Фінансовий контроль

Державний  вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи

Національного банку України» 

Кафедра фінанси 
 
 
 
 
 

Критичний огляд літератури

З дисципліни : «Державний фінансовий моніторинг»

На тему: «Фінансовий контроль» 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                      Виконала :

                                                                                             Студентка групи Ф-81

                                                                      Рак О.М.

                                    Перевірив:

                                                                            к.е.н., доцент

                                                                           Сюркало Б.І. 
 
 

Суми-2011

      У роботі досліджується проблематика поняття «фінансовий контроль». Сформовано основні групи теоретичних концепцій щодо його тлумачення. Розглянуті визначення вітчизняних і зарубіжних вчених та зазначені їх недоліки. Наведене власне розуміння терміну «фінансовий контроль».

      Трактовка питань теорії та організації фінансового контролю досить не однозначна - існують різноманітні розбіжності у термінології, не прийняті законодавчо-нормативні акти, які б урегульовували порядок проведення контролю та закріплювали основну понятійну базу. Більш того, у вітчизняному законодавстві відсутнє визначення самого поняття «фінансовий контроль». Встановлення основної термінології є обов’язковою для  розуміння сутності фінансового контролю як економічної категорії.

      Мета  роботи – дослідити тлумачення поняття «фінансовий контроль» вітчизняних та зарубіжних вчених та навести своє розуміння.

     Обєкт дослідження - фінансовий контроль. Предметом  розгляду виступає як повний комплекс, так і окремі процеси фінансово-господарської  діяльності підприємств, організацій  та установ. 

     Радянські вчені Л.Ф.Зверенчук, Я.И.Гуральник, В.Ф.Журко у навчальному посібнику «Контроль та ревізія у будівництві» наголошують: «контроль ... є складовою частиною роботи по управлінню народним господарством та його ланками. ... Це функція імпонентна усякому управлінню.» [1,с.3,5]. Такої ж точки зору дотримувались Л.М.Крамаровський [2, с.5] та С.К.Егорова [3, с.6].

     Вітчизняний економіст О.Д.Василик розширив наведене вище визначення та зазначив, що «фінансовий контроль за своєю економічною суттю - це функція управління, яка включає сукупність спостережень, перевірок за діяльністю об'єкта управління з метою оцінки обґрунтованості й ефективності прийняття рішень і результатів їх виконання» [4, с.342]. Автор слушно підкреслив методи, за допомогою яких здійснюється управління, однак не всі, - залишаючи поза увагою, зокрема аналіз, обстеження та інші. Більш того, вчений скоріше за все тлумачить не фінансовий, а управлінський контроль, він втрачає зв'язок фінансового контролю безпосередньо з фінансами, а рішення про які йдеться у визначенні можуть бути різного роду - від кадрових до виробничих.

     О.П.Кириленко  відійшов від конкретизації методів  управління та на відміну від О.Д.Василика вказує на те, що управління стосується саме фінансів. За О.П.Кириленко, «фінансовий  контроль – це один з елементів управління фінансами; особлива діяльність по перевірці правильності вартісного розподілу валового національного продукту, утворення і витрачання фондів грошових коштів» [5, с.69]. Зазначивши - фінансовий контроль -  «особлива діяльність по перевірці» вчений звужує фінансовий контроль до однієї його форми - перевірки.

     З визначенням О.П.Кириленко погоджується ще один вітчизняний науковець Г.М.Давидов. На думку останнього «фінансовий контроль є однією з функцій управління фінансами», а його специфіка «полягає в тому, що при його проведенні використовуються вартісні показники, які визначають кінцевий результат господарського процесу» [6, с.382-384]. Однак, при здійсненні фінансового контролю використовуються окрім вартісних ще й кількісні показники, наприклад, при проведенні інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, що Г.М.Давидов не зазначає.

     Більш точне визначення поняття «фінансовий  контроль» наводять С.І.Юрій, В.І.Стоян, М.Й.Мац. Вони стверджують - «фінансовий  контроль є важливим елементом системи управління фінансами; він включає контроль за дотриманням фінансово-економічного законодавства у процесі формування і використання грошових фондів, оцінку ефективності фінансово-господарських операцій і доцільність здійснених видатків» [7, с.382].

     Л.А.Савченко у своїй дисертації «Правові проблеми фінансового контролю в Україні» зазначала: «Фінансовий контроль можна  розглядати в двох аспектах. Він  завжди супроводжує людську діяльність, є важливою функцією державного управління, бо слугує цілям перевірки правильності дій. Управління неможливе без отримання інформації про виконання правових приписів, і таку інформацію надає контроль. Його основною метою у даному випадку буде з’ясування, чи всі можливі засоби були використані для виконання управлінського рішення, чи всі умови створені для його реалізації, чи є помилки і недоліки, та які шляхи їх усунення.» [8, с. 4].

     Серед російських вчених можна виділити В.М.Радіонову та В.І.Шлейникова, які розглядають фінансовий контроль як «одну з функцій системи управління фінансовими відносинами, основним завданням якої є відстеження правильності функціонування цих відносин на рівні конкретного об’єкта управління з метою визначення обґрунтованості і ефективності управлінських рішень та ступеня їх реалізації, виявлення відхилень, про які доцільно повідомляти органи, які можуть вплинути на покращення ситуації» [9, с.16].

     На  думку Т.О.Башкатової фінансовий контроль «є невід’ємним елементом управління фінансовими та грошовими потоками на макро-, тамікрорівні з метою забезпечення доцільності та ефективності фінансових операцій». Однак, в той самий час вчена стверджує, що фінансовий контроль представляє собою діяльність контролюючих органів за дотриманням фінансового законодавства та фінансової дисципліни [10, с.385].

     Є.В.Калюга, яка в своїй монографії „Фінансово-господарський контроль у системі управління” стверджує, що фінансовий контроль ґрунтується на використанні контрольної функції фінансів і виступає як один із проявів її важливого значення в розширеному відтворенні», при цьому, як і Т.О.Башкатова,  вказує, що «фінансовий контроль являє собою діяльність державних і громадських органів, спрямовану на перевірку обґрунтованості процесів формування та раціонального використання коштів з метою установлення вірогідності, законності й доцільності операцій.» [11, с.6].

     На  думку І.А.Бєлобжецького «фінансовий контроль виступає як результат практичного використання державою контрольних функцій фінансів, тобто внутрішньо властивої їм риси – можливості служити засобом контролю за виробництвом, розподілом і використанням сукупного суспільного продукту і національного доходу», хоча і зазначає при цьому, що однозначно трактувати поняття „контрольна функція фінансів” і „фінансовий контроль” не можна [12, с.8]. Підкресливши, що саме держава використовує контрольну функцію фінансів І.А.Бєлобжецький звужує фінансовий контроль до державного фінансового контролю. Однак, за радянських часів, коли не існувало приватної власності, - це виглядає досить логічним.

     Н.В.Фадейкіна та В.О.Воронов під фінансовим контролем розуміють особливу функцію фінансів, метою якої є розкриття відхилень від прийнятих стандартів законності та ефективності управління фінансовими ресурсами [13, с.11]. Недоліком наведеного визначення є те, що фахівці не називають цю «особливу функцію фінансів».

     За  М.С.Малеїним фінансовий контроль – це діяльність фінансових, кредитних та господарських органів (організацій), спрямована на забезпечення фінансової, бюджетної, кредитної, розрахункової та касової дисципліни у процесі виконання планів. Така діяльність регулюється правовими нормами та заключається у перевірці законності, обґрунтованості та раціональності грошових витрат [15, с.103].

     Л.К.Воронова пропонує таке тлумачення фінансового  контролю: „...фінансовий контроль –  це діяльність державних органів  і недержавних організацій по забезпеченню законності, фінансової дисципліни і доцільності при мобілізації, розподілі і використанні грошових коштів і зв’язаних з цим матеріальних цінностей» [17, с.235]. До суб’єктів фінансового контролю крім державних органів та недержавних організацій, названих у визначенні Л.К.Вороновою, відносяться ще й власники підприємств та організацій.

     Аналогічна  неточність міститься у підручнику «Фінанси» під редакцією А.Г.Грязнової  та О.В.Маркіної, у якому стверджується, що фінансовий контроль здійснюється у встановленому порядку усією системою органів державної влади та органів місцевого самоврядування, у тому числі спеціальними контролюючими органами при участі громадських організацій, трудових колективів та громадян. [18, с.320]. 

Висновки 

     Проаналізувавши тлумачення поняття «фінансовий контроль» вітчизняних та зарубіжний вчених, спробуємо дати своє визначення. Отже, фінансовий контроль – це контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів; це система дій органів державної і місцевої влади, окремих суб'єктів господарювання і фізичних осіб, яка направлена на попередження та усунення фінансових правопорушень, неефективного управління фінансовими ресурсами і активами з боку підприємств, організацій, установ у процесі їх фінансово-господарської діяльності.

     Чому  саме система дій? Тому що система представляється як сукупність дій, при здійсненні яких застосовуються різноманітні, однак комплексно поєднані методи та прийоми. А от здійснюють ці дії саме суб’єкти фінансового контролю – органи державної та місцевої влади (Верховна Рада України, Міністерство фінансів, Рахункова палата, Державна контрольно-ревізійна служба, Державне казначейство, Державна податкова служба, Державна митна служба та інші) та суб’єкти господарювання – це і незалежні аудиторські фірми і безпосередньо самий суб’єкт господарювання, тобто внутрішня його служба. Це загальноприйняте розуміння поняття «суб’єкт».

     Основна полеміка серед вчених розгорнулась навколо понять «об’єкт» та «предмет»  фінансового контролю. Одні автори вважають об’єктом контролю поведінку  та дії людей (Е.А.Вознесенський, І.А.Бєлобжецький), другі - під об’єктом розуміють - діяльність підприємств, організацій, органів управління, посадових осіб (В.М.Радіонова). Тобто, об’єктом є те, на що суб’єкт може здійснити безпосередній вплив. На мою думку, об’єктом фінансового контролю являється як повний комплекс, так і окремі процеси фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та установ.

     Дискусії  точаться й навколо трактування  предмету фінансового контролю. Дослідивши вітчизняну та зарубіжну економічну літературу,  дійшла висновку, що предметом  фінансового контролю можуть бути: фінансові показники господарської діяльності; податки, збори та платежі, які надходять до бюджету та цільових фондів; бюджетні показники бюджетного процесу.

     Суб’єкти фінансового контролю здійснюють контрольні заходи з метою зміцнення фінансової дисципліни, забезпечення економії матеріальних, трудових і грошових ресурсів, а також повного, своєчасного та доцільного використання грошових коштів у суспільстві для досягнення ефективного результату. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  літератури  

1.           Контроль и ревизия в строительстве / [Зверенчук Л.Ф., Гуральник Я.И., Журко В.Ф. и др.] ; под ред. Л.Ф. Зверенчук. – М. : Финансы и статистика, 1989. – 304 с.

2.           Крамаровский Л.М. Ревизия и контроль / Крамаровский Л.М. – М.: Финансы и статистика, 1982. – 232 с.

3.           Егорова С.К. Контроль и ревизия в бытовом обслуживании / Егорова С.К. – М. : Финансы и статистика, 1990. – 208 с.

4.           Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник / Василик О.Д. – К. : НІОС, 2000. – 416 с.

5.           Кириленко О.П. Фінанси (Теорія та відчизняна практика): навчальний посібник. – Тернопіль: Економічна думка, 2000. – 243 с.

6.           Давидов Г.М. Аудит: Навч. посіб. – 3-є вид., стер. – К. : Т-во "Знання", КОО, 2002. – 363 с.

7.            Юрій С.І., Стоян В.І., Мац М.Й. Казначейська система: Підручник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 590 с.