Автор работы: Пользователь скрыл имя, 02 Декабря 2014 в 21:00, курсовая работа
Об'єктом аналізу – виступають комерційні банки, які набувають надзвичайної ваги в суспільному житті та відіграють не останню роль у фінансовій системі держави. Комерційні банки своєю діяльністю глибоко проникають у всі сфери економіки, обслуговують і впливають на всі економічні та соціальні процеси в країні.
Мета роботи: з’ясувати суть, призначення та класифікацію комерційних банків; розглянути види комерційних банків критерії їх класифікації; ознайомитися з функціями, функціонуванням та діяльністю комерційних банків.
3. Самоуправління: банки самостійно визначають стратегію і тактику свого розвитку, своєї діяльності без втручання держави.
4. Комерційні банки належать до категорії підприємств - фінансових посередників і працюють за принципом: "Подешевше купити - подорожче продати". Виходячи з цього банк з повним правом можна назвати спекулятивним підприємством. Певна річ, спекуляція зі сторони банку має свої межі. Будь-хто має право торгувати, але для цього спекуляція повинна носити "цивілізований" характер. Для приборкання її аморальних якостей вона повинна спиратись на законодавство, не суперечити йому, для здійснення комерції кожен банк повинен мати рівні інформаційні можливості про кон’юнктуру ринку. В таких умовах спекуляція втрачає свій кримінальний відтінок і стає нормою підприємництва. Від того наскільки успішно "спекулює" банк, залежить його дохідність та ефективність діяльності.
5. Всі гроші, всі ресурси банку повинні максимально працювати. З позиції комерції не повинно бути ресурсів, які даремно лежать. Реальність однак така, що якась частина коштів знаходиться в резервах, обертається повільно, або не обертається зовсім. З позиції бізнесу це не природно, тому завжди корисно знати, що прибуток тим вищий, чим вища частка кредитів по відношенню до банківських резервів.
6. Банківська комерція повинна діяти за принципом - все для клієнта. Це означає, що банк несе повну відповідальність за клієнта, забезпечує його прибуток. На перший погляд здається, що даний принцип не узгоджується з принципом дохідності самого банку. Разом з тим ніякого протиріччя між цими принципами не існує. На практиці все повинно бути на взаємовигідній основі: перш за все прибуток клієнта, а потім прибуток банка. Вірно і те, що прибуток клієнта - це не єдина мета, а основа для одержання прибутку банка. Забезпечуючи прибуток клієнту, банк реалізовує і свій власний інтерес.
Розділ 3. Головні проблеми та формування системи комерційних банків, статистика, напрямки роботи і пропозиції щодо удосконалення
3.1. Головні проблеми комерційних банків України
В умовах економічної нестабільності діяльність комерційних банків виявилась дуже пов'язаною з проблемою неповернення кредитів, до чого призвело різке зниження спроможності, тобто неможливість своєчасного та в повному обсязі повернення одержаних позичок. Ця проблема, в свою чергу, пов'язана з різким спадом виробництва в реальному секторі економіки, але суттєвий вплив на неї мала і недостатньо виважена політика багатьох комерційних банків "нової хвилі", що виникли в умовах високої інфляції і головне джерело своїх прибутків вбачають у високих відсотках за кредити. Хоча частково ситуація й змінюється на краще, але все ще залишається вкрай напруженою, оскільки такого натиску не витримують не тільки клієнти банків, але й банки.
За останні роки темпи кредитування комерційними банками суб'єктів господарювання суттєво сповільнились.
Оцінюючи ситуацію в банківській сфері, потрібно помітити: хоч в суспільстві і є думка про то, що банки "жиріють", але насправді умови їх діяльність змінилася у бік погіршення. Це і не дивне: не може нормально працювати банківська система як ринкова структура в неринковому економічному середовищі. Положення економіки визначає якість активів банків. На сьогодні в економіці немає рентабельних проектів, які могли б давати прибутки на вкладені кошти. Але ряд банків в погоні за великими прибутками вкладали кошти саме в нерентабельні і інфляційні проекти. Велику роль зіграло також порушення банкам законодавства і нормативних актів НБУ, внаслідок чого такі банки виявилися в складному предбанкрутному становищі.
З метою захисту самих же банкірів від необдуманих ризиків, за межею яких банк стає неплатоспроможним, НБУ встановив обов'язкові для всіх комерційних банків економічні нормативи по мінімальному розміру статутного фонду, платоспроможності банку, показників ліквідності балансу, максимального розміру ризику на одного позичальника, обов'язкових резервів, які розмішуються в НБУ.
Україні завдяки спільним погодженим діям уряду, НБУ і комерційних банків вдалося послабити вплив фінансової кризи. І хоча у банківській сфері вона не переросла в обвальну кризу, проте її руйнівний вплив був відчутним:
Незважаючи на всі ці негативні явища, жодний комерційний банк не був ліквідований і банківська система другого рівня в цілому вистояла.
На сучасному етапі потребують вирішення такі головні проблеми.
1. Досягнення
мінімального розміру
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 1.02.96 р. банки повинні забезпечити наявність мінімального розміру статутного фонду в сумі, еквівалентній 1 млн. ЕКЮ. Національному банкові доручено здійснювати з цього приводу щорічний контроль станом на 31 березня. У банків, що не забезпечують цього рівня, НБУ відкликатиме ліцензій на здійснення банківської діяльності.
Через кризу серпня—вересня 1998 р. та інфляцію належного розміру статутного фонду в 1 млн. ЕКЮ станом на 1.01,99 р. не мали 50 комерційних банків.
Зважаючи на ситуацію, що склалася, АУБ звернулася з клопотанням до НБУ про ініціювання пропозицій щодо внесення Верховною Радою змін у згадану Постанову. Це питання АУБ порушувала і Головою Комітету Верховної Ради з питань фінансів та банківської діяльності, а також Президентом України.
Проте Верховна Рада не спромоглася прийняти відповідне рішення і проблему вирішив НБУ, тимчасово скасувавши своєю постановою вимоги до статутного фонду і встановивши контроль за діяльністю комерційних банків через загальний капітал.
2. Негативне ставлення до малих банків.
Як уже зазначалося, у систему комерційних банків входить 108 (майже половина) малих і середніх банків із сумою активів до 100 млн. грн., у тому числі ЗО банків (близько 15% загальної кількості) — малі банки.
АУБ підтримує право на існування всіх фінансове стійких банків, незалежно від розміру їхніх активів і капіталів. Малі банки (значна їх частина надійні і платоспроможні) мають свою нішу в економіці, специфічну клієнтуру, повністю виконуючи функції її обслуговування, особливо у сфері малого і середнього бізнесу. Тому ми не підтримуємо пропозиції окремих державних структур, в тому числі й НБУ, стосовно концентрації банківського капіталу шляхом примусового об'єднання малих банків. Вони можуть об'єднуватися, але на добровільних засадах.
3. Ускладнення
ситуації з проблемними
Асоціація банків України розраховує на те, що більшість банків вийдуть з режиму фінансового оздоровлення платоспроможними, поповнивши список нормально функціонуючих. Це головним чином здорові банки Ті ж банки, що перебувають у стадії ліквідації, вже не спроможні власноруч відновити нормальну діяльність, потрібна їх реструктуризація — злиття, приєднання чи ліквідація. Асоціація у межах своїх можливостей сприяє таким процесам.
Процедура ліквідації банків дуже складна і до того ж законодавче не визначена. У Роси, наприклад, для здійснення процедури банкрутства і ліквідації банків створена спеціальна структура — АРКО (Агентство з реструктуризації кредитних організацій).
Особливого значення набуло питання захисту інтересів кредиторів і насамперед вкладників. З цією метою в Україні створюється Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
4. Підтримання стійкості
У період загострення кризи НБУ і комерційні банки багато зробили для того, щоб не допустити різкого знецінення валюти — гривні. З урахуванням ситуації, що склалася, були внесені деякі корективи у порядок курсоутворення, змінені межі валютного коридору, посилено контроль за валютними операціями. Нині НБУ відновив дію міжбанківського валютного ринку, змінив порядок визначення офіційного курсу гривні. Але проблема стабільності гривні залишається актуальною і глобально може вирішуватися лише в умовах ефективної економічної політики.
5. Відновлення фондового ринку.
В результаті загострення фінансової кризи у серпні—вересні 1998 р. фондовий ринок України практично припинив свою дію. Особливо це стосувалося ринку державних цінних паперів (ОВДП). На стан цього ринку негативно вплинуло й рішення Кабінету Міністрів України від 30.01.99 р, про примусову конверсію ОВДП з терміном погашення у лютому цього року.
Держава повинна практичними діями відновити довіру до своїх цінних паперів, що буде реальним кроком до пожвавлення фондового ринку. Без його активізації подальший розвиток ринкових відносин неможливий.
6. Гарантування вкладів фізичних осіб.
Залучення додаткових коштів, зокрема коштів населення, і повернення вкладів в умовах загострення кризової ситуації набуває особливого, політичного значення. У зв'язку з цим створюється Фонд гарантування вкладів населення, кошти якого формуватимуться за рахунок двох джерел: внесків НБУ ? 20 млн. грн. і внесків комерційних банків (початкова сума їх становить 19 млн. грн.). Членами цього фонду будуть банки, які сплатили свою частку. Банки, що не є членами фонду, будуть позбавлені ліцензій на здійснення операцій з коштами населення.
Завдання комерційних банків і АУБ на сучасному етапі полягає у тому, щоб загальними зусиллями подолати наслідки фінансової кризи, вжити дієвих заходів щодо подальшого зміцнення і розвитку банківської системи країни.
Необхідно змінити підхід до контролю за підтримкою банками економічних нормативів, якісно розробити пакет організаційно-законодавчих актів для створення міжбанківського фонду страхування депозитів. Важливу роль в його організації може зіграти Асоціація українських банкірів.
Отже, якщо в розвинутих країнах головне призначення банку - надійним партнером клієнта-виробника, то в нас - посередника. Тому потрібні заходи з наближення банків до виробництва і вдосконалення їх структури, підвищення їх відповідальності. Вони повинні за дорученням підприємств займатися розрахунками, операціями з платіжними документами, прискорювати їх рух по каналах обігу, взаємопогашувати платіжні вимоги.
Тому недосконала банківська система і відлучення держави від втручання в економіку є джерелом, що живить і розвиває тіньову економіку і, як наслідок, організовану економічну злочинність і корупцію.
Діючі комерційні банки за рівнем капіталу й обсягу операцій можна розділити на 4 групи:
І група — найбільші банки з активами понад 1000 млн. грн. —17 банків. Сума їхніх активів становить 52,28% загальних активів усієї банківської системи.
II група — великі банки з активами понад 100 млн. грн. Таких банків налічується 19, їхня частка у загальній сумі активів становить 23,24%.
III група — середні банки з розміром активів від 10 до 99 млн. грн. Це 22 банки з часткою у загальних активах 17,35%.
IV група — малі банки з активами до 10 млн. грн. Їх 117 з часткою у загальних активах 0,93%.
Таким чином, кількісно (майже на 70%) банківська система України складається переважно із середніх і малих банків. Проте у загальній сумі активів їхня частка становить тільки 24,48%.
№ з/п |
Назва показника |
01.01.2007 |
01.01.2008 |
01.01.2009 |
01.01.2010 |
01.01.2011 |
01.01.2012 |
01.12.2012 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
1. |
Кількість банків за Реєстром |
193 |
198 |
198 |
197 |
194 |
198 |
176 |
2. |
Виключено з Державного реєстру банків з початку року (в колонках 3, 4, 5, 6, 7, 8 - дані за попередній рік) |
6 |
1 |
7 |
6 |
6 |
0 |
26 |
3. |
Кількість банків, що знаходиться у стадії ліквідації |
19 |
19 |
13 |
14 |
18 |
21 |
22 |
4. |
Кількість банків, які мають банківську ліцензію |
170 |
175 |
184 |
182 |
176 |
176 |
176* |
4.1 |
з них: з іноземним капіталом |
35 |
47 |
53 |
51 |
55 |
53 |
54 |
4.1.1 |
у т.ч. зі 100% іноземним капіталом |
13 |
17 |
17 |
18 |
20 |
22 |
22 |
5. |
Частка іноземного капіталу у статутному капіталі банків, % |
27.6 |
35.0 |
36.7 |
35.8 |
40.6 |
41.9 |
39.0** |
АКТИВИ |
||||||||
І. |
Активи банків |
340 179 |
599 396 |
926 086 |
880 302 |
942 088 |
1 054 280 |
1 119 378 |
Загальні активи (не скориговані на резерви під активні операції) |
353 086 |
619 004 |
973 332 |
1 001 626 |
1 090 248 |
1 211 540 |
1 264 671 | |
1. |
Готівкові кошти та банківські метали |
11 430 |
18 313 |
20 668 |
21 725 |
26 749 |
27 008 |
27 620 |
2. |
Кошти в Національному банку України |
15 280 |
19 120 |
18 768 |
23 337 |
26 190 |
31 310 |
31 789 |
3. |
Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках |
18 535 |
26 293 |
40 406 |
51 323 |
67 596 |
78 395 |
70 193 |
4. |
Кредити надані |
269 294 |
485 368 |
792 244 |
747 348 |
755 030 |
825 320 |
828 889 |
з них: |
||||||||
4.1 |
кредити, що надані суб`єктам господарювання |
167 661 |
276 184 |
472 584 |
474 991 |
508 288 |
580 907 |
614 815 |
4.2 |
кредити, надані фізичним особам |
77 755 |
153 633 |
268 857 |
222 538 |
186 540 |
174 650 |
162 463 |
5. |
Довгострокові кредити |
157 224 |
291 963 |
507 715 |
441 778 |
420 061 |
426 430 |
398 934 |
5.1 |
з них: довгострокові кредити суб`єктам господарювання |
90 576 |
156 355 |
266 204 |
244 412 |
262 199 |
290 348 |
279 027 |
6. |
Прострочена заборгованість за кредитами |
4 456 |
6 357 |
18 015 |
69 935 |
84 851 |
79 292 |
77 738 |
7. |
Вкладення в цінні папери |
14 466 |
28 693 |
40 610 |
39 335 |
83 559 |
87 719 |
102 242 |
8. |
Резерви під активні операції банків |
13 289 |
20 188 |
48 409 |
122 433 |
148 839 |
157 907 |
146 301 |
% виконання формування резерву |
100.1 |
100.04 |
100.1 |
100.05 |
100.01 |
100.00 |
100.00 | |
8.1 |
з них: резерв на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями |
12 246 |
18 477 |
44 502 |
99 238 |
112 965 |
118 941 |
109 044 |
ПАСИВИ |
||||||||
ІІ. |
Пасиви, усього |
340 179 |
599 396 |
926 086 |
880 302 |
942 088 |
1 054 280 |
1 119 378 |
1. |
Капітал |
42 566 |
69 578 |
119 263 |
115 175 |
137 725 |
155 487 |
167 926 |
1.1 |
з нього: сплачений зареєстрований статутний капітал |
26 266 |
42 873 |
82 454 |
119 189 |
145 857 |
171 865 |
174 541 |
1.2 |
Частка капіталу у пасивах |
12.5 |
11.6 |
12.9 |
13.1 |
14.6 |
14.7 |
15.0 |
2. |
Зобов'язання банків |
297 613 |
529 818 |
806 823 |
765 127 |
804 363 |
898 793 |
951 452 |
з них: |
||||||||
2.1 |
кошти суб'єктів господарювання |
76 898 |
111 995 |
143 928 |
115 204 |
144 038 |
186 213 |
181 751 |
2.1.1 |
з них: строкові кошти суб'єктів господарювання |
37 675 |
54 189 |
73 352 |
50 511 |
55 276 |
74 239 |
87 294 |
2.2 |
кошти фізичних осіб |
106 078 |
163 482 |
213 219 |
210 006 |
270 733 |
306 205 |
356 877 |
2.2.1 |
з них: строкові кошти фізичних осіб |
81 850 |
125 625 |
175 142 |
155 201 |
206 630 |
237 438 |
283 015 |
Довідково: |
||||||||
1 |
Регулятивний капітал |
41 148 |
72 265 |
123 066 |
135 802 |
160 897 |
178 454 |
177 992 |
2 |
Достатність (адекватність) регулятивного капіталу (Н2) |
14.19 |
13.92 |
14.01 |
18.08 |
20.83 |
18.90 |
18.09 |
3 |
Доходи |
41 645 |
68 185 |
122 580 |
142 995 |
136 848 |
142 778 |
137 370 |
4 |
Витрати |
37 501 |
61 565 |
115 276 |
181 445 |
149 875 |
150 486 |
133 012 |
5 |
Результат діяльності |
4 144 |
6 620 |
7 304 |
-38 450 |
-13 027 |
-7 708 |
4 358 |
6 |
Рентабельність активів, % |
1.61 |
1.50 |
1.03 |
-4.38 |
-1.45 |
-0.76 |
0.44 |
7 |
Рентабельність капіталу, % |
13.52 |
12.67 |
8.51 |
-32.52 |
-10.19 |
-5.27 |
2.96 |
8 |
Чиста процентна маржа,% |
5.30 |
5.03 |
5.30 |
6.21 |
5.79 |
5.32 |
4.58 |
9 |
Чистий спред,% |
5.76 |
5.31 |
5.18 |
5.29 |
4.84 |
4.51 |
3.82 |