Дослідження функціонування комерційних банків України: поняття, структура та особливості функціонування

3. Самоуправління: банки самостійно визначають стратегію і тактику свого розвитку, своєї діяльності без втручання держави.

4. Комерційні банки належать до категорії підприємств - фінансових посередників і працюють за принципом: "Подешевше купити - подорожче продати". Виходячи з цього банк з повним правом можна назвати спекулятивним підприємством. Певна річ, спекуляція зі сторони банку має свої межі. Будь-хто має право торгувати, але для цього спекуляція повинна носити "цивілізований" характер. Для приборкання її аморальних якостей вона повинна спиратись на законодавство, не суперечити йому, для здійснення комерції кожен банк повинен мати рівні інформаційні можливості про кон’юнктуру ринку. В таких умовах спекуляція втрачає свій кримінальний відтінок і стає нормою підприємництва. Від того наскільки успішно "спекулює" банк, залежить його дохідність та ефективність діяльності.

5. Всі гроші, всі ресурси банку повинні максимально працювати. З позиції комерції не повинно бути ресурсів, які даремно лежать. Реальність однак така, що якась частина коштів знаходиться в резервах, обертається повільно, або не обертається зовсім. З позиції бізнесу це не природно, тому завжди корисно знати, що прибуток тим вищий, чим вища частка кредитів по відношенню до банківських резервів.

6. Банківська комерція повинна діяти за принципом - все для клієнта. Це означає, що банк несе повну відповідальність за клієнта, забезпечує його прибуток. На перший погляд здається, що даний принцип не узгоджується з принципом дохідності самого банку. Разом з тим ніякого протиріччя між цими принципами не існує. На практиці все повинно бути на взаємовигідній основі: перш за все прибуток клієнта, а потім прибуток банка. Вірно і те, що прибуток клієнта - це не єдина мета, а основа для одержання прибутку банка. Забезпечуючи прибуток клієнту, банк реалізовує і свій власний інтерес.

 

Розділ 3. Головні проблеми та формування системи комерційних банків, статистика, напрямки роботи і пропозиції щодо удосконалення

 

3.1. Головні проблеми комерційних  банків України

 

В умовах економічної нестабільності діяльність комерційних банків виявилась дуже пов'язаною з проблемою неповернення кредитів, до чого призвело різке зниження спроможності, тобто неможливість своєчасного та в повному обсязі повернення одержаних позичок. Ця проблема, в свою чергу, пов'язана з різким спадом виробництва в реальному секторі економіки, але суттєвий вплив на неї мала і недостатньо виважена політика багатьох комерційних банків "нової хвилі", що виникли в умовах високої інфляції і головне джерело своїх прибутків вбачають у високих відсотках за кредити. Хоча частково ситуація й змінюється на краще, але все ще залишається вкрай напруженою, оскільки такого натиску не витримують не тільки клієнти банків, але й банки.

За останні роки темпи кредитування комерційними банками суб'єктів господарювання суттєво сповільнились.

Оцінюючи ситуацію в банківській сфері, потрібно помітити: хоч в суспільстві і є думка про то, що банки "жиріють", але насправді умови їх діяльність змінилася у бік погіршення. Це і не дивне: не може нормально працювати банківська система як ринкова структура в неринковому економічному середовищі. Положення економіки визначає якість активів банків. На сьогодні в економіці немає рентабельних проектів, які могли б давати прибутки на вкладені кошти. Але ряд банків в погоні за великими прибутками вкладали кошти саме в нерентабельні і інфляційні проекти. Велику роль зіграло також порушення банкам законодавства і нормативних актів НБУ, внаслідок чого такі банки виявилися в складному предбанкрутному становищі.

З метою захисту самих же банкірів від необдуманих ризиків, за межею яких банк стає неплатоспроможним, НБУ встановив обов'язкові для всіх комерційних банків економічні нормативи по мінімальному розміру статутного фонду, платоспроможності банку, показників ліквідності балансу, максимального розміру ризику на одного позичальника, обов'язкових резервів, які розмішуються в НБУ.

Україні завдяки спільним погодженим діям уряду, НБУ і комерційних банків вдалося послабити вплив фінансової кризи. І хоча у банківській сфері вона не переросла в обвальну кризу, проте її руйнівний вплив був відчутним:

• девальвація гривні на 38%, внаслідок чого банківська система другого рівня втратила від знецінення капіталу понад $ 1 млрд.;
• відплив вкладів населення обсягом близько 400 млн. грн.;
• погіршення структури кредитного портфеля — частка проблемних кредитів 
  зросла з 29,2 % на 01.09.98 р. до 31,1% на 01.01.99 р.;
• зниження у 2 рази прибутковості активів банків;
• скорочення статутного капіталу 50 банків (станом на 01.01.99 р.) понад 
  мінімальний рівень через девальвацію гривні;
• заблокування дії фондового ринку і насамперед ринку ОВДП;
• припинення торгів на міжбанківському валютному ринку;
• значне скорочення міжбанківського кредитного ринку.

Незважаючи на всі ці негативні явища, жодний комерційний банк не був ліквідований і банківська система другого рівня в цілому вистояла.

На сучасному етапі потребують вирішення такі головні проблеми.

1. Досягнення  мінімального розміру статутного  фонду.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 1.02.96 р. банки повинні забезпечити наявність мінімального розміру статутного фонду в сумі, еквівалентній 1 млн. ЕКЮ. Національному банкові доручено здійснювати з цього приводу щорічний контроль станом на 31 березня. У банків, що не забезпечують цього рівня, НБУ відкликатиме ліцензій на здійснення банківської діяльності.

Через кризу серпня—вересня 1998 р. та інфляцію належного розміру статутного фонду в 1 млн. ЕКЮ станом на 1.01,99 р. не мали 50 комерційних банків.

Зважаючи на ситуацію, що склалася, АУБ звернулася з клопотанням до НБУ про ініціювання пропозицій щодо внесення Верховною Радою змін у згадану Постанову. Це питання АУБ порушувала і Головою Комітету Верховної Ради з питань фінансів та банківської діяльності, а також Президентом України.

Проте Верховна Рада не спромоглася прийняти відповідне рішення і проблему вирішив НБУ, тимчасово скасувавши своєю постановою вимоги до статутного фонду і встановивши контроль за діяльністю комерційних банків через загальний капітал.

2. Негативне ставлення до малих банків.

Як уже зазначалося, у систему комерційних банків входить 108 (майже половина) малих і середніх банків із сумою активів до 100 млн. грн., у тому числі ЗО банків (близько 15% загальної кількості) — малі банки.

АУБ підтримує право на існування всіх фінансове стійких банків, незалежно від розміру їхніх активів і капіталів. Малі банки (значна їх частина надійні і платоспроможні) мають свою нішу в економіці, специфічну клієнтуру, повністю виконуючи функції її обслуговування, особливо у сфері малого і середнього бізнесу. Тому ми не підтримуємо пропозиції окремих державних структур, в тому числі й НБУ, стосовно концентрації банківського капіталу шляхом примусового об'єднання малих банків. Вони можуть об'єднуватися, але на добровільних засадах.

3. Ускладнення  ситуації з проблемними банками.

Асоціація банків України розраховує на те, що більшість банків вийдуть з режиму фінансового оздоровлення платоспроможними, поповнивши список нормально функціонуючих. Це головним чином здорові банки Ті ж банки, що перебувають у стадії ліквідації, вже не спроможні власноруч відновити нормальну діяльність, потрібна їх реструктуризація — злиття, приєднання чи ліквідація. Асоціація у межах своїх можливостей сприяє таким процесам.

Процедура ліквідації банків дуже складна і до того ж законодавче не визначена. У Роси, наприклад, для здійснення процедури банкрутства і ліквідації банків створена спеціальна структура — АРКО (Агентство з реструктуризації кредитних організацій).

Особливого значення набуло питання захисту інтересів кредиторів і насамперед вкладників. З цією метою в Україні створюється Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

4. Підтримання стійкості національної  валюти.

У період загострення кризи НБУ і комерційні банки багато зробили для того, щоб не допустити різкого знецінення валюти — гривні. З урахуванням ситуації, що склалася, були внесені деякі корективи у порядок курсоутворення, змінені межі валютного коридору, посилено контроль за валютними операціями. Нині НБУ відновив дію міжбанківського валютного ринку, змінив порядок визначення офіційного курсу гривні. Але проблема стабільності гривні залишається актуальною і глобально може вирішуватися лише в умовах ефективної економічної політики.

5. Відновлення  фондового ринку.

В результаті загострення фінансової кризи у серпні—вересні 1998 р. фондовий ринок України практично припинив свою дію. Особливо це стосувалося ринку державних цінних паперів (ОВДП). На стан цього ринку негативно вплинуло й рішення Кабінету Міністрів України від 30.01.99 р, про примусову конверсію ОВДП з терміном погашення у лютому цього року.

Держава повинна практичними діями відновити довіру до своїх цінних паперів, що буде реальним кроком до пожвавлення фондового ринку. Без його активізації подальший розвиток ринкових відносин неможливий.

6. Гарантування  вкладів фізичних осіб.

Залучення додаткових коштів, зокрема коштів населення, і повернення вкладів в умовах загострення кризової ситуації набуває особливого, політичного значення. У зв'язку з цим створюється Фонд гарантування вкладів населення, кошти якого формуватимуться за рахунок двох джерел: внесків НБУ ? 20 млн. грн. і внесків комерційних банків (початкова сума їх становить 19 млн. грн.). Членами цього фонду будуть банки, які сплатили свою частку. Банки, що не є членами фонду, будуть позбавлені ліцензій на здійснення операцій з коштами населення.

Завдання комерційних банків і АУБ на сучасному етапі полягає у тому, щоб загальними зусиллями подолати наслідки фінансової кризи, вжити дієвих заходів щодо подальшого зміцнення і розвитку банківської системи країни.

Необхідно змінити підхід до контролю за підтримкою банками економічних нормативів, якісно розробити пакет організаційно-законодавчих актів для створення міжбанківського фонду страхування депозитів. Важливу роль в його організації може зіграти Асоціація українських банкірів.

Отже, якщо в розвинутих країнах головне призначення банку - надійним партнером клієнта-виробника, то в нас - посередника. Тому потрібні заходи з наближення банків до виробництва і вдосконалення їх структури, підвищення їх відповідальності. Вони повинні за дорученням підприємств займатися розрахунками, операціями з платіжними документами, прискорювати їх рух по каналах обігу, взаємопогашувати платіжні вимоги.

Тому недосконала банківська система і відлучення держави від втручання в економіку є джерелом, що живить і розвиває тіньову економіку і, як наслідок, організовану економічну злочинність і корупцію.

 

 

 

2. Cтатистика комерційних банків в Україні.

 

Діючі комерційні банки за рівнем капіталу й обсягу операцій можна розділити на 4 групи:

І група — найбільші банки з активами понад 1000 млн. грн. —17 банків. Сума їхніх активів становить 52,28% загальних активів усієї банківської системи.

II група — великі банки з активами понад 100 млн. грн. Таких банків налічується 19, їхня частка у загальній сумі активів становить 23,24%.

III група — середні банки з розміром активів від 10 до 99 млн. грн. Це 22 банки з часткою у загальних активах 17,35%.

IV група  — малі банки з активами до 10 млн. грн. Їх 117 з часткою у загальних активах 0,93%.

Таким чином, кількісно (майже на 70%) банківська система України складається переважно із середніх і малих банків. Проте у загальній сумі активів їхня частка становить тільки 24,48%.

 

№ з/п	Назва показника	01.01.2007	01.01.2008	01.01.2009	01.01.2010	01.01.2011	01.01.2012	01.12.2012
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1.	Кількість банків за Реєстром	193	198	198	197	194	198	176
2.	Виключено з Державного реєстру банків з початку року (в колонках 3, 4, 5, 6, 7, 8 - дані за попередній рік)	6	1	7	6	6	0	26
3.	Кількість банків, що знаходиться у стадії ліквідації	19	19	13	14	18	21	22
4.	Кількість банків, які мають банківську ліцензію	170	175	184	182	176	176	176*
4.1	з них: з іноземним капіталом	35	47	53	51	55	53	54
4.1.1	у т.ч. зі 100% іноземним капіталом	13	17	17	18	20	22	22
5.	Частка іноземного капіталу у статутному капіталі банків, %	27.6	35.0	36.7	35.8	40.6	41.9	39.0**
	АКТИВИ
І.	Активи банків	340 179	599 396	926 086	880 302	942 088	1 054 280	1 119 378
	Загальні активи (не скориговані на резерви під активні операції)	353 086	619 004	973 332	1 001 626	1 090 248	1 211 540	1 264 671
1.	Готівкові кошти та банківські метали	11 430	18 313	20 668	21 725	26 749	27 008	27 620
2.	Кошти в Національному банку України	15 280	19 120	18 768	23 337	26 190	31 310	31 789
3.	Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках	18 535	26 293	40 406	51 323	67 596	78 395	70 193
4.	Кредити надані	269 294	485 368	792 244	747 348	755 030	825 320	828 889
	з них:
4.1	кредити, що надані суб`єктам господарювання	167 661	276 184	472 584	474 991	508 288	580 907	614 815
4.2	кредити, надані фізичним особам	77 755	153 633	268 857	222 538	186 540	174 650	162 463
5.	Довгострокові кредити	157 224	291 963	507 715	441 778	420 061	426 430	398 934
5.1	з них: довгострокові кредити суб`єктам господарювання	90 576	156 355	266 204	244 412	262 199	290 348	279 027
6.	Прострочена заборгованість за кредитами	4 456	6 357	18 015	69 935	84 851	79 292	77 738
7.	Вкладення в цінні папери	14 466	28 693	40 610	39 335	83 559	87 719	102 242
8.	Резерви під активні операції банків	13 289	20 188	48 409	122 433	148 839	157 907	146 301
	% виконання формування резерву	100.1	100.04	100.1	100.05	100.01	100.00	100.00
8.1	з них: резерв на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями	12 246	18 477	44 502	99 238	112 965	118 941	109 044
	ПАСИВИ
ІІ.	Пасиви, усього	340 179	599 396	926 086	880 302	942 088	1 054 280	1 119 378
1.	Капітал	42 566	69 578	119 263	115 175	137 725	155 487	167 926
1.1	з нього: сплачений зареєстрований статутний капітал	26 266	42 873	82 454	119 189	145 857	171 865	174 541
1.2	Частка капіталу у пасивах	12.5	11.6	12.9	13.1	14.6	14.7	15.0
2.	Зобов'язання банків	297 613	529 818	806 823	765 127	804 363	898 793	951 452
	з них:
2.1	кошти суб'єктів господарювання	76 898	111 995	143 928	115 204	144 038	186 213	181 751
2.1.1	з них: строкові кошти суб'єктів господарювання	37 675	54 189	73 352	50 511	55 276	74 239	87 294
2.2	кошти фізичних осіб	106 078	163 482	213 219	210 006	270 733	306 205	356 877
2.2.1	з них: строкові кошти фізичних осіб	81 850	125 625	175 142	155 201	206 630	237 438	283 015
	Довідково:
1	Регулятивний капітал	41 148	72 265	123 066	135 802	160 897	178 454	177 992
2	Достатність (адекватність) регулятивного капіталу (Н2)	14.19	13.92	14.01	18.08	20.83	18.90	18.09
3	Доходи	41 645	68 185	122 580	142 995	136 848	142 778	137 370
4	Витрати	37 501	61 565	115 276	181 445	149 875	150 486	133 012
5	Результат діяльності	4 144	6 620	7 304	-38 450	-13 027	-7 708	4 358
6	Рентабельність активів, %	1.61	1.50	1.03	-4.38	-1.45	-0.76	0.44
7	Рентабельність капіталу, %	13.52	12.67	8.51	-32.52	-10.19	-5.27	2.96
8	Чиста процентна маржа,%	5.30	5.03	5.30	6.21	5.79	5.32	4.58
9	Чистий спред,%	5.76	5.31	5.18	5.29	4.84	4.51	3.82