Бібліотечна класифікація і систематичний каталог

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГУМАНІТАРНИЙ  ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ 
 
 
 
 
 
 

Бібліотечна класифікація і систематичний каталог 
 
 
 
 
 

                                                    Курсова робота

                                                з дисципліни 

«Аналітико-синтетична обробка  документів» 

ст. гр. ІК-064

Богданової  А.В. 

Керівник

доц. каф. Коляда-Березовська 
 
 

Одеса-2009

     Зміст

     Вступ                                                                                                    3

1. Бібліотечно-бібліографічна класифікація    4

1.1 Структура та індексаційна база     4

          1.2 Зв’язки і розмежування в ББК     7

          1.3 Індексація ББК                                                               8

     1.4 Методика систематизації                                                           10

          1.5 Перспективи розвитку ББК              16

     2. Систематичний каталог                      18

          2.1 Розвиток каталогізації                                           18

          2.2 Проблеми каталогізації               25

          Висновки                                                                                             29

          Список використаної літератури                                                   30 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ

     Бібліотечно-бібліографічні класифікаціні ситеми відіграють важливу  рольв організації інформаційного середовища як у межах однієї країни, так і в світовому масштабі. Вони є механізмом систематизації документів, організації систематичних каталогів і картотек, тематичного пошуку інформації в бібліографічних базах, електронних масивах, бібліотечних каталогах. Тому тема цієї курсової роботи актуальна у наш час.

           Об’єктом роботи є ознайомлення зі структурою ББК та створенням систематичного каталогу.

           Предмет роботи дає характеристику ББК та систематичного каталогу .

           Метою цієї роботи є  вивчення та аналіз систематизації документів.

           У роботі для найкращого висвітлення матеріалу використовується метод описування. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     

1. Бібліотечно-бібліографічна класифікація

     1.1 Структура та індексаційна база

     Філолофсько-методологічною основою ББК є класифікація наук і явищ дійсності, що базується на принципах об'єктивності й розвитку. Вона виражається в певній субординації наук, відповідно до класифікації видів матерії й форм її руху, у переході від нижчого до вищого, від простого до складного. ББК включає проміжні, перехідні науки, науки, що вивчають об'єкт на певному структурному рівні, відбиває всі процеси, що підсилюються, диференціації й інтеграції наук [3;183].

     У ній представлені не тільки система  наук, але й система об'єктів, досліджуваних  науками, не тільки наукові поняття, проблеми, дисципліни, але й факти, події, проблеми громадського життя, галузі практичної діяльності, види мистецтва. У Таблицях відбите також призначення добутків печатки, їхній вид і форма видання.

     В основу членування таблиць на відділи  й розділи покладені різноманітні критерії: об'єкт вивчення, метод дослідження, мета пізнання, структура об'єкта, його властивості, процеси, відносини, територія, історичний період і т.д. На більше глибоких щаблях розподілу іноді застосовується розташування понять за алфавітом найменувань (алфавіт країн у межах частини світла й ін.). У той же час у ББК передбачена можливість характеризувати те саме поняття на основі різних ознак, що дає можливість більш глибоко. розкрити зміст добутків печатки.

      Таблиці ББК для  масових бібліотек складаються  з декількох видів таблиць: основних, загальних, територіальних і спеціальних типових розподілів. Сполучення їх утворить розгорнуті таблиці.

     Основний  ряд (перші розподіли) ББК повинен  очолити відділ "Загальнонаукове  й міждисциплінарне знання". У  даний момент відділ розробляється. Він призначений для відбиття загальнонаукових теорій, що з’явились в сучасному науковому знанні, і концепцій, напрямків, що склались в результаті інтеграції наукового, технічного, социогуманітарного знання (проблем загальної теорії систем, інформатики, кібернетики). Наступні відділи охоплюють три основні області наукового знання: природничі науки, прикладні науки (техніка, сільське господарство, медицина), суспільні й гуманітарні науки. Замикає основний ряд ББК відділ "Література універсального змісту". Другі, треті, четверті й т.д. рівні класифікації утворяться шляхом членування розподілів першого рівня (основного ряду) на підлеглі групи наук, галузі діяльності, окремі науки, проблеми, теми. У таблицях ББК для масових бібліотек окремі природні й суспільні науки, які в таблицях для наукових бібліотек представлені в основному ряді, перенесені на другий щабель розподілу й підлеглі узагальнюючим класам. Основний ряд таблиць ББК для масових бібліотек позначений арабськими цифрами [3,180].

     Перший  і другий ряд розподілів таблиць ББК для масових бібліотек у сукупності відповідає основному (першому) ряду таблиць для наукових бібліотек.

     Послідовність природничих наук відповідає класифікації наук по досліджуваним ними окремим формам руху матерії, спочатку неорганічної, потім органічної. Прикладні науки здійснюють зв'язок між циклами наук, присвячених природі й суспільству, і розташовані за принципом від простого до складного. На чолі прикладних наук поміщена техніка, що як веде серед галузей прикладного знання. За нею ідуть сільське й лісове господарство, далі - охорона здоров'я й медицина. Суспільно-гуманітарний цикл згрупований у наступній послідовності: від наук, що вивчають суспільство в цілому, до окремих сфер соціальної практики й різних форм духовно-практичного освоєння миру.

     Науки, що виникли в результаті взаємопроникнення  наук і (або) лежачі на перетинанні двох або трьох наук, у ББК умовно відносять до однієї з них (агробіологія - до сільського господарства, біогеохімія - до біології), а від іншої (або інших) дається відсилання. Комплексна наука розсікається на частині, кожна з яких ставиться до відповідній "материнській" науці (мікробіологія до біології, медична мікробіологія до медицини й т.п.), а від загальної науки даються відсилання до її галузей, її часткою дисциплінам.

     

1.3 Зв’язки і розмежування в ББК

     Бібліотечно-Бібліографічна класифікація неминуче розчленовує  явища, науки, проблеми. Це вимагає встановлення зв'язків між розірваними поняттями. Типи їх різноманітні, і відповідно різноманітні способи їхнього відбиття. Важливі зв'язки виражені вже в самій структурі таблиць. Послідовність розподілів одного рівня (одного щабля) показує співвідношення нижча й вища, проста й складного; підпорядкованість приватних понять більше загальним відбиває взаємозв'язок загального й частки; об'єднання наук у класи показує їхній зв'язок по предметі вивчення. Система типових розподілів виявляє й фіксує зв'язки загальні для всіх наук, декількох наук або однієї науки. Одним з важливих засобів виявлення зв'язків, розірваних у таблицях, є алфавітно-предметний покажчик. Однак всі зв'язки, необхідні для ББК як прикладної класифікації, виразити через алфавітно-предметний покажчик неможливо.

     У тих випадках, коли це не може бути виражене в структурі таблиць або коли передбачені структурою рішення  спірні, умовні, однобічні, застосовується система відсилань, посилань і методичних вказівок[5,16].

     Відсилання (скорочено "див.") показує, що література по даній темі (предмету, питанню) збираються не в цьому відділі, а в іншому. Наприклад, від розподілу "36.996 Спеціальна кулінарія" дається відсилання: "Лікувальне харчування див. 53.51".

     Посилання ("Див. також") зв'язує теми (поняття), що доповнюють один одного. Наприклад:

     85.38 Художнє радіомовлення й телебачення

• Див. також: 76.03 Радіомовлення. Телебачення

     85.335.42 Балетний театр

• Див. також: 85.335.41 Оперний театр

     Методичні вказівки являють собою або перелік  тим, включених у рубрику, або вказівки про характер і тип літератури, що збирається під даною рубрикою, вказівки про спосіб подальшого підрозділу матеріалу, про розмежування з іншими рубриками. Наприклад:

     28.06 Загальна морфологія. Загальна гістологія

• Форма й розміри живих організмів, симетрія, асиметрія, ізомерія, фарбування й ін. Гістогенез, гістохімія, гістофізіологія й ін.

     22.68 Космогонія

• Література загального характеру. Походження й еволюція планет, планетних систем і Сонячної системи див. під індексами космічних тіл і їхніх систем. Наприклад: походження Місяця див. 22.654.1.

     З нескінченної безлічі зв'язків укладачі намагалися відібрати й відбити  за допомогою довідкового апарату лише ті, які мають для бібліотечної класифікації практичне значення, тобто дозволяють одержати більше повну інформацію з даної проблеми.

     

1.3 Індексація ББК

     Індексація  ББК покликана забезпечити практичне  застосування таблиць для систематичного розміщення бібліотечних фондів, для  організації систематичних каталогів  і картотек і алфавітно-предметних покажчиків до них. Вона повинна закріпити й показати порядок проходження її відділів, співпідпорядкованість і взаємозв'язок її розділів і рубрик, індивідуальний індекс кожної рубрики; забезпечити складання комбінованих індексів; надати можливість включення в таблиці нових понять; забезпечити індексам виразність у накресленні , зручність вимови.

     У ББК прийнята логічна індексація, органічно зв'язана зі структурою класифікації. Така індексація дозволяє деталізувати загальне поняття, виділяючи  частки, більше дробові підрозділи шляхом приєднання до наявних індексів нових знаків праворуч, і, навпаки, дозволяє при необхідності скорочувати деталізацію, підводячи частки поняття під більше загальні, шляхом відкидання від індексу його кінцевих знаків.