталу.

      Розрахуємо  рівень фінансового важеля за формулою: 

                                                    (2.9)  

      де DR_ВК – зміна рентабельності власного капіталу;

               DВП – зміна валового прибутку.

      Розрахуємо  рівень фінансового важеля для кожної частки позикового капіталу:

 

 

 

      Якщо  частка позикового капіталу становить 30%, то зміна валового прибутку на 1% спричиняє збільшення R_ВК на 1,45%, при П/К=50% - на 4,10%, при П/К=80% - на 2,9%. 

      2.2.4. П’ятифакторна модель рентабельності власного капіталу. Розширимо формулу для визначення впливу чинників на рентабельність власного капіталу: 

                             (2.10) 

     де  Р – чистий прибуток;

         ВК – власний капітал;

              V – чиста виручка від реалізації продукції;

              А і П – актив і пасив балансу відповідно;

          ПП – поточний пасив;

          ПА – поточний актив.

      П’ятифакторна модель включає показники:

• рентабельності реалізації;
• коефіцієнт фінансової залежності;
• частка термінових зобов’язань у валюті балансу;
• коефіцієнт загального покриття (поточної платоспроможності);
• оборотність поточних активів.

     Розрахуємо  за даними фінансової звітності ВАТ  «Мотор Січ» п’ятифакторну модель рентабельності ВК: 

 

      З метою розширення аналітичних висновків  формулу (2.10) доповнимо співмножником – коефіцієнтом реінвестування чистого прибутку К_р (частка чистого прибутку, що спрямовується на нагромадження – нерозподілений прибуток). У результаті отримаємо коефіцієнт нарощування власного капіталу за рахунок прибутку DВК_р, який визначається відношенням реінвестованого прибутку, до власного капіталу. 

                          (2.11) 

      де  P_r – частка реінвестованого прибутку, тоді R_ВК за розміром власного капіталу на початок звітного періоду дорівнює: 

 

      Коефіцієнт  реінвестування чистого прибутку визначимо  за формулою (2.12):

                                                        (2.12)

 

     Від’ємне  значення частки реінвестованого прибутку вказує на те, що підприємство немає нерозподіленого прибутку.

     Темп  збільшення власного капіталу розрахуємо за формулою (2.13): 

                                               (2.13) 

      де  R^/_ВК – рентабельність власного капіталу на початок звітного періоду;

               P_r – частка реінвестованого прибутку;

               Р – чистий прибуток. 

 

      Підвищення  рентабельності власного капіталу і  зменшення коефіцієнту реінвестування прибутку за умов збереження пропорцій між фінансовими показниками визначеними за три і п’ятифакторною моделлю, детермінує темп збільшення виручки від реалізації продукції: 

                                              (2.14)  

      де  К_р – коефіцієнт реінвестування чистого прибутку. 

або -0,4% 
 

     2.2.5. Аналіз рентабельності виробничих фондів. Факторна модель рентабельності виробничих фондів розраховується за формулою: