Інфляція та інфляційні процеси в Україні в 2014 році

Вдовиченко Наталія Євгенівна

Інфляція та інфляційні процеси в Україні в 2014 році.

Анотація. Розкрито інфляційні процеси в сучасній економіці України. Визначена роль девальвації гривні у 2014 році та її вплив на вартість палива в Україні. Здійснена оцінка індексів інфляції за період 2010-2014 роки. Проаналізована зміна  індексів промислового виробництва за 2011-2014 рік. Проведено порівняльний аналіз номінальної і реальної заробітної плати в Україні за 2014 рік. Розглянуті заходи щодо оздоровлення фінансової ситуації в Україні

Ключові слова: інфляція, грошова маса, інфляційні процеси, індекс споживчих цін, індекс інфляції,ціна,  економіка, бюджет.

Постановка проблеми. Інфляція являє собою одну з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки в багатьох країнах світу, негативно впливаючи на всі сторони життя суспільства. Вона знецінює результати праці, знищує заощадження юридичних і фізичних осіб, перешкоджає довгостроковим інвестиціям і економічному зростанню. Висока інфляція руйнує грошову систему, провокує втечу національного капіталу за кордон, послаблює національну валюту, сприяє її витісненню у внутрішньому обігу іноземною валютою, підриває можливості фінансування державного бюджету. Інфляція є найефективнішим засобом перерозподілу національного багатства - від бідніших верств суспільства до більш багатих, посилюючи тим самим його соціальне розшарування.

Мета: на основі теоретичного матеріалу розглянути інфляцію, проаналізувати існуючий стан інфляційних процесів в сучасній Україні та розглянути шляхи подолання інфляції в Україні.

Аналіз останніх досліджень та  публікацій. Дослідженню інфляційного процесу були присвячені наукові праці вчених і практиків України та країн СНД: А.С. Гальчинського, І.І. Єлісєєвої, В.І. Лисицького, О.М. Мельника, Р.М. Моторина, В.С. Найдьонова, М.В. Пугачової, Н.Н. Райської, В.С. Стельмаха, А.А. Циплакова, А.А. Шустікова та ін., а також іноземних вчених та практиків Дж. М. Кейнса, П. Ліппе, Дж. Мерфі, Р.Торвея, І. Фішера та ін. Щодо сучасних проблем удосконалення вимірювання інфляції, то слід відмітити дослідження І.П. Горячевої, А.П.Ревенка та Л.Г. Рождєственської.

Виклад основного матеріалу. Інфляція є однією з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки України, що негативно впливає на всі сторони життя суспільства.

Інфляція — явище досить складне за формою її прояву та за сукупністю чинників, що її спричинюють. Зовні вона проявляється в зростанні цін на товари і тарифів на послуги, у падінні валютного курсу національних грошей, у поглибленні товарного дефіциту. Усі ці явища є проявом знецінення грошей, незалежно від причинно-наслідкових зв’язків між грошима і товарами на ринку. Найчастіше її трактують як знецінення грошей через зростання цін або просто як процес зростання цін [1].

Головною формою прояву інфляції стало знецінення грошових знаків відносно вартості звичайних товарів, тобто падіння їх купівельної спроможності. Якщо цей процес набуває затяжного характеру, то поглиблюється розрив між рівнями цін на внутрішньому ринку країни та на ринках інших країн і світовому ринку в цілому. Виникає знецінення національних грошей відносно іноземної валюти. Це призводить до зниження валютного курсу національних грошей, що теж є проявом інфляції. Якщо держава вводить обмеження на зростання цін, тобто запроваджує регулювання ринку, то за наявності надмірного попиту інфляція не зникає, а набуває форми широкомасштабного товарного дефіциту [2].

Проблема інфляції має для України не стільки теоретичне, скільки суто практичне значення. Вже в 1991 р. - році після проголошення курсу на незалежність - Україну охопила глибока інфляція, з якої вона остаточно не вийшла за 23 роки. Українська дійсність дала багатий інфляційний матеріал, на базі якого можна перевірити та уточнити теоретичні положення щодо сутності, форм прояву, причин та наслідків інфляції, а також виявити особливості перебігу інфляційного процесу в наших специфічних умовах [3,с.20].

Перш ніж розглянути особливості інфляційного процесу  
в Україні, слід визначити основні специфічні риси економічного і соціального життя суспільства в цей період. Найбільш загальною, специфічною рисою цього періоду в Україні є те, що він був перехідним, коли ринкові методи й елементи тісно перепліталися з командно-адміністративними не тільки в економічному житті, а й у свідомості творців економічної політики. Більш конкретно специфіку цього періоду можна звести до такого:

- Україна дістала у спадок від СРСР високозатратну, неефективну, високомонополізовану, з неринковою структурою (надмірно високою питомою вагою важкої промисловості) економіку, переважна частина якої не спроможна була працювати на засадах самофінансування і потребувала бюджетного датування, що провокувало зростання бюджетного дефіциту;

- разом з такою - інфляційно-орієнтованою - економікою Україна дістала в спадок і великий «інфляційний навіс» у вигляді 117,0 млрд. крб. вкладів населення в банках, насамперед в Ощадному, переважна частина яких була вимушеною, спричиненою дефіцитністю широкого асортименту споживчих товарів і готовою «згвинтити» ціни за першої спроби їх лібералізації;

- Україна не розробила чіткої, розміченої в часі програми кардинальної ринкової трансформації економіки та інших сфер суспільства, а проводила свої реформи скоріше шляхом «спроб і помилок», за якого «спроби» зводилися переважно до підтримки будь-якою ціною «на плаву» старого виробничого потенціалу, а «помилки» - до неймовірного роздування бюджетних витрат на ці цілі. Чим довше утримувалась така ситуація в економіці, тим могутнішим генератором інфляції вона ставала [2].

У 2014 року попри значне уповільнення інфляційних процесів економічна ситуація в Україні погіршилася. На фоні ведення воєнних дій на сході країни прискорилося падіння обсягів промислового виробництва та будівельних робіт. Погіршення купівельної спроможності населення вплинуло на зниження обороту роздрібної торгівлі. Єдиною галуззю економіки, де спостерігалося зростання обсягів виробництва, залишалося сільське господарство, що стало основним фактором підтримки економічної активності в Україні з липня по листопад 2014 року.

У листопаді 2014 року Державна служба статистики України зафіксувала зниження споживчих цін до 19% порівняно з 24% у попередньому місяці. Вартість споживчого кошика в річному обчисленні продовжувала збільшуватись і на кінець листопада становила 21,8% [4].

Основним фактором такої цінової динаміки було підвищення протягом місяця адміністративно-регульованих цін унаслідок зростання тарифів на гарячу воду та опалення (на 22,4%). Крім того продовжувалося поступове подорожчання підакцизної продукції (алкогольних напоїв і тютюнових виробів) та транспортних послуг. У результаті ціни, які регулюються адміністративно, збільшилися на 3,1% порівняно з попереднім місяцем.

Зростання базового Індексу споживчих цін (ІСЦ) на 2,3% за місяць стало ваговим чинником підвищення інфляційного тиску в листопаді 2014 року [5]. Така цінова динаміка була зумовлена насамперед подорожчанням імпортованих товарів унаслідок курсової  корекції гривні, сезонним зростанням цін на окремі харчові продукти та підвищенням цін, що регулюються адміністративно. Серед компонентів базової інфляції найбільше підвищення цін відбулося на непродовольчі товари (зокрема одяг і взуття, вартість яких упродовж листопада підвищилася на 2,4 %), значна частка яких є імпортованими.

Зниження обмінного курсу гривні насамперед вплинуло на динамку базового ІСЦ. Впродовж всього  2014 року спостерігалось знецінення гривни. Це ми можемо спостерігати з графіку «Історія обмінного курсу USD/UAH ($/грн) за 2014 рік», коли гривня з початку року знецінилася до долара США за офіційним курсом майже удвічі, до 15,82 грн/дол. з 8,23 грн/дол. (рис.1) [6].

 Девальвація гривні в Україні за перше півріччя 2014 року становила більше 60% проти того, що було рік тому, це річ не надто приваблива, але девальвація і зростання тарифів дали нам 19% інфляції. Про це повідомила голова Національного банку України Валерія Гонтарєва 13 вересня на форумі "Ялтинська європейська стратегія".

"Ми маємо девальвацію  валюти через паніку та через  погіршення економічних умов", – пояснила Гонтарєва.

З моменту введення гривні в обіг у 1996 році вона різко девальвувала двічі: у 1998 році майже утричі - до близько 5 з 1,8 грн за долар, а також наприкінці 2008 року - майже удвічі, до 8 грн/дол [7].

 

Рис. 1. «Історія обмінного курсу USD/UAH (Долар США/Гривня) за 2014 рік»

Джерело:складено автором за даними - http://www.freecurrencyrates.com/ru

 

 

Під впливом  валютно-курсового чинника вартість палива в Україні зросла, хоча на світових ринках спостерігалось падіння цін на нафту. Причина таких процесів одна – девальвація гривні. У плані нафтопродуктозабезпечення Україна є типовою європейською країною – імпортозалежною. За підсумками 11 місяців 2014 року в балансі паливного ринку 80% бензину і 83% дизельного пального мають імпортне походження, тобто купуються за валюту. Акциз на нафтопродукти уряд встановив у євро. Таким чином пряма валютна складова в ціні бензину і дизпального в Україні сягає 90%.

Від початку року ціна на нафту впала на 40%, а середня вартість найпопулярнішої марки бензину А-95 в Україні подорожчала більше ніж на 50% − з 11 до 17,65 грн./л. Це зумовлено тим, що паливний ринок дуже чутливий до курсових коливань.  

При такому порівнянні маємо наступну картину: у січні 2014 середня вартість бензину А-95 становила 11,3 грн./л або $1,38/л при курсі 8,20/$1 (за офіційним курсом) , а у грудні вже 17,65 грн./л або $1,11/л при курсі 15,82 грн./$1 (рис. 2). Таким чином, зниження цін у доларовому еквіваленті з початку року склало близько 19,6%, що не відповідає зниженню котирувань бензину на європейському ринку, які за цей період достигли 36% (з $926 до $589/т) [8].

 

Рис. 2. Зміна вартості бензину А-95, $/л

Джерело:складено автором за даними - http://www.epravda.com.ua (Вартість пального на АЗС України)

 

У січні-грудні 2014 року базова інфляція склала 9,9%, тоді як за січень-грудень 2013 року показник становив 0,2%.

Базова інфляція виключає короткострокові нерівномірні зміни цін під впливом окремих факторів адміністративного, подієвого та сезонного характеру. Переважно мова йде про цінову динаміку, яка не враховує зміни цін на продовольство та енергоносії [7].

Індекс інфляції в Україні в грудні 2014 року склав – 103,0%, в річному вираженні – 124,9%. В таблиці 1 бачимо динаміку індексів інфляції за останні п’ять років [9].

Таблиця 1.

Зведена таблиця індексів інфляції з 2010 по 2014 рік

Рік	січень	лютий	березень	квітень	Травень	червень	липень	серпень	вересень	Жовтень	Листопад	Грудень	За  рік
2010	101,8	101,9	100,9	99,7	99,4	99,6	99,8	101,2	102,9	100,5	100,3	100,8	109,1
2011	101,0	100,9	101,4	101,3	100,8	100,4	98,7	99,6	100,1	100,0	100,1	100,2	104,9
2012	100,2	100,2	100,3	100,0	99,7	99,7	99,8	99,7	100,1	100,0	99,9	100,2	99,8
2013	100,2	99,9	100,0	100,0	100,1	100,0	99,9	99,3	100,0	100,4	100,2	100,5	100,5
2014	100,2	100,6	102,2	103,3	103,8	101,0	100,4	100,8	102,9	102,4	101,9	103,0	124,9

Джерело:складено автором за даними - http://index.minfin.com.ua

 

З наведених даних видно, що індекс інфляції у 2014 році за рік значне перевищує індекси інфляції за минули роки і достиг максимального значення - 24,9%.

Індекс інфляції у 2014 році

2014	%	Щомі-сяця	За рік
Січень	100,2	+0,2	0,2
Лютий	100,6	+0,4	0,8
Березень	102,2	+1,6	3,0
Квітень	103,3	+1,1	6,4
Травень	103,8	+0,5	10,5
Червень	101,0	-2,8	11,6
Липень	100,4	-0,6	12,0
Серпень	100,8	+0,4	12,9
Вересень	102,9	+2,1	16,2
Жовтень	102,4	-0,5	19,0
Листопад	101,9	-0,5	21,2
Грудень	103,0	+1,1	24,9
За 2014 рік	124,9		24,9
Значення індексу інфляції по місяцям приводиться в відсотках відносно попереднього місяця.

Зміни індексу інфляції подаються наростаючим підсумком с начала року. Джерело:складено автором за даними - http://www.ukrstat.gov.ua

Якщо розглянути зміни щомісячно у порівнянні з попереднім місяцем, то бачимо, що в червні та липні розвиток інфляційних процесів в Україні стримувало здешевлення сирих продуктів, унаслідок їхньої значної пропозиції на ринку в умовах нового врожаю; у жовтні та листопаді – підвищення адміністративно-регульованих цін у наслідок зростання тарифів на гарячу воду та опалення, крім того подорожання підакцизного продукту (алкогольних напоїв і тютюнових виробів) [10].